Без санкцій не обійтися

Вашингтон запровадив санкції ООН проти Ірану й пообіцяв карати країни та компанії за їх недотримання. Але у самій організації стверджують, що не запроваджували обмежувальних заходів проти Ісламської республіки.

То що ж сталося? Рада Безпеки ООН відновила санкції проти Ірану чи ні?

19 вересня держсекретар Майк Помпео оголосив: набрав чинності механізм відновлення санкцій ООН, закладений в умовах ядерної угоди з Іраном, підписаної 2015 року. Обмежувальні заходи передбачають заборону Тегерану брати участь у збагаченні та переробці ядерних матеріалів у країні, випробовувати й розгортати на іранській території балістичні ракети, передавати йому ядерні технології та технології для створення балістичних ракет, а також ембарго на постачання зброї Ірану.

«Сполучені Штати очікують, що всі країни-члени ООН повною мірою дотримуватимуться своїх зобов'язань щодо впровадження цих заходів», — заявив держсекретар. Пізніше, виступаючи на каналі Fox News, Помпео сказав: без відновлення санкцій ООН за два-три тижні став би можливим продаж Ірану зброї, зокрема танків і системи ППО.

Нагадаємо, що 2015 року Рада Безпеки ООН схвалила Спільний всеосяжний план дій (СВПД), що передбачає перегляд Іраном його ядерної програми в обмін на зняття з нього санкцій. У разі виконання Тегераном угоди за 10 років усі обмеження, що містяться в резолюції РБ ООН 2231, мали б припинити дію. Але якщо умови угоди буде порушено, кожен із її учасників має право вимагати відновлення санкцій, а інші сторони не можуть накласти вето на цю вимогу.

Помпео стверджує, що санкції запроваджуються відповідно до процедури, прописаної у резолюції 2231. 20 серпня США повідомили голову РБ ООН про істотні порушення Іраном власних зобов'язань у рамках угоди щодо ядерної програми Тегерана. За словами держсекретаря, це повідомлення запустило 30-денний процес, що веде до відновлення обмежувальних заходів ООН, які набрали чинності 19 вересня.

Таке рішення Білого дому багато в чому стало наслідком невдалої спроби США поставити на голосування в РБ ООН резолюцію щодо подовження ембарго на постачання зброї Ірану, яке, згідно з умовами СВПД, закінчується 18 жовтня. У результаті американці, висловивши жаль, «що інші члени цієї Ради заплуталися й тепер опинилися в компанії терористів», перейшли до рішучих дій. А оголосивши про набрання чинності обмежувальними заходами ООН, пообіцяли карати за їх недотримання.

21 вересня Дональд Трамп підписав указ про санкції стосовно тих, хто буде причетний до постачання Ірану озброєнь після закінчення терміну дії ембарго 18 жовтня. За словами радника президента з національної безпеки Роберта О'Браєна, «ці санкції ще більше зміцнять мир у регіоні, перекривши Ірану доступ до фінансування». Документ дає змогу запроваджувати обмежувальні заходи щодо будь-якої держави, юридичних і фізичних осіб, які займаються поставками, продажем або передачею звичайних озброєнь Тегерану.

«Указ президента Трампа допоможе запобігти експорту Іраном звичайних озброєнь режимам держав-ізгоїв. Указ також забороняє експортувати зброю Ірану країнам, які виробляють озброєння», — також заявив О'Браєн. Санкції запроваджуватимуть і проти тих, хто надає підтримку тим, хто вже в «чорному списку».

Водночас Вашингтон запровадив нові обмежувальні заходи й експортний контроль щодо понад двох десятків юридичних і фізичних осіб, які «підтримують ядерну, ракетну та звичайну діяльність Ірану». Нові санкції стосуються 27 компаній і фізичних осіб. «Мої сьогоднішні дії посилають чіткий сигнал іранському режиму та членам міжнародного співтовариства, які відмовляються протистояти Ірану», — заявив Трамп після підписання документа.

Після того як Помпео оголосив про рішення Сполучених Штатів, свою незгоду з ним висловили Росія та Іран. Так, російське МЗС назвало заяву США «спекуляцією» і « театральною постановкою»: «Факти такі, що РБ ООН не вчиняла жодних дій, які призвели б до поновлення колишніх санкцій щодо Ірану». У Тегерані ж заявили, що в нових американських санкціях немає нічого нового, й закликали весь світ об'єднатися проти Сполучених Штатів. «Ми не станемо розмінною монетою на виборах і у внутрішній політиці США», — заявив президент Ісламської Республіки Хассан Рухані, виступаючи на 75-ій сесії Генасамблеї ООН.

Реакція Росії та Ірану є передбачуваною. Але пропозицію США відновити санкції проти Ірану відкинула і Євротрійка, яка включає Німеччину, Францію та Велику Британію. Ці країни вважають: будь-які дії з боку США, спрямовані на активацію механізму відновлення санкцій ООН проти Ірану, не матимуть юридичної сили через вихід Вашингтона зі СВПД. Шеф зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель також заявив, що США не є учасником угоди щодо ядерної програми Ірану й тому «не можуть ініціювати процес відновлення санкцій відповідно до резолюції РБ ООН 2231».

Нагадаємо, що в травні 2018 року Трамп, який назвав угоду щодо ядерної програми Ірану катастрофічною, оголосив про вихід Сполучених Штатів із цієї угоди. За словами глави Білого дому, Ісламська республіка обманює світове співтовариство, приховуючи продовження досліджень у галузі ядерної зброї. Після виходу зі СВПД США поступово повертали свої однобічні санкції проти Ірану.

Водночас у Білому домі впевнені: попри те, що країна вийшла з цієї угоди, Вашингтон може скористатися механізмом автоматичного відновлення санкцій стосовно Ірану, оскільки США брали участь у підписанні резолюції 2231 і значаться серед держав-учасників СВПД.

Чи є в США підстави домагатися відновлення санкцій ООН проти Ірану, оскільки дії Тегерана становлять загрозу для світового співтовариства? Чи  рішення адміністрації Трампа продиктоване насамперед міркуваннями виборчої президентської кампанії? Судіть самі.

Тегеран заявив про відмову виконувати частину зобов'язань за ядерною угодою за рік по рішенні Вашингтона. У січні 2020-го, після загибелі генерала Касема Сулеймані, Іран відмовився від будь-яких обмежень, установлених ядерною угодою 2015 року. Але у Тегерані також заявили, що ця угода не втратила сили, попри відступ Ісламської республіки від частини її положень. При цьому Хассан Рухані запевняв, що Іран ніколи не прагнув мати ядерну зброю, незалежно від того, бере участь він у ядерній угоді чи ні.

Ще у вересні 2019 року МАГАТЕ у своїй доповіді зазначило, що, почавши збагачення урану, Іран порушив умови СВПД. У січні 2020-го Рухані повідомив, що його країна збагачує урану більше, ніж до того, як було укладено ядерну угоду. У червні МАГАТЕ констатувало, що запаси збагаченого урану в Ірані у вісім разів перевищили ліміт, установлений для цієї країни в рамках ядерної угоди: до 20 травня його запаси в цій країні становили 1571,6 кг, тоді як дозволений обсяг обмежено 202,8 кг.

Попри те, що Іран порушує умови СВПД, європейські країни не мають наміру розривати угоду. Зокрема президент Франції Емманюель Макрон заявив у відеозверненні на 75-й сесії Генасамблеї ООН, що Європа не має наміру йти на компроміси з США у питанні санкцій щодо Ірану. За його словами, Вашингтон після виходу з ядерної угоди більше не може активувати обмежувальні заходи ООН проти Тегерана. Макрон попередив, що це підірвало б єдність РБ ООН і цілісність її рішень, а також створило б ризик ще більшого наростання напруженості в регіоні.

Поки що незрозуміло, як сторони шукатимуть вихід із цієї ситуації. Все-таки здається, що позиція опонентів США в цьому питанні виглядає переконливішою. Однак Вашингтон не відступатиме. У цій ситуації багатьом країнам, зокрема й Україні, доведеться вирішувати, яку позицію зайняти. Однак у Києва, для якого Вашингтон є стратегічним союзником у російсько-українській війні, схоже, вибору немає.