Українська інтелігенція вважає, що їй не вдається налагодити діалог з владою

Українські громадські діячі, опитані «Дзеркалом тижня», стверджують, що влада не веде плідного діалогу з представниками інтелігенції та громадянського суспільства.

На думку директора Інституту філософії НАН України Мирослава Поповича, українська влада використовує громадських діячів для легітимації власних рішень, а багато закликів до співпраці мають декларативний характер. «Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що культурна еліта не розуміє, що сьогодні її використовують з метою піару», — відзначає Попович.

Згоден з ним і доктор філософських наук, лауреат Шевченківської премії Сергій Кримський, який стверджує, що більшість його знайомих громадських діячів на суспільних слуханнях, котрі ініціюються держорганами, «відчувають себе сторонніми».

Кримський вважає, що сучасна українська інтелігенція існує в умовах медійної ізоляції. «Навіть отримуючи трибуну, інтелігенція часто не отримує головного — відповіді аудиторії», — констатує філософ.

Не бачить ефекту від співпраці громадських організацій з владними структурами і колишній член суспільної ради при СБУ, відомий правознавець Віктор Мусіяка. На його думку, створення громадських рад при органах влади — не більш, ніж данина певній політичній моді, а ефект від їх існування украй невеликий.

«Якось не дуже чутно голос цих організацій, — вважає Мусіяка. — Треба розуміти, що нав’язати ініціативу згори неможливо. Якщо вона й народжується в таких умовах, то тільки-но виходить за межі, визначені хазяїном, відразу стопориться.».

Подробиці про взаємодію громадянського суспільства з українською владою читайте в статті Інни Ведерникової «Поради сторонніх» в свіжому номері «ДТ».