Вчений: Українська економічна дипломатія неконкурентноздатна через брак фінансування

Українська економічна дипломатія багато в чому неконкурентноздатна у порівнянні із західною через відсутність належного фінансування. Про це у статті для «Дзеркала тижня» заявив доктор економічних наук, професор Олександр Шаров.

За його словами, у світі на утримання одного економічного дипломата витрачають в середньому 250 тис. дол. на рік. Водночас в Україні на утримання одного співробітника торгівельно-економічних місій, за даними Рахункової палати, йде близько 100 тисяч.

«Тобто мінімум (для самого дипломата) ми даємо, а на те, що потрібне для ефективної роботи, наче й не вистачає. Відтак, економлячи пару мільйонів, ми втрачаємо мільярди. Що й відбивається в дефіциті нашого торговельного балансу», — наголосив експерт.

Цитуючи слова посла України в США Олега Шамшура, вчений відзначив, що тим часом Сполучені Штати, незважаючи на кризу, витрати на дипломатію планують збільшити на 25%. «Логіка проста: коли на фронті ускладнюється ситуація, насамперед зміцнюють розвідку», — пояснив він.

Шаров нагадав, що через недофінансування, українська дипломатія в цілому, і економічна особливо, не може залучити кваліфікованих молодих кадрів, а також досягти високої мобільності своїх співробітників за кордоном, щоб забезпечити їм можливість не тільки «сидіти» в столицях і зустрічати високі делегації, які туди приїжджають, але й бачити реальне життя країни перебування.

З тієї ж причини українські дипломати не можуть встановити довірчі, неформальні контакти, які вимагають і неформальних форм спілкування, отримати широкий доступ до джерел чужої інформації (бодай до платних спеціалізованих веб-сайтів) і забезпечити належний рівень розповсюдження своєї (зокрема за допомогою засобів масової інформації країн перебування), наголосив учений, додавши, що існують також значні проблеми й у використанні сучасних засобів оргтехніки і комунікації.

«Адже це все є в наших конкурентів за кордоном. Треба ж розуміти, що можливістю, упущеною нашими економічними дипломатами, негайно скористаються представники країн, які можуть надати аналогічну продукцію або послуги: літаки, ракети, металопродукцію, зерно, будівельні роботи, нанотехнології», — констатував учений.

Докладніше читатйте у статті Олександра Шарова «Це — економіка, шановні добродії!» у свіжому номері «ДТ».