Зеленський повернув рейтинг початку 2021-го. Що далі?

13 сiчня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Шість основних суспільно-політичних тенденцій 2022 року.

Зеленський повернув рейтинг початку 2021-го. Що далі?
© Офіс президента

«Не от побед бывают беды,

От поражений... Мысль проста.

Но их бедой была победа. —

За ней открылась — пустота».

Наум Коржавін «Наивность»

Володимир Зеленський закінчив 2021 рік практично з такими самими рейтингом і рівнем довіри, з якими його й розпочинав. Те ж стосується і його політичної сили, і владної команди загалом. Торік у лютому було зафіксовано найгірші показники ставлення громадян до всіх інститутів влади та до розвитку події у країні з початку каденції Зеленського. (Тут і далі наведено дані і тенденції, зафіксовані у вісьмох загальнонаціональних опитуваннях, проведених із лютого по грудень 2021 року компанією New Image Marketing Group. Вибірка в кожному опитуванні становила 2400 респондентів, методика CAPI (Computer Assisted Personal Interview) за місцем проживання респондента, теоретична похибка — 2%.).

Скріншот з дослідження
Скріншот з дослідження

Однак офіс президента, включивши механізм РНБО, зробив хід конем і не просто наступив на проросійського Медведчука, а й закрив три його телеканали. Усю весну й початок літа президент ефектно проводив засідання Радбезу, впроваджуючи нові й нові санкції. Початок судового процесу проти Віктора Медведчука та обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вибили з-під ніг аргументи в частини прибічників Порошенка, який, як згодом виявилося, досить тісно з ним співпрацював.

Тій (чималій) частини суспільства, яка хоче швидких результатів і готова крізь пальці дивитися на ігнорування законних процедур (а рішень судів, які б підтверджували правоту РНБО, ми поки що так і не дочекалися), наступальна політика Зе! сподобалась. Відтак у рамках непрацюючої судової системи прямі санкції проти «підозрілих» українських громадян та їхніх компаній значно підтягнули рейтинг чинного президента. І, мабуть, уперше за всі тридцять років незалежної України рейтинг президента на екваторі його каденції перестав падати, навіть навпаки — став зростати. До літа він стабілізувався на рівні 30% серед активного електорату — виборців, які заявили, що підуть на президентські вибори, й визначилися, за кого віддадуть свій голос.

Скріншот з дослідження
Скріншот з дослідження

На кінець політико-телевізійного сезону вже традиційні засідання РНБО, очевидно, розгубили свою новизну й вау-ефект, а концентрація влади офісом президента неминуче призвела до розбіжностей і всередині монобільшості.

Відправлений у жовтні у відставку ексспікер Дмитро Разумков став серйозною, але не єдиною «торпедою» особистого рейтингу Володимира Зеленського при потужній медійній підтримці телеканалів і політичних шоу олігарха №1. За підсумками жовтня, було зафіксовано помітне зниження як рейтингів президента і провладної партії, так і рівня довіри до них. Що простежувалося і в листопаді на тлі загострення газової та економічної криз. Згодом стався невеликий відскік до попередніх показників.

І в результаті наприкінці року, після дев'яти місяців поступового відновлення рівня підтримки та довіри, Володимир Зеленський і його політична сила повернулися на позиції початку року, описавши таким чином повне електоральне коло. З тим і зайшли в рік 2022-й. Технологічно прихопивши справу Петра Порошенка про держзраду.

Скриншот дослідження
Скриншот дослідження

То що далі?

Тенденція 1. Не підвищення, а цементація

Із високою ймовірністю можна стверджувати, що в період зимово-весняного політико-телевізійного сезону Володимир Зеленський і його партія не зможуть підняти свої рейтинги. Причини цього прозаїчні — провальна економічна й енергетична політика, нездатність уряду зупинити зростання тарифів, а за ним — і зростання цін на товари та послуги, можлива енергетична криза, дефіцит бюджету тощо.

Таким чином, програма-максимум — зберегти нинішні рейтинги, на цей час усе ж порівняно вищі, ніж у найближчих політичних конкурентів. Питання лише в правильно вибраних інструментах, які допоможуть утримувати позиції.

Тенденція 2. Розмивай і пануй

Із цим пов'язана друга тенденція 2022 року — не маючи можливості отримати абсолютну більшість у президентських і парламентських рейтингах, владна команда намагатиметься утримати більшість відносну. А тому нинішнього року для неї ще більше важитиме розмивання й купірування можливих опозиційних альянсів або окремих політиків та їхніх партій, щоб не дати зрости їхнім рейтингам до небезпечної позначки.

З допомогою санкцій, закриття лояльних інформаційних телеканалів та судового процесу проти одного з лідерів це вдалося зробити 2021 року з «Опозиційною платформою — за життя». Якщо минулий рік ОПЗЖ починала на першому місці серед політичних партій, почергово то очолюючи рейтинг, то віддаючи першість «Слузі народу», то на кінець 2021 року вона втратила 9% активного електорату й відкотилася на умовне четверте місце. Беручи до уваги пред'явлену підозру лідерові «Європейської солідарності» Петру Порошенку, а також арешт його активів, є висока ймовірність, що схоже спробують вчинити і з його політичною силою.

Тенденція 3. Деолігархізація — тренд сезону

Із втратою електорального ефекту від засідань РНБО та впровадження санкцій проти окремих політиків, «злодіїв у законі» і «контрабандистів» у новому політико-телевізійному сезоні упор буде зроблено на так звану деолігархізацію (секретар РНБО Олексій Данілов уже анонсував оголошення на кінець травня перших імен). Звісно ж, не йдеться про реальне включення антимонопольних механізмів стосовно всіх відомих монополістів/олігархів країни.

Основним досягненням влади за 2021 рік, яке назвали громадяни, є будівництво доріг. Тимчасом погані дороги розміщуються далеко внизу у списку найактуальніших проблем (актуальною проблемою їх називають 7% громадян). Тому очікувати відчутного електорального ефекту від «Великого будівництва» навряд чи варто. На відміну від запиту суспільства на соціальну справедливість, боротьбу з корупцією та негативного ставлення до олігархів, за розрахунком ОП.

Тенденція 4. І телевізор — усьому голова

З першими трьома тенденціями тісно пов'язана четверта. Розпочате 2021 року переформатування інформаційно-політичного сегмента телеринку, очевидно, вийде на пік у 2022-му. Разом із державними телеканалами «Дом», «Рада» і недавно купленим депутатом пропрезидентської фракції Олексієм Ковальовим «4 каналом» цими днями активно форматуються й перезапускаються нові-старі кнопки. Тоді як опозиційні нові-старі телеканали знову виключаються з ефіру, — згадаймо ситуацію перед Новим роком із інформаційними каналами «Перший Незалежний» і UkrLive, посталими з праху «112 Україна» і Newsone.

Логіка цих дій очевидна, оскільки досі 80–90% респондентів 18 років і старших відповідають, що використовують телевізійні новини, аби дізнатися про події в Україні та світі. Тим часом за останні кілька років частка тих, хто більше використовує інтернет-сайти, соціальні мережі або месенджери, а не телевізор, значно зросла. Таким чином, паралельно з переформатуванням телеринку обов'язковим стало й переформатування інформаційних інтернет-сайтів, Телеграм-каналів, груп у Фейсбуці тощо.

Тенденція 5. Нові, але професійні обличчя

Ще одним викликом для влади будуть так звані обличчя 2.0. Їхнім яскравим представником можна назвати Дмитра Разумкова. Не маючи антирейтингу «старих» політиків, ці нові й молоді висуватимуть як аргумент значний управлінський досвід, на відміну від команди, яку привів Володимир Зеленський. При цьому Дмитро Разумков як справжній політтехнолог іде ще далі. У кожному своєму виступі підкреслюючи, що саме він та його команда є тими справжніми «новими обличчями», за яких переважна більшість проголосувала 2019 року. Тоді як президент і ті, хто нині довкола нього, зрадили своїх виборців. Такі «нові обличчя» становлять серйозну загрозу хоча б тим, що розмиватимуть рейтинг президентської політичної сили й самого президента, чого в умовах гострої необхідності «цементування» рейтингу на Банковій допустити аж ніяк не можуть.

Тенденція 6. Старі, але надійні обличчя

Основне завдання на 2022 рік найближчих конкурентів Зеленського та його політичної сили зі «старих облич», хоч як це дивно, буде таким самим — цементування свого електорату. За підсумками 2021-го, не тільки президент і «Слуга народу» отримали б таку ж підтримку від виборців, що й на його початку. Те ж саме відбулося б із Петром Порошенком та його « Європейською солідарністю», а також із Юлією Тимошенко та «Батьківщиною». Таким чином, перебуваючи в опозиції кілька років, вони довели, що можуть утримувати свій електорат. У 2022 році, як ми вже згадали, на те саме запитання мають відповісти президент і його партія. Що ж стосується нейтралізації Порошенка та його ЄС, то відповідь Зеленського ми спостерігаємо в режимі реального часу.

Звісно, це лише кілька основних тенденцій року, що розпочався. Неодмінно будуть у ньому й несподіванки. Правда, несподіванки ці будуть очікуваними. Пов'язані вони як із сильними сторонами нинішньої владної команди — умінням перекидати стіл, коли випаде невдалий розклад, так і зі слабкими сторонами, пов'язаними з їхнім управлінським волюнтаризмом та хронічним непотизмом. Однак це тема для окремої статті.

Related video

Більше статей Олександра Шульги читайте за посиланням.

За матеріалами: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}