Зовнішньополітична заДУМливість

Реперною точкою на шкалі заморожування-кипіння "кримського питання" стали вибори до Держдуми РФ на окупованих територіях АР Крим і Севастополя, які відбудуться 18 вересня.

З погляду Кремля, участь у них виборців "нових суб'єктів федерації" - історичний крок до легітимації "входження Криму до складу РФ" і його остаточної інтеграції в політичний кістяк держави. По суті посилань роспропаганди - це другий референдум, оскільки нижню палату парламенту РФ громадяни обирають прямим голосуванням, яке, за ідеєю, виявляє їхню вільну волю тощо.

Протидіяти цим виборам на своїй, але окупованій території у Києва жодних можливостей немає. Однак є повне, міжнародними актами підтверджене право вимагати від світової спільноти визнання нелегітимним нового складу сьомої Держдуми РФ. У першу й цілком достатню для посилення тиску на державу-агресора чергу - від сотні країн, котрі підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. про територіальну цілісність України. Не завадить нагадати, що цим документом Генасамблея ООН підтвердила відданість суверенітетові, політичній незалежності та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах і визнала кримський "референдум" незаконним. А держави, котрі за Резолюцію проголосували, по суті, взяли на себе зобов'язання утримуватися не тільки від дій, спрямованих на часткове або повне порушення територіальної цілісності України та визнання зміни статусу АР Крим і Севастополя, а й дій, які можна було б тлумачити як таке визнання.

Танцюючи від цієї печі, Київ має право розраховувати на солідарне з цивілізованим світом невизнання легітимності виборів нижньої палати російського парламенту. Але на сьогодні майже очевидно, що солідарним буде половинчасте рішення. Як відомо, ці вибори до Держдуми відбуваються за змішаною системою: половина депутатів обирається по загальнофедеральному округу за партійними списками, половина - у мажоритарних округах, яких на півострові створено чотири. Тобто кримську виборчу частку отримають не лише переможці виборів в одномандатних округах, а й ті, котрі пройдуть за партійними списками, - голоси, отримані в окупованому Криму, їм також зарахуються.

Саме з цього виходив український парламент, звертаючись до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій із закликом утриматися від участі в спостереженні за перебігом незаконних виборів в окупованому Криму й не визнавати їх результатів, каже ініціатор заяви - голова комітету ВР України у закордонних справах Ганна Гопко.

Неприйняття цивілізованим світом виборів до російської Держдуми із захопленням окупованих українських територій було солідарно продемонстроване відмовою послати місії спостерігачів за виборами на півострів не тільки ОБСЄ і РЄ, а й СНД. Та ось у найбільш принциповому моменті - визнанні нелегітимності таким чином сформованої Держдуми - чіткості дій і навіть формулювань поки що немає. Заява "Країна Х не визнає виборів до Держдуми в Криму" породжує закономірні питання про ставлення до процесу та його результату в цілому, на які публічно відповіді не даються.

Але, судячи з озвучених на цей час заяв спікерів західних країн-партнерів і міжнародних організацій, імовірно, мірою покарання Росії оберуть "серединку на половинку": за все відповідатимуть мажоритарними, - за цей злочин буде запроваджено персональні санкції. Ймовірність такого результату "думської справи" опосередковано підтвердив у п'ятницю й президент України Петро Порошенко, "запросивши" переможців виборів до Держдуми Росії по Криму в "клуб об'єктів санкцій".

Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу, закликає на знак протесту призупинити участь українських делегацій у роботі ПА ОБСЄ і Ради Європи, якщо "цих бандитів" (обраних у Криму депутатів ДД) туди делегують.

Віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко уточнює: "Оскільки вибори до Держдуми на окупованій території України незаконно проводяться і на округах, і за партійними списками, під сумнів слід поставити легітимність усього складу Держдуми, а також її фракцій, які делегуватимуть своїх депутатів у міжнародні парламентські асамблеї. І яка різниця, які в цих депутатів прізвища?! Ми виходимо з того, що вибори в Криму незаконні, Держдума в цілому нелегітимна, і її делегації - теж. І це буде момент істини для всіх парламентських асамблей - і ОБСЄ, і РЄ, і НАТО".

За словами Ірини Геращенко, наступні кроки парламенту України зараз ретельно проробляються.

"Ми працюємо над нашою позицією, яка буде однозначно жорсткою. І ми точно на знак протесту не ввійдемо до залу, в якому буде присутня делегація нелегітимної Держдуми Російської Федерації", - каже Геращенко.

Плануючи подальші кроки, українським і офіційним, і громадянським структурам важливо буде визнати вже допущені помилки, щоб не повторювати їх, як мінімум, надалі. Головна з них полягає в тому, що Україна, за великим рахунком, проспала цей виклик. Думська кампанія, правда, і в самій Росії пройшла малопомітно, - період відпусток зробив свою заколисуючу справу. Та це не знімає відповідальності з українських дипломатів і держдіячів вищої ланки, які зобов'язані пильнувати державний інтерес вдень і вночі. Українські протести проти проведення виборів в анексованому Кримі зазвучали за півтора тижня до дня голосування. А консолідованої, чітко сформульованої позиції держави в питанні, чого саме не визнає Україна - тільки результатів за кримською "мажоритаркою" чи легітимності Держдуми в цілому, - немає й досі. Бо досі не затверджено жодної з існуючих розробок держполітики щодо деокупації Криму (концепції, стратегії, програми - байдуже, як її назвуть).

Як уже сказано, жодна з міжнародних організацій, чия думка з приводу чесності й прозорості виборів авторитетна і для урядів цивілізованих країн - визначальна, моніторингу голосування 18 вересня на території окупованого Криму не проводитиме. Але висновки щодо виборів у Росії в цілому вони, звісно ж, заявлять. І це важливо - якими будуть фінальні звіти місій ОБСЄ або Ради Європи.

Ольга Айвазовська, визнаний експерт у сфері виборчого права і лідер Громадянської мережі "Опора", уточнює, що стандарти ОБСЄ-БДІПЛ стосовно виборів - універсальні й не визначають особливих підходів до кампаній, організованих на окупованих територіях, також не прописані зобов'язання визнавати чи не визнавати такі вибори.

"І наразі ми можемо мати як історичний прецедент, так і оцінки, які знівелюють роботу міжнародних місій, - якщо не буде враховано чинник окупації Криму, і якщо він не вплине на кінцеві звіти ОБСЄ-БДІПЛ про вибори до Держдуми РФ. Утім, один з основоположних стандартів, за якими оцінюються вибори, - це вільне волевиявлення виборців і свобода формування їхньої політичної волі, а також відсутність фальсифікації результатів виборів. А ці вибори не можна визнавати вільними й нефальсифікованими. Близько двох мільйонів громадян України під примусом отримали громадянство РФ, і за їх рахунок було фальсифіковано списки виборців, які беруть участь у виборах Держдуми. Це порушення впливає на кінцевий результат виборів як у багатомандатному округу (за списками партій), так і в чотирьох одномандатних, незаконно утворених на території незалежної держави Україна. Таким чином, під сумнів можна поставити вибори 225 + 4 депутати, а це - більшість новообраного парламенту", - вважає Ольга Айвазовська.

Другий важливий момент - нагадування і Росії, і нашим партнерам про їхні зобов'язання, зафіксовані міжнародними актами, зокрема й вищого колегіального органу Ради Європи - Комітету міністрів. Саме час, як бачиться, поговорити про моніторинг виконання цих зобов'язань.

"Із моменту окупації Криму, починаючи з періоду навіть до так званого референдуму, Комітет міністрів РЄ прийняв понад десяток рішень, які стосуються територіальної цілісності України. Росія повинна або їх виконувати, або вийти з цієї міжнародної структури. І тоді вона взагалі не буде присутня в жодному європейському органі", - вважає доцент Київського національного університету ім. Т.Шевченка Андрій Наджос. На його думку, ОБСЄ, ЄС і ООН мають почати сьогодні моніторинг виконання Росією її зобов'язань, узятих нею на себе під час вступу до цих міжнародних структур, серед яких - не зазіхати на територіальну цілісність інших країн.

Третій аспект, що його влада України має нарешті включити повною мірою, - відновлення комунікації зі своїми громадянами на окупованих територіях. Поки що тут вони чують голос лише громадських структур: Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників бойкотувати вибори, Координаційна рада переселенців закликає всіх політичних українців не брати участі у злочині.

І, як крик відчаю, за два дні до голосування з'явилася заява СБУ, в якій "простим громадянам" радять подумати, а членам виборчкомів - замислитися, "чи потрібні їм та їхнім дітям проблеми з українським законодавством у майбутньому".

Вибори до Держдуми, що проводяться на території Криму, вкотре покажуть усю картонність "входження в Росію" переважною більшістю його населення. По-перше, "переважним голосом" там може бути тільки один - голос корінного кримськотатарського народу. Росія його не отримає. По-друге, чим більше бюджетників Росія зажене на ці вибори, тим більшою буде її вина за й так незаконні дії.

І по-третє, просто потішимося, що російські вибори повернули у світовий порядок денний кримське питання. Тепер головне - там його утримати.