Ані поразка, ані перемога

Коли в липні президент Угорщини Янош Адер оголошував дату проведення восьмих за ліком виборів до органів місцевого самоврядування -13 жовтня, навряд чи він сподівався побачити такі бентежні результати для партії свого політичного соратника Віктора Орбана.

Хоча партія Фідес, у загальному рахунку, вийшла переможницею за кількістю отриманих голосів угорців, а також кількістю своїх представників на посадах мерів та депутатів рад різних рівнів, результати виборів дають не дуже приємну поживу для роздумів главі уряду та його оточенню. Втрачено значний форпост - Будапешт. Крім того, опозиції віддано низку інших важливих міст, які контролювала провладна партія.

Наступні загальнонаціональні вибори в Угорщині мають відбутися аж 2022 р., втім уже не важко передбачити, що внутрішньополітична конкуренція загостриться й може поставити під сумнів політичне панування в країні Віктора Орбана, що триває з 2010 р.

Результати виборів

Голосувати під час місцевих виборів прийшла рекордна кількість угорців - майже 48,4%, тоді як попередні вибори відвідало 44,3%. В експертів щодо мотивів і політичних преференцій такої мобілізації не було одностайної думки.

Порівняно з виборами до Європейського парламенту у травні 2019 р., за партію влади проголосувало майже на 100 тис. виборців більше - 1,8 млн. Партійна підтримка опозиційних сил знизилася на 300 тис., порівняно з показниками п'ятимісячної давності - 1,35 млн.

Однак така проста статистика не завжди коректно відбиває практичні результати. Так, партія влади зберегла за собою домінуючу позицію в обласних радах, навіть поліпшивши показники від часу попередніх місцевих виборів у 2014 р. Фідес отримала більшість місць в обласних радах усіх 19 областей Угорщини проти 17 областей п'ять років тому.

Але ситуація не така оптимістична для влади на рівні 23 великих міст. Якщо у 2014 р. партія Орбана віддала опозиції лише три мерські посади, контролюючи при цьому 20 міст, то, за результатами поточних виборів, під контролем Фідес вдалося утримати лише 13.

Утім, найдошкульнішого удару опозиція завдала саме в столиці. На виборах мера Будапешта кандидат від опозиційних партій "Моментум", "Демократична коаліція", Угорська соціалістична партія, "Діалог за Угорщину" та "Політика може бути іншою" Гергей Корачонь отримав 50,86% голосів виборців. Кандидат від влади, чинний головний мер Будапешта Іштван Тарлош заручився підтримкою 44,1%.

Випередили опозиційні представники партію влади і в представництві в Загальних зборах Будапешта: 18 місць в опозиції проти 13 місць у Фідес та два незалежних представники. В попередньому скликанні партія Орбана мала більшість у столичному самоврядуванні.

Ну й, на додачу, 14 посад із 23 очільників районів Будапешта отримають представники опозиційних сил.

Що в Орбана пішло не так?

Ще у 2006 р. партія Орбана показала добрі результати на місцевих виборах (лише Будапешт вдалося підкорити в 2010 р.). Відтоді питання посилення й закріплення впливу на регіональному та місцевому рівнях було одним із пріоритетних завдань. Поступово під контролем людей Орбана опинялися місцеві ЗМІ, а також інструменти формування фінансової підтримки масмедіа та регіонів залежно від лояльності до уряду. (Показово, що під час цьогорічних місцевих виборів Орбан погрожував скасувати урядову підтримку програм розвитку в Будапешті в разі обрання на посаду мера опозиційного кандидата).

Розпорошеність і фрагментованість опозиційних сил в Угорщині грали на руку провладній партії весь цей час. Не дивно, що об'єднання опозиційних сил і тактика висунення спільних кандидатів спрацювали позитивно для зниження політичного домінування партії Фідес на регіональному рівні.

Можна довго шукати причини такої зміни політичних уподобань угорців у великих та середніх містах. Власне, це зараз і робить владна команда.

Наприклад, серед очільників провладної партії популярна думка, начебто Будапешт був втрачений через іноземний вплив, що повністю може кореспондуватись із традиційною риторикою Віктора Орбана. Коментуючи результати голосування у столиці, один із заступників голови партії Фідес Лайош Коша звинуватив 90 тис. іноземців із Західної Європи, які мешкають у Будапешті і, згідно з угорським законодавством, мають право брати участь у місцевих виборах, у зсуві політичних преференцій у бік лівих сил та, відповідно, втраті мерського крісла Іштваном Тарлошем. Оскільки лише 50 тис. голосів відділяють переможця на перегонах за посаду мера столиці від переможеного, то саме іноземці, що "не відчувають усіх тонкощів національної політики угорської влади", і вибрані на головного чинника поразки.

Іншою причиною, яку теж називають, є політичний скандал, що спалахнув за кілька тижнів до дня голосування через оприлюднення відео з подробицями секс-пригод мера міста Дьор Жолта Боркая, члена партії Фідес. І, хоча це не завадило колишньому олімпійському чемпіонові з гімнастики знову вибороти мерське крісло, інформаційна криза змусила провладну партію вжити додаткових заходів для зниження репутаційних втрат в останні дні передвиборних перегонів.

Перелік невичерпний. Наводяться, крім того, приклади корупційних скандалів та чинник високої явки виборців, які спрацювали на опозицію. Втім, результати означили тенденції до зміни політичних преференцій на рівні переважно міського населення Угорщини.

Що далі?

Наразі важко спрогнозувати, як вплинуть місцеві вибори на внутрішньополітичну ситуацію в Угорщині. Для партії Орбана, як влучно відзначив один з угорських політичних оглядачів, ці вибори не є ані програними, ані виграними.

Риторика виступу угорського прем'єра у виборчому штабі Фідес після завершення голосування була побудована на переможних реляціях. Зокрема він наголосив на тому, що провладна партія довела свої лідерські позиції в Угорщині, а в регіонах та більшості міст вдалося підтвердити провладну більшість. Хоча жителі Будапешта обрали кандидата від опозиції, владна команда готова прийняти цей вибір і співпрацювати.

Але, вочевидь, угорський прем'єр, який із 2006 р. не програвав жодних загальнонаціональних і місцевих виборчих кампаній, відчув дошкульний удар по своєму політичному его і вживатиме заходів із розбору польотів та коригування свої стратегії політичної комунікації з виборцями.

Можна також очікувати що Орбан та його партія посилять поліризаційну роботу в суспільстві, шукаючи нових ворогів Угорщини як ззовні, так і всередині країни. Місцеві вибори, на яких тематика міграційних загроз, "друзів Сороса" не була такою поширеною, довела на практиці, що вони можуть втрачати голоси, коли відходять від жорсткої риторики.

Наступні парламентські вибори в Угорщині мають відбутися через три роки, а отже ситуація може схилитися на користь або влади, або опозиції, залежно від розвитку внутрішньополітичної ситуації.

З 2014 р. опозиція значно посилилася завдяки об'єднанню своїх сил та висуненню спільних кандидатів. Утім, залишається викликом, чи вдасться зберегти компромісність лівих і правих політичних сил у майбутньому. Можна з упевненістю спрогнозувати, що чимала частина зусиль команди Орбана буде спрямована на сіяння розбрату в опозиційному таборі та дискредитацію діяльності опозиційних сил у містах, де вони отримали перемогу. Опозиційні мери та депутати зборів постануть перед складною дилемою -налагоджувати співпрацю з урядом чи реалізовувати свої власні обіцянки, які можуть псувати настрій представникам команди Орбана.

Наприклад, новобраний мер Будапешта 44-річний Гергей Карачонь заявив про бажання налагоджувати співпрацю з урядом. Але водночас він планує створити альянс вільних міст, у яких опозиція отримала мерські посади. А перше засідання Загальних зборів м. Будапешта має розглянути рекомендації антикорупційних ГО щодо прозорості, соціальної орієнтованості та екологічності роботи муніципальних інституцій. Погодьтеся, що співпраця з урядом за таких обставин не видається гарантованою.

Тому найближчим часом увага оглядачів буде зосереджена на Будапешті, який може стати моделлю або побудови нової політичної реальності в країні, або повернення до монополії неліберального національно орієнтованого бачення розвитку Угорщини.