Збрехавши і купивши

На Сімейну вішалку з інвентаризаційним номером "Курченко - 01" слідом за спортивною формою "Металіста" і спецкомбінезоном Одеського НПЗ повісили джинсову куртку одного з найбільших медіахолдингів.

Чутки про продаж Борисом Ложкіним UMH group ходили вже давно. На початку квітня DT.UA звернулося до голови правління СЄПЕК Сергія Курченка із запитанням: "Чи ведуться переговори з власниками низки медіаактивів, включаючи UMH group, і чи досягнуто остаточних домовленостей з кимось із них?". Відповідь від 12 квітня була такою: "ГК СЄПЕК і голова ради директорів С.Курченко на цей час не зацікавлені в купівлі медіаактивів. Відповідно, переговори на цю тему ні з ким не ведуться". Ці слова ми навели в інформстрічці DT.UA "для історії, про всяк випадок". А випадки, як бачимо, бувають різні: група компаній СЄПЕК
та UMH group у п'ятницю,
21 червня, підписали угоду купівлі-продажу 98% акцій медіахолдингу.

Нагадаємо також, що на початку червня в інтерв'ю DT.UA президент UMH group Борис Ложкін, відповідаючи на запитання, чи правда, що в його медійний бізнес увійшла так звана Сім'я, відповів: "У наш бізнес ніхто не ввійшов. Навпаки, нещодавно ми реалізували опціон на купівлю акцій Петра Порошенка в "Корреспондент", і взагалі зараз відбувається процес викупу часток у міноритаріїв. Але в цілому склад акціонерів UMH group не змінився. Що стосується інтересу до нас, те це було завжди. Ми - велика, успішна, впливова компанія і завжди були об'єктом інтересу для фінансово-промислових груп. До цього ми вже звикли". Тепер доведеться звикати до того, що, відкриваючи "Комсомолку", ми дивимося на світ очима Олександра Януковича.

Зрозуміло, UMH group був не єдиним об'єктом інтересу, що виявляється близьким президентським колом до сфери медіа. Сіті закинули широко. Просто Борис Ложкін виявився досить великим для того, щоб не дозволити рейдернути його бізнес, як це зробили з каналом ТВi, і недостатньо великим, щоб чинити опір, подібно до того, як це поки що вдається робити таким медіамагнатам, як Пінчук, Фірташ і Коломойський. Іде процес бетонування не тільки медіасередовища, а взагалі країни перед виборами. До Дня незалежності будуються плани остаточного захоплення Сім'єю Кабміну; місцева влада 307-м указом концентрується в руках губернаторів; майструється не проста, а кворумна більшість у ЦВК; скуповуються медіа; пресуються нездатні до створення профспілки олігархи.

У безроздільному розпорядженні влади у I кварталі наступного року, згідно з угодою, опиняться 98% холдингу, до якого входять Forbes, "Корреспондент", Vogue, "Теленеделя", korrespondent.net, i.ua, bigmir.net, football.ua, Ретро FM, Наше радіо, Europa Plus, Авторадіо, "Аргументы и Факты", "Комсомольская правда" в Украине" і до півсотні інших ЗМІ. Напевно, вдумливому читачеві бракуватиме подорослішалого за останній час "Корреспондента". І, звичайно ж, задирикуватого Forbes Україна, команду якого так легко здали в материнській компанії Forbes. "Я вважаю продаж Forbes Україна кінцем проекту в його нинішньому вигляді, - заявив головний редактор журналу Володимир Федорін. - Я переконаний, що покупець переслідує одну з трьох цілей (або всі три відразу):

1. Заткнути журналістам рота перед президентськими виборами.

2. Відбілити власну репутацію.

3. Використати видання для вирішення питань, які не мають нічого спільного з медіабізнесом".

Команди цих двох журналів працювали достойно й цікаво, за що ми, як читачі і колеги, їм вдячні.

Хоча… можливо, цим командам вдасться повторити те, що багато років тому змогли зробити ми: коли структури, близькі до прем'єр-міністра Павла Лазаренка, купили у видавця "Дзеркала тижня" 40% компанії, яка випускала на той час газету, це ніяк не позначилося на політиці "ДТ", і жоден зі "спущених" матеріалів у нашій газеті не вийшов. Ми просто не дозволили маніпулювати читачами.

Удачі!