ЗЕМЛЯ «У ЗАКОНІ»

Чи може надірватися слон? Авжеж… якби спробував зрушити з місця нову редакцію Земельного кодексу. Та оскільки хоботні тварини у нас — рідкість, то «рушіями», а відтак і потенційними претендентами дістати гилу, стали ліва (якщо дивитися з ложі преси) частина і зад депутатської зали. Цілий день різноваріаційної голосувальної колотнечі з тривалими тайм-аутами ліниво збіг до вечора, і сценарій став нагадувати Конституційну всеношну. Забракло кількох годин… О 20.22 голова лічильної комісії Володимир Заєць повідомив результат. За земельну Конституцію у другому читанні і в цілому проголосувало 232 парламентарі. Вистачило б і 226, але для переконливості долучилася «шістка» голосів. Козирна… «Збулося!» Чого в цьому видихові більше: печалі чи радості?

Голосування за Земельний кодекс у першому читанні стало тривіальним першим дзвінком Катерині Ващук, голові аграрного комітету ВР, про його подальше складне проходження, а то й «протягування» у сесійній залі. Однак щоб таке...

— Земельний кодекс утверджує головне — приватну власність на землю та елементи її реалізації: оренда землі, застава, тобто підводить правову базу під проведену земельну реформу. А от купівля-продаж землі здійснюватиметься із 2005 року. Чому? До того часу ми маємо створити державний Земельний іпотечний банк, прийняти закони про розмежування державної, комунальної та приватної власності, про грошову оцінку землі, про земельний кадастр і ряд інших, в яких буде виписано систему реєстрації саме цих операцій. Тоді селянин стане повноправним суб’єктом права оренди, купівлі-продажу, його ніхто не ошукає. Це — один із тих компромісів, яких вимагала ліва частина парламенту. Інший момент: землями сільськогосподарського призначення не можуть володіти іноземці. Навіть у тому випадку, коли земля дісталася у спадок громадянину іншої держави, протягом року вона підлягає відчуженню. Цю норму чітко виписано в документі.

З прийняттям нового Земельного кодексу кожен селянин стане багатшим, оскільки гектар коштує три-п’ять тисяч доларів, і соціально захищенішим. Мені шкода лівої частини парламенту, котра захищає не сільського трударя, а власну ідеологію, тим більше, 1917 року більшовики творили революцію з гаслом «Земля — селянам!» Чому ж сьогодні вони цураються його?! Хочу, щоб Земельний кодекс був розглянутий згідно з регламентом, готова до аргументованого постатейного обговорення.

...Не судилося. Ліві виставили сторожу у найвразливіших місцях ВР — окупували трибуну і «лінійку» головуючого, взяли під контроль електронну систему «Рада». Знову почалися «торги»: зняти законопроект з обговорення, перенести на перше читання, постатейне друге… Зрештою довгоочікуване обговорення так і не стартувало. Лічильна комісія змушена була вдатися до голосування іменними бюлетенями, проте першу спробу зірвали комуністи, які зайшли до кабінету Степана Гавриша, де стояли скриньки, і знищили частину бюлетенів. Друга спроба виявилася успішнішою, і світ, себто жовтневий вечір, народив-таки українському селянству Земкодекс.

Дехто возвеличив цю подію до рангу жовтневої революції, але 232 депутатські голоси із 447 зареєстрованих, покладені на вівтар заможності селянства, погодьтеся, не такі вже й гучні. Якщо позиція лівого спектру парламенту зрозуміла, то в решти «неголосувальників» таки були об’єктивні причини ігнорувати цю процедуру. І я б не зводив відмову членів фракції «Батьківщина» від «скринькування» лише як мовчазну помсту за Олександра Турчинова, якого погрожують позбавити головування в бюджетному комітеті.

— Щодо Земельного кодексу, то наша фракція прийняла рішення підтримати проект у другому читанні, за винятком 14 спірних статей, які запропонували перенести на третє читання, — говорить Олег Юхновський із фракції «Батьківщина». — Не робімо винним власне Земельний кодекс, передусім грубо порушено процедуру ведення засідання. Так, згідно з регламентом передбачено процедуру голосування бюлетенями, але то таємне голосування. А що це за новація — «іменний бюлетень»? Знайдіть такий термін у чинному законодавстві! Для чого ж тоді у парламенті існує процедура голосування? Якщо так, то можна по тому чи іншому законопроекту зібрати 226 «іменних» підписів і сказати: шановні, ось вам проект постанови. Гуд бай! Як перший заступник голови аграрного комітету, запевняю: у профільному комітеті розглядали додаткові пропозиції для включення до порівняльної таблиці, голосували за них. А щодо голосування пропозицій до другого читання, то комітет навіть рішення такого не приймав. Не кажучи про пропозицію прийняти законопроект у цілому...

Від подібних «проколів» застерігав головуючого Віктора Медведчука й Валерій Асадчев:

— Немає у регламенті такої процедури, як голосування підписами. Та й аграрний комітет не вносив питання про голосування у цілому.

Йому вторив і Борис Беспалий:

— Треба поставити у бюлетені дві клітинки: спочатку — голосування у другому читанні, потім — голосування в цілому, або два бюлетені, бо це — різні голосування.

Слушні аргументи й Валентини Семенюк:

— Разом із Олександром Морозом ми подали майже 80% сьогоднішніх пропозицій до Земельного кодексу. Скажіть, будь ласка, згідно з якою статтею регламенту сьогодні мене позбавляють права обстоювати позицію по кожній із них?

Не дослухалися.

Монотонне очікування «іменної» перемоги збурювало різні чутки. Подейкували, що з «Яблука» «чавлять сік» — схиляють проголосувати «за». Підбиття голосів не спростувало такого варіанту: усього-на-всього три бюлетені «яблучників» виявилися недійсними. Зволікання із оголошенням результатів трактували і як нестачу певної кількості голосів для кворуму, які збирають, об’їжджаючи депутатів. Договорилися навіть до того, що замовлено чартерний рейс, аби заручитися вензелем «заокеанського» нардепа. Одначе, як твердять знайки, обійшлося без них. Можливо, й на краще. Хоча б такі сумнівні подробиці не фігуруватимуть у цій, за висловом правих, борні «покласти край залишкам феодально-колгоспно-радянської системи на селі».

Не дебатований у другому читанні Земельний кодекс створив у парламенті межу, необережний крок за яку може спродукувати чвари сильніші, ніж кайдашеві. За «земельним» тріумфом — високотемпературний режим протистояння, який не спаде (а то й зросте!) за наступні два тижні. Як зізнався народний депутат Володимир Заєць, більшість вбачають у прийнятті Земкодексу у другому читанні передовсім політичні мотиви, заради яких можна знехтувати і регламентом, і процедурою. І якщо Володимир Заєць досить обтічно відповів, за що саме він голосував, то Іван Плющ добре знатиме, що він підписуватиме, передаючи другу Конституцію на Банкову.

Поспішність із прийняттям Земкодексу в другому читанні в цілому породжена кількома прямими і побічними чинниками. МВФівські транші пригальмували саме через його неприйняття. Тож шурхіт доларових купюр у кредитних коридорах чуткі вуха можуть вловити не сьогодні-завтра. Цьогорічні зерново-цукрові завали верхній ешелон влади списує почасти й на відсутність узаконеної приватної власності на землю. Неначе Земельний кодекс через два-три роки забезпечить священне дійство її купівлі-продажу… Ще одна непевність, і, очевидно, найістотніша: а хто ж прийде наступної весни до Верховної Ради? Якщо «апологети», то «революційного» Земкодексу Україні повік не бачити, хоч як голосуй — «іменними» бюлетенями, земельними сертифікатами чи держактами.

Дивуюся: і як вона нас носить, Земля? Про неї Висоцький сказав: «Мы толкаем ее сапогами. От себя! От себя!»