В УСЬОМУ Ж ІНШОМУ, МОЯ МАРКІЗО...

Наприкінці березня вузькопрофесійна й залучена громадськість в урочистій обстановці святкувала 10-річчя створення Служби безпеки України. На святковому засіданні один із керівників СБУ, повідомляючи про досягнення спецслужб, поділився з колегами вдало проведеною операцією, що завершилася висилкою з України дипломата американського посольства. Відповідно до джерел «ДТ», персоною нон грата виявився, якщо можна так висловитися, заступник резидента США в Україні. Володаря дипломатичного паспорта було затримано на гарячому в момент отримання від громадянина України даних із грифом «Таємно». Чого стосувалися ці документи і хто вступав у контакт із висланим 20 березня з України співробітником американського посольства, «Дзеркалу тижня» дізнатися не вдалося. У Посольстві США цю інформацію коментувати відмовилися, утримавшись при цьому й від спростування. Водночас адекватно відреагував Вашингтон, попросивши залишити країну перебування офіцера безпеки українського консульства в Нью-Йорку. А цю ситуацію у свою чергу відмовилося коментувати українське МЗС, представник якого запевнив «Дзеркало тижня» в тому, що «взаємозаліки» між спецслужбами двох країн за давньою негласною міжнародною домовленістю не позначаються на двосторонніх політичних, економічних і культурних взаємовідносинах.

В Україні проведеною операцією залишилися задоволені, про що свідчить факт нагородження першого заступника глави СБУ Петра Шатковського, котрий курирує контррозвідку, орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У нагородному управлінні адміністрації Президента «Дзеркалу тижня» підтвердили, що відповідний указ підписано 21 березня (наступного дня після завершення операції).

Безумовно, події, від коментарів яких утримуються обидві сторони, є нормальною практикою для двох країн, що зберігають інтерес одна до одної. Проте, наскільки відомо «ДТ», схему висилання «зуб за зуб» було застосовано по лінії українсько-американських відносин уперше. Чи позначиться це на двосторонніх відносинах? На це запитання можна було б відповісти однозначно заперечно, оскільки, приміром, розвитку двосторонніх відносин Росії і США не перешкодила недавня висилка з Вашингтона 50 російських дипломатів і такої ж кількості американських із Москви.

Та й закінчити інформацію можна було б заслуженим добрим словом на адресу українських спецслужб, які захищають національні інтереси від надмірної цікавості специфічних професіоналів. Але є кілька моментів. По-перше, висилка відбулася напередодні виборів. Що саме по собі надало акції певної демонстративності. По-друге, інцидент відбувся на тлі антиамериканської хвилі, піднятої пропрезидентськими та провладними ЗМІ, що дає підстави розглядати подію як матеріалізацію почуттєвих ідей влади. Вашингтон, крім висилки ні в чому не винного українського офіцера безпеки, дав «маячок», запевнивши Київ у тому, що натяк зрозумів: на прохання американської сторони запланований на найближчий час візит першого заступника Володимира Радченка до США перенесено на невизначений час.