Як украсти перемогу

16 листопада, 2012, 16:34 Роздрукувати Bипуск № 41, 16 листопада-23 листопада 2012р.
Відправити
Відправити

Коли Центрвиборчком уже підбив і оголосив підсумки парламентських виборів, можна з упевненістю назвати прийоми, з допомогою яких генеральний штаб влади намагався змінити хід кампанії.

Стрункими лавами бійці від влади крокують у Раду. На рахунку кожен чобіт. Навіть, якщо він переступає через голову. Мета одна: вишикувати більшість. Готову виконувати будь-які команди.

При цьому зовсім не обов’язково в сотнях публікацій кричати про несправедливі суди, переписані протоколи, зневажені права кандидатів еt cetera. Можна просто зайти на сайт ЦВК, простежити очевидні тенденції й обуритися поведінкою:

- членів ЦВК, які мають повноваження зробити вибори чесними, але вчасно не проголосували за жорсткі й законні рішення;

- генерального прокурора, який проводить зразково-показовий процес на 223-му окрузі в столиці і впритул не помічає підлості на 11-му у Вінниці;

- судді Вищого адміністративного суду Мороза, який відмовив у позові опозиціонерові Романюку, в якого феодал-регіонал Засуха вигризла заслужену перемогу…

Отже, красива історія «чесного, прозорого, демократичного» голосування, яку Банкова відносно витримала по лінії партійних списків, закінчилася, щойно регіонали зметикували: своїх багнетів критично не вистачає. Як і очікувалося, рятівною переправою, свідомо підготовленою для наступу соратниками президента, стала змінена (із пропорційної на змішану) у 2011 році виборча система.

Перше, що знадобилося владі, - це час. Однак його вимушене затягування стало очевидним сигналом, що реалізація плану БЯ («Більшість Януковича») перейшло в активну й, як пізніше з’ясувалося, неконтрольовану (ні ЦВК, ні законом) стадію. Тільки згадайте, як дружно й самовіддано члени окружкому «водили козу» в 223-му, коли й наївній дитині стало зрозуміло, що «дядечки й тітоньки замислили щось недобре».

Сьогодні, коли Центрвиборчком уже підбив і оголосив підсумки парламентських виборів, можна з упевненістю назвати прийоми, з допомогою яких генеральний штаб влади намагався змінити хід кампанії. Серед них: 1) недійсні (умисно зіпсовані) бюлетені, 2) необґрунтовані уточнення протоколів, 3) «правильний» перерахунок голосів, 4) невизнання результатів виборів на дільницях та округах.

Безперечно, бюлетені справді іноді псують випадково, протоколи уточнюють для користі справи, а вибори не визнаються, якщо грубо зневажені права кандидатів. Однак якщо в регіоні чи окрузі кількість таких «випадковостей» зашкалює, то це не може не викликати запитань.

Переходимо до фактів.

Мажоритарні округи

1. Кількість недійсних бюлетенів по Україні становила 783 тис. 308, що в середньому по округах - близько 3,5%. Усього проголосувало 20 млн. 775 тис. 615 виборців. Щоправда, за даними кампанії 2002 року (також змішана виборча система), з 25 млн. 874 тис. 271 тих, хто проголосував, зіпсовані бюлетені становили 1 млн. 457 тис. 594 (тобто 5,6%). Та дивлячись на те, яку «достойну» лепту в цю частину виборчої історії-2012 вклали цілком конкретні округи та кандидати, мимоволі починаєш міркувати. Кілька прикладів:

Округ № 11 (Вінниця).
Тут за право стати депутатом змагалися самовисуванець Олександр Домбровський (багнет міністра економіки Петра Порошенка) і представник ОО «Батьківщина» Наталя Солейко. Можна припустити, що вагомим чинником перемоги Домбровського стала наявність 6 тис. 134 зіпсованих бюлетенів (5,8%!). А чому, власне, не припустити? Особливо після перерахування голосів майже на третині (!) дільниць округу - про що нижче. Відповідно до рішення суду, звичайно. Тепер найцікавіше: за даними ЦВК, Солейко відстала від Домбровського всього на 2 тис. 135 голосів. Воістину стратегічний запас опинився в розпорядженні окружкому.

Тільки чому не видно на околицях чесного й справедливого прокурора Пшонки?! Ні, ну, може, це й опозиціонери псували бюлетені. Тоді чому на користь Домбровського?.. То покарати команду Пилипишина (округ №223), де «випадково» зіпсувалися 4 тис. 680 бюлетенів (4,5%) - святе діло для прокурора. «Влада по-чесному обстоює право кандидата від «Свободи». Чим не гарний початок стосунків із радикалами у ВР?.. Однак ключове тут - 4,5% зіпсованих на 223-му проти 5,8% округу Домбровського. Чи для Пшонки не ключове? Як і для Вищого адміністративного суду України (ВАСУ). Буквально вчора стало відомо, що в позові Солейко, яка має протоколи з мокрими печатками з її перемогою, суд відмовив - словом, відМОРОЗився.

Схожа історія з претензіями кандидата Івана Мельничука від об’єднаної опозиції в окрузі №14 (Жмеринка). Та сама «зіпсована» історія. 5 тис. 103 бюлетені котові під хвіст (4,6%). При тому, що Мельничук відстав від прикритого владою самовисуванця Віктора Жеребнюка на…
83 голоси.

2. Уточнених протоколів (без зміни голосової частини) по Україні - 4 тис. 968 із 33 тис. 646. Що в середньому становить 14,76%. Серед передових - округ №197 (Богдан Губський). Зі 146 протоколів 76 довелося доопрацьовувати (52%). За два тижні не впоралися. У підсумку призначення перевиборів у цьому окрузі опосередковано підтверджує, що безпідставні уточнення - пряма технологія тиску на членів комісій.

Однак рекордсменом усе-таки став округ №91 (Макарів, Київська область), де УДАР тримав Руслан Сольвар (46 тис. 761 голос). Від нього істотно відставала представник «Батьківщини» Любов Онищук (16 тис. 910). На хвості в якої сидів співучий ректор Михайло Поплавський (15 тис. 376). На цьому загадковому окрузі уточнювали результати на 119 (!) зі 160 дільниць (74%).

Округ №98 (Яготин, Київська область), де закамуфльований регіонал Олександр Мостіпан зробив відчайдушну спробу (77 дільниць зі 185 уточнювали деталі, 41%) поборотися за перемогу із бютівцем-відставником Сергієм Міщенком. Проте не вийшло. Хоч усі села, голови селищних рад і комісій дуже старалися.

Якщо ж узагальнити цю історію по регіонах, то особливо яскраво виділяються округи центральної України: Черкаси, Чернігів, Кіровоград - показник уточнених протоколів тут сягає 17-20 %! Славна Вінниця - 15% і ще 3% із перерахуванням голосів. По Східних же регіонах кількість уточнених протоколів у межах середнього по Україні - 14%. Лідери - Київ - 32% і Київська область - 33%! В останній цифру нагнала та сама Тетяна Засуха з легендарного 94-го округу (Обухів).

3. Уточнених протоколів із наступним перерахуванням голосів ЦВК нарахувала 151 (0,44%). Перераховували в 46 округах. Про лідерів ми вже встигли повідомити - 11-й округ Домбровського (37 дільниць, 34% від їхньої загальної кількості на окрузі), а також округ №14, де 13 дільниць (5%) з надлишком покрили 84 голоси переможця-регіонала Жеребнюка. І далі - знайомі всі обличчя: 94-й округ Тетяни Засухи (найсправедливіший суд у світі забезпечив перерахунок на 15% дільниць); 223-й округ Києва - 13 дільниць (12%), 95-й округ (Ірпінь). Тут «єдиний кандидат від приірпіння» регіонал Мельник мірявся м’язами з представником ОО Кутовим та ударівцем Юраковим. М’язи, щоправда, здригнулися. На рівні 5-7% перерахування опинився округ №100 (Кіровоградська область, Бобринецький р-н, де в підсумку регіонал Станіслав Березкін на 3 тис. голосів обійшов опозиціонерку Ольгу Гранатову), уже згаданий 98-й округ (Яготин), а також 108-й округ (Красний Луч, Луганська область, де регіонал Юрій Терніков усе-таки поступився самовисуванцеві Валерію Мошенському в 2 тис. голосів).

4. На 35 дільницях України голосування визнано недійсним. (Це якщо не враховувати ухваленого рішення про невизнання результатів голосування та призначення перевиборів на п’яти округах - №№ 94, 132, 194, 197, 223).

Безумовна першість тут у 94-го округу імені Тетяни Засухи. Вона й відщипнула від загального пирога шматок у 27 (!) дільниць. Відео з рекомендаціями регіоналки про те, як «спокійно працювати і рахувати», вразило всю країну. Слава Богу, і парламент із ЦВК, не визнали результатів на всьому окрузі.

Комісії аж шести дільниць округу №143 (Ізмаїл, Одеська область) самі не визнали виборів. Там змагалися регіонал Юрій Крук і Володимир Боделан, син колишнього мера Одеси Руслана Боделана. І тут важлива не стільки різниця в майже 4,5 тис. голосів на користь регіонала, скільки визнання самими дільничними комісіями фактів незаконного голосування, якими, згідно зі ст. 92 ч. 1. п. 1. закону про вибори, вважаються:

- опускання бюлетеня у виборчу урну за виборця іншою особою;

- голосування особами, які не мають права голосу;

- голосування особами, які не включені в список виборців на цій дільниці чи включені в нього безпідставно;

- голосування виборцем (більше ніж один раз) у кількості, яка перевищує десять відсотків числа виборців, котрі отримали бюлетені на виборчій дільниці.

Та є й ще один креативний випадок в окрузі №71 (Хуст, Закарпатська область). Тут усього на 217 голосів виявилося більше в брата нинішнього очільника МНС Віктора Балоги - Павла Балоги. Регіонал Степан Деркач трохи не дотяг і подав до суду позов про невизнання результатів на дільниці №210188 (кількість виборців 2 тис. 229). Суд позов задовольнив. Чесно чи ні? – питання відкрите. Але з урахуванням середньої явки по округу - 44,2%, тисяча голосів пішла в нікуди. З них, за нашою інформацією, 836 були за Балогу. От цікаво, якби чесно перерахувати всі голоси, завойовані в Закарпатті, узятому в облогу МНС, то який би результат вийшов? Ця історія цікава не тільки тим, як успішно в Західній Україні конкурували ПР і Балога, а ще й тим, що розставляє маяки для пошуку причин «тихого та демократичного» голосування на Південному Сході. Де ручні дільничні комісії також вирішували питання своїх кандидатів і рідної партії, за традицією вкидаючи бюлетені та натягуючи явку. Але наш суд у цих місцях не копає, оперативно закриваючи всі питання.

Партійні списки

Враховуючи, що багатомандатна історія вийшла у влади на порядок чистішою, ніж мажоритарна, буквально пунктиром позначимо схожі тенденції. Так:

Кількість недійсних бюлетенів по Україні становила 409 тис. 068. Середній показник по округах - 2%. (До речі, у 2002-му таких було близько 3,71%).

Проте свої рекордсмени є й тут: округ №73 (м. Виноградів, Закарпатська область, де ПР усього на 4 тис. переграла «Єдиний центр» того ж таки Балоги ) - 6% недійсних бюлетенів. Округ №203 (м. Новоселиця, Чернівецька обл., де ПР перемогла УДАР) - 3,8%. Округ №142 (м. Арциз, Одеська обл., ПР змагалася з КПУ) - 3,7%. Округ №204 (м. Хотин, Чернівецька обл., де об’єднана опозиція майже вдвічі переграла ПР) - 3,4%. Округ №206 (Чернігів, де «Батьківщина» на 5 тис. випередила ПР) - 3,2%.

Привертає увагу той факт, що зіпсованих бюлетенів за списками на 329 тис. менше, ніж в одномандатних округах. Більшість таких фактів - у центральних областях України, де рейтинг ПР нижчий, ніж в опозиційних партій.

2. Уточнених дільничних протоколів по Україні 5 тис. 111 із загальної кількості 33 тис. 646. Тобто в середньому по округах уточнювали 15% протоколів. При цьому зашкалює знову на 91-му окрузі, де, судячи з усього, інтенсивно підтягували ПР - 71% уточнень. Округи №101 (с. Голованівськ, Кіровоградська обл., об’єднана опозиція на дві третини голосів попереду ПР) і №128 (Миколаїв, ПР накрила КПУ) - по 46%. Округ №220 (Київ, Подільський р-н) - 42%. Округ №217 (Київ, Оболонський р-н ) - 41%.

Якщо узагальнити по регіонах, то виділяються округи Центральної та Західної України: Київська обл. - 33%, Київ - 30%, Львів - 22%, Кіровоград - 24%, Черкаси - 20%. По Східних регіонах кількість уточнених протоколів у межах середнього по Україні, крім Луганської області - 17% . Очевидно, що перші місця за цим показником, як і по мажоритарці, - за Києвом та Київською областю. Знову ж таки кортить запитати: дуже некомпетентні комісії чи все-таки технологія тиску?

3. Уточнених дільничних протоколів з подальшим перерахуванням голосів усього по Україні 143 (0,42%). Переможець номінації - округ №95 (Ірпінь, Київська область, де був солістом одіозний ректор податкової академії Петро Мельник, УДАРник - Олександр Юраков) - 30% дільниць із перерахуванням. Округ №223 - 12%. Округ №11 (Вінниця, Домбровський) - 10%.

4. Кількість дільниць, де голосування було визнано недійсним у багатомандатних округах, повністю збігається з картиною по мажоритарці - 35 дільниць.

Перевибори

У зв’язку зі змальованою картиною можна припустити, чому ВР рекомендувала ЦВК призначити перевибори в скандальних округах №94 (Засуха), №197 (Губський), №223 (Пилипишин). Цинізм кандидатів, їхніх поплічників у комісіях і судах надто впадає в око. Однак при чому тут округ №132 (Первомайськ, Миколаївська обл.) і округ №194 (Черкаси)? Тільки при тому, що там перемогли представники об’єднаної опозиції Аркадій Корнацький і Микола Булатецький відповідно? Тільки при тому, що суд у цих (і багатьох інших) випадках відверто підіграв владі? Яка ні суду, ні генпрокурору не дала відмашки шукати справедливість там, де вона дуже необхідна (в округах №11, №14 та ін.)

…Беручи до уваги все, що сталося, зазначимо:

- по-перше, там, де було тихо, не означає, що було чесно. Там, де вихлюпнулося назовні, - стали очевидні схеми й інструменти, якими влада звикла втримувати ситуацію на своїй території. І якщо Південний Схід вирішив проблеми Банкової на рівні дільниць, то суди й окружкоми відпрацьовували поставлені завдання в Центрі і на Заході. Звідси уточнення, перерахування, вал недійсних бюлетенів в окремих округах;

- по-друге, попри ухвалений закон про вибори, «що виключає будь-які фальсифікації» - як «прозірливо» колись зауважив Арсеній Яценюк, на цій кампанії народ не боявся ні Бога, ні чорта. Розділ «Ррезультати виборів» сайта ЦВК мають заповнювати системні адміністратори округів під наглядом голів комісій. І вони підганяли що треба і як треба: дані кандидатів стрибали як полохливі зайці. У потрібний для загоничів бік. Але ж усього якихось шість років тому електронна база була - святе. Зміна даних ЦВК, розглядалася як НП.

І, нарешті, по-третє, вся фішка в тому, що в базі ЦВК є всі первинні протоколи дільничних комісій. Якщо вони змінювалися, то отримували позначку. І в будь-який момент ЦВК, ухваливши своєчасне рішення, могла підняти базу будь-якого округу або дільниці й уточнити хто, де, навіщо й на якій підставі коригував дані. Але це - якби в нас була ЦВК, м’яко висловлюючись, чоловічої статі. А так окремі полохливі куратори (які іноді й в окрузі своєму не з’явилися жодного разу) обмежилися приписками про «особливу думку»?! Хіба багато чесних публічних заяв ми почули від членів виборчкому?! (Крім, звичайно, витриманих тез А.Магери та різких заяв Ж.Усенко-Чорної, зміст яких повністю узгоджується з нашими висновками). Хтось подав у відставку?! Чи опозиція на знак протесту ухвалила рішення обнулити списки? А може, люди вийшли на мітинги на захист результатів?

Легше базікати на тему: настане час, прийдуть люди, відкриють усі архіви, факти фальсифікацій і покарають. Не відкрили ці, не відкриють і наступні. У надії на власні дивіденди вже в іншій виборчій історії.

Related video

P.S. Сьогодні стало відомо, що ЦВК отримала завдання готуватися до перевиборів у п’яти округах. У Раді вже зареєстровано законопроект, який ПР обіцяє оперативно проголосувати. Опозиція ж поки що не подала ніякої альтернативної пропозиції. Хоча б щодо процедури (переголосування, а не перевибори), що могло б заощадити державні кошти. Не кажучи вже про забезпечення хоч якоїсь справедливості.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}