Війна за Мукачівський замок

Родина Балоги відмовилася від оренди мукачівського замку «Паланок». Повідомлення про це, щоправда — без посилань на конкретні прізвища, першими розповсюдили контрольовані керівником президентського секретаріату закарпатські ЗМІ.

«З прикрістю мусимо повідомити вас, що через обставини, які склалися після нашої перемоги у відкритому і прозорому конкурсі на оренду окремих приміщень замку «Паланок» із тим, щоб відреставрувати їх і збудувати туристично-готельний комплекс зі створенням більше 45 робочих місць, мусимо відмовитися від орендних відносин, — ідеться в заяві ТзОВ «Високий замок» до Мукачівської міськради. — Справа в тому, що київські високопосадовці, народні депутати від певних політичних сил, зокрема нардеп Геннадій Москаль, віце-прем’єр Микола Томенко, міністр МВС Юрій Луценко та інші підняли великий галас щодо конкурсу на оренду замку, паплюжать міську владу Мукачева і нас особисто, завдають великої шкоди інвестиційній привабливості Мукачева, влаштували справжній інформаційний терор. Переслідуючи свої вузькопартійні інтереси й прагнучи нашкодити своїм політичним опонентам, вони не зупиняються перед тим, щоб завдати шкоди загальнодержавним інтересам. Перевірка прокуратурою, ініційована Кабінетом Міністрів України, не знайшла жодних порушень законодавства при проведенні конкурсу, і його результати не були оскаржені в судовому порядку.

Нагнітання політичної ситуації довкола цього проекту унеможливлює нашу подальшу роботу з реконструкції і будівництва в замку «Паланок».

З повагою, засновники ТзОВ «Високий замок».

Супроводжував заяву лист мера Мукачевого Золтана Ленд’єла про «шалену вакханалію», «паплюжіння міської влади», «руйнування замку» з емоційним закликом у кінці:
«…якщо не можете допомогти, то хоча б не заважайте нам рятувати історико-архітектурну пам’ятку!» Минулого четверга Мукачівська міськрада задовольнила цю заяву й оголосила новий конкурс на оренду «Паланка». Події довкола мукачівського замку свідчать, що: а) спроба цинічного заволодіння привабливим об’єктом може бути зірвана, якщо до неї привернути увагу ЗМІ; б) глава СП навіть не думав відмовлятися від планів прибрати до рук один із символів Закарпаття.

Про попередню спробу Віктора Балоги взяти під контроль «Паланок» «ДТ» писало 18 жовтня минулого року. Історія триває ще з 2003 р., тоді був навіть готовий проект рішення Мукачівської міськради про 49-річну оренду замку товариством «Старовинний замок», яке очолював молодший брат В.Балоги Іван (тепер — перший заступник губернатора Закарпаття). Однак Закарпаттям у ті часи керував Іван Різак, тому винести питання на голосування не наважилися. Після помаранчевої революції ситуація різко змінилася. Очоливши область, В.Балога поставив директором замку Дмитра Гаваші (сина теперішнього губернатора За­карпаття Олега Гаваші, кума В.Ба­логи). За кошти міського і обласного бюджетів «Паланку» надали більш-менш привабливого вигляду (після останнього буревію на реставрацію виділили кілька мільйонів гривень), після чого було вирішено взяти його «штурмом» із допомогою «ландскнехтів» із міськради. У
2008 р. мерія оголосила конкурс на оренду «Паланка», на який відгукнулася київська компанія «Маєток Скоропадських», що вже має досвід реконструкції історико-архітектурних пам’яток. Їй безцеремонно відмовили в участі, після чого було оголошено, що претендентів на оренду не виявилося, тому інвестиційні умови слід покращити — орендну площу збільшити, а плату за неї знизити. Перед самим конкурсом міськрада внесла зміни в положення, відповідно до яких переможцем міг бути визнаний і один учасник, а 9 жовтня минулого року позачергова сесія з численними порушеннями регламенту затвердила результати конкурсу й віддала «Паланок» в оренду на 46 років ТзОВ «Високий замок» для облаштування готельно-ресторанного комплексу. Товариство зобов’язалося інвестувати в реконструкцію зам­ку 12 млн. гривень, створити 45 робочих місць і платити у бюджет міста щомісячно «аж» 4,5 тис. гривень орендної плати. «Відкритий і прозорий» конкурс проводився настільки кулуарно й поспіхом, що із самого початку було зрозуміло, хто має стати фактичним власником однієї з перлин Закарпаття. Однак про те, що засновниками ТзОВ «Високий замок» є дружини В.Балоги, В.Петьовки та І.Токаря (останній — голова Мукачівської РДА, в минулому теж один зі співзасновників «Барви»), вид діяльності товариства — бухгалтерський облік і аудит, а його статутний фонд — усього 15 тис. гривень, більшість депутатів міськради дізналися з «ДТ».

Публікації у ЗМІ викликали такий великий резонанс, що В.Балога був змушений дати задній хід. Схоже, відмовитися від оренди його примусив безпосередній шеф, який розумів, що «чистий і прозорий конкурс по-мукачівськи» пов’яжуть із його іменем на майбутніх виборах (деякі народні депутати прямо заявили, що використовуватимуть історію з «Паланком» у політичній боротьбі). Однак відмова була лише тактичним ходом, стратегія залишилася колишньою: «Паланок» має належати Балогам. Про це промовисто свідчать прийняті міськрадою умови нового конкурсу, які також написані під одного переможця. Сума загальних інвестицій (які необхідно внести не більше, ніж за п’ять років) зросла з 12 до 17 млн. гривень, однак, з урахуванням девальвації гривні, це навіть менше, ніж торік. Правда, тепер конкурс, відповідно до поправки фракції Партії регіонів, може проводитися лише за участі двох і більше учасників (у проекті рішення знову була передбачена можливість участі лише однієї фірми), крім того, новими правилами не передбачена суб­оренда замку. Зате стартова плата за оренду двох третин замку — а це 2300 квадратних метрів — становить, як і раніше, 27 тисяч гривень на місяць. Із них «живими» грошима міський бюджет отримуватиме лише 15 відсотків, тобто чотири тисячі гривень, а решта зараховуватиметься як інвестиція в замок. Якщо додати інвестицію й орендну плату і поділити отриману суму на 46 років оренди, вийде, що за 1 квадратний метр родина Балоги платитиме 25 гривень щомісяця, тобто три долари за нинішнім курсом. Для порівняння: місячна орендна плата одного квадратного метра під комерцію в центральній частині Мукачевого сьогодні становить від 40 до 80 доларів, причому часто без врахування ремонту приміщення. Зрозуміло, що конкурс із такими «королівськими» умовами слід проводити якомога швидше, доки конкурсна комісія з міськрадою перебувають у режимі ручного керування (коли номер готувався до друку, стало відомо, що новий конкурс призначено на 5 березня). Поспішати треба і з тієї причини, що передача «Паланка» на баланс міста відбулася свого часу юридично далеко не бездоганно. Це питання вивчала прокуратура ще в 2003 р., за правління І.Різака. Генпрокурор Святослав Піскун давав офіційну відповідь, опубліковану в тодішній провладній пресі: «Встановлено, що, згідно з розпорядженням Представника Президента України в Закарпатській області від 07.12.1992 №448 та рішенням Закарпатської обласної ради від 23.12.1992, у комунальну власність Мукачева передано історичний музей без зазначення місця розташування. В подальшому рішенням Мукачівської міської ради від 22.01.1993 р. «Про комунальну власність міста та програму її приватизації» замість історичного музею в комунальну власність міста передано як заклад культури замок «Паланок». Однак жодних дій на виконання зазначеного рішення міськради та належне оформлення документів про зміну форми власності замку не було зроблено. Акт передачі замку у власність міста не складався, оскільки замок не був юридичною особою і фактично місту не передавався».

Прокуратура Закарпатської області виносила протест на рішення Мукачівської міської ради від 22.01.1993 р. «Про комунальну власність міста та програму її приватизації» в частині передачі як закладу культури замку «Паланок» у комунальну власність. Однак затим прогриміла помаранчева революція, а відколи прокуратуру області очолив кум В.Балоги Юрій Бенца, об’єктивного розгляду цієї справи не може бути в принципі.

«ДТ» зв’язалося телефоном зі С.Піскуном, і той одразу згадав справу про мукачівський замок:

— Процедура передачі «Паланка» в комунальну власність була проведена з грубими порушеннями законів України, і прокуратура внесла протест на це рішення міськради. Не пам’ятаю, чим воно закінчилося, бо минуло вже шість років. Але пам’ятаю, що я навіть інтерв’ю давав пресі з цього приводу, що ніякої передачі на баланс міста чи району загальнаціональних історичних цінностей бути не може. Вони належать усьому народу України, а не окремому регіону.

— Чи можна повернути замок із комунальної в загальнодержавну власність?

— Звичайно, я ж повертав не одну історичну пам’ятку. Вживав відповідних актів прокурорського реагування і в Києві, і в регіоні. Ми повертали як історичні пам’ятки, так і інші об’єкти, навіть із приватної власності в державну. Наприклад, за час мого керування Генпрокуратурою було повернуто завод «Арсенал». Просто такими справами треба займатися…

Нарешті, не можна оминути питання доцільності оренди «Паланка», на яке чомусь ніхто не звертає уваги. «ДТ» на умовах анонімності поцікавилося з цього приводу думкою кількох фахівців. Усі вони вважають, що «Паланок» перебуває в дуже непоганому стані і 17 млн. гривень інвестицій не можуть бути підставою для негайної оренди (тим більше гарантії, що ці кошти справді буде вкладено, немає). Без них замок не впаде, не зруйнується, а стоятиме ще дуже довго й переживе не одне покоління потенційних загарбників. Щодня до замку приїжджає близько десятка автобусів із туристами, кожен із яких залишає тут хоч трохи грошей. Місту потрібно докласти не так багато зусиль, щоб довести «Паланок» до ладу й отримувати від нього прибутки, які не можна й порівнювати з чотирма тисячами гривень на місяць. Жодної потреби віддавати замок у фактичну власність кількох нуворишів немає.

«ДТ» зв’язалося телефоном із директором компанії «Маєток Скоропадських» Аллою Добруцькою, яка намагалася взяти участь у торішньому конкурсі на оренду «Паланка». Ось що вона розповіла:

— Коли ми приїхали в Мукачівську мерію подавати заявку на участь у конкурсі, там усе поставлено було дуже жорстко: нас футболили, документів не приймали і прямим текстом казали: «Ви нічого не доб’єтеся, уже все вирішено». Але ми не відступали, вимагали й таки добилися свого — документи в нас узяли. Наша фірма давала 150 тис. гривень місячної оренди, але їй відмовили, документи повернули, а затим оголосили, що ніхто не звертався, тому інвестиційні умови необхідно покращити. Про другий конкурс і його переможця ми дізналися з преси… Сам замок має чудовий вигляд, тим більше що частина вже реконструйована. Взагалі, було дивно, навіщо його віддають в оренду. Це не збитковий об’єкт, він утримується за рахунок верхньої частини і без 17 млн. інвестицій не пропаде. Поступово «Паланок» можна реконструювати й далі, а згодом він стане повністю самоокупним і приноситиме місту прибутки.

Алла Добруцька не виключила участі своєї фірми в повторному конкурсі, але не вірить, що все відбудеться чесно та прозоро.

— Якщо це так активно просувається знову, то лише з однією метою — прибрати об’єкт у власність, просто за іншими, більш поміркованими схемами. Замок забирають ті ж самі люди в ту ж саму хату…