Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій та ВПО: "Держава зобов'язана чітко окреслити позицію стосовно окупованих територій і людей, котрі залишилися там"

Сорокачотирирічний Вадим Черниш у 1999 р. закінчив Харківську національну юридичну академію, відтоді - практикуючий адвокат. На президентських виборах 2004 р. був довіреною особою Віктора Ющенка. У 2006-2007 рр. очолював Кіровоградську обласну державну адміністрацію. До призначення у червні 2015 р. головою Агентства з питань відновлення Донбасу керував неурядовим "Центром з вивчення проблем безпеки та протидії відмиванню коштів".

Створення профільного міністерства з питань тимчасово окупованих територій і ВПО (внутрішньо переміщених осіб) - крок, який напрошувався давно. Незалежно від реальних причин, що нарешті примусили владу цей крок зробити. На нового міністра чекає доволі копітка і вкрай невдячна робота.

Чи усвідомлює новий міністр масштабність і складність завдання, яке перед ним стоїть? Чи здатен генерувати проекти адекватних державних рішень? Чи має власну позицію, чи наділений відвагою її відстоювати? Чи розуміє, що коли зразу не окреслить меж своєї відповідальності і можливих компромісів, то не зможе цього зробити ніколи?

І тоді ледве народжене міністерство перетвориться на банальний "общак", у якому акумулюватимуться та "правильно" перерозподілятимуться донорські потоки на "відновлення" Донбасу.

Наскільки кандидатура нового міністра відповідає викликам, судити вам.

- Вадиме Олеговичу, для вас не принципово, що міністерство з'явилося в результаті відкритого торгу груп впливу в БПП, і вам тепер доведеться якимось чином співіснувати практично з дублером - віце-прем'єром Володимиром Кістіоном?

Що стосується збереження кураторства віце-прем'єра - до речі, ще не дуже зрозуміло, якого, - то це зовсім інша історія. У фіналі якої ми маємо прийти до чіткого розмежування повноважень та функцій, що дозволить працювати на спільну справу, а не грати м'язами й повноваженнями. Профільний віце-прем'єр візьме на себе координуючу міжвідомчу функцію, роботу профільних комісій на рівні уряду тощо. Іншого підходу тут апріорі бути не може.

- Ви хочете сказати, що в четвер Агентство з питань відновлення Донбасу автоматом стало міністерством?

-У певному сенсі - так. Плюс Крим. Плюс непідконтрольні території. Плюс лінія розмежування. Плюс гуманітарна складова. Плюс переселенці. Тобто комплекс проблем і завдань, із яких треба оперативно формувати чітку державну позицію, стратегію, вибудовувати політику і щодня тримати руку на пульсі. Та й спектр завдань майбутнього міністерства такий широкий, що допускаються абсолютно логічні перетинання не з одним, а, практично, з усіма віце-прем'єрами і міністрами. Тому не я й не Кістіон, а уряд як колегіальний орган окреслить функціонал кожного віце-прем'єра і міністра.

- Говорячи про окуповані території та Крим, який функціонал ви маєте на увазі?

-Сьогодні на вищому рівні влади йде пошук рішень у площині стратегії реінтеграції і Криму, і тимчасово непідконтрольних територій Донбасу в Україну. У Криму зараз корінні народи реально страждають від переслідувань. Ми мусимо чітко розуміти, що з цим робити, як їх захищати, і займатися цим. Мова про дуже копітку й системну роботу. На непідконтрольних територіях Донбасу, приміром, функціонує наша залізниця. Як функціонує? Що треба робити для контролю і забезпечення цього процесу? Ми готові бути драйвером як у постановці чітких питань, так і в оперативній координації дій міністерств для їх вирішення. Безумовно, Крим і Донбас - це, з одного боку, дуже схожі історії, а з другого - абсолютно різні. Тому маємо вибирати оптимальні методи й підходи, здатні вирішити поставлені на обох напрямах завдання.

- А що, хіба якісь завдання вже поставлені? Вам відома державна стратегія стосовно окупованих і непідконтрольних територій? Той-таки Донбас - інтегруємо чи відтинаємо? Платимо пенсії чи не платимо? Гра у "Мінськ-2" давно нецікава. Без відповідей на ці ключові запитання ваше міністерство буде такою ж бутафорією, як і перед тим очолюване Агентство.

-Формувати державну стратегію і політику в перелічених вами питаннях - завдання парламенту, президента, уряду і РНБО. Але я як міністр готовий формалізувати предметний діалог з цього приводу на рівні уряду. Переконаний, що і президент, і прем'єр, підтримавши створення профільного міністерства, розуміли рівень необхідних меседжів як для суспільства, так і для майбутньої команди міністерства. Держава зобов'язана чітко окреслити позицію стосовно окупованих і непідконтрольних територій, а також людей, котрі залишилися там. Причому не просто на словах. У нас є закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Але, уявіть собі, там досі ані слова немає про ситуацію, що склалася в країні. Тобто засад політики стосовно окупованих, непідконтрольних, а також наших територій, які перебувають у зоні проведення АТО, в законі немає.

Однак тут слід визнати, що не всі державні стратегії можуть бути повністю відкритими. Ми не можемо розповісти ворогу всі деталі нашого плану. Озвучити загальні риси? Так, і якнайшвидше. Тактику? В жодному разі.

- Ви говорили про це з Гройсманом, перш ніж погодилися носити міністерський портфель?

-Безумовно. І готовий озвучити всі свої плани та пропозиції в рамках засідань уряду. Однак повторюю, всі рішення колегіально ухвалюватиме Кабмін. Він же, по суті, формуватиме рамку завдань міністерства. Яка, сподіваюся, буде достатньо широкою для того, аби воно не тільки з'явилося, а й стало реальним інструментом у руках держави.

- Крім залізниці, на непідконтрольних територіях Донбасу є люди - громадяни України. Яку позицію щодо них ви пропонуватимете формувати уряду? Платити пенсії - не платити? Годувати - не годувати?

-Всі громадяни України мають однакові права. Цей меседж ключовий. Із нього випливає все. У тому числі пенсії та всі види соціальної допомоги. Моя позиція щодо цього однозначна. Платити. Те ж саме можу сказати стосовно "годувати - не годувати". Якщо ми інтегруємо ці території та людей в Україну, про що, власне, заявляють і президент, і прем'єр, що підтверджують мільярди соціальних виплат, - то до чого тут економічна блокада? Це два тренди абсолютно різної державної політики. Результат плачевний. Контрабанда заповнила офіційний торговий люфт. На тимчасово окупованих територіях хазяйнують рубль і російські товари. А люди ще більше віддаляються від України. Кого й навіщо ми обманюємо?

- Правда, що тепер на території Донецької і Луганської областей не ведеться державна статистика?

-У тому числі й на територіях цих областей, підконтрольних Україні. Чесно кажучи, я не можу для себе сформулювати хоча б приблизно зрозумілу причину, котра пояснювала б цей факт. Роботу агентства гальмувала, зокрема, й ця обставина Скільки проживає населення? Скільки працює підприємств? Яка середня заробітна плата? І так далі, й таке інше. Як можна планувати відновлення, не знаючи елементарної ситуації в регіоні? Ми ставили ці запитання. Але в нас не було повноважень вимагати відповіді.

- Вадиме Олеговичу, а у вас знайдуться повноваження вести аргументований діалог із вашим можливим куратором - екс-міністром соціальної політики Розенком, який провалив створення Єдиного реєстру переселенців і тим самим створив нішу для багатомільярдних зловживань та маніпуляцій із виплатами? (Подробиці у статті "Мертві душі і живі гроші"). Не до честі нового очільника уряду, Розенко опинився не на прийомі в слідчого НАБУ, а в новому Кабміні в ранзі віце-прем'єра. Чи сприятимете ви результативному завершенню проекту верифікації соціальних виплат ВПО, що його проводив Мінфін під керівництвом Яресько? Тепер же ВПО - це ваша парафія.

- Я готовий вести діалог на будь-якому рівні, відстоюючи позицію, яку моя команда вважає правильною. Ми заглибимося в усі деталі, розберемося в ситуації, що склалася, і внесемо пропозиції. Результати верифікації, безумовно, нас цікавлять. Бо розбіжність 800 тис. - 1 млн переселенців у даних Мінсоцу з ДСНС і ООН не додавало агентству аргументів для планування відновлення Донбасу. Особливо з урахуванням того, що всі липові переселенці, яких держоргани самі ж зареєстрували, а потім із ними відчайдушно боролися, зосереджені на територіях, близьких до лінії розмежування. Щоб реально розуміти й планувати розвиток економічної та соціальної ситуації в Донецькій і Луганській областях, потрібно точно знати, скільки людей насправді проживають там як переселенці. А скільки зареєструвалися й повернулися додому на непідконтрольну територію. За цим питанням постає необхідність негайного розмежування статусу ВПО і пенсіонера. Що дозволить налагодити контроль і припинити численні маніпуляції та зловживання з виплатами. Тут також потрібна чітка позиція держави.

- База ТПО перейде до вас? Які повноваження у вас будуть стосовно переселенців?

-Це вирішуватиме Кабмін. Досі ключова функція в питанні соціальних виплат і більшості програм стосовно переселенців була в Мінсоцполітики. І якщо єдину соціальну платформу за проектом Світового банку Міністерство соціальної політики все-таки створить, якщо її побудують правильно, якщо ми візьмемо в цьому участь, а Мінфін проведе якісний відсів шахраїв і "мертвих душ", - то не принципово, хто буде "держателем" Єдиного реєстру переселенців. Принципово - як він працюватиме. Централізовано, відкрито і доступно - чи так, як тепер.

Ми ж займемося концентрацією й координацією всіх зусиль, пов'язаних із переселенцями, їх забезпеченням, інтеграцією в громади, створенням конкретних державних програм, пов'язаних із житлом та створенням робочих місць.

- Скільки часу у вас піде на створення міністерства?

-Його кістяк - це штат Агентства. Ми зразу ж почнемо працювати й поступово нарощуватимемо потужність. Безумовно, виходячи з того, що з 1 травня набере чинності закон про державну службу. Там чітко виписано процедуру - створення позиції держсекретаря, кадрових конкурсів тощо. Діятимемо оперативно.

- Окремі скептично налаштовані люди називають вас міністром під освоєння багатомільярдних донорських траншів. І все. Кістіон - очі й вуха прем'єра, ви - Третьякова. Питання, мовляв, лише в тому, як ділитимете потоки. Є що відповісти скептикам?

-Ще в рамках агентства ми проробили абсолютно прозорі європейські механізми освоєння коштів, які дозволяють: а) швидко залучати кошти; б) створити систему контролю за рухом коштів на всіх етапах; в) ефективно їх витрачати. Тільки під таку систему донори дають гроші. Це міжнародно визнані процедури, розписані в деталях і апробовані на різних країнах. Ба більше, ми розробляємо програму, що дозволила б звести всі витрати і звіти в єдину карту, переглянути яку можна буде в режимі онлайн. Отож хоч би чиї очі й вуха хотіли взяти участь у процесі, це просто на сьогодні неможливо. Ще один реальний механізм залучення коштів - мультитрастовий фонд, над яким теж б'ємося дуже давно. Уряд уже імплементував нашу ініціативу. Чекаємо відповіді від Світового банку та ООН на офіційний запит України.

- Назвіть три основних маркери, за якими можна буде оцінити результати вашої роботи.

-Ви зараз телефонуєте міністрові без міністерства, тому найперший маркер - якнайшвидше стати до роботи. Другий - створити мультитрастовий фонд. Якщо до нас почнуть надходити кошти під зрозумілі проекти і конкретні цілі - значить, нам довіряють. Не мені, не прем'єрові - Україні. Третій - системна концепція для внутрішньо переміщених осіб, що базуватиметься на їх інтеграції в громади. Простіше кажучи, людей треба достойно прийняти і показати їм, що вони потрібні Україні. Необхідна масштабна державна програма, на рівні закону, яка в комплексі вирішуватиме проблеми переселенців. Під яку ми шукатимемо кошти і в бюджеті, і в донорів. Паралельно - реалізація програми відновлення східних регіонів та Криму.

- Що вам може перешкодити?

-Те, що звичайно.

- ???

-Бюрократія і відсутність політичної волі.