Минуло понад 10 років відтоді, як податкові органи Росії провели перше резонансне розслідування у справі про оподаткування ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" (ЮКОС) - найбільшої на той час російської нафтогазової компанії. Згідно з винесеним рішенням, ЮКОС мав додатково виплатити понад 25 млрд дол. у якості податків, відсотків та штрафів, і врешті-решт Михайло Ходорковський, голова та співвласник ЮКОСа - і на той момент найбагатша людина Росії, - був засуджений до тюремного ув'язнення. Наступне банкрутство ЮКОСа започаткувало численні судові процеси в усьому світі. Багато з таких справ тривають і привели до винесення досить приголомшливих рішень проти РФ. Є також спроби виконати ці арбітражні рішення. У сьогоднішній статті подається узагальнення вищезгаданих процесів і висуваються припущення стосовно подальших дій у цій тривалій сазі.
Передісторія
Rosinvestco UK Ltd проти Російської Федерації
Одним із найперших позовів, заявлених акціонерами ЮКОСа до Російської Федерації, став позов, поданий Rosinvestco UK Ltd (Rosinvestco) у 2005 р. Rosinvestco була дочірньою компанією Elliott Associates, американського хеджевого фонду, що спеціалізувався на вкладанні інвестицій у проблемні активи. Elliott Associates придбали активи ЮКОСа наприкінці 2004 р.
Позов було подано на підставі міжнародного договору, укладеного між Великобританією і колишнім Радянським Союзом, який передбачав, що уряди Великобританії та СРСР надаватимуть мінімально необхідний захист інвесторам кожної з держав, які вкладають інвестиції на території протилежної держави (Міжнародний договір між Великобританією і СРСР). Арбітражний процес проходив відповідно до регламенту Торгової палати Стокгольма (ТПС).
Власті РФ стверджували, що Міжнародний договір між Великобританією і СРСР не повинен застосовуватися при розгляді справи цього типу. Вони заявляли, що цей договір не дає арбітражному трибуналу прав та повноважень для оцінювання дій російського уряду на предмет того, чи були вони експропріацією. Натомість сам арбітражний суд не погоджувався з цією точкою зору і зробив досить суперечливий висновок, що такі повноваження у нього все ж таки є. Роблячи такі висновки, арбітражний трибунал керувався застереженням (яким передбачався режим найбільшого сприяння), що, за висновком суду, дозволяло йому застосовувати інші міжнародні договори, укладені між СРСР (Російською Федерацією) та іншими державами, і застосовувати щодо британських інвесторів найсприятливіші умови цих міжнародних договорів.
У арбітражному рішенні на 284 сторінках, винесеному у вересні 2010 р. арбітражним трибуналом, міститься висновок, що дії російської влади були експропріацією інвестицій Rosinvestco. Однак арбітражний суд ухвалив рішення про відшкодування Rosinvestco збитків на суму тільки 3,5 млн дол. (плюс прості відсотки за ставкою LIBOR) із 276,1 млн дол., заявлених Rosinvestco. Це арбітражне рішення було анульоване у 2013 р., коли фонд хеджування, що стояв за Rosinvestco, прийняв рішення не тратитися далі на зусилля з виконання арбітражного рішення.
Quasar de Valores SICAV S.A. та інші проти Російської Федерації
Наступний позов до Російської Федерації був пред'явлений чотирма іспанськими інвесторами - власниками скромних часток у ЮКОСі. Це були Quasar de Valores SICA S.A., Orgor de Valores SICAV S.A., GBI 9000 SICAV S.A. і ALOS 34 S.L. (Quasar).
Провадження за позовом розпочалося в березні 2007 р. на підставі міждержавного договору між Іспанією та Російською Федерацією. Арбітражний процес, як і в справі Rosinvestco, проходив відповідно до регламенту ТПС.
Quasar заявив позовні вимоги на суму всього лише 2,6 млн дол. плюс відсотки. У 2012 р. арбітражний суд виніс рішення про виплату Quasar компенсації в розмірі приблизно 2,03 млн дол. (плюс відсотки). Виносячи рішення, арбітражний трибунал заявив, що це не є санкцією проти Росії за незаконну експропріацію, а лише постановою "заплатити за те, що забрали". Крім того, арбітражний суд відмовив Quasar у задоволенні позовних вимог щодо судових витрат.
Російська Федерація також звернулася з проханням про скасування арбітражного рішення в суди Швеції, заперечуючи юрисдикцію арбітражного трибуналу, яке й досі залишається без задоволення.
Yukos Universal Limited (острів Мен), Hulley Enterprises Limited (Кіпр) і Veteran Petroleum Limited (Кіпр) проти Російської Федерації
Найбільшого резонансу набув позов, поданий мажоритарними акціонерами - власниками 70-відсоткової частки в ЮКОСі: Yukos Universal Ltd, Hulley Enterprises Ltd і Veteran Petroleum Ltd, що були бенефіціарними власниками. Кожен із трьох власників ініціював окремий процес, і згодом їх було об'єднано в один арбітраж. На відміну від арбітражних справ Rosinvestco і Quasar, ці арбітражі велися Постійною палатою третейського суду в Гаазі і відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Мажоритарні акціонери звернулися з позовом на підставі Енергетичної хартії (ДЕХ) - багатостороннього міжнародного договору, що містить положення про засоби захисту для інвесторів. Хоча й спірно, але арбітражний трибунал визнав юрисдикцію, незважаючи навіть на те, що РФ ніколи не ратифікувала Енергетичної хартії. У липні 2014 р. арбітражний суд виніс рішення про відшкодування акціонерам збитків на суму понад 50 млрд дол., що стало найбільшою в історії сумою, присудженою за арбітражним рішенням. Це арбітражне рішення оскаржує Російська Федерація в судах Нідерландів.
Незважаючи на провадження в нідерландських судах, мажоритарні акціонери, як уже повідомлялося, почали вживати заходів стосовно Російської Федерації, спрямованих на виконання арбітражного рішення. Як недавно повідомлялося, мажоритарні акціонери добилися арешту банківських рахунків (невідомих) російських юридичних осіб і компаній у Бельгії та Франції, а також рахунків посольства й постійних представництв РФ при Організації Об'єднаних Націй і НАТО в Брюсселі1.
У відповідь МЗС РФ оголосило ці дії "відкрито ворожими" і "грубим порушенням визнаних норм міжнародного права". Потім стало відомо, що частину коштів розблоковано. Час покаже, яких заходів на виконання рішень буде вжито надалі, як реагуватимуть відповідні суди на місцях, і як надалі такі дії у виконавчому провадженні відбуватимуться при паралельному оскарженні Російською Федерацією арбітражного рішення на суму 50 млрд дол. США в судах Нідерландів.
ЮКОС проти Росії
У 2004 р., ще до всіх перелічених вище арбітражних процесів, сам ЮКОС почав розгляд проти Російської Федерації в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). У вересні 2011 р. ЄСПЛ більшістю голосів ухвалив рішення, що Російська Федерація відповідає за певні порушення Європейської конвенції про права людини, включно з правом на мирне розпорядження майном і правом на справедливий суд.
Пізніше, у липні 2014 р., ЄСПЛ постановив, що внаслідок таких порушень ЮКОСу належить компенсація в розмірі 1,9 млрд євро. Апеляційну заяву Російської Федерації було відхилено Великою палатою ЄСПЛ у грудні 2014 р., відтак рішення ЄСПЛ, прийняте в липні 2014-го, набрало законної сили.
Примітний факт: ЄСПЛ постановив, що у справі ЮКОСа не було проведено справедливого суду і що стосовно ЮКОСа стягнення податкової заборгованості було несумірне, з урахуванням швидкості процедур, оцінки податкової заборгованості та швидкості, з якою було продано активи провідного нафтовидобувного дочірнього підприємства ЮКОСа "Юганскнефтегаз" із метою погашення заборгованості зі сплати податків. Проте в судовому рішенні ЄСПЛ, винесеному у 2011 р., згадується про "шахрайський характер" корпоративних схем ЮКОСа, спрямованих на оптимізацію оподаткування. У результаті, частина суддів висловила особливу думку, що характер дій акціонерів позбавляє їх права на компенсацію.
Інші розгляди
Повідомлялося також про те, що американські інвестори ЮКОСа лобіювали в уряді США питання виплати компенсації Російською Федерацією, щоб вирішити його через дипломатичні канали. Можливо, американські інвестори просто не мають іншого вибору, оскільки не існує міжнародно-правового договору, як у випадку з Rosinvestco, Quasar та мажоритарними акціонерами.
У судах різних юрисдикцій проти "Роснефти" було порушено численні справи щодо інтересів, пов'язаних із ЮКОСом, які виникли внаслідок придбання "Роснефтью" значних активів, які раніше були активами ЮКОСа. Суми позовних вимог, заявлені в цих процесах за різними позовами і зустрічними позовами, оцінювалися в сотні мільйонів доларів. Однак недавно стало відомо, що всі ці позови й зустрічні позови між інтересами, пов'язаними з ЮКОСом, та інтересами, пов'язаними з "Роснефтью", було врегульовано.
Наступні кроки
Тепер усі погляди спрямовані на те, що ж буде далі з арбітражним рішенням про виплату компенсації на суму 50 млрд дол. та рішенням, винесеним ЄСПЛ стосовно відшкодування 1,9 млрд євро. Передбачається, що мажоритарні акціонери продовжать вживати заходів, спрямованих на виконання арбітражного рішення. Коли мова заходить про виконання рішення проти Російської Федерації (або якоїсь держави), починають виникати питання, оскільки державне майно, як правило, має імунітет від виконання рішень іноземних судів. Однак, залежно від того, які норми прийнято в державі щодо суверенного імунітету, деякі комерційні активи, котрі належать державі, можуть і не мати імунітету від виконання рішень іноземних судів.
Тим часом прохання про скасування, подане Російською Федерацією стосовно арбітражного рішення про виплату компенсації в розмірі 50 млрд дол., яке перебуває на розгляді в нідерландських судах, має вирішальне значення і вплине також на зусилля мажоритарних акціонерів, спрямовані на виконання рішень.
Що ж стосується рішення ЄСПЛ, влада РФ по сьогоднішній день виступала із заявами, які свідчать, що Російська Федерація не має планів на найближчу перспективу стосовно виплат за цим судовим рішенням. Час покаже, яких дій вживатимуть органи ЄС внаслідок відмови РФ виконати судове рішення ЄСПЛ. Це можуть бути розслідування з боку Комітету міністрів Ради Європи стосовно порушення прав, призупинення членства і навіть виключення з Парламентської асамблеї Ради Європи, а також подальші політичні й економічні санкції.
Здається, єдине, про що можна сказати впевнено, - закінчення цієї саги в найближчому майбутньому не передбачається.
1GAR, 22 червня 2015 року "Russia's fury as Yukos shareholders freeze funds in Belgium and France"