ЗАМОВЛЕННЯ ЗНАЙДЕ ГЕРОЯ?

«Шановний Геннадію Андрійовичу! Неодноразово впродовж цілого ряду років у засобах масової інформації піднімається питання про замахи, що готувалися на мене. Так, газета «Крымская правда» від 8 червня 2004 року великим шрифтом наводить фразу колишнього голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Євгена Супрунюка: «Було запропоновано усунути фізично лідера Компартії Криму Леоніда Грача...»

Все, що відбувається, зачіпає мою людську гідність, викликає серйозне занепокоєння у членів моєї сім’ї та породжує численні запитання й звернення громадськості.

Прошу Вас дати доручення провести розслідування, перевірити обгрунтованість подібних заяв у засобах масової інформації і про результати повідомити мене». На це звернення народного депутата України та лідера кримських комуністів Л.Грача до генерального прокурора країни Г.Васильєва відомство відреагувало за лічені дні: начальник прес-служби Генпрокуратури Сергій Руденко повідомив на брифінгу, що ГПУ перевірить інформацію про нібито замах, що готується, на Грача, і всю інформацію, що з’явилася в ЗМІ з цього питання, буде перевірено. Депутатське звернення в Генпрокуратуру та її відповідь можна було б вважати ледь не стандартними — останніми роками хто лишень не висловлював побоювання за свою безпеку. Однак тут ситуація інша: і ГПУ, і Л.Грач відразу показали громадськості явні ознаки амнезії. Грач «забув» зазначити, що публікація в «Крымской правде» зізнання екс-спікера Супрунюка про зроблену йому пропозицію «прибрати» лідера кримських комуністів вийшла ще ...13 березня 1999 року. А в згаданому Грачем номері від 8 червня 2004 року газета чомусь визнала за необхідне нове інтерв’ю з Є.Супрунюком проілюструвати фрагментом публікації п’ятирічної давності з помітним заголовком, який Л.Грач і наводить у листі до Г.Васильєва. Генеральна прокуратура, у свою чергу, цілком забуває, що того самого 13 березня 1999 року, у день публікації зізнань екс-спікера, прокуратурою АРК було порушено кримінальну справу про підбурення до навмисного вбивства! Що ж послужило підставою до її порушення?

«Коли я був головою Верховної Ради, — повідомляв через «Крымскую правду» Є.Супрунюк, — на одній з конфіденційних зустрічей з одним із керівників держави під час обговорення питання, як забезпечити «порядок» у Криму, де нагнітають пристрасті нібито комуністи, було запропоновано усунути фізично лідера Комуністичної партії Криму Леоніда Грача. Натомість було обіцяно....» Тут газета обриває цитування, і що було обіцяно Супрунюку замість усунення Грача — невідомо. «Я, тоді молодий голова парламенту, завжди серйозно готувався до серйозних зустрічей у Києві, боявся щось важливе пропустити, тому для пам’яті та аналізу, і лише для цього, усе записував на диктофони...

Отже,.. якщо щось із мною, не дай Боже, станеться, копії касет і оригінали потраплять до надійних журналістів і в дві міжнародні організації. Іншого виходу мені не залишили, позбавили всього», — писав п’ять років тому Є.Супрунюк. На той час екс-спікер перебував у бігах. У грудні 1998 року прокурор автономії видав санкцію на його арешт. Супрунюка обвинувачували в організації вбивства, організації побиття екс-спікера Цекова, шахрайстві, інсценівці свого викрадення і хабарництві. Тому заяву про компроментуючі записи розмов із якимось керівником держави багато хто вважав блефом, щоб убезпечити своє життя. Тоді, за рік до касетного скандалу, міліцейські генерали переконували журналістів, що пронести диктофон у високий кабінет нереально, а викриття назвали «явним і брудним шантажем», заснованим на бажанні уникнути відповідальності за раніше скоєні злочини. Проте кримінальну справу порушили миттєво, лист, надісланий Супрунюком у газету, був вилучений, а його автора через пресу стали звати для того, щоб дати показання. Як повідомляв начальник відділу організаційно-правового забезпечення прокуратури Криму Павло Губський, «прокуратура АРК у випадку добровільної явки Супрунюка Є.В. на допит гарантує йому дотримання його конституційних прав і роз’яснює, що однією з підстав обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою було його ухилення від слідства». Реакція кримської міліції, очолюваної на той час Г.Москалем, була виключно протилежною: «Головне управління МВС України в Криму не дає Євгену Супрунюку жодних інших гарантій, крім тієї, що при встановленні його місцезнаходження він буде негайно заарештований і переданий слідству та правосуддю».

Минулого тижня стало відомо, що кримінальне переслідування Є.Супрунюка припинено, і він із підозрюваних у скоєнні тяжких злочинів перейшов у розряд свідків у кримінальній справі про хабар, використання службового становища і незаконного зберігання боєприпасів. Міліцейське начальство від коментарів ухилялося, а сам Є.Супрунюк в інтерв’ю «Крымской правде» висловив подяку Президенту України «за справедливе ставлення та оцінку подій навколо розгляду справи стосовно мене, за стриманість в оцінці моїх необдуманих кроків, за гарантію конституційних прав». Останнім часом Супрунюк живе в Сиктивкарі, викладає право в місцевому університеті, обіймає посаду доцента та прагне отримати російське громадянство.

Доля кримінальної справи про підбурювання до навмисного вбивства невідома. Принаймні виразної відповіді з прокуратури автономії отримати наразі не вдалося. Не виключено, що лежить в якомусь сейфі. Та резонансну тему вирішили реанімувати. Причому не особливо переймаючись тим, що виглядає це досить незграбно. Тим паче цікаво — навіщо? З огляду на те, що остаточно роль Леоніда Івановича в майбутніх президентських виборах так і не визначено, а від своїх численних заяв балотуватися він не відмовлявся, не можемо не припустити, що все це непросто. І «Крымская правда», головний редактор якої очолює Кримську організацію дітища Грача — об’єднання «Наследников Богдана Хмельницкого» — не випадково ілюструвала нове інтерв’ю із Супрунюком старим заголовком. Найпростіше — припустити, що Л.Грач скористався з нагоди, щоб про себе нагадати у виграшному контексті: його життю реально загрожували, і виходила погроза від когось із високопоставлених чиновників. Та навіщо через п’ять років просити прокуратуру вивчити публікацію, на підставі якої вже порушувалася кримінальна справа? Чи тепер ніщо не заважає Є.Супрунюку приїхати в Крим і дати показання, підтвердженням яких, слід очікувати, стане запис розмови. І вона може стати підставою для нової кримінальної справи — за аналогією з останньою справою стосовно Ю.Тимошенко, основаної на записі її екс-помічника.

Якщо це не чистої води піар, то можна припустити, що Леонід Грач напевно знає, що справа варта того, щоб напередодні президентських виборів тема «плівок Супрунюка» знову випливла.