«Укрзалізниця» створила монополію для Ахметова на 1,5 мільярда на рік

Компанії з орбіти олігарха Ріната Ахметова за останні п’ять років отримали перемогу в тендерах «Укрзалізниці» на загальну суму понад 7 млрд грн. Найчастіше ці компанії конкурують одна з одною, а передумови для монопольного становища продукції «Метінвесту» створила сама залізниця (див. рис. 1).

Торги без торгу

Одна з найважливіших категорій товарів, які закуповує «Укрзалізниця», — рейки. Щороку сотні кілометрів колій потребують ремонту, а це сотні мільйонів гривень. Формально ці тендери відбуваються за конкурентними процедурами. Фактично конкуренція в них існує тільки на папері.

Поглянемо на один із тендерів на 670 млн грн. У тендері лише два учасники: ТОВ «Метінвест-СМЦ» і ТОВ «Сота Україна». Обидва надали документи, що є офіційними дилерами ПАТ «МК «Азовсталь». До того ж учасники завантажили свої пропозиції з різницею менш як година.

Зміст дилерських листів свідчить про те, що «Метінвест-СМЦ» і «Сота Україна» уповноважені реалізовувати продукцію «Азовсталі». Але є один важливий момент: «Азовсталь» і «Метінвест-СМЦ» входять до єдиного холдингу «Метінвест», кінцевим бенефіціаром якого є Рінат Ахметов.

Повірити в те, що «Метінвест-СМЦ» насправді конкурує в тендері з дилером «Метінвесту», а учасники випадково подали майже однакові документи та майже в однаковий час, дуже складно.

Інший тендер на 1,5 млрд грн «Метінвест-СМЦ» розігрує з іншим дилером «Метінвесту» — ТОВ «Металоцентри Комерс». А найчастіше конкурентом «Метінвест-СМЦ» виступає «МД Груп» (розіграли разом 112 тендерів).

Атака клонів

ТОВ «Сота Україна» було створене 2017 року. І фірма почала перемагати в тендерах у перший же місяць після свого заснування, реалізовуючи «Укрзалізниці» метінвестівський металопрокат.

Офіційним власником компанії записано латвійський «Сота-Онлайн Холдинг». Це ІТ-компанія, яка нічого спільного з металопрокатом не має. Через рік після створення «Соти» журналісти намагалися зв’язатися з власником і перевірити адресу компанії, але жодних слідів не знайшли. Латвійські власники виявилися необізнаними про свій український бізнес, а за місцем реєстрації компанія навіть не мала договору оренди.

Тобто «Сота Україна» — класична віртуальна «прокладка», через яку переганяють гроші. Загалом вона уклала контрактів із залізницею на 1,5 млрд грн. І вона не перша, хто реалізовує продукцію Ахметова залізничникам.

До неї прокат «Метінвесту» на УЗ постачало ТОВ «УТМК». Цю компанію було зареєстровано по вулиці Зоологічній (Київ), 4А, у квартирі 139. У цій квартирі зареєстровано близько 1120 компаній. За рівнем концентрації фірм на квадратний метр ця квартира дасть фору Нью-Йоркській біржі. Тобто це теж фірма з віртуальним офісом, яку складно знайти і встановити, хто за нею стоїть.

Зазвичай такі компанії використовуються для виведення коштів через конвертаційні центри, коли через компанію проганяють сотні мільйонів гривень, а частина цих коштів осідає і переводиться в готівку. Таким чином виробнику не треба показувати шалені прибутки, а переведені в готівку кошти можуть піти на відкати.

Кінцевим власником «УТМК» до 2020 року був теж латвієць Губскіс Павелс. Останній пов’язаний із сейшельськими офшорами, які мали стосунок до «Керченського металургійного комплексу» і «Лемтранс Лімітед» Р.Ахметова.

Пізніше «УТМК» переписали на Фірдавса Юнусчоновича Рахімова, який значиться власником і директором 46 компаній. Швидше за все, він також лише формальний власник бізнесу, пов’язаного з холдингом Ахметова.

Окрім «Соти» і «УТМК», довкола тендерів УЗ існує ще ряд компаній-дилерів «Метінвесту»:

• ТОВ «МД Груп», зустрічалось у тендерах з «Метінвест-СМЦ» 112 разів, із «Сота Україна» — 41 раз, не виграло жодного тендеру;
• ТОВ «Альфа-Метал-Компані», зустрічалося в тендерах із «Сота Україна» 120 разів, поставило на УЗ продукції «Метінвесту» на пів мільярда гривень;
• ТОВ «Металоцентри Комерс» — формальний конкурент у тендерах на постачання рейок «Метінвест-СМЦ»;
• ТОВ «Фірма Вікант» — формальний конкурент «Метінвест-СМЦ» і «Сота Україна».

Усі ці компанії також у тендерах пропонували продукцію заводів «Метінвест», мали дилерські угоди з «Метінвестом» і аж надто злагоджено розігрували між собою сотні тендерів залізниці. За останні п’ять років ці компанії розіграли понад 900 тендерів на загальну суму майже 7 млрд грн.

Монополія Ахметова

Монопольне становище компаній із групи впливу «Метінвесту» тримається на тендерних вимогах «Укрзалізниці».

У світі є два основні стандарти рейок — радянські Р-65 і європейські UIC60. Європейські рейки вдвічі довші за Р-65 (50 метрів замість 25) і мають на 50% більший ресурс.

Від старих радянських технологій відходить навіть Росія. З 2015 року там почали виробляти модернізовані рейки Р-65 ДТ-350 (довші, зі збільшеним ресурсом). Причиною цього стало те, що рейки Р-65 неконкурентні порівняно з європейськими типу UIC60.

Приблизно тоді ж почали говорити і про необхідність модернізувати виробництво «Метінвесту», але необхідне переоснащення коштує близько 500 млн дол. Інвестувати такі кошти в своє ж виробництво «Метінвест», схоже, не захотів.

Проблему вирішили значно простіше: «Укрзалізниця» прописує тендерні вимоги саме під застарілі рейки Р-65 виробництва «Метінвесту». Також інтереси Ахметова охороняє національний стандарт ДСТУ-4344, який визначає профіль і матеріали рейок згідно з характеристиками продукції «Азовсталі». Тобто ніхто, крім заводу «Азовсталь», таких рейок на УЗ не відвантажить. І про будь-яку конкуренцію не може бути й мови.

З 2015 року «Укрзалізниця» провела єдиний тендер на закупівлю рейок типу UIC60.

Причому рейки Р-65 УЗ купує майже за ціною UIC60 (близько 900 дол. за тонну), але отримує на 50% менший ресурс. Тобто їх треба значно частіше міняти, а це більше витрат на ремонтні роботи, більше закупівель, гірший стан інфраструктури.

Друга монополія Ахметова — це металопрокат для виробництва вагонів.

Під час виробництва вантажних вагонів використовується широкий асортимент металопродукції (кутники, швелери, листи та ін.). Формально на ринку є інші виробники деяких видів аналогічної продукції, але фактично 90% усіх тендерів на постачання металопродукції для УЗ розігрують дилери «Метінвесту».

Частину номенклатури для залізниці може закрити «АрселорМіттал Кривий Ріг» і компанії з орбіти Ярославського і Тарути. Вони виробляють частину необхідного сортаменту кутників і профільного прокату. Але поставити всю номенклатуру в необхідних обсягах на залізницю можуть лише заводи Ахметова.

Отже, конкурентно проходила лише невелика частина тендерів. Відсутність реальної конкуренції в більшості закупівель давала можливість установлювати будь-яку ціну на свою продукцію. Доходило навіть до того, що ціни для «Укрзалізниці» були значно вищими, ніж ціни дрібного опту на сайтах дилерів «Метінвесту».

Замкнене коло

Найцікавіше те, що вагони, які будує «Укрзалізниця» з прокату Ахметова, потім підуть тому ж таки Ахметову.

Більшу частину свого парку вагонів УЗ віддає в оренду логістичним компаніям. Однією з них є «Метінвест-Шиппінг», яка теж входить до холдингу «Метінвест». За останніми аукціонами, через які нібито звільнили Володимира Жмака, державна залізниця віддала в оренду половину парку своїх напіввагонів у трирічну оренду «Метінвест-Шиппінгу». Логічно, що іншого гравця на ринку, якому була б потрібна така кількість вагонів на постійній основі, в Україні просто немає.

А там, де немає конкуренції, «Метінвест» звик заробляти. Ціна річної оренди вагона становила близько 15% його вартості. Тобто УЗ зможе відбити вартість вагонів тільки через сім років оренди. А якщо враховувати поточні витрати на обслуговування і ремонт вагона, то ціна оренди ледве перекриває його реальну собівартість.

Таку угоду можна вважати безвідсотковим кредитом для компанії Ахметова. Якби «Метінвесту» довелося купувати ці вагони, то треба було б одразу заплатити всю їхню вартість, та ще й витрачатися на ремонт і обслуговування. А так «Укрзалізниця» люб’язно погодилася розбити цю ціну на тривалий термін і нічого за це не попросити. «Метінвесту» не треба заморожувати обігові кошти. Отже, Ахметов заробить на вагонах «Укрзалізниці» двічі. А потім ці ж вагони повезуть продукцію заводів «Метінвесту» на «Укрзалізницю» за виграними тендерами фірм-«прокладок». Коло замкнеться.

Заробити втретє

Компанії Ахметова є головними вантажовідправниками залізничним транспортом в Україні. Понад 40% усіх вантажів, які перевозить УЗ, — це руда і вугілля. Найбільшим перевізником руди є «Метінвест» Ахметова і Новинського, а найбільший перевізник вугілля — «ДТЕК» того ж Ахметова.

Дорогою Ахметов заробить на залізниці втретє, бо УЗ застосовує систему коефіцієнтів за видом вантажу, яку можна назвати «пільгова ставка».

Запроваджена система тарифікації вантажів передбачає, що перевезення в одному і тому ж вагоні руди і вугілля буде наполовину дешевшим за перевезення, наприклад, лісоматеріалів і сільгосппродукції, і в 2,2 разу дешевше за перевезення готової металопродукції.

Дешеві вагони за пільговою ставкою повезуть вугілля на ДТЕКівські ТЕЦ, які з українців уже візьмуть по повній, з усіма Роттердамами і плюсами.

Логічного пояснення коефіцієнтів за видом вантажу так ніхто і не навів. Але, попри багаторічні розмови, жоден уряд не наважився скасувати ці приховані пільги монополій Ахметова.

Діюча система дає можливість економити вантажовідправникам руди і вугілля близько 15 млрд грн на рік. Але і цього виявляється замало. Адже в інтересах Ахметова працює масштабне політичне лобі, яке вже кілька років гальмує процеси впровадження прозорого тарифоутворення, перегляду тарифів залізниці і взаємовідносин між «Укрзалізницею» і вантажовідправниками.

У результаті одна з найгірших залізниць Європи має найнижчі тарифи і купу преференцій для олігарха, який з року в рік стає тільки багатшим.

«Ліга Антитрасту» звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою про узгоджені дії учасників тендерів «Укрзалізниці», які представляли інтереси «Метінвесту» та завдали збитків державній компанії через спотворення результатів торгів.