БЕЗПРОСВІТНІСТЬ НАПРИКІНЦІ ТУНЕЛЮ

У прикордонному з Єгиптом місті Рафіасі, розташованому на півдні сектора Газа, завершується другий етап широкомасштабної операції спецпідрозділу ізраїльської армії «Гіваті» за кодовою назвою «Пломбування зубного кореня». Іншими словами, йде пошук і ліквідація тунелів, якими з Сінаю доставляють до Ізраїлю зброю, вибухівку, наркотики й навіть коштовні метали.

Розмах контрабандних вантажів, що переправляються під землею, вражає: за даними ізраїльської розвідки, останню партію очікуваної зброї «упаковано» протитанковими й зенітними ракетами. Назвати підземні спорудження «лазівками-проходами», як їх люблять називати в пресі, не можна. Помилялося щодо цього й військове командування ЦАХАЛ, припускаючи, що рукотворні печери знаходяться на мінімальній глибині під землею. Остання перевірка боєм показала, що замасковані тунелі бувають завглибшки 80 метрів і є дивом інженерного прогресу. Вони обладнані вентиляційними шахтами, електрикою і рейками, якими товар доставляється до підвальних приміщень житлових будинків прямо в руки терористів. Обсяги виконаних робіт у перерахунку на витягнуті з земних надр кубометри піску, що перекочували до Єгипетської пустелі, можуть дуже здивувати наших нащадків із погляду «пам’ятників архітектури».

Із 40 гаданих тунелів у результаті операції, проведеної армією Ізраїлю, ліквідовано лише п’ять, при цьому на сьогодні в Рафіасі зруйновано, як мінімум, 130 будинків. Утім, за інформацією з неофіційних джерел, за знищені житла палестинці отримують настільки велику компенсацію, що багато жителів стали розпускати недостовірні чутки про тунелі, що нібито проходять під їхніми будинками, сподіваючись стати черговою мішенню ізраїльтян. Повітряним атакам ЦАХАЛ піддаються й інші об’єкти, що загрожують безпеці країни. Схоже, Ізраїль активізував свої дії, спрямовані на «виривання з коренем» інфраструктури терору.

Спостерігаючи за тим, що відбувається на Близькому Сході, збоку можна засуджувати чи підтримувати політику викорінювання терору, проведену Ізраїлем, але ніхто сьогодні не може дати однозначної відповіді — як боротися із сучасним тероризмом. Неадекватну реакцію як в Ізраїлі, так і в усьому світі, викликала так звана «Швейцарська угода», проект якої обговорювали в Йорданії ізраїльські та палестинські миротворці. Ідея угоди полягає в передачі палестинській стороні Храмової гори в обмін на формальне анулювання права на повернення палестинських біженців. На Землі Обітованій цю звістку піддали різкій критиці всі без винятку офіційні чиновники країни. Групу ізраїльських «лівих» на чолі з Йосі Бейліном назвали зрадниками, а сам проект сприйняли «як якесь марення». Думки самих ізраїльтян, які втомилися від млявої безпросвітної війни, поки що ніхто не запитував — з’явився ще один документ, що, як і «Дорожня карта», вкриватиметься пилом на полиці історії.

Перевірки та заходи безпеки стали невід’ємною частиною щоденного життя ізраїльтян. Усі методи, спроможні попередити запланований теракт, беруть до уваги. Так, колишній офіцер ізраїльської армії Гєва Зайон об’єднав із цією метою зоологію та безпеку. В селищі Лахав він організував полігон, де навчає свиней винюхувати вибухівку. Попри релігійні табу щодо ставлення євреїв до свинини, Гєва стверджує, що використовує свиней-нишпорок винятково на благо гуманітарної місії. Виявляється, свині розуміють сигнали вдвічі швидше за собак, тому термін їхнього навчання скорочується вдвічі. Застосування в ізраїльській армії «нових солдатів» проблематичне, але з метою стратегічною — цілком можливе. Лише за останній час в Ізраїлі попереджено кілька потужних терактів, а щодня надходить до сорока «погроз».

З цієї чи іншої причини, але ЦАХАЛ почав збільшувати свої ряди. Відповідно до указу міністра оборони Ізраїлю оголошено мобілізацію резервістів, відкликають з відпусток військовослужбовців бойових підрозділів. У такому режимі армія діятиме аж до закінчення низки осінніх єврейських свят, а далі як ляже «Дорожня карта»...

Ізраїльські солдати до свят не залишилися без уваги. Як пише місцева газета «Мить», дарунки від різноманітних добродійних організацій посипалися немов із рогу достатку. Приміром, італійські євреї роздобули з нагоди шість тисяч пар контрабандних джинсів, які мали знищити через «невідповідність марці виготовлювача», й вислали товар за призначенням — до Ізраїлю. Та не вийшло, контрабанда — вона і є контрабандою скрізь. Добродійний вантаж затримали ізраїльські митники, попри добрі наміри італійців. Певне, не судилося ізраїльським солдатам змінити армійську форму на підроблений джинсовий прикид. А німці вирішили підгодувати «голодних» солдат і відправили їм із Німеччини їжу. Працівники Фонду допомоги військовим дуже здивувалися, виявивши в контейнерах 200 тонн свинини та інших некошерних продуктів. Тепер працівники фонду й командування ЦАХАЛ замислилися, куди подіти «підкладену німцями свиню». Можливо, у цьому випадку й зіграють на руку страйкові санкції морських портів і митних служб країни.

Ніде в цивілізованому світі стільки не страйкують, скільки в Ізраїлі. Статистика навела невтішні цифри: на кожного працюючого ізраїльтянина в середньому припадає по 3,6 страйкового дня на рік. Абсурдність цієї ситуації полягає ще в тому, що в стані підвищеної бойової готовності та економічної кризи всередині країни втрата двох мільярдів шекелів через акцію протесту справа серйозна. До страйкуючих портовиків приєдналися санітарно-епідеміологічні лабораторії країни. Відтепер усім ізраїльтянам наказують кип’ятити воду та остерігатися неякісних продуктів — перевіряти їх немає кому.

Виправити економічну ситуацію в країні цілком можуть опальні російські олігархи, які побажали жити на історичній Батьківщині. Щойно відкрилися грецькі кордони, російський магнат Володимир Гусинський із радістю відбув до Тель-Авіва, де перебуває велика частина його бізнесу та його єврейської душі. Приємно здивував Ізраїль своєю увагою один із керівників
ЮКОСу, колишній президент Російського єврейського конгресу Леонід Невзлін. Міністру внутрішніх справ Ізраїлю Аврааму Поразу направлено переконливе прохання про надання пану Невзліну ізраїльського громадянства. Попри заяви голови
ЮКОСу Михайла Ходорковського, принаймні один із його єврейських партнерів вирішив вибрати Захід, не чекаючи закінчення розбірок.

Чим займатимуться багаті бізнесмени та як упорядковувати життя в Ізраїлі, наразі невідомо. Цілком можливо, що нарешті вирішиться проблема з доставкою до Ізраїлю природного газу, і в пустелі Негев знайдуть хоч одне родовище нафти. У будь-якому разі, ізраїльські геологи сподіваються на розширення поля діяльності й, відповідно, отримання додаткових робочих місць. І якщо тунелі копатимуть в пошуках покладів діамантів, кольорових руд та алюмінію, яких досі в Ізраїлі не знайшли, може, й замерехтить світло наприкінці безпросвітного тунелю.