В ОЧІКУВАННІ ЗМІН

П’ятого травня Ужгородський міськрайонний суд у присутності Віктора Балоги та інших народних депутатів нарешті розглянув скаргу на дії Мукачівської територіальної виборчої комісії (ТВК). Утім, сценарій судового засідання можна було передбачити заздалегідь. Незважаючи на явну перевагу аргументів та доказів скаржника й очевидну заангажованість свідків із боку ТВК (члени дільничних виборчкомів, наче під диктовку, повторяли схожі фрази: «Я не знаю, чи це мій підпис на протоколі», «Сумніваюся, що це справді печатка ДВК», «Я не пам’ятаю, хто виграв на моїй дільниці — Балога чи Нусер»…), суддя виніс цілком прогнозовану ухвалу — в задоволенні скарги відмовити. Однак навіть такий результат містить у собі певний позитив — у опозиції з’явилася можливість оскаржити ухвалу в суді вищої інстанції, а також використовувати запротокольовані судом показання свідків при подальшому просуванні справи.

У самому Мукачевому в ці дні запанував відносний спокій. Пікетування мерії учасниками інформаційно-просвітницької кампанії «Пора», що тривало до минулої середи, перенесене до обласної держадміністрації в Ужгороді. Біля ратуші відбулося кілька мітингів-протестів, але до відвертих сутичок з участю правоохоронців та «братків» не дійшло. Очевидно, і влада, і опозиція взяли паузу перед розглядом мукачівського питання у Верховній Раді. Постанову Верховної Ради, яку в Києві вважають маленькою перемогою опозиції, на Закарпатті в народі назвали інакше — ляпас губернатору І.Різаку. Мабуть, саме тому в області різко посилилися чутки про відставку І.Різака, які виникли одразу після виборів 18 квітня. Сприяв цьому, з власної волі чи мимоволі, й сам губернатор, що кілька разів підряд безпричинно скасовував традиційну щотижневу прес-конференцію. Цього тижня на Закарпатті навіть усерйоз заговорили про можливого наступника І.Різака. За однією з версій, ним має стати «хтось із донецьких», а за іншою — голова комітету у справах національностей та міграції Геннадій Москаль, який, обіймаючи посаду губернатора Закарпаття до І.Різака, проводив політику, рівновіддалену як від «НУ», так і від СДПУ(о). Однак жодних офіційних підтверджень такі припущення поки що не отримали, а досвід свідчить, що можуть і взагалі не отримати. Про відставку І.Різака серйозно говорили і після виборів мукачівського мера у червні минулого року, однак губернатор, незважаючи на провал кампанії, таки втримався на посаді. Чи зійде йому з рук теперішня «перемога» в Мукачевому, про яку заговорив весь світ, — з’ясується, мабуть, уже найближчим часом.

«ДТ» попросило прокоментувати останні події кількох закарпатських політиків, поставивши їм два запитання: 1. Як ви оцінюєте постанову Верховної Ради від 12 травня? 2. Як, на вашу думку, події довкола Мукачевого розгортатимуться далі?

Ернест Нусер:

— Мені здається, що під час розгляду мукачівського питання було забагато політики і мало конкретних речей. Важко не погодитися з генеральним прокурором — треба дати можливість правоохоронним органам спокійно, без тиску, розібратися в ситуації. Бо сьогодні дуже важко встановити, де йдеться про речі, які справді відбулися, а де — звичайна провокація.

Мені важко щось сказати стосовно подальшого перебігу подій, усе залежатиме від результатів розслідування. Сьогодні навіть звучать пропозиції ввести в Мукачевому пряме президентське правління. Але тут усе треба добре зважити, бо досвід попереднього тимчасового керівництва міста свідчить, що інститут представника Президента теж має свої вади. Особисто я намагаюся займатися не політикою, а господарством, наразі підбираю свою команду. При цьому хочу наголосити, що, всупереч прогнозам опонентів, які стверджували, що влада нав’язуватиме мені своїх людей, губернатор у кадрову політику в Мукачевому не втручається. Я сам вирішую ці питання. Є, звісно, пропозиції і від СДПУ(о), але не в ультимативній формі і не на ключові позиції.

Мені дуже хотілося б, щоб ажіотаж довкола Мукачевого чимшвидше закінчився, не має значення, на чию користь. Місту нарешті треба дати спокійно працювати. За підсумками чотирьох місяців, Мукачеве має дуже непогані економічні показники, які необхідно розвивати, незалежно від того, хто керуватиме містом у майбутньому, — я чи хтось інший.

Віктор Балога:

— Насамперед хотілося б сказати кілька слів про роботу правоохоронних органів. Своїм звітом у Верховній Раді керівники силових структур виступили не лише проти міської громади Мукачевого, а й проти громадян України в цілому. Адже вони давали присягу народові України, а не окремій політичній силі, яку обслуговують. Нині органи правопорядку фактично опинилися в тупику. Якщо вони проводитимуть розслідування й даватимуть оцінку мукачівським подіям відповідно до закону, доведеться не лише визнати результати виборів недійсними, а й притягнути до кримінальної відповідальності дуже багатьох людей (у першу чергу членів ТВК та ДВК). Цього, з використанням усіх можливостей, намагаються не допустити сили, які сьогодні керують державою. З іншого боку, постанова Верховної Ради показала, що переважній більшості депутатів (незалежно від того, в більшості вони чи в опозиції) набридло миритися з відверто замовною роботою силовиків, вони вимагають об’єктивності.

Що буде далі? Гадаю, якщо в людей, згаданих у постанові, залишилося хоч трохи совісті, — вони могли б самі піти у відставку. Бо подальші події розгортатимуться явно не на їхню користь. Більшість депутатів вважає, що 12 травня в парламенті нарешті скресла крига. І першого червня льодохід продовжиться.

Голова ОДА Іван Різак відмовився дати коментар спеціально для «ДТ», сказавши через свого прес-секретаря, що висловився з приводу парламентської постанови в місцевій пресі і додати йому нічого. Наводимо це висловлювання І.Різака зі збереженням стилістичних особливостей:

— Якщо окремі політики, подібні до Ющенка, ставлять очевидні речі з ніг на голову, вустами своїх нардепів поширюють абсолютну брехню і при цьому успішно провокують парламент на прийняття абсурдних рішень, то саме це і є найбільш реальна та серйозна загроза для майбутнього нашої держави.

Втім, якщо пану Ющенку цей акт помсти надасть душевне заспокоєння, то я можу його поздоровити і повторно побажати йому спокійно рухатись до чергових і неминучих поразок. Бо якщо вся його «велич» і «потужність» так званої «загальнонаціональної» опозиції звелася до персональної боротьби з губернатором і керівником міліції однієї з найменших областей України, то це, по-перше, дуже смішно, а по-друге, — дуже показово з точки зору перспектив цієї опозиції.

Так само дико і смішно звучать твердження «Нашої України» про фальсифікацію мукачівських виборів. Адже насправді фальсифікація — це все те, чим займаються після 18 квітня 2004 року особисто пан Ющенко і вся його фракція разом з іншими опозиціонерами. І я маю всі законні підстави так казати. Всім уже відомо, що протоколи, які представили ющенківці до суду, виявились фальсифікованими. А щодо людей, яких на Закарпатті звинувачують у створенні кримінального угруповання, котре мало свій центр у Мукачевому й відверто грабувало область протягом декількох років, — думаю, тільки такі політики, як Ющенко, можуть цих людей політично прикривати та підтримувати.

Сергій Ратушняк:

— Своєю постановою вищий законодавчий орган країни дав політичну оцінку виборам у Мукачевому і політичну оцінку діяльності Медведчука та його партії. Попри всі залякування, шантажі чи стимулювання, більша частина Верховної Ради відкрито вказала Президенту на те, що він має звільнитися від цього негативу. Якщо Президент має волю продемонструвати, що саме він керує державою, тоді він прислухається до рекомендацій парламенту й стане на бік закону. Якщо ж він цього не зробить, то остаточно покаже всім, що і державою, і Президентом керує Медведчук…