Українські «коробейники» і «коробки з-під ксерокса»

«Знает только ночь глубокая,
Как поладили они...»

Російська народна пісня «Ох, полным-полна моя коробушка»

Віктор Ющенко ветував скандальний законопроект 0924 про єдиний соціальний внесок. Серед його претензій — реальний ризик відродження «тендерної палати» і загальнонаціональної корупційної схеми. Вже у сфері електронної звітності в державні органи. У проекті роль «електронної палати» відводилася Методологічній комісії з питань звітності.

Однак «схему» не поховано пов­ністю. З осені 2008 року вона просу­вається на рівні міністерств і відомств. Пілотний майданчик — ДПАУ, де готується новий типовий порядок подачі звітності в електронному вигляді. Він ризикує стати типовим для збирання «данини» з усіх комерційних підприємств України.

Втім, зберігається й ризик повторного протягування схеми через парламент. Адже його керівництво так і не потурбувалося про розслідування, чому і з чиєї вини народні депутати проголосували «потемки» за проект 0924. Його електронної версії досі немає на сервері ВР. Немає її і в комітеті ВР з питань соціальної політики. Секретар комітету В.В’язівський («НУ—НС») повідомив «ДТ», що в апараті ВР стверджують, що не тиражували його. Тим часом, відповідно до розслідування інтернет-видання proUA, майже всі «підписанти» скандальних правок до проекту заявили, що вони їх не підписували. А ось напередодні голосування бачили, як Михайло Папієв (ПР), ініціатор швидкого розгляду проекту, вносив у приміщення Ради коробки з-під ксерокса. Про це казав «ДТ» і Роман Зварич («НУ—НС»). Імовірно, в цих коробках містилися копії законопроекту... Хто ж тоді маніпулював волею 409 народних депутатів?

Чи, може, у коробках було щось інше? Наприклад, 1996 року затримали працівників передвиборного штабу Б.Єльцина, коли вони виносили з Будинку уряду такі ж коробки. У них знайшли не передвиборні плакати, а... півмільйона доларів. Від­тоді «коробки з-під ксерокса» стали символом сумнівних політичних угод у пострадянських країнах...

Судді колядують, а народні депутати коробейничають... Де гарантії, що ці народні звичаї не повторяться знову в стінах Ради?

Електронна звітність: як це працює?

Однак повернімося до просування схеми на рівні відомств. Сама ідея подачі звітності в органи влади з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) чудова. У розвинених країнах світу електронні податкові декларації незабаром подаватимуть не лише всі юридичні особи, а й громадяни. Вигідно всім. Бізнес і громадяни заощаджують кошти й час. Адміністрування податків стає справді ефективним.

В Україні ці ініціативи стартували з ухваленням законів про ЕЦП і електронний документообіг. 2004 року Держкомфінмоніторинг (ДКФМ) став першим приймати звіти, підписані ЕЦП. За ним була ДПАУ, однак повноцінна подача подат­кової звітності в електронному вигляді розпочалася навесні 2008 року.

Сьогодні регулярна подача е-звітності впроваджена в ДКФМ, ДПАУ і Пенсійному фонді України (ПФУ). Недавно така можливість з’явилася в Держкомпідприєм­ництва (ДКП) і Фонді зайнятості. Результати досить скромні: у ПФУ близько 4% суб’єктів господарювання скористалися ЕЦП, у ДПАУ — від 20% (якщо рахувати тільки платників ПДВ) до 1% всіх суб’єктів господарювання, зареєстрованих у Єдиному держреєстрі, у ДКФМ — до 20% (див.таблицю). Подача звітів із ЕЦП — добровільна.

Що потрібно зробити, аби відправити звіт в електронному вигляді? Купити сертифікати ЕЦП в акредитованому центрі сертифікації ключів ЕЦП (АЦСК). Усього в Україні дев’ять АЦСК. З них ключовими гравцями є «Арт-Мастер» (Master Key), «Інфраструктура відкритих ключів» (ІВК), «Українські національні інформаційні системи» (УНІС), «Український сертифікаційний центр» (УСЦ; група ТОВ «Інтелект сервіс», «Бест звіт») і держпідприємство «Українські спеціальні системи» (УСС), засноване Держслужбою спецзв’язку.

Далі скачати безплатно (ПФУ, ДПАУ) або купити (ДКФМ; УНІС, Бест звіт+) спеціальну програму, з допомогою якої формується й шифрується звіт для відправлення. Укласти договір з адресатом-органом влади.

При цьому перед купівлею ЕЦП і програм потрібно пересвідчитися, що «приймальна система» адресата-органу влади працює, наприклад, із ЕЦП вибраного вами АЦСК. Тобто «крипто-модулі» вашої АЦСК мають бути вмонтовані в «приймальну систему». В ідеалі, у всіх адресатів мають бути безплатні загальнодоступні формати передачі/прийому даних. Які б працювали з усіма АЦСК і програмами. В Україні ж іде перетягування каната між АЦСК, адресатами...

Що в «коробушці» замість «ситцю і парчі»?

Перша редакція проекту наказу ДПАУ про Порядок централізованої подачі податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з’явилася на сайті ДПАУ 5 листопада 2008 р. Третю версію оприлюднили наприкінці січня. Обговорення-узгодження триватиме до 20-х чисел лютого, а з 1 квітня проект наказу і сам порядок повинні запрацювати.

Основна ідея проекту Порядку — подавати е-звіти в одну точку: Центр обробки електронних документів ДПАУ (Центр). Сьогодні підприємці змушені їх відправляти в одну з 780 інспекцій ДПАУ, як повідомив «ДТ» Сергій Шевченко, директор департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення ДПАУ. Очевидний цілий ряд недоліків. Висока ймовірність помилок. Великі трудовитрати самих податківців. Розкид у форматах і технологіях АЦСК. За словами С.Шевченка, «це примушує ДПАУ постійно оновлювати програмне забезпечення, змінювати формати, що викликає нарікання платників податків».

Ідея здорова. Але в неї може вселитися «схема»-паразит. В її основі — монополізація подачі е-звітності приватним посередником.

У першій, листопадовій, редакції проекту Порядку цілий ряд норм явно працювали на цю мету. По-перше, підприємство могло подавати е-звіт тільки через приватного посередника-оператора. Його основна функція — перевірка ЕЦП відправника, фіксація позначки часу отримання, відсилка квитанцій-підтверджень про отримання та відправку звіту в Центр ДПАУ.

У принципі, ідея спеціального оператора може бути не менш здоровою, ніж ідея централізованої подачі. За словами С.Шевченка та Сергія Лінніка, гендиректора ТОВ «Інтелект сервіс», сьогодні у платника податків немає гарантії, що його е-звіт справді прийнятий. Спецоператор може стати таким собі електронним поштамтом.
С.Лін­нік упевнений, що такими операторами мають стати саме приватні компанії, котрі піклуватимуться про клієнта. Проте, на думку Світлани Зварич, голови «УНІСу», лише казенне підприємст­во може виконувати такі функції. Навіщо бюджет витрачав мільйони на оснащення ДПАУ? У відповіді на офіційний запит «ДТ» гендиректор «УСС» А.Дробаха повідомив, що 2007 року «УСС» ініціювало створення такого держоператора на своїй базі, але кошти на проведення таких робіт виділені не були...». А Віктор Онопрієнко, керівник групи зі створення інфраструктури відкритих ключів, нагадує, що централізована система подачі е-звітів уже працює в ПФУ, на базі держпідприємства при Фонді. Без операторів-посередників.

Усі ці дискусії видавалися б абстрактними, якби не кілька «але». Запровадження приватного посередника-оператора занадто вже скидається на схему законопроекту №0975, що його проштовхував торік комітет із питань економічної політики ВР на чолі з О.Ткаченком, КПУ («ДТ», №36, 2008 і №3, 2009). Тільки в ньому бізнес заганяли у «приватний електронний рай» буквально місяців через два.

Як зробити «потрібного» оператора монополістом? Внести до Порядку «потрібні» вимоги до оператора! Так, технологічні рішення оператора повинні підтверджуватися охоронними документами, патентами (див. розділ 1, п.3; розділ 3, п.2, 4.1 листопадової версії). Це ми вже проходили при Тендерній палаті. Тоді тендерна документація була оформлена у вигляді патенту на народного депутата Антона Яценка (БЮТ) і В.Врублевського. Неминучі роялті... Власник єдиного веб-порталу «у законі» zakupivli.com теж пояснював свою винятковість аналогічними документами.

У першій версії проекту оператор зобов’язаний передавати дані у Центр «спеціальними захищеними каналами зв’язку». Це означає, що приватна компанія повинна мати доступ до Національної системи конфіденційного зв’язку (НСКЗ), якою керує «УСС». Тобто хто першим домовиться з ним, той і стане монополістом. До речі, тільки власнику zakupivli.com вдалося свого часу отримати державний атестат відповідності вимогам закону про держзакупівлі.

Спеціальна програма, технології АЦСК повинні бути сумісними з тими технологіями і програмами, які використовує ДПАУ. Вимога обгрунтована, але де гарантія, що технології тільки одного оператора чи АЦСК не виявляться найбільш сумісними? Хто прийматиме рішення?

Представники Ради підприємців і Асоціації платників податків (АППУ) висловлювали «ДТ» свої побоювання з приводу цих норм. А Держслужба спецзв’язку вперто відмовляла у видачі узгодження такого проекту Порядку.

У третій, останній редакції проекту Порядку ці норми зникли, крім вимог щодо сумісності і спецпрограми. Подавати е-звітність мож­на як через приватного оператора, так і безпосередньо в Центр ДПАУ. С.Шевченко каже, що ДПАУ буде готова приймати е-звіти з усієї країни до березня-квітня. С.Ліннік, який працює в ДПАУ з 1998 року, вважає, що податковій це до снаги. Та й електронна подача звітів буде добровільною, відповідно до проекту... Побоювання розвіяні?

Аж ніяк. Характеристика компанії, яка розробляє централізовану систему, їх тільки зміцнює...

Вартість «коробочки»

Проте спочатку про ціну питання. Є оцінки наслідків упровадження торішнього законопроекту про негайний «електронний рай» («ДТ», № 36, 2008). Аудитори оцінили витрати бізнесу тільки на придбання ЕЦП і спеціального ПЗ у понад 3 млрд. гривень на рік. На думку Мінфіну, фінансове навантаження на бізнес може сягнути 10 млрд. гривень. Втрати держави можуть становити близько 3 млрд. грн. доходів бюджету на рік...

На чому зможе заробляти оператор-монополіст у ДПАУ? На сертифікатах ЕЦП і на їх перевірці, на спеціальному ПЗ, на чому забажає... До того ж він зможе встановити єдину білінгову систему. Для подачі
е-звіту компанії потрібно три ЕЦП (директор, бухгалтер, печатка). Припустімо, що одна ЕЦП коштує 100 доларів (за даними деяких учасників ринку, це близько до усередненої собівартості сертифіката ЕЦП). Припустімо, до літа подача електронних ПДВ-накладних стане обов’яз­ковою. Отримуємо 840 млн. дол...

А хто ж «коробейники»?

Як вдалося з’ясувати, розробляє централізовану систему подачі податкової е-звітності ТОВ «Ефективні інформаційні системи» (ЕІС). Замовлення нібито отримало в одного виконавця в результаті закупівлі, яку проводила ДПАУ (разом із Мінфіном?). За неофіційними даними з Кабміну, вартість закупівлі — близько 5 млн. гривень. Відповідаючи на прямий запит «ДТ», «ЕІС» нічого не повідомило про неї, пославшись на комерційну таємницю. Це було б доречно, якби ДПАУ теж була «приватною лавочкою». Але «ЕІС» витрачає гроші тих-таки платників податків!

«ЕІС» нічого не повідомило ні про конкретний досвід виконання таких робіт, ні про свій штат. Не вдалося знайти і його веб-сайт. Засноване у квітні 2007 року...

Це була розминка. Ось музичний конкурс. Відповідно до довідки з Єдиного держреєстру, на 15 листопада 2008 року директором «ЕІС» є Краснов Петро Іванович. «ДТ» і автору цієї статті він відомий як адвокат ТПУ і / або тендерних «консультантів».

Засновники «ЕІС»: Григорій Новопашин, Сергій Кушнірук, Сергій Ліннік і Олександр Дешевий. Перший — засновник Українського університету фінансів і права. Він був створений при Тендерній палаті.

Відповідно до сайту «УСС», восени 2007 року С.Кушнірук відповідав за проведення закупівель «УСС». «УСС» не відповіло, чи є він сьогодні у штаті підприємства.

Сергій Ліннік не дав чіткої відповіді на те, як він потрапив до цієї компанії.

Олександр Дешевий залишається найбільш загадковою особистістю. Деякі учасники ринку кажуть, що він якось пов’язаний із компанією «Софтлайн».

Якщо це правда, тоді в «ЕІС» забиті інтереси всіх, хто може легко просунути в ДПАУ і далі свою версію системи е-звітності. «Тендерне угруповання», група «УСЦ»-«Бест Звіт», «УСС» і незмінний будівельник е-уряду в Україні «Софтлайн».

Фактична адреса «ЕІС»: вулиця Саксаганського, 119. На 11—12 поверхах цієї будівлі розміщені колишній університет при ТПУ і ТОВ «Тендер Груп» (співзасновник — ще один колишній адвокат ТПУ В.Шевчук)...

У цій історії маячить і бютівець А.Яценко. Ключовий депутат-«коробейник»? С.Зварич зіштовхнулася з ним після того, як почала активно розсилати листи-протести проти електронної схеми. С.Ліннік згадав, що він із ним «колись» зустрічався. Решта співрозмовників говорили офрекордс про такий досвід.

«ЕІС» — майбутній оператор-монополіст? За даними Держслужби спецзв’язку, на кінець 2008 року вони мали тільки ліцензії у сфері криптографічного і технічного захисту інформації. Хоча для роботи в органах влади вони зобов’язані мати ще й так звану ліцензію ДСК... «ЕІС» могли б скооперуватися з наявним великим гравцем. Наприклад, із групою «УСЦ»-«Бест Звіт». ЕЦП і спеціальне ПЗ в одному флаконі. Але в телефонному інтерв’ю з автором С.Ліннік «однозначно» наполягав на необхідності існування кількох операторів. Втім, наприкінці тендерної схеми теж були начебто конкуренти zakupuvli.com. Потім вони виявлялися однією «гоп-компанією»...

Є ще одна лінія пошуку. Ідея і перша редакція нового Порядку були запропоновані главі ДПАУ С.Буряку... Ігорем Рубаном, главою Держкомінформатизації (лист № 1426/05-08 від 1 жовтня 2008 р.). Як тут не згадати, що ініціатори торішнього законопроекту 0975 свою «електронну палату» (Рада з інформатизації бухобліку та електронної звітності) спочатку мостили під дах Мінфіну. Мінфінівці активно і публічно опиралися. Тоді «палата» присусідилась до Держкомзв’язку. Протестів не було чути...

Нарешті, незрозуміла роль керівництва ДПАУ. І С.Буряк, і його заступник С.Чекашкін, і С.Власенко, колись в.о. заступника, пропагують ідею обов’язкових електронних ПДВ-накладних. Мовляв щоб краще було чортів ловити в «податкових ямах». Ідея не позбавлена глузду, але....

Ну як, ваші побоювання розвіялися?

…Віктор Ющенко і його секретаріат уникнули спокуси відщипнути свою частину єдиного корупційного внеску з бізнесу. Чи спокусяться «коробкою з-під ксероксу» члени уряду Юлії Тимошенко?