Як облрада прорив порвала

Не складаються останнім часом відносини Київської обласної ради й органів місцевого самоврядування низового рівня. На одному з останніх засідань сесії мери низки міст розкритикували ідею про перехід комунальних об’єктів власності територіальних громад у «комунальні підприємства Київської обласної ради». Жорстка позиція мерів тоді перешкодила ухваленню цього рішення — голосів не вистачило. На позачерговій сесії облради минулої середи очікувалося повернення до «комунальної» теми. Втім, керівництво облради вирішило з розглядом ще почекати. Як видно, бютівська більшість облрад вирішила не злити мерів напередодні виборів: досить того, що рейтинг блоку на Київщині й так упав майже вдвічі... І все ж без сутички між представниками двох рівнів місцевої влади не обійшлося й цього разу.

Після стислого, але гострого обговорення проекту «Електронне місто», про який розповів мер Українки Павло Козирєв, депутати не дали згоди на його фінансування за рахунок субвенції держбюджету. Залишаючи засідання сесії, група мерів не приховувала свого обурення. Адже проект, уже реалізований в одному місті, міг ініціювати прорив у цивілізацію й для інших.

Проект передбачає впровадження новітніх інформаційних технологій і охоплює не окремі напрями, а все місто в цілому. Містить у собі як комплексну автоматизацію житлово-комунального господарства, так і створення системи міського кабельного телебачення, доступу в Інтернет. Ідеться про перехід на вищий рівень управління, налагодження зворотного зв’язку місцевої влади з жителями міста. Щоб перелічити проекти такого рівня, реалізовані у світі, вистачить пальців однієї руки: ірландське місто Корк, хорватський Загреб, естонський Таллінн, російська Пенза й казахський Усть-Каменогорськ. Цей список могла доповнити Українка, якби не виникла перешкода у вигляді відмови депутатів облради.

Таке рішення сесії облради стало великою несподіванкою. Адже робота в плані елетронізації Українки триває вже давно. Громадські слухання, на яких проект було схвалено, відбулися ще 20 квітня 2005 року. Потім відповідне рішення ухвалили на сесії міськради. Проект, розроблений підприємством «Візард», дістав дві гранти, він визнаний Державним фондом сприяння місцевому самоврядуванню одним із найкращих у країні. Нарешті, за поданням Київської облдержадміністрації, відповідно до Порядку подання й використання 2007 року субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 1 березня нинішнього року, будівництво муніципальної інформаційно-обчислювальної системи в Українці було включено до числа об’єктів будівництва за рахунок субвенції 2007 року.

Із держбюджету через Київську ОДА вже надійшли кошти першого траншу в сумі 3,2 млн. грн. (усього на реалізацію проекту потрібно 15,6 млн. грн.). Один із провідних постачальників рішень, продуктів і послуг у сфері інформаційних технологій у Східній Європі та СНД — компанія «Квазар-мікро», яка виграла тендер в Українці, — з ентузіазмом узялася до справи...

Свою негативну позицію стосовно реалізації амбіційного проекту депутати, які виступили, мотивували тим, що в обласному бюджеті не так багато коштів, і непроста соціальна обстановка не дозволяє виділяти таку велику суму на потреби одного міста. А от мери міст, котрі полишили зал, який не підтримав їхнього колегу, мали іншу думку. Українці, де знайшлися люди, готові прокладати шлях у майбутнє, треба допомогти, а не нав’язувати молодим керівникам сумнівне правило: «працювати як усі й не висуватися». Перехід міста в нову якість може послужити основою для загального прориву з впровадження інформаційно-електронних технологій. А це багато важить.

Мери міст, які підтримали міського голову Українки, сумніваються в щирості тих, хто посилався на економію коштів із наступним переспрямуванням їх на соціальні потреби. Причина сумніву в тому, що нинішнє голосування вперше в практиці облради проходило не звичайним підняттям рук, а з допомогою... новітньої системи електронного голосування. До послуг народних обранців — відремонтований зал, оснащений новими м’якими кріслами й пультами для голосування. Кошти на електронізацію облради знайшлися. А от на поліпшення життя громади — загубилися.

А тепер відкриваємо програму БЮТ «Український прорив» і в пункті, присвяченому прориву інтелектуальному, читаємо: «Інтелектуальний прорив — це розвиток системи захисту інтелектуальної власності, створення ефективної національної системи управління інноваційним розвитком, програма «Інтернет — у кожний дім», створення якісної системи незалежного контролю рівня знань учнів». Очевидно, інтелектуально-електронний прорив в окремо взятому місті до перемоги на всеукраїнському рівні обласна бютівська більшість вирішила не робити.