ЗАКАРПАТТЯ ПОСТВИБОРНЕ: БА, ЗНАЙОМI ВСЕ ОБЛИЧЧЯ...

Периферiйне Закарпаття викликало на перiод виборiв iнтерес у київського полiтичного iстеблiшменту вiдразу з кiлькох причин. По-перше, край традицiйно вважається полiтичною вотчиною СДПУ(о). Саме звiдси об’єднанi есдеки стартували, а їхнi лiдери Вiктор Медведчук та Григорiй Суркiс стали свого часу нардепами, вiдповiдно, вiд Iршавщини та Мукачiвщини. Однак пiсля вiдомої на всю Україну «департизацiї», коли з СДПУ(о) вийшло колишнє керiвництво областi на чолi з губернатором Вiктором Балогою, позицiї есдекiв у краї захиталися. Що й довели останнi вибори. Маючи в областi 30 тисяч членiв партiї (бiльшою кількiстю не може похвалитися на Закарпаттi жодна iнша партiя), СДПУ(о) здобула вiд шести мажоритарних округів лише одного нардепа — голову Берегiвської райдержадмiнiстрацiї та районного осередку СДПУ(о) Iштвана Гайдоша. Навiть обласний партiйний лiдер Iван Рiзак не наважився йти самостiйно, а був посiяний у партiйному списку пiд номером 7. Решта висуванцiв СДПУ(о): колишнiй нардеп Нестор Шуфрич в Ужгородi, голови Мукачiвської та Iршавської райдержадмiнiстрацiй Вiктор Дядченко i Степан Бобик — програли своїм опонентам (Дядченка з виборiв зняла окружна комiсiя).

Другий момент, який цiкавив аналiтикiв, — чи пройде цього разу до парламенту скандально вiдомий екс-мер Ужгорода Сергiй Ратушняк. Доти його двiчi, у 1994 та 1998 роках, знiмали з перегонiв буквально перед самими виборами. Зiзнатися, i тепер багато хто очiкував повторення цього сценарiю. Тим паче що в Ратушняка перед виборами знову загострилися стосунки з СДПУ(о). Прокуратура звернулася до суду з вимогою зняти Ратушняка з перегонiв, iнкримiнуючи йому судимiсть, непроживання в Українi останнi п’ять рокiв та нечесне заповнення податкової декларацiї. Але Закарпатський апеляцiйний суд Ратушняка виправдав за всiма цими пунктами.

Цiкаво, що свою впевненiсть у перемозi Ратушняка наполегливо декларував у пресi губернатор Закарпаття Геннадiй Москаль, заявивши перед самими виборами в однiй iз газет буквально таке: «Для деяких полiтикiв результати виборiв на Закарпаттi стануть шоком...» Хоча сам Геннадiй Геннадiйович вiдкрито пiдтримав владний блок «За єдину Україну!», а екс-мер Ужгорода очолив на Закарпаттi обласну органiзацiю партiї київського мера Олександра Омельченка... Утiм, аналiтики пояснюють iнтерес Ратушняка до «Єдностi» виключно тим, що номером 2 у списку цiєї партiї йшов голова Верховного суду Вiталiй Бойко, вiд якого неабияк залежало полiтичне майбутнє бунтiвного ужгородця, що був засуджений у 2001 роцi Верховним судом за скоєння господарських злочинiв, а згодом амнiстований...

Не відомо, наскiльки допомiг Ратушняку Бойко, але кажуть, що пiд час останнього приїзду в Ужгород Президента Леонiда Кучми губернатор Москаль відрекомендував йому Ратушняка. А ще на УТ-1 перед самими виборами прокрутили ролик, де Литвин, Москаль та Ратушняк рекламують блок «За єдину Україну!». Отож не виключено, що в парламентi Сергiй Миколайович представлятиме фракцiю «За єдУ» (тим паче що «Єднiсть» не пройшла).

Утiм, перемiг Ратушняк по
70-му Ужгородському округу чесно. I перемiг сильних опонентiв: представника «Нашої України» Iгоря Крiля, позапартiйного київського бiзнесмена, радника секретаря РНБО Євгена Марчука Володимира Макiєнка i дiючого нардепа, представника СДПУ(о) Нестора Шуфрича. Нiчого не вдієш: ужгородцi продовжують любити свого, хай i рiзкого у висловлюваннях та дiях, вельми нестiйкого у полiтичних симпатiях (схилявся то до Павла Лазаренка, то до Олександра Мороза, то до Олександра Омельченка), але надiленого яскравою харизмою екс-мера.

Легко здобув Ратушняк i крiсло мера Ужгорода, у якому вже сидiв тривалий час. Тепер Сергiй Миколайович повинен визначитися, на чому акцентувати свої полiтичнi зусилля. Прогнозують, що мерство Ратушняк вiддасть своєму колишньому заступнику Вiктору Погорілову, якого перед виборами вiдкрито пiдтримав той-таки губернатор Закарпаття Геннадiй Москаль. А сам пiде в парламент, де такi полiтичнi бiйцi бiльше потрiбнi.

Повернувся у велику полiтику й другий улюбленець закарпатцiв — екс-мер Мукачева та екс-губернатор областi Вiктор Балога. Вiктор Iванович упевнено здобув i мандат нардепа по Мукачiвському округу №71, i крiсло мера Мукачева. Знову ж таки, вiн, швидше, пiде до Верховної Ради, де ввіллється у фракцiю Вiктора Ющенка.

По 72-му «угорськомовному» округу в напруженiй боротьбi (пiдрахунок голосiв там тривав найдовше) ставленик СДПУ(о) Iштван Гайдош здолав-таки чинного нардепа Мiклоша Ковача.

По 73-му виборчому округу народним депутатом України став вiдомий свалявський бiзнесмен (розливає знамениту мiнеральну воду «Алекс») Олександр Кеменяш, якого пiдтримала «Наша Україна». Несподiвано для багатьох вiн перемiг i ставленика СДПУ(о) Степана Бобика, i навiть мiнiстра-надзвичайника Василя Дурдинця, якого пiдтримав владний блок «За єдину Україну!».

Досить напруженою була боротьба по штучно створеному 74-му виборчому округу (Воловеччина, Мiжгiрщина, частково Хустщина та Тячiвщина). Там iшли такi сильнi кандидати, як ректор Ужгородського унiверситету Володимир Сливка, заступник голови облдержадмiнiстрацiї Василь Лiнтур, генерал податкової мiлiцiї Iван Гецянин, ректор Закарпатської фiлiї МАУП, у минулому нардеп вiд Руху Вiктор Бедь. А перемiг лiкар та бiзнесмен iз Києва, закарпатець із походження Михайло Сятиня. Щодо полiтичних симпатiй останнього наразi вiдомо мало, хоча найiмовiрнiше, що й вiн пiде в парламентi у «За єдУ».

По 75-му округу (Рахiвщина i частина Тячiвщини) перемогу здобув колишнiй мiнiстр транспорту та посол України в Угорщинi Орест Климпуш. У парламентi вiн, найiмовiрнiше, ввiйде до фракцiї «За єдУ», позаяк iшов як провладний кандидат.

Третiй момент, який вельми цiкавив аналiтикiв, — як поведе себе на виборах губернатор Геннадiй Москаль. Опозицiйно налаштована преса з номера в номер звинувачувала Геннадiя Геннадiйовича у «грi» на користь СДПУ(о): мовляв, у робочий час Москаль агiтує за «За єдУ», а пiсля роботи — за СДПУ(о), яка й поставила його керувати Закарпаттям. Останнє пiдтвердив не так давно в iнтерв’ю однiй iз закарпатських газет сам Вiктор Медведчук, вiдкрито визнавши, що СДПУ(о) зробила все для того, аби мiлiцейський генерал став губернатором Закарпаття. Але найiмовiрнiше, що стосунки Москаля з СДПУ(о) таки справді погiршилися. Про це свiдчить i заява прес-служби партiї Медведчука, розповсюджена на Закарпаттi за два днi до виборів, у якiй говориться буквально таке: «Соцiал-демократична партiя України (об’єднана) висловлює свiй рiшучий протест iз приводу зухвалого порушення виборчого законодавства в Закарпатськiй областi... Очолює злочинну боротьбу з СДПУ(о) особисто голова Закарпатської обласної державної адмiнiстрацiї Геннадiй Москаль... Ми зробимо все для того, щоб усi причетнi до цинiчного гвалтування Конституцiї України були притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi. I якщо хтось iз них розраховує, що пiсля 31 березня справдиться прислiв’я «переможцiв не судять», — вiн помиляється».

Сам Москаль прокоментував заяву так: «...Ця партiя побачила свiй реальний рейтинг на Закарпаттi (далеко не такий, як на виборах 1998 року) i захотiла знайти крайнього. До речi, двох кандидатiв вiд СДПУ(о) поновили в реєстрацiї, i ви знаєте, який це дало результат. Якби поновили й третього, картина все одно не змiнилася б. А щодо самого тону заяви, то таких погроз за свою кар’єру я наслухався, тому вони на мене абсолютно не дiють».

Якщо ж пiдсумувати результати виборiв на Закарпаттi одним реченням, то маємо всi пiдстави стверджувати — закарпатцi голосували «за своїх». I тепер сподiваються, що народнi обранцi гiдно представлятимуть їхнi iнтереси у парламентi, а не чубитимуться мiж собою.