З КИМ БУДЕМО КОЛЕКТИВНО «БЕЗПЕЧИТИ»?

Після катастрофи Ту-154 засоби масової інформації Росії за участі депутатів Держдуми РФ стали активно обговорювати «необхідність» російського контролю над повітряним простором України та включення української ППО в російську.

Втім, глава держкомісії РФ з розслідування причин авіакатастрофи Ту-154 Володимир Рушайло виключив можливість того, що Росія після трагедії в Чорному морі порушить питання про взяття під контроль повітряного простору України. За словами секретаря Радбезу, мова не йде і про початок переговорів з Україною щодо створення спільних сил ППО, а лише про проведення спільних навчань російських і українських сил ППО.

Зате в його колеги, секретаря Ради національної безпеки України Євгена Марчука плани значно масштабніші. У інтерв’ю «Независимой газете» Євген Кирилович не виключив того, що Україна змінить своє ставлення до Договору про колективну безпеку СНД. Виявляється, «багатьом в Україні необхідно змінити свою політичну ментальність, особливо щодо співробітництва в рамках СНД, переосмислити традиційні уявлення про безпеку і про те, як цю безпеку забезпечувати».

Для полегшення процесу переосмислення наведемо невеликий огляд російської й української преси за останні кілька років.

* * *

«На територію Курмангазинського району Атирауської області, сумно відомого розташованим тут ядерним полігоном Азгир, упала ще одна навчальна ракета росіян, запущена із зенітно-ракетного комплексу С-300 полігона «Ашулук» в Астраханській області. За останній час це вже п’ятий неприємний випадок із російськими ракетами, що залітають на територію саме цієї області сусідньої держави. Російські військові, котрі разом із казахстанськими колегами прибули на місце НП, не можуть пояснити, з якої причини ракета класу «земля-повітря» стартувала не вертикально вгору для ураження повітряної цілі, а пішла в горизонтальний політ». (Серпень 2001 р.)

* * *

«У російській армії справи не кращі. Днями ракета «Стриж-3», запущена на полігоні «Ашулук» в Астраханській області, впала за два кілометри від села Приморське, що в Атирауській області Казахстану. У «Стрижі» було 16 кг тротилу. Що було б, якби ракета долетіла до села?

Попередній скандал, пов’язаний із російською ракетною технікою, мав місце восени 1999 р., коли над Казахстаном вибухнули дві російські ракети «Протон». (Квітень 2000 р.)

* * *

«...Однак, якщо люди пройшли перевірку з честю, то навряд чи це ж можна сказати про техніку. Залишені без коментарів президента й міністра оборони невдалі пуски керованих ракет класу «повітря-повітря», радше свідчать про те, що стан техніки, яка перебуває на озброєнні російської армії, залишає бажати багато кращого».

* * *

«Із досьє «МК». У квітні 2000 року під час навчальних стрільб на Чорноморському флоті Росії протикорабельна крилата ракета, запущена з берегової установки, влучила в український теплохід «Павло Верещагін». Було тяжко поранено помічника капітана і чотирьох пасажирів.

Через рік не долетіла до цілі і впала на територію Казахстану російська ракета С-300. У всіх випадках у ракет не спрацювала система самоліквідації».

* * *

«Опитані щодо пригоди з українським теплоходом «Павло Верещагін» фахівці в один голос стверджують, що за нормальної організації охорони району навчань подібного статися не могло, бо за маршрутом траєкторії польоту крилатої протикорабельної ракети попередньо мав пролетіти літак, а кораблі оточення-охорони повинні розташовуватися на такій відстані, щоб зони спостереження їхніх радарів перекривалися, і ніхто не міг «проскочити» непоміченим. Застосовуються й інші заходи безпеки — спостереження з вертольотів, прослуховування води акустиками тощо».

* * *

«1986 р. на навчаннях на Тихоокеанському флоті крилата ракета «Терміт» перенацілилася на катер управління «Мусон» — загинуло 46 чоловік, у тому числі віце-адмірал, заступник командувача Сахалінської флотилії».

* * *

«У військовій частині, розташованій поруч із селищем Захарово, що приблизно за 30 км від Раменського, спалахнув ракетно-зенітний комплекс С-300. Пожежники понад чотири години боролися з вогнем. Вони довго не могли погасити пожежу, бо горіло ракетне паливо... Очевидці повідомляли, що відразу ж після пожежі стався самовільний запуск ракет. Місцева жителька в інтерв’ю НТБ так описувала події: «Одна ракета злетіла при мені, а іншу я не бачила. Але точно були два дуже слабкі вибухи, а потім такий сильний, що шибки вибило». Причому, за її словами, осколки розлетілися приблизно на два кілометри. Щоправда, інші свідки подій указували на те, що в частині три дні йшли навчання, а отже, могли бути пуски ракет, але не «самовільні», а цілком заплановані. 9 червня командувач Московського округу ВПС і ППО Геннадій Васильєв заявив, що в результаті пожежі з ладу вийшли 12 ракет... У прес-службі ВПС кореспонденту «Газеты.Ru» заявили, що причиною займання С-300 стала «позаштатна ситуація в роботі техніки». За словами військових, пожежа виникла через коротке замикання в двигуні ракети. Після цього відбулася розгерметизація паливної системи, і вогонь охопив стартовий майданчик. Самозаймання зенітної керованої ракети С-300 відбулося при проведенні «режиму контролю функціонування». Однак досі незрозуміло, як могло статися загоряння — ракетно-зенітний комплекс С-300 працює на твердому паливі, і щоб воно почало горіти або детонувало, потрібна певна хімічна реакція, але ніяк не іскра від короткого замикання». (Червень 2001 р.)

* * *

«...варто нагадати ситуацію, коли 28 вересня 1996 року в районі бойових стрільб крилатими ракетами Чорноморського флоту Російської Федерації зник український сейнер «САОР-3». Реальне розслідування цієї ситуації проведено не було. Чим не привід повернутися до цієї проблеми?»

* * *

«Міністерство оборони Азербайджану вважає, що вибух 1 жовтня поблизу села Гимир Закатальського району, котрий межує із Дагестаном, викликано влученням оперативно-тактичної ракети «8К14» класу «земля-земля», пуск якої було зроблено із території Росії. Про це говориться в повідомленні прес-служби міністерства оборони, розповсюдженому в середу в Баку за підсумками розслідування обставин вибуху. «Міністерство оборони Азербайджану вважає за необхідне заявити, що відповідальність за наслідки даного інциденту лягає на міністерство оборони Росії і вимагає прийняття необхідних заходів для його об’єктивного розслідування, а також висловлення офіційного ставлення до даного інциденту», — говориться в повідомленні. Раніше міністерство оборони Азербайджану стверджувало, що 1 жовтня біля села Гимир вибухнула бомба, скинута літаком ВПС РФ. Представники російських ВПС тоді спростували ці твердження». (Жовтень 1999 р.)

* * *

Восени 1999 р., коли стався вибух на ринку в м. Грозному в Чечні з численними жертвами, преса повідомляла про те, що американці засікли пуск російської ракети «Точка». Російська сторона свою відповідальність заперечує.