Якщо не можна, але дуже хочеться...

Історія купівлі нового автомобіля для кримського спікера продовжує набирати скандальних обертів. Нагадаю коротенько вже викладене в «ДТ» три тижні тому, що викликало великий суспільний резонанс. Голова ВР Криму придбав принадний автомобіль — Mercedes-Benz S500Long. Попри те, що спікер уже кілька тижнів їздив на новому автомобілі, покупку не оплатили. Після закінчення зазначеного в договорі терміну, продавець — ВАТ «Таврія-Авто» звернувся з позовом до господарського суду з вимогою стягнути з покупця — управління справами ВР автономії — суму покупки — 1 мільйон 243 тисяча 500 гривень. Керсправами у своєму відгуку на позов визнало його в повному обсязі. Прокурор автономії В.Шемчук у коментарі «ДТ» зазначив, що з’ясування потребують дві обставини: чи дотримано закону при проведенні тендера на закупівлю автомобіля і чи передбачені ці витрати бюджетом автономії. Прокурору ситуація, що склалася, нагадувала не дуже розумні схеми, коли, оминаючи закон, через судове рішення намагаються використовувати бюджетні кошти.

Тепер — для балансу — історія у версії голови ВР автономії. Як неодноразово заявляв А.Гриценко, автомобіль такого класу автономії просто необхідний. Ні Верховна Рада, ні Рада міністрів Криму не мають власних автомобілів представницького класу, а ті, що використовуються (два «Мерседеси S 500»), орендуються у Державного управління справами. При цьому ДУС кілька разів намагалося повернути передані в оренду автомашини. Тому «було прийняте рішення, щоб у майбутньому не було якихось конфліктних ситуацій з автобазою ДУС, придбати автомашину представницького класу для Верховної Ради АРК», пояснює А.Гриценко. Кримський спікер стверджує, що були проведені всі необхідні тендерні процедури для купівлі нового «Мерседесу», але перерахувати фірмі, яка перемогла в тендері, гроші за автомобіль керсправами ВР не змогло. Головне управління Держказначейства в АРК відмовило в проведенні платежу, тому що сума купівлі перевищувала гранично встановлену постановою Кабміну, яка обмежує закупівлю авто для спікера та прем’єра автономії сумою у 300 тисяч гривень. Після того як продавець звернувся з позовом до суду, каже Гриценко, влада спробувала «знайти іншу правову підставу для придбання автомашини». Такою стала купівля «Мерседесу»... самим А.Гриценком. «З 18 липня 2007 року автомобіль «Мерседес» належить приватній особі, — заявив спікер на прес-конференції. — Ми знайшли форму, щоб уникнути бюджетного фінансування, уникнути порушень чинного законодавства». Для оплати купівлі автомобіля А.Гриценко взяв кредит у банку. «Тому всі питання, пов’язані з розмовами про незаконне придбання цієї автомашини, про якісь тіньові схеми придбання автомашини, минаючи тендерні процедури, я думаю, вичерпані», — заявив голова парламенту.

На жаль, питання не тільки не вичерпані, їх стає дедалі більше. І те, що тепер «Мерседесом» володіє приватна особа й придбаний він за гроші небюджетні, зовсім не означає, що історія із невдалою спробою придбати його для потреб тієї самої особи, але в статусі посадової, має бути забута й похована. Саме навпаки. Отже, спікер стверджує, що керсправами ВР «були проведені всі необхідні тендерні процедури, відповідно до закону, на підставі документів, необхідних для придбання машини». Проте висновки Тендерної палати України, яка у порядку контролю зробила перевірку пакета документів, що супроводжували закупівлю «Мерседесу» на предмет їхньої відповідності закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», свідчать про інше.

Тендерна палата вважає, що «закупівлю було здійснено з грубим порушенням чинного законодавства». Перелік порушень налічує 16 позицій, у зв’язку з чим договір слід визнати недійсним. Назвемо найбільш примітні порушення, зазначені у висновках Тендерної палати.

«Еквівалентами автомобіля Mercedes-Benz S500Long W/V 221171 за технічними складовими (двигун, трансмісія) і комплектністю (технічне завдання Замовника) можуть бути такі марки автомобілів: Volkswagen Phoeton, BMW 7, Lexus LS. Проте вимога замовника щодо кузова автомобіля (W/V 221171) передбачає, що виробництво й поставки можливі тільки компанією Daimler Chrysler AG чи її офіційним дилером.

Таким чином, технічне завдання на придбання автомобіля Mercedes-Benz S500Long W/V 221171 було, як видно, складено під конкретного постачальника, який мав саме такий автомобіль, оскільки модель Mercedes-Benz S500Long W/V 221171 постачається на територію України тільки за замовленням (термін постачання від одного до 4 місяців від дня заявки)».

«У порушення вимог ч.4.ст.7 Закону до участі в торгах допущені учасники, які є пов’язаними особами, а саме: засновником ВАТ «Таврія-Авто» і ТОВ «АвтоДомОдеса» є АТ «Українська автомобільна корпорація». Крім того, жодний із трьох учасників тендера не мав права бути допущеним до торгів, тому що інформація про них відсутня у тематичному каталозі учасників процедур закупівель, що видається Тендерною палатою. Тому їхні пропозиції мають бути відхилені, а торги — скасовані. Та ці вимоги закону також були порушені. За висновками Тендерної палати України, за підписом голови правління В.Лаби, дії тендерного комітету управління справами ВР АР Крим можуть містити ознаки діянь, визначених ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу».

Анатолій Гриценко від дій своїх підлеглих публічно відмежувався: «Кожний відповідає за своє. Я не обслуговую ВР з технічних питань». Безумовно, для цього є керсправами. Проте цілком очевидно, що діяли його співробітники не з власної примхи та волі, а виконуючи завдання, яке було сформульоване, за нашими даними, цілком чітко: «Хочу таку!» Отже, хто підвів людей, як то кажуть, під статтю, очевидно. Хоча безсумнівно: у кожного члена тендерного комітету УС парламенту було законне право не підписувати сумнівні з погляду добре відомого їм закону документи. І вибір: вчинити за законом чи опинитися у немилості. А характер Анатолія Павловича щодо цього дуже крутий. Заяви ж спікера про те, що після оформлення автомобіля як приватної власності історію цю немає сенсу коментувати, виглядають непереконливо. Свідома спроба придбати його на бюджетні кошти всупереч закону й постанови КМ була, дії, що підпадають під відповідні статті, зокрема, й КК, здійснені.

Проте підемо далі. Спроба спікера викласти скандальну історію у версії своєї законослухняності — із визнанням правоти «зауважень» управління Держскарбниці й наступним за цим пошуком «правового шляху» придбання бажаного авто вже не на бюджетні кошти — спростовується фактично й документально. Слідуємо за датами. За договором купівлі автомобіля (№187 від 17.05.07), оплату його мали здійснити впродовж 15 банківських днів. Товар передали покупцеві 22 травня. Дату останнього дня сплати в договорі не зазначено, але легко полічити, що гроші мали надійти на рахунок «Таврії-Авто» не пізніше 11 червня. Тепер увага. З пояснення на позовну заяву «Таврії-Авто», наданого начальником Головного управління Держскарбниці України в АРК Ж.Заєвською випливає, що для реєстрації договору на купівлю автомобіля керсправами ВР автономії звернулося до управління Держскарбниці... 27 червня. Таким чином, терміни сплати за договором уже були порушені й у продавця і без відмови Держскарбниці були підстави для стягнення бюджетних грошей через суд. Хай там як, а версія, що таку схему витягування бюджетних коштів задумано від початку, виглядає набагато переконливіше, ніж історія Гриценка. Якби Анатолій Павлович був таким законослухняним, як він себе позиціонує, ніщо не заважало б після відмови Держскарбниці в реєстрації зобов’язань просто повернути автомобіль і випередити скандал із цілком очевидними правовими наслідками. Та цього не сталося. 4 липня продавець подає позов до господарського суду, а керсправами визнає його в повному обсязі, що дозволило б суду позов задовольнити.

Швидше за все, так би воно й було. Якби не оперативне реагування прокуратури Криму і не широке оприлюднення історії у ЗМІ, поштовхом до якого послужила публікація в «ДТ». Рішення суду, на клопотання прокуратури АРК, відкладається. Третьою стороною в суді визнане управління Держказначейства, свої висновки надала Тендерна палата. Очевидність незаконності угоди, здається, вже ні в кого не викликає сумнівів. І раптом з’ясовується, що договір купівлі автомобіля розірвано. І що цікаво: із клопотанням про припинення провадження в справі у зв’язку з відмовою від позову «Таврія-Авто» звертається в суд 25 липня. А договір, як зазначено в документах, із керуючим справами ВР був розірваний ще 18-го числа. Тобто тиждень суд не знав про справжній стан речей щодо справи, яка перебуває у його провадженні.

Що ж сталося за цей тиждень? Тут лік, судячи з усього, навіть не на дні, а на години. Бо того самого дня, як стверджує А.Гриценко, він отримав у комерційному банку кредит і купив жаданий автомобіль. А вже наступним днем датується його реєстрація в МРЕВ м. Керчі (редакція має копії документів). На прес-конференції спікер повідомив, що сума кредиту дорівнює вартості автомобіля — 1243,5 тис. грн., відсоткова ставка за кредитом становила 18% річних. Заставним майном за цим кредитом є сам «Мерседес». Термін погашення кредиту — 15 років. Відповідно до затвердженого графіка погашення, А.Гриценко зобов’язався щомісяця виплачувати банку 6,9 тис. грн. і вже заплатив за минулий місяць. Його заробітна плата, за словами Гриценка, становить понад 17 тис. грн. на місяць, тому йому під силу такі витрати. При цьому надати ЗМІ та громадськості документальне підтвердження факту отримання кредиту він відмовився. Журналістам на відстані показали документ («Якщо ви не бачите — купіть окуляри»), на наполегливі прохання автора побачити лише суму кредиту і відсоткової ставки, а також заставний договір спікер тільки ще раз перегорнув папери.

Жодним чином не зазіхаючи на конфіденційну інформацію як самого договору, так і особистого життя спікера, поясню, чому громадськості у даному разі так важливо було отримати саме документальне підтвердження тверджень А.Гриценка — вищої посадової особи автономії і держслужбовця першого рангу.

Беремо калькулятор і рахуємо. Спікер повідомив, що щомісяця виплачуватиме банку 6 900 гривень. Множимо на 12 місяців і 15 років. 1 242 000. Тобто сума, яку Гриценко поверне банку через півтора десятка років, дорівнює вартості авто, навіть на півтори тисячі гривень менша, та це дрібниці. Запитання: а де ж 18 відсотків річних? Сума чимала — 223 тисячі 830 гривень на рік. Тобто щомісяця тільки відсотки «потягнуть» 18 652,5 гривні. Зарплати вже не вистачить. А ще потрібно виплачувати суму самого кредиту — ті ж таки 6 900 грн. на місяць.

Як сказав мені досвідчений банківський працівник, варіантів відповіді на поставлене вище запитання може бути два. Або кредит безвідсотковий (пояснювати не треба, що така пільга означає для держчиновника вищого рангу?). Або Анатолій Павлович зробив солідний початковий внесок, про що вирішив промовчати, адже відразу постало б запитання: звідки? До речі, версія, що кредит може бути погашений набагато раніше, ніж 2022 року (а тому, можливо, вражаючі суми за відсотковою ставкою кредиту в А.Гриценка і не відклалися в пам’яті), не здається такою вже й фантастичною.

Другий цікавий момент. За словами спікера, заставним майном є куплений у кредит автомобіль. У такому разі в документах на купівлю та реєстрацію автомобіля під час оформлення в ДАІ мав залишитися значний слід. Проте, як повідомило джерело в силовому відомстві, автомобіль, який нас цікавить, зареєстрований «без кредитних обтяжень». Якби такі були, на користування автомобілем поширювалася б ціла низка обмежень: від заборони виїзду за межі України без відома банку — до обов’язкового страхування (знову ж, до речі, — сума, мабуть, чимала). Редакція має підтвердження, що кредит А.Гриценко отримав під заставу автомобіля. Тоді запитання: чому МРЕВ це не відомо?

До спікера ж і славної ДАІ є ще кілька запитань, пов’язаних із номерною каруселлю, яка супроводжувала легалізацію заповітної мрії Анатолія Павловича їздити неодмінно у цьому автомобілі. Правда, цією слабиною — знімати номери з одного авто і перевішувати їх на інше — грішать багато наших сановників. Проте тут історія особлива. Спочатку номер «044», що належить «старому» «Мерседесу» спікера, повісили на новий, ще не оплачений, а коли спалахнув скандал, на машині з’явилися номери нової серії — АК 7700ВР. Вони ж надані після реєстрації й особистого автомобіля А.Гриценка. Як це все оформлялося в ДАІ, запитання вже до прокуратури. Відомо, що ця номерна серія на сто номерів була спеціально замовлена ВР Криму в МВС України. Сам Анатолій Павлович не вбачає нічого поганого в тому, що на його приватній машині встановлено номери державної серії «ВР»:«Ми сьогодні ці номери роздаватимемо підприємствам і організаціям, депутатам Верховної Ради Криму, підприємствам республіканської форми власності та приватним особам. Законом не передбачається закріплення їх за якимись установами чи організаціями, тому ви з цією серією номерів побачите й інші машини».

Спікер також весело заявив, що в оренду парламентові свою машину здавати не хоче — шкода, але на роботу на ній їздитиме. Весь час із моменту купівлі А.Гриценко справді їздить на своєму авто, але за кермом у нього, як і раніше, службовий водій. Зумисне не пишу про моральні аспекти придбання держчиновником дорогої іграшки. У цьо­му випадку, схоже, як із гуся вода. І не переймаюся запитанням — як ця історія позначиться на кар’єрі А.Гриценка. Зауважу тільки, що народонаселення вже кепсько пам’ятає обставини і суми, які супроводжували нафтогазову діяльність Олексія Івченка, і навіть не зазирає у провалля її наслідків для країни. Проте дорогий автомобіль, що його чиновник не соромлячись справив собі за народні гроші, пам’ятатиме завжди. Скоро можна буде замовляти номерну серію. «Льоша-Мерседес», «Толя...

Правда, літописці Анатолія Павловича налаштовані інакше. «Ми говоримо про інвестиційну принадність Криму, але не можемо з аеропорту допровадити дуже серйозних людей, яким пропонуємо вкласти інвестиції в економіку АРК. Хіба це нормально?» — цитує спікера парламентська газета «Крымские известия» і пише: «Поки що автономія цілком може опинитися в такій негарній ситуації. Хіба що спікер возитиме високих гостей своїм автомобілем. До речі, в усьому цивілізованому світі (про прагнення в який так люблять говорити українські політики), політдіячі високого рівня не користуються державними машинами, а їздять у власних автомобілях. І нічого страшного в цьому немає. Кримський спікер, очевидно, перший в Україні, хто наслідує цю європейську традицію» Та вже ж...