Янез Янша: Словенія підтримує ідею подальшого розширення ЄС

Через півроку Словенія головуватиме в Європейському Союзі. До цієї події словенці готуються з усією відповідальністю. Адже їхня країна — перша з «новачків» Євросоюзу, котра виконуватиме настільки важливу роль у цьому євроклубі успішних країн. А на порядку денному в головуючої країни багато питань. Серед них — реалізація Європейської політики сусідства, учасником якої є й Україна. Словенія симпатизує нашій країні і готова під час свого головування поглибити взаємини Києва і Брюсселя. Але чого хоче Київ? Це питання буде одним з основних під час офіційного візиту до України 27—28 червня прем’єр-міністра Словенії Янеза Янші. І відповідь на нього глава словенського уряду хоче почути від політичних лідерів нашої країни. Втім, прем’єр-міністр має намір обговорювати в Києві не лише питання співробітництва України та Євросоюзу, а й двосторонні відносини.

Про те, яким бачать у Любляні майбутнє українсько-словенських відносин, про перспективи співробітництва України та ЄС — в інтерв’ю Янеза ЯНШІ, що його прем’єр-міністр дав «ДТ» напередодні свого візиту.

— Висновки грудневого засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС зобов’язують наступних головуючих, у тому числі і Словенію, продовжувати процес дальшого зміцнення Європейської політики сусідства. При цьо­му фактичний прогрес країн–сусідів Європейського Союзу в процесі їхньої поступової євроінтеграції залежить насамперед від успіхів у виконанні Планів дій, зокрема у частині проведення політичних та економічних реформ.

Тоді як Німеччина, головуючи у Євросоюзі, зосередилася перш за все на політиці східного вектора ЄС, уже тепер можна очікувати, що Португалія пріоритетно займатиметься Європейською політикою сусідства у середземноморській частині Європи. Словенія, як країна Центральної Європи та країна, що межує із середземноморськими державами, докладатиме всіх зусиль до того, аби тісніше пов’язати між собою і розвинути прагнення попередніх країн, головуючих в ЄС, до географічно-зрівноваженого підходу до ведення Європейської політики сусідства.

Під час нашого головування в ЄС ми плануємо займатися питаннями поглиблення та розширення східного вектора Європейської політики сусідства з обов’язковим урахуванням чітко визначеної європейської ідентичності країн Східної Європи, а також виходячи з того факту, що раніше відносини між ЄС і згаданими країнами в рамках цієї політики, як з інституціональної точки зору, так і з погляду фінансової перспективи, розвивалися набагато повільніше, ніж із середземноморськими державами.

Слов’янська країна Словенія зацікавлена насамперед розвивати відносини з Україною. При цьому Поглиблена угода з Україною в деяких елементах є моделлю для укладення нового покоління угод про співробітництво з іншими дер­жавами у майбутньому.

— Якнайшвидше укласти угоду про зону вільної торгівлі зацікавлена як Словенія, так і Україна, а водночас такий підхід відбиває напрями Європейської політики сусідства. Передумовою цього є якомога швидше завершення Україною переговорного процесу про її вступ до СОТ. Ще кілька невирішених питань, які, на мою думку, Україна може вирішити й закрити ще нинішнього року, уможливлять початок перемовин про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС під час головування Словенії в ЄС.

— Словенія підтримує ідею подальшого розширення Євросоюзу. По-перше, з тієї причини, що останнє розширення виявилося вдалим та успішним, а складовою частиною цього розширення були і ми самі. По-друге, тому, що й надалі вважаємо розширення єдиним і найефективнішим інструментом для забезпечення впровадження необхідних демократичних реформ у країнах-кандидатах та потенційних країнах-кандидатах, а також гарантією довгострокової стабільності та безпеки в регіоні.

Під час головування Словенії у Раді ЄС ми докладатимемо всіх зусиль до того, аби політика розширення залишалася одним із перших пунктів на порядку денному, а також аби обіцянки, що даватимуться країнам-кандидатам та потенційним кандидатам, було виконано й реалізовано. Тому ми й підтримуємо повноправне членство Туреччини в ЄС. Безумовно, вона повинна виконати всі зобов’язання та домовленості, визначені й досягнуті у процесі перемовин. Як відбуватимуться перемовини під час головування Словенії, сьогодні ще рано прогнозувати, бо спочатку необхідно в листопаді нинішнього року ознайомитися з черговим звітом Європейської комісії про готовність Туреччини до вступу в ЄС.

— Внутрішньополітичні події в кожній країні світу – специфічні, і саме тому вони і є внутрішні. На мою думку, в Україні насамперед ідеться про транзицію: перехід з однієї систему в іншу – процес, який на початку видається таким, що його хутко можна завершити, а наприкінці все свідчить про те, що шлях довгий і проникає в усі клітини громадського й економічного життя кожної країни. Транзиція – тривалий процес, ще жодній країні не вдалося подолати цей шлях за одну ніч. Тому для цього необхідна настирливість.

Нещодавно досягнута домовленість українських політичних сил свідчить про їх відданість принципам демократії та поступового розвитку і прогресу України. Словенія підтримує звернення Німеччини, країни, головуючої в ЄС, до всіх українських політичних лідерів, щоби вони поступово реалізували досягнутий компроміс згідно з європейськими цінностями. Я впевнений: Україні вдасться досягти поставленої мети, вона й надалі успішно долатиме всі перешкоди, які виникатимуть у неї на цьому шляху.

— Всі абсолютно чітко розуміють, що кожна країна повинна сама провести необхідні реформи, хоча досвід і допомога інших держав на цьому шляху дуже цінні. Словенія з самого початку підтримує Україну у її прагненні до євроатлантичної інтеграції. Як дер­жава, котра сама недавно пройшла складний шлях вступу до євроатлантичного альянсу, ми добре усвідомлюємо значення допомоги, отриманої від дружніх країн, на яких можна розраховувати під час долання перешкод. При цьому контактне посольство НАТО може зробити великий внесок у ближче ознайомлення Альянсу з окремою країною, а також у т.зв. public diplomacy.

У цій галузі діяльності Словенія вже володіє великим досвідом, оскільки в минулому виконувала функції контактного посольства альянсу НАТО в Австрії, а тепер — в Македонії. У зазначеному плані Словенія допомагає Україні також у сфері відкритої дипломатії, тобто public diplomacy, причому не лише беручи участь у конкретних спільних проектах, а й проводячи різні візити та зустрічі, які допомагають закріпити ознайомлення з НАТО і його членами.

Нова можливість співпраці Словенії і України у сфері діяльності НАТО відкривається в рамках проведення операції «Активні зусилля» у Середземномор’ї. В операції нагляду за морськими шляхами та транспортом Україна вже бере активну участь, а недавно про свою участь заявила також Словенія.

— Справді, країни-члени Європейського Союзу для Словенії – головні торгово-економічні партнери. Але ж і ЄС – головний партнер України у зовнішньоекономічних відносинах. Саме спільний європейський ринок, з яким обидві економіки сьогодні дуже тісно пов’язані, є основною сферою діяльності, у якій можна в майбутньому очікувати успішного словенсько-українського економічного співробітництва.

Деякі словенські компанії працюють у вашій країні із початку дев’яностих років. За цей час вони успішно розширили і зміцнили свою діяльність. Багато словенських підприємств мають в Україні свої представництва або уповноважених представників. Вартість прямих словенських інвестицій в Україну на цей час становить 25 млн. євро, але українські інвестиції у Словенію значно менші. Незважаючи на успіхи та швидкий розвиток економічного співробітництва, між нашими країнами є ще багато невикористаного потенціалу. І тому очікування у зв’язку з моїм візитом в Україну дуже великі.

Наприкінці цього візиту працюватиме міжурядова українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічної співпраці. А під час самого візиту офіційну делегацію супроводжуватиме чисельна делегація словенських підприємців, які матимуть можливість познайомитися й налагодити ділові контакти з українськими партнерами. Можливості співробітництва відкриваються насамперед у галузі будівництва, банківсько-фінансовій сфері, у сфері логістики, туризму, енергетики, харчової та переробної промисловості.

Саме тут слід підкреслити, що чудовою нагодою для співробітництва є проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні, бо у плані реконструкції та будівництва інфраструктури словенські підприємства можуть запропонувати свої високоякісні послуги та високі технології.

— Відповідь на питання про майбутній статус Косова, на думку Словенії, необхідно знайти якомога швидше, бо зволікання з прийняттям виваженого рішення приносить більше шкоди, ніж користі. У випадку з Косовом ідеться про особливе вирішення особливої проблеми. Як завжди, ідеальних рішень, які б максимально задовольняли обидві сторони, не існує.

Місія спеціального представника Генерального секретаря ООН Ахтісаарі потребувала багато зусиль та енергії. Його пропозиція, безперечно, найкраща з-поміж усіх попередніх, хоч і її можна було б ще вдосконалити. Незважаючи на це, необхідно підкреслити, що він висуває дуже високі вимоги і стандарти до захисту прав сербської меншини та релігійних прав сербів, які живуть у Косово, і жодним чином не заперечує й не спростовує факту багатовікової присутності сербів у Косово, а також їхнього зв’язку із Сербією. Ми хочемо, аби новий статус ґрунтувався на резолюції Ради Безпеки ООН, яку б масштабно підтримала міжнародна спільнота. Тому у процесі пошуку згоди необхідна участь Росії і її конструктивна роль. Для Словенії у цьому процесі ключовою виступає єдність країн-держав ЄС.

Виважений підхід необхідний і у відносинах із Сербією та до питання її інтеграції у європейські та євроатлантичні структури. Процес інтеграції слід продовжувати прискореними темпами і паралельно вирішувати статус Косова. Майбутнє Косова, Сербії та регіону в цілому – у Євросоюзі. Саме демократична і проєвропейськи скерована Сербія може дуже багато зробити як для самого Косова, так і для сербів у Косово. Європейський Союз був створений для подолання кордонів. Коли Словенія на початку наступного року стане повноправним членом Шенгенської зони, між Словенією та її меншиною в Італії, Австрії та Угорщині зникне останній, хоч і досить ліберальний кордон. Це перспектива, яку також слід розглядати і для Косова.

— Останнім часом у суспільстві лунають різні думки з приводу плану розміщення елементів американської системи ПРО. Піклування про безпеку – невід’ємне конституційне право кожної окремої держави. Актуальні пропозиції стосовно розміщення системи ПРО належать насамперед до блоку тих рішень, які приймаються окремими країнами, а також тих, які входять до питань їхнього двостороннього співробітництва зі США.

Словенія в жодному разі не хоче, аби дискусії про розміщення елементів системи ПРО спричинили розподіл між країнами–членами ЄС та членами НАТО. На нашу думку, необхідно провести відкриті й поглиблені політичні дебати на цю тему в рамках самого Північноатлантичного альянсу. При цьому ми переконані, що в цих дискусіях необхідно враховувати відносини з Російською Федерацією. Саме тому необхідно розпочати безпосередній і відкритий діалог із РФ про розміщення елементів ПРО, а найбільш відповідним форумом для цього є засідання Ради НАТО—Росія. Російська Федерація – справді дуже відповідальна складова частина міжнародної спільноти, яка докладає великих зусиль до забезпечення миру та стабільності у світі. Ми переконані: в цьому ж руслі вона діятиме й надалі, і тому щиро сподіваємося, що Росія не призупинить своєї участі у ДЗЗСЄ.

— Для словенців дуже багато важить охорона довкілля. Іноземні туристи саме тому постійно відвідують Словенію, що тут на них чекає чиста екологія. Водночас ми у Словенії добре розуміємо виклики й потреби розвитку, які тісно пов’язані зі збільшенням обсягів використання енергії. Безперечно, необхідно інвестувати в реконструкцію та будівництво енергетичної інфраструктури, але, при всьому розкладі справ, слід добре й виважено продумати способи забезпечення енергопостачання. Питання енергетичної безпеки, до речі, також буде одним із пріоритетних напрямів діяльності Словенії під час її головування в ЄС.

У світлі збільшення диверсифікації постачання енергоносіїв та, відповідно, посилення енергетичної безпеки Словенія підтримує спорудження нових енергетичних об’єктів і розвиток транзиту енергоносіїв. Словенія задекларувала свою принципову підтримку проекту нафтопроводу Констанца–Трієст — хоч він і далі перебуває на стадії проектних досліджень — приєднавшись третього квітня нинішнього року до підписання Декларації міністрів. Нафтопровід допоміг би зменшити кількість танкерів у північній Адріатиці, що позитивно позначилося б на охороні довкілля та розвитку туризму в регіоні. Упевнено стверджую, що Словенія і в цьому разі, як і перед будь-яким іншим втручанням у природне середовище, досконало вивчить майбутні наслідки і впливи такого будівництва, а також передбачить при цьому виконання всіх екологічних стандартів та норм.