Америка в полоні політтехнологій

Вибори президента у Сполучених Штатах швидко наближаються, а конкуренція за голоси електорату між Демократичною і Республіканською партіями стає все гострішою, порушуючи етичні та моральні правила політичних перегонів, встановлених у країні.

Специфікою нинішньої американської президентської виборчої кампанії є те, що сформувались різні групи штатів, до кожної з яких проводиться окрема лінія поведінки кандидата і його оточення. Перша група – «фронтові штати», – вони здебільшого визначатимуть остаточний результат виборів у листопаді. До них належать: Огайо, Флорида, Айова, Нью-Мексико, Пенсільванія, Нью-Гемпшир та Вісконсин.

Друга група – «пізні штати», – виборча кампанія в них розпочалася лише восени, і хоча там чіткіша картина із симпатіями виборців, проте є реальні можливості для збільшення своїх прихильників для обох кандидатів. До цієї групи штатів належать: Міннесота, Міссурі, Невада, Орегон, Вашингтон, Мен, Мічиган, Аризона, Луізіана, Колорадо, Арканзас, Північна Кароліна і Західна Вірджинія.

Третя група – «визначені штати» – вважається вотчиною або республіканців, або демократів і особливою увагою кандидатів не відзначається. До цієї групи входять 30 американських штатів.

У першій групі штатів демократ А.Гор на виборах 2000 року виграв із невеликим відривом у чотирьох: Айові, Вісконсині, Нью-Мексико і Пенсільванії. Буш отримав перемогу в інших трьох, включно з Флоридою, де його перевага становила 537 голосів. Для того, щоб отримати необхідні для перемоги 270 електоральних голосів виборців, Керрі повинен виграти у всіх штатах, у яких переміг Гор, і додати до них ще 10 електоральних голосів. Тому його головними цілями стануть Огайо (20 голосів), що постраждав від економічного спаду, і Флорида (27 голосів), де кількість прихильників демократів збільшується. Керрі також сподівається відібрати в Буша Неваду й Західну Вірджинію (у сумі – 10 голосів).

Нагадаємо, що відповідно до американської конституції, яка визначає виборчу систему країни, кожен штат призначає в порядку, встановленому його легіслатурою, виборщиків. Їх кількість повинна дорівнювати кількості сенаторів і представників палати общин, яких штат має право направити в Конгрес. Як правило, кількість виборщиків прямо залежить від кількості населення кожного штату.

У кожному з «фронтових штатів», які відвідує Керрі, він робить різні акценти у своїх виступах. Наприклад, у рекламному ролику, призначеному спеціально для штату Огайо, Керрі нагадує мешканцям штату про тяжкі наслідки економічного спаду. «За останні чотири роки в Огайо було втрачено 230 тисяч робочих місць, — підкреслює Керрі. – А президент Буш продовжує запевняти, що економіка країни в чудовому стані. Я маю намір дати вам добру зарплату, значні економічні бонуси і хороший план подальшого розвитку».

З-поміж штатів, які досі не визначились у своїх симпатіях і за які точиться найгостріша боротьба між республіканцями та демократами, Огайо, Західна Вірджинія і Пенсільванія стали об’єктами особливої уваги Джорджа Буша останнім часом. Саме сюди організовано поїздки чинного президента з агітаційною метою.

Виступи Буша, як у цілому по країні, так і в цих штатах, проходять в одному витриманому стилі, основа якого - простота. Мова чинного президента проста і ясна, складається з коротких карбованих фраз, наявні елементи імпровізації. Таким чином, на наш погляд, із допомогою стилю «простоти» Джордж Буш активніше й ефективніше вибудовує діалог з рядовими американцями, яким не до вподоби перевантажений різними інтелектуальними змістами і логікою стиль Джона Керрі.

Аналізуючи виборчу кампанію Джорджа Буша, можна зазначити, що вона загалом досить насичена різними політтехнологічними прийомами. Наприклад, помічники президента періодично організовують для нього зустрічі з ретельно підібраними групами виборців-республіканців, на яких він відповідає на їхні запитання. Ці зустрічі дозволяють обкатати тези виборчої кампанії і дають позитивний матеріал для телебачення.

Головною темою виборів, на думку помічників Буша, є питання національної безпеки, а не стану економіки. Відповідно виборця намагаються переконати, що, лише переобравши Буша, можна буде мати впевненість у своїй безпеці.

Крім того, команда Буша постійно тримає під тиском Джона Керрі та його групу підтримки. Тоді як Буша його політтехнологи подають як людину стабільну, впевнену в собі, політика, який працює на перспективу для Америки, — то Керрі вони виставляють як людину непостійну й залежну від кон’юнктури. Наприклад, показують, що він голосував за резолюцію, яка схвалювала війну в Іраку, але не підтримав законопроект про виділення на неї асигнувань. Або наводять приклади, коли Керрі голосував за скасування одних і введення інших податків. Зазначена тактика республіканців поки що приносить дивіденди. Яскравим свідченням цього є те, що після з’їзду демократів рейтинг Керрі істотно не підвищився, а після республіканського з’їзду навіть почав поступово знижуватися.

Варто відзначити, що виборча кампанія у США ведеться з повним застосуванням усіх можливих методів. За умов виборчої «боротьби без правил» дедалі вищою стає ціна помилки представників найближчого оточення кандидатів у президенти. Зокрема, на з’їзді Демократичної партії у Бостоні, що відбувся наприкінці липня, проти Джона Керрі було використано такий факт, як поведінка його дружини: вона публічно нецензурно висловилася, відповідаючи на запитання журналіста. Деякі ЗМІ швидко розтиражували цей епізод, який грає не на користь кандидата від демократів. До того ж тижнем раніше Тереза Хайнц Керрі заявила журналістам, що, як і решта американців, вона не дуже добре знає свого чоловіка, хоча перебуває з ним у шлюбі вже дев’ять років.

Одним із приводів для застосування різних політтехнологій є служба обох кандидатів у збройних силах Сполучених Штатів, особливо участь Джона Керрі у військовій кампанії у В’єтнамі. У зв’язку з цим сторони використовують різні дії для того, щоб показати опонента в негативному світлі, хоча закон США прямо забороняє кандидатам використовувати для чорного піару громадські організації. Проте порушення чинять обидві сторони. Так, техаські друзі Карла Роува, головного політичного радника Буша, профінансували рекламу «Ветеранів швидкісних катерів», спрямовану проти Керрі. Паралельно група підтримки Керрі фінансує антибушівську організацію «Америка тих, хто йде поруч». Перші намагаються донести до виборців, що свого часу Джон Керрі на військовій службі загалом, і у В’єтнамі зокрема, займався кар’єризмом, а не сумлінним і патріотичним виконанням своїх обов’язків. Другі, своєю чергою, виставляють Джорджа Буша як особу, котра з допомогою родинних зв’язків намагалася уникнути перебування у В’єтнамі, проходячи службу в частинах Національної гвардії в самих США.

У політтехнологічному плані одним із козирів Джорджа Буша є незалежний кандидат у президенти США – Ральф Нейдер. Для республіканців вкрай важливою була його реєстрація, оскільки у такому разі він має шанси набрати до 5% голосів. При тому більшість їх буде відібрана у кандидата від демократів. Недарма саме Р.Нейдера демократи звинувачують у поразці Альберта Гора на попередніх президентських виборах. Для підтримки Нейдера республіканці навіть вдаються до збирання за нього голосів. Зокрема, в одному зі штатів саме за Р.Нейдера представники республіканської партії зібрали 40 тисяч голосів.

Вочевидь, загальний провал на виборах 2 листопада складатиметься з суми невеликих провалів і програшів під час усієї виборчої кампанії, що будуть спричинені як політичними конкурентами, так і помилками й прорахунками своїх помічників. Одним із таких провалів, наприклад, стала демонстрація фотографій Джона Керрі, одягнутого у спеціальну форму (американці називають її «костюм зайчика») під час відвідування центру NASA. Створюючи публічний образ кандидата від демократів, команда Джона Керрі не змогла врятувати його від масових насмішок і дорікань після появи цих фотознімків у ЗМІ.

Під час кампанії надзвичайно багато важить будь-яка деталь. Наприклад, публічного розголосу набула така дрібниця, як відвідання Джоном Керрі бейсбольної гри 25 липня у Бостоні й невдала подача ним м’яча на відкритті матчу. Фактично всі невдачі кандидатів у президенти яскраво акцентуються, що може поступово призвести до значних коливань у рейтингу.

Цікавим кроком є те, що для нейтралізації популярності Керрі республіканці відкрили спеціальний «штаб швидкого реагування». Його завдання — поширювати відеозаписи, на яких зафіксовані всі випадки, коли Джон Керрі голосував за законопроекти, з критикою котрих він нині виступає.

Досить негативною для Джона Керрі та його прихильників є така важлива деталь, як стан здоров’я головного кандидата від демократів. Республіканці, переступаючи певні етичні межі, поширюють той факт, що наприкінці 2002 року Джону Керрі був підтверджений діагноз раку простати, а на початку 2003 року йому оперативним шляхом видалили пухлину. Демократи стверджують, що тепер здоров’я Керрі у нормі, проте республіканські ЗМІ не втомлюються повторювати, що демократи ошукують виборців, які, голосуючи за Керрі, по суті віддадуть свої голоси Джону Едвардсу – віце-президентові, котрий керуватиме країною у разі недієздатності президента. Тим часом самого Джона Керрі у цьому питанні незмінно підтримує республіканець, колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, який також успішно переніс цю хворобу та її оперування.

Вкотре свою роль у виборах американського президента може відіграти виборча система США, яка вже один раз допомогла Джорджеві Бушу. За три місяці до виборів за Буша готові були проголосувати 217 виборщиків, а за Керрі – 193. Нагадаємо, що, відповідно до конституції США, аби стати президентом, кандидат повинен набрати не менше 270 голосів виборщиків. У разі збереження теперішнього балансу сил Буш не втрачає шансів на своє переобрання.

До розряду потенційних політтехнологій, що їх може використати команда чинного президента, особливо враховуючи президентські вибори 2000 року, можна зарахувати встановлення нових машин для голосування – так званих «тач-скрін» (touch-screen). У цих машинах виборець називає кандидата дотиком до відповідного імені на екрані. Показово, що технічне переобладнання розпочали саме зі штату Флорида. Нові машини для голосування, виконані на зразок банківських автоматичних касирів (АТМ), уже випробувано в 15 графствах штату, і поки що скарг на них немає. Проте фахівці застерігають, що ці технічні прилади не захищені від шахрайства і зазнаватимуть частих збоїв. Головна їхня особливість у тому, що вони не залишають «паперового сліду», тобто не видають квитанцію, на якій відбиті результати голосування. Це унеможливлює ручний перерахунок бюлетенів на випадок суперечностей. Нові апарати для голосування замінили старі перфораційні машини. Загалом, на теренах США для голосування здебільшого використовуються машини з оптичним сканером, який розпізнає позначки, залишені виборцями на паперових бюлетенях, і передає результати в комп’ютер для підрахунку голосів. Таким чином, існує ймовірність, що до виборів Джордж Буш та його оточення зможуть встановити максимально можливу кількість нових машин для голосування по всій країні, щоб у разі здійснення маніпуляцій з підрахунком голосів на свою користь списати їх на недоліки нової техніки.

В умовах жорсткої політичної боротьби між командами Керрі і Буша, коли легко знімаються будь-які моральні й етичні перепони, громадяни Америки опинилися в полоні передвиборних політичних технологій, завдяки яким вибір буде зроблено не за найкращого, а за найспритнішого.