Військові просять не хвилюватися

Після надання на Бухарестському саміті НАТО гарантій Україні стосовно майбутнього членства в цій організації План дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі (ПДЧ) не має істотного значення.

Таку думку висловив голова військового комітету НАТО Джампаоло Ді Паола під час дво­сторонньої зустрічі з начальником Генерального штабу Збройних сил України Сергієм Кириченком, яка пройшла у рамках зустрічі начальників генеральних штабів країн — членів НАТО й України. Таку думку поділяють й інші учасники цього заходу. Про це, за підсумками засідання, в інтерв’ю українським журналістам повідомив начальник управління євроатлантичної інтеграції ГШ ЗСУ Борис Кременецький.

Він нагадав, що План дій щодо членства в НАТО як «суто технічний механізм, до якого могла приєднатися будь-яка країна», було впроваджено 1999 року. «Нині занадто багато політичних дискусій. Питання ПДЧ політизоване. Після отримання в Бухаресті гарантії членства ПДЧ не має жодного сенсу. Як зазначив Ді Паола, питання не стоїть — буде чи не буде Україна членом альянсу, нині питання стоїть — коли», — цитує агентство «Інтерфакс-Україна» начальника управління євроатлантичної інтеграції ГШ ЗСУ.

За словами Бориса Кременецького, високі військові чиновники позитивно оцінюють виконання Робочого плану Україна—НАТО на 2008 рік. «За підсумками цього року, оцінка хороша, можна сказати, що відмінна: було заплановано 284 події, які, практично, всі виконані або їх виконання триває. Тільки сім було скасовано з об’єктивних причин», — сказав він.

Крім того, обговорювався і Робочий план на 2009—2010 роки, який ставить перед собою дві цілі: сприяння у виконанні Державної програми розвитку збройних сил до 2011 року та досягнення оперативної взаємосумісності, підвищення оперативних можливостей Збройних сил України для участі в операціях НАТО.

Борис Кременецький також повідомив, що Збройні сили України планують взяти участь у ротації сил швидкого реагування (СШР) НАТО після 2010 року двома літаками Іл-76 із перспективою розширення своєї участі, і тепер в українському оборонному відомстві розробляють механізми такої участі.

За його словами, українська сторона вже склала план ротацій, а військові підрозділи, відібрані для участі у СШР, увійшли в базу даних, заявлену в концепцію оперативних можливостей. Зокрема це підрозділ військово-транспортної авіації (24-та мелітопольська бригада), підрозділи, що входять до складу об’єднаних сил швидкого реагування ЗСУ, частина 95-ї аеромобільної бригади, підрозділи Військово-морських сил (фрегат «Гетьман Сагайдачний», корвети «Тернопіль», «Луцьк» і «Костянтин Ольшанський»), рота морської піхоти — всього близько двадцяти підрозділів.

Начальник управління українського ген­штабу зазначив, що всі підрозділи, які заплановано до участі у СШР НАТО, пройдуть процес сертифікації другого рівня на повну сумісність і готовність виконувати завдання у складі СШР. «Сили швидкого реагування формуються на півроку, й на півроку ми надаємо ці літаки. Вони займаються бойовою підготовкою, як і займалися, але дуже чітко визначено часові рамки бойової готовності. Це дуже корисно, тому що, готуючи літаки в цьому плані, ми готуємо екіпажі і для власних потреб, для своїх ЗСУ. Неможливо розділити підготовку підрозділів для сил реагування НАТО і для захисту нашої держави. Це один і той самий процес», — сказав Борис Кременецький.

Крім того, у Міністерстві оборони також відпрацьовують механізми залучення українських підрозділів до СШР. «В Україні потрібно вдосконалити законодавчу базу. Якщо підрозділ, отримавши команду, вже через п’ять діб повинен бути в районі розгортання, тобто це підрозділ високої бойової готовності, то, відповідно до законодавства України, скільки часу знадобиться Верховній Раді, щоб ухвалити таке рішення?» — підкреслив особливість національного законодавства начальник управління. У зв’язку з цим Борис Кременецький повідомив, що нині розробляються кілька варіантів, а також вивчається досвід інших країн.