Вдалося! Разом із Україною Польща буде організатором найбільшої спортивної події світу після Олімпійських ігор і футбольного чемпіонату світу. Наші футболісти гратимуть 2012 року в числі 16 найкращих команд Європи.
«Перемога двох народів!», «Ейфорія!», «Мрії перемагають!» — це четвергові передовиці польських газет після повідомлення про те, що футбольний чемпіонат Європи з футболу через п’ять років відбудеться в наших країнах. Радість є тим більшою, що поляки до кінця не вірили, що Євро в нашій країні — це реально. Вони сприймали це як прекрасну, але далеку мрію, ще одну обіцянку політиків, якій ліпше не вірити, аби потім не переживати болісного розчарування.
«Ми в боргу перед українцями, — написав один із польських коментаторів. — Це їм спала на думку геніальна ідея, аби разом запросити на турнір найкращих європейських футболістів». Святі слова. Бо двигуном старань за Євро-2012 справді була Україна. Її віра та ентузіазм спочатку передалися нечисленним полякам, переконали їх у тому, що це можливо. Переконали мерів чотирьох найбільших (і найбагатших) польських міст долучитися своїми місцевими грішми та власним престижем до цієї, здавалося б, божевільної ідеї. Переконали польських політиків, аби ті підтримали ідею морально, фінансово й політично. І, врешті-решт, переконали виконавчий комітет UEFA.
Варшава. Стадіон Десятиліття
Перший матч Євро-2012 буде зіграно у Варшаві на стадіоні, який зведуть замість Стадіону Десятиліття, збудованого 1954 року. Востаннє національна збірна Польщі грала тут із Фінляндією 1983 року у відбірних матчах чемпіонату Європи (1:1, автогол Павла Янаса). Сьогодні стадіон відомий передусім своїм ринком «Європа», де торгують переважно прибульці з колишнього СРСР, в’єтнамці й пакистанці.
На звістку з Кардиффа натовп перед телеекраном, встановленим на Варшавському палаці культури — хмарочосі, подарованому Польщі Сталіним у 1952 році, вибухнув криком радості. Автомобілі безугавно сигналили.
«Дата 2012 року усіх нас мобілізуватиме так само, як свого часу дата вступу Польщі до Європейського Союзу. Здійснилася чудова мрія» — раділа мер Варшави Ганна Ґронкєвич-Вальтц у фанатському шалику. Її заступник Яцек Войцеховський перелічував, скільки всього потрібно зробити у Варшаві, аби місто змогло прийняти десятки тисяч уболівальників: «Потрібен новий стадіон. А до стадіону треба доїхати. Отже, необхідна друга лінія метро. Потрібно побудувати кільцеві дороги, новий аеропорт, нові шляхи сполучення від аеропорту до стадіону, необхідна модернізація залізничних об’єктів. Ми не зможемо підготуватися до чемпіонату без допомоги уряду, бо сама тільки друга лінія метро поглине приблизно три мільярди злотих».
— Будівництво стадіону розпочнеться вже наступного року, — повідомив Пшемислав Ґосєвський, міністр канцелярії прем’єра. До кінця квітня місто оголосить відповідний тендер. Однак іще ніхто не спитав згоди в сотень продавців, які просто так не відмовляться від своїх робочих місць.
Ґданськ. Балтик Арена
На місці, де мають звести чудову Балтик Арену у формі помаранчевого шматка бурштину, сьогодні поки що дачні ділянки. Однак дачники вже підписали угоду з містом про те, що в разі позитивного вердикту UEFA вони без вагань покинуть свої ділянки взамін землі в інших районах міста. За кілька місяців на цю територію мають приїхати бульдозери.
— Цього чемпіонату в нас уже ніхто не забере, він приведе нас у першу лігу європейських міст, — говорив у четвер мер Ґданська Павел Адамович у Кардиффі.
Окрім стадіону, у ґданському районі Лєтнєво з’являться паркінги та готельна база. Буде введено в дію швидкісну міську залізничну колію до Нового Порту. За годину на стадіон зможе прибути 12 тисяч людей. Ґданський аеропорт ім. Лєха Валенси матиме пропускну спроможність близько 7 млн. пасажирів на рік.
Познань.
Готелі і половина стадіону
— Pologne… — тільки й устиг вимовити Мішель Платіні, і ліс рук, прапорів та конфеті суцільною хмарою затулили небо над площею Свободи в Познані, де дві тисячі людей спостерігали за церемонією оголошення країни, яка прийматиме Євро-2012.
А в Познані вже є половина стадіону — на вул. Булґарській готові дві сучасні трибуни (одна з них уже під дахом). Реконструкція за міські та бюджетні кошти завершиться в 2010 році.
Завдяки Євро-2012 Познань отримає 41 готель (зокрема один п’ятизірковий). Буде збудовано частину Познанської кільцевої дороги. Центр міста матиме швидкісне сполучення з автострадою А2. На матч до Варшави жителі Познані дістануться за три години, а не за чотири, як сьогодні (автострада А2 готова вже на дві третини). На матч до Ґданська — за три, а не за п’ять годин (коли прокладуть шосе S5, що сполучатиме Ґданськ із Бидґощею, Познанню і Вроцлавом). До Вроцлава по шосе S5 можна буде дістатися за півтори години.
Вроцлав. Автострада до Львова
Завдяки Євро Вроцлав здійснить стрибок на 20 років уперед. Захід має чіткі урядові гарантії: бюджет міста у найближчі п’ять років збільшуватиметься на кількасот мільйонів злотих щороку.
Інвесторові, який співфінансуватиме новий стадіон, місто віддасть 21-гектарну ділянку на Масліцах, розташовану біля запланованої кільцевої автостради. Там він зможе побудувати мережу гіпермаркетів. За урядові кошти — 77 млн. євро — збудують новий аеропорт, який обслуговуватиме 2,5 млн. пасажирів щороку. Місто отримає належне дорожнє сполучення з Варшавою, Щецином і Прагою, а також зі Львовом. Дорожні й залізничні інвестиції були розплановані на кільканадцять років. Тепер вони мусять з’явитися впродовж п’яти. Новою залізницею із Вроцлава до Варшави можна буде доїхати приблизно за 2,5 години. Сьогодні найшвидший потяг InterCity долає цю відстань за п’ять годин. Подорож автомобілем до Варшави буде такою, як нині до Берліна, — близько трьох годин. Постане кільканадцять готелів різного класу за щонайменше 5 млн. євро.
Резервні стадіони у разі якихось проблем нададуть Хожув і Краків.
Інвестори потирають руки
Окрім уболівальників, на новину про Євро-2012 в Україні і Польщі жваво зреагувала Варшавська біржа — у перші години після оголошення рішення головні індекси били рекорди, а курси акцій менших будівельних компаній зростали приблизно на 30%. «Футбольний чемпіонат Європи 2012 року сприятиме розвиткові економіки» — сказала віце-прем’єр і міністр фінансів Зита Ґільовська. На її думку, модернізація кількох найважливіших стадіонів коштуватиме 3 млрд. злотих. «Польща впорається із цим», — каже пані Ґільовська, хоч і не повідомляє, в яку суму загалом обійдеться проведення Євро-2012, оскільки, як вона пояснює, ця інформація є банківською таємницею.
Аналітики Open Finance прогнозують, що підготовка до Євро-2012 серед іншого означатиме бум у будівництві (зокрема стадіонів і доріг, а також житла), туризмі, транспорті та медіа. Міністр регіонального розвитку Ґражина Ґенсицька свого часу зазначала, що організація Євро-2012 у Польщі прискорить прокладання 636 км автострад, модернізацію 1566 км залізничних колій, реконструкцію восьми аеропортів, а також реконструкцію або будівництво шести стадіонів. Економічний щоденник Puls Biznesu вважає, що польська економіка може розраховувати на 37 млрд. євро, які пустить на розвиток інфраструктури, у тому числі на 16 млрд. дотацій від ЄС — для фірм, які планують будівництво готелів і туристичної інфраструктури, 10 млрд. євро — на будівництво автострад, 4,7 млрд. євро — на модернізацію залізничних колій.
Але найважливішими є аж ніяк не можливі вигоди й інвестиції, не мільйони туристів, які приїдуть в Україну і Польщу через п’ять років, і не світовий престиж, пов’язаний з організацією Євро. Для мене як поляка найважливішим є те, що моїй країні, яка дещо втратила темпи після вступу до ЄС у травні 2004 року, знову є до чого прагнути. Ми знову маємо мету, яка визначить наш розвиток на найближчі роки. Бо коли поляки не мають мети, якою спочатку для нас було повалення комунізму, потім — вступ до НАТО і ЄС, вони зазвичай губляться, поринають у безглузді політичні чвари, взаємні образи, нікчемні ідеологічні конфлікти. На наступні п’ять років найважливіша наша мета — організація чемпіонату Європи. Вона буде для нас своєрідним дороговказом, чого від щирого серця бажаю і українцям.