Без зубів

Спеціальний саміт ЄС із питань міжнародної політики пройшов у Брюсселі в очному режимі в четвер і п'ятницю.

Лідери вирішили зібратися віч-на-віч, щоб обговорити питання, яких не могли погодити досі, перебуваючи кожен у себе вдома. Ключовими на порядку денному були теми: вироблення санкцій щодо влади Білорусі після президентських виборів і акцій силовиків проти мирних демонстрантів та лідерів опозиції; отруєння опозиціонера Олексія Навального; відносини з Туреччиною і Китаєм, чиї дії становлять усе більші виклики зовнішній політиці Євросоюзу. Крім того, обговорювалися внутрішні питання функціонування спільного ринку ЄС, індустріалізації та цифрової трансформації, тема дотримання верховенства права у Польщі й Угорщині.

Напередодні саміту було відчуття, що лідери схиляються до жорстких рішень на тлі відвертого ігнорування закликів ЄС тими, кому їх адресовано. Олександр Лукашенко (президентом Білорусі його ЄС тепер не визнає) дає поради президентові Франції Емманюелю Макрону, як упоратися з демонстрантами у Франції, і закликає не пхатися в те, що відбувається на вулицях Мінська. Називає помилкою рішення французького лідера зустрітися з білоруськими опозиціонерами. Російський же лідер Владімір Путін не бачить абсолютно жодних проблем для себе і свого режиму після отруєння Олексія Навального й тисне на ЄС у питанні завершення будівництва «Північного потоку-2». Туреччина ігнорує думку Євросоюзу, коли починає розвідувати корисні копалини в Середземному морі й посилає військові кораблі у спірні з Грецією та Кіпром води. Китай намагається діяти більш напористо в економічних питаннях і прагне прив'язати відносини з ЄС до планів свого довгострокового розвитку.

Країни — члени ЄС діють врозбрід, намагаючись ставити загальноєвропейську солідарність у залежність від власних інтересів, і, як наслідок, заважають усьому Союзу 27 країн досягати консенсусу, виступати з єдиною позицією з усіх ключових питань.

Насправді в ЄС мало практичних механізмів, щоб відразу зробити свою зовнішню політику ефективною і дієвою. Тому кожне питання — тема ретельних і тривалих переговорів, компромісів із виходом на рішення, що влаштовують усіх. Виходячи з цього, навіть ті рішення, які було прийнято, можна назвати важливими і максимально можливими для Євросоюзу в нинішніх умовах.

Так, стосовно Білорусі, вирішили затвердити персональні санкції щодо 40 офіційних осіб, причетних до фальсифікації виборів президента і насильства проти мирних протестувальників на вулицях білоруських міст. Утім, санкцій проти самого Олександра Лукашенка вирішили не впроваджувати, мабуть залишаючи вікно можливостей для подальших перемовин. За словами французького лідера Макрона, ЄС хоче, щоб Мінськ прийняв пропозицію ОБСЄ про посередництво в діалозі з опозицією.

Надій на те, що Лукашенко почує ці заклики і попередження з Європи, мало. Того ж дня Мінськ запровадив санкції у відповідь — обмежив в'їзд у країну ряду чиновників ЄС (список не оприлюднено). Крім того, МЗС Білорусі погрожує вийти зі спільних з ЄС програм і навіть розірвати дипвідносини з ним, якщо «маховик санкцій розкручуватиметься».

Важливо зазначити, що рішення про санкції ЄС проти Білорусі стало можливим після того, як Кіпр зняв свої заперечення з їх приводу. Кіпріоти за свою згоду підтримати санкції проти керівництва Білорусі домагалися від партнерів по ЄС жорсткішої резолюції і санкцій стосовно Анкари. Кіпріоти нагадують, що Туреччина окупує північну частину острова з 1974 року, але санкцій проти неї ніколи не вводили.

У серпні Туреччина послала у спірний із Кіпром і Грецією район Середземного моря дослідницьке судно для виявлення родовищ нафти та газу. Його супроводжували турецькі військові кораблі, що в Афінах і Нікосії сприйняли як грубе порушення міжнародного права та серйозну військову ескалацію в регіоні.

Відомо, що делегація Греції на зустрічі виступала проти резолюції засідання Ради ЄС, у якій не було б згадки про санкції проти Туреччини. Але під час окремих переговорів грецького прем'єра Константіноса Міцотакіса з Ангелою Меркель, яка обіймає нині пост голови Ради ЄС, німецька канцлерка порадила вирішувати суперечку з Туреччиною під егідою НАТО.

Незважаючи на отримані запевнення, Греція ухвалила рішення збільшити свою армію на 15 тисяч осіб у найближчі п'ять років. В антитурецькому таборі велику активність виявляє і Франція, яка підтримала греків. Австрійський же прем'єр Себастьян Курц запропонував не тільки впровадити санкції проти Туреччини, а й остаточно припинити з нею діалог про можливий вступ до ЄС.

Однак за підсумками дебатів у Брюсселі щодо Туреччини не було прийнято якихось рішень про санкції. У комюніке зустрічі записано, що ЄС готовий вжити всіх можливих заходів, зокрема й санкційного характеру. Пакет санкцій може бути розроблений, аби мати можливість його задіяти негайно, якщо Туреччина продовжить односторонні акції в регіоні. Причому, як зазначили європейські чиновники, ці санкції можуть бути не точкові, а всеосяжні.

А поки що цитата: «Ми зацікавлені в довгострокових відносинах ЄС і Туреччини, позитивному порядку денному, який включатиме оновлення нашого митного союзу для поліпшення торгівлі та міцну співпрацю в питаннях міграції», — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками саміту 2 жовтня.

Туреччина, очевидно, задоволена таким результатом зустрічі у Брюсселі. До того ж кілька днів тому турецьке дослідницьке судно вже залишило спірний район, але військові кораблі ще перебувають у спірних водах поблизу Кіпру. Греція і Туреччина також погодилися відновити консультації про делімітацію континентального шельфу між двома країнами. При цьому Анкара відмовляється від таких переговорів із Нікосією.

В останній момент турецькі дебати були доповнені питанням про ситуацію в Нагірному Карабасі. Так, Е. Макрон виступив із закликом до Анкари утриматися від втручання в цей регіональний конфлікт. Однак турецька влада спростовує якусь безпосередню участь у конфлікті.

Уникнула покарання і Російська Федерація. У день відкриття саміту 1 жовтня стало відомо про набрання чинності санкціями ЄС проти російських осіб і компаній, причетних до спорудження Кримського мосту. Проте це рішення Євросоюз прийняв раніше. А в п'ятницю, в день закриття саміту, стосовно отруєння Олексія Навального європейські політики обмежилися лише заявою. У комюніке саміту йдеться: «Використання хімічної зброї — це серйозне порушення міжнародного права». Отруєння Навального нервовопаралітичною речовиною сімейства «Новачок» лідери ЄС вважають «спробою вбивства». Вони закликають Росію до співпраці з Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), аби «забезпечити неупереджене міжнародне розслідування і притягнути до правосуддя відповідальних осіб». Стало також відомо, що «питання Навального» знову обговорюватиметься на саміті ЄС 15‒16 жовтня.

З питань відносин із Китаєм Рада ЄС, по суті, підтвердила підсумки саміту між лідерами Євросоюзу і Китаю, який пройшов у середині вересня онлайн. Тоді китайський лідер Сі Цзіньпін наполягав на продовженні стратегічного діалогу з ЄС і запевняв, що нинішні проблеми в торгівлі між США та Китаєм не повинні впливати на торгівлю Китаю з Європою. Сторони становлять одна для одної найважливіші ринки і є ключовими торговими партнерами. Торговий оборот між ними сягає 1 млрд євро в день. Брюссель і Пекін домовилися до кінця року завершити переговори та підписати Всеосяжну угоду між ЄС і Китаєм з питань інвестицій, де сторони, зокрема, домовилися виробити певні правила роботи китайських держпідприємств, відрегулювати питання передачі технологій та прозорості політики субсидій.

ЄС у процесі переговорів щодо цього документа прагне відкрити для свого бізнесу нові сфери китайського ринку. Тим часом Китай явно не задоволений режимом скринінгу прямих іноземних інвестицій, спрямованих на купівлю стратегічних підприємств у Європі. Хоча цей режим у ЄС застосовується до всіх іноземних інвесторів, китайські компанії відчувають на собі його дію передусім.

Крім цього питання, важливим для ЄС було рішення Китаю до 2060 року повністю припинити емісію парникових газів. Хоча ЄС узяв на себе зобов'язання досягти цієї мети на 10 років раніше, ніж Китай, у Брюсселі вітали рішення Пекіна, — адже тепер разом легше буде переконувати в необхідності дотримуватися такої політики інші країни.

Попри позитивний порядок денний в економіці, ЄС тримає у фокусі відносин із Пекіном питання прав людини та становище нацменшин у Тибеті й Сіньцзяні, ситуацію з Гонконгом. Сторони обговорюють можливість проведення окремого діалогу з прав людини під час візиту європейської делегації в Китай до кінця нинішнього року. При цьому європейські дипломати заявили, що добиваються від китайської влади можливості відвідати Тибет, аби на місці вивчити стан справ.

Примітно, що китайський посол у ЄС Чжан Мін напередодні саміту, виступаючи у Брюсселі, завив: «Пекін готовий вислуховувати аргументовану критику ЄС на свою адресу, але не допустить втручання у внутрішні справи країни».

Оскільки питання Китаю становить особливу складність, європейські лідери оголосили 2 жовтня, що 16 листопада спеціально зберуться в Берліні, аби обговорити відносини з Китаєм окремо, тим більше що на майбутній рік вони запланували провести саміт лідерів ЄС спільно з керівниками Китаю.

Загалом же, саміт у Брюсселі мав дати відповідь на питання, чи зможе ЄС підтримати статус глобального гравця. Однак нові виклики поблизу й оддалік кордонів співдружності, які стали для керівників Євросоюзу перевіркою на готовність до скоординованих дій, на рішучість і «зубастість», свідчать, що поки що цієї перевірки євролідери не пройшли.