Зважаючи на розголос, якого набула у суспільстві так звана «справа «Артеку» та звертаючи увагу на особливості висвітлення її в засобах масової інформації, Комісія з журналістської етики має заявити наступне.
Етичний кодекс українського журналіста визначає: «п.18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб)… Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».
Жодним чином не ставлячи під сумнів право засобів масової інформації на всебічне висвітлення подій, що мають суспільний резонанс, комісія звертає увагу на те, що протягом останнього часу численні засоби масової інформації неодноразово та грубо порушували вищезгадану норму. Наслідком цього стало оприлюднення:
— імен, прізвищ та фотографій дітей, які ймовірно стали жертвами сексуального насильства;
— медичних довідок і результатів експертиз;
— численних подробиць можливого злочину.
На думку комісії, оприлюднення відповідної інформації не тільки заперечує загальноприйнятий принцип презумпції невинуватості, не тільки ускладнює процес розслідування справи, а й, головне, завдає непоправної шкоди неповнолітнім дітям, які, з високим ступенем імовірності, були піддані сексуальному насильству.
Комісія рішуче засуджує численні факти невиправданого оприлюднення, поширення та тиражування інформації, яка грубо порушує права постраждалих дітей. Комісія звертає увагу працівників та керівників ЗМІ на те, що обговорення цієї теми у значній кількості засобів масової інформації виглядає неприпустимо з етичної точки зору. Тональність коментарів, припущень та версій часто набуває брутального, образливого характеру. На переконання комісії, хворобливе смакування фізіологічних подробиць не має нічого спільного із важливим завданням інформування суспільства.
Комісія радить журналістам, редакторам, засновниками засобів масової інформації керуватися у своїй щоденній професійній діяльності загальноприйнятими етичними нормами, незалежно від того, є вони підписантами Етичного кодексу українського журналіста чи ні.
Зважаючи на те, що «справу «Артеку» цілком очевидно намагаються використати у власних цілях політики, в свою чергу використовуючи для цього ЗМІ, комісія нагадує положення п.2 Етичного кодексу: «Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».