ВІК ЄЕПУ НЕ БАЧИТИ

Минулого понеділка, 23 лютого, виповнився рівно рік відтоді, як після вечірніх посиденьок у заміській резиденції російського президента Володимир Путін, Олександр Лукашенко, Нурсултан Назарбаєв і Леонід Кучма приголомшили громадян своїх держав повідомленням про початок формування Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Сьогодні, попри те що в кожній із чотирьох держав досі ЄЕП розглядають по-своєму і свою участь у ньому бачать по-різному, вже починають говорити про ратифікацію підписаних президентами у вересні минулого року в Ялті документів про формування ЄЕП. Причому в Росії та Казахстані їх уже передали на розгляд у національні парламенти.

Цього тижня в Київ із пропозиціями щодо інтенсифікації роботи над створенням Єдиного економічного простору прибув гонець із Москви — новоспечений голова Державної думи Росії, колишній шеф російської міліції Борис Гризлов. На зустрічі зі своїм колегою спікером Верховної Ради Володимиром Литвином російський гість запропонував створити міжпарламентську групу, «яка займатиметься питаннями розвитку ЄЕП, уніфікуватиме законодавство, створюватиме нові закони, що відповідатимуть найсучаснішим ринковим стандартам». Російський спікер також повідомив, що наприкінці березня в Держдумі планується винести єепівські документи на розгляд пленарного засідання. Голова Державної думи вважає, що український і російський парламенти можуть одночасно й «у пакеті» розглянути й ратифікувати угоду про створення Єдиного економічного простору, договір про співробітництво щодо Азовського моря й Керченської протоки і договір про держкордон. «Думаю, що ми з урахуванням домовленостей про ті робочі групи, які взаємодіятимуть до винесення цих документів на пленарні засідання, зможемо зняти всі питання і, головне, одночасно й у Москві, й у Києві пакетом винести на обговорення ці питання в один день», — сказав Б.Гризлов.

Дуже цікаво, що вже наступного дня після зустрічі з російським колегою, поспілкувавшись і з колегою білоруським — головою Ради Республіки Національних зборів Білорусі Геннадієм Новицьким, Володимир Литвин висунув зустрічну ініціативу — про одночасну ратифікацію документів щодо створення ЄЕП усіма чотирма парламентами. А стосовно змішаної міжпарламентської комісії, то, на думку голови Верховної Ради, оскільки документи про ЄЕП підписували чотири країни, «було б добре, щоб усі ці питання розглянули разом». В.Литвин вважає: депутати повинні мати змогу висловити свої зауваження, вислухати думки експертів, а також вивчити розрахунки про те, що кожна з країн одержить від участі в ЄЕП.

Міркування українського спікера цілком логічні й коректні: підписували четверо, тож, коли вже заговорили про синхронну ратифікацію, робити це повинні всі чотири парламенти. Інакше знову в рамках ЄЕП може вийти черговий «поміжсобойчик». Одного разу Білорусь і Казахстан уже проігнорували, коли Комплекс заходів для формування ЄЕП, не чекаючи зустрічі з О.Лукашенком і Н.Назарбаєвим, підписали тільки В.Путін і Л.Кучма.

Тільки постає питання: а які свої «пакети» тепер цілком закономірно можуть запропонувати білоруська й казахська сторони? Адже якщо російська сторона ставить ратифікацію єепівських документів умовою ратифікації настільки важливого для України договору про сухопутний кордон і закріплення положення про розмежування Азова в договорі про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки (саме так слід розцінювати російський «пакет»), то цілком логічно, що, по-перше, сама Україна може висувати росіянам зустрічні умови, а по-друге, і Білорусі, і Казахстану надається така сама можливість. І якщо великий інтегратор Назарбаєв навряд чи гальмуватиме процес єепізації, то ображений на Москву Лукашенко цілком може вставити й свої дві-три палички в колеса єепівського воза.

А стосовно українських умов, то їх цілком виразно озвучив у день річниці народження абревіатури ЄЕП прем’єр Віктор Янукович, наголосивши, що ратифікація угоди про вільну торгівлю в рамках СНД наблизить створення Єдиного економічного простору: «Ми чекаємо на ратифікацію угоди про вільну торгівлю. І наші партнери це розуміють (я маю на увазі Росію). Щойно її буде ратифіковано, у нас буде можливість робити крок за кроком, розширяючи регіональне співробітництво й наближаючись до мети — створення Єдиного економічного простору».