Ціна влади. Віктор Ющенко

25 грудня, 2009, 18:52 Роздрукувати Bипуск № 51, 25 грудня-14 сiчня 2010р.
Відправити
Відправити

Якщо погоджуватися із твердженнями, що за останні роки ми просунулися вперед шляхом демократизац...

Якщо погоджуватися із твердженнями, що за останні роки ми просунулися вперед шляхом демократизації країни, а перипетії нинішньої президентської кампанії неможливо навіть порівнювати з бурхливими подіями п’ятирічної давності, то слід також визнати, що нинішній глава держави фактично не здійснює недемократичних кроків для утримання влади. Але якщо подивитися на форму і методи ведення його передвиборної кампанії (яка щільно наклалася на трудодні президента), то нічого, крім привіту з минулого, ми не побачимо. І так триватиме й надалі, доки хтось не почне ставити в лоба запитання з майбутнього, того самого, з європейськими цінностями. А вони передбачають у тому числі жорсткий контроль ЗМІ та громадськості за фінансуванням виборчих кампаній кандидатів і партій.

Експерти моніторингу «Телекритики» який проводиться в рамках проекту Internews Network «У-Медіа», констатували цікаву особливість політреклами кандидата в президенти В.Ющенка в національному телеефірі. У листопаді Віктор Ющенко посів четвертий рядок у рейтингу витрат серед своїх конкурентів, «проте свої 8,7 млн. грн. він витратив за неповні 10 днів — своєрідний рекорд». Але вже з перших днів грудня телереклама В.Ющенка буквально зникла з наших телевізорів, і, як стверджують експерти моніторингу, з’явиться тільки на 52-му тижні року. «Мавр зробив свою справу? Можливо, справа в скандалі з героями роликів, які виявилися не «істинними» прибічниками чинного президента з народу, а співробітниками рекламного агентства, які обслуговують його?» — висуває версію Андрій Колесніков.

Є й інша: кандидату в президенти Віктору Ющенку просто не було потреби в грудні витрачати мільйони гривень на телерекламу. І якщо експерти теле-«джинси» звернуть увагу на багатогодинні прямі трансляції на Першому національному різноманітних форумів і зустрічей, які проходили в рамках робочих поїздок президента Віктора Ющенка і складалися переважно з його політичних монологів, то, гадаю, за підсумками грудня джинсова кепка має дістатися саме йому. До ефіру Першого додайте також безплатні ефіри на місцевих ДТРК і сюжети з політичними заявами в ефірах усіх інших, хто традиційно «висвітлює» вибори. Таким чином, кандидату Ющенку не було потреби спустошувати свій виборчий фонд на оплату телереклами. За неї — але приховану — заплачено з бюджету. І не тільки за неї.

Тільки за неповний грудень В.Ющенко здійснив 13 робочих поїздок країною. Всі вони проходили практично за одним сценарієм і включали традиційні для створення удаваного інформприводу заходи: перерізання стрічок, вручення нагород-подяк, участь у форумах інтелігенції, ювілеях, «знайомство з роботою» підприємств, установ і вишів. І, звичайно, тривалі виступи, які мають усі ознаки прихованої агітації «за» і «проти», тобто викладення власної політичної платформи та різкої критики головних конкурентів.

Ніякої практичної користі для країни від цих поїздок немає: президент нічого не вирішує, навіть традиційних «госппартактивів», тобто нарад із чиновниками місцевих адміністрацій, не проводить. Президент говорить. Скільки це задоволення коштує бюджету — порахувати важко. Докладне бюджетування забезпечення діяльності президента в нас — за сімома печатками. Віктор Янукович, критикуючи Юлію Тимошенко за поїздки в розпал епідемії грипу, стверджував, що кожна з них обходиться скарбниці в півмільйона гривень. Сума, скоріш за все, завищена. Оскільки головні «витратні» статті порахувати можна — за аналогією із цінами на ринку, скажімо, пасажирських авіаперевезень.

Як рахувати вартість чартерів — знаходимо на сайтах авіакомпанії. Формула проста. Спочатку потрібно відстань між аеропортами розділити на швидкість польоту літака і отриманий час помножити на вартість блок-години. Вартість в один бік множимо на два. Швидкість ТУ-134 — 800 км/год. Вартість блок-години залежить від типу літака і коливається від трьох до шести тисяч євро. Для ТУ-134 і російські, і українські сайти видають чотири тисячі євро. Таким чином, якби кандидат у президенти В.Ющенко літав у передвиборні поїздки за рахунок виборчого фонду, за рейс Київ—Сімферополь—Київ йому довелося б заплатити близько 100тисяч гривень.

Звісно, можна заощаджувати: наприклад, наступного дня після Криму президент відвідав із робочою поїздкою Дніпропетровськ. Але вночі борт №1 повернувся до столиці і вранці знову полетів у південному напрямку. «Президент любить спати лише вдома», — кажуть утаємничені.

До переліку витрат на кримську поїздку слід внести також пересування кортежу по місцевості (перерізання стрічки в Севастополі), робочий час місцевих чиновників, забезпечення безпеки і знову ж таки — прямі ефіри. Час прямої трансляції на Київ у державних ТРК (по «релейці») — у середньому 10 тисяч гривень. Але якби кандидату довелося по-чесному платити за супутникову трансляцію, то розцінки такі: оренда устаткування (ПТС тощо) — від п’яти тисяч доларів, і по п’ять доларів за хвилину трансляції.

Додамо також, що прем’єр-міністр України і кандидат у президенти Юлія Тимошенко в грудні здійснила 10 робочих поїздок. Правда, на відміну від президентських поїздок, програма більшості прем’єрських все-таки містить робочі моменти. Хоча 13 грудня, перебуваючи в робочій поїздці у Львівську область, вона також відвідала агітконцерт «З Україною в серці!». Це була неділя й узагалі — пізно ввечері. Та й не на рейсовому ж літаку прем’єр туди вирушила!

Спікер ВР і кандидат у президенти Володимир Литвин заявляв, що на час виборчої кампанії з 17 листопада йде у відпустку. Але того самого дня вирушив у робочу поїздку в Харківську область, 19 листопада — у Вінницьку, 20-го — у Кіровоградську, 21-го — в Житомирську, 24-го — в Миколаївську, 25-го — в Херсонську, а 26—27 листопада відвідав Крим. Брюссель 30 листопада опускаємо. І далі, в грудні, за інформацією в закладці «робочий графік голови ВР України» на його офіційному сайті: третього числа — Львівська область, четвертого — Рівненська. Далі, вже за інформацією з сайта ВР, дізнаємося, що з 7-го по 10 грудня В.Литвин відвідав із робочим візитом три західні області, а в наступні дні — ще п’ять робочих поїздок у регіони.

Наскільки цей адмінресурс порівнянний із витратами кандидатів у президенти, фінансованими з «білого» виборчого фонду, сьогодні сказати важко. Відповідно до Закону «Про вибори президента», дані про фонди кандидатів ЦВК оприлюднить на 18-й день після виборів. А практика повідомляти виборцям, які суми і ким пожертвувані використано на виборчі перегони, в нашій країні ще не склалася.

Приклад Анатолія Гриценка, котрий веде онлайновий звіт про надходження у фонд і про його витрачання, нікого з 17 інших кандидатів на таку саму відкритість не надихнув. Це, звісно, складніше, ніж кодекси про чесні вибори писати. Але будь-яка справа здається безнадійною, доки хтось не починає хоч щось робити.

Поставити запитання президенту і кандидату в президенти України (яких ніхто не ставить) не така вже й складна справа. Знайомий за іншими аналогічними зустрічами монолог Віктора Ющенка на двохгодинному форумі української інтелігенції Криму в Російському драматичному театрі витіснив із програми запланований розділ «відповіді на запитання». На заклик із ложі, в якій розмістилася преса, відповісти хоч на кілька, отримано відповідь: «Незабаром розпочнеться спектакль, нас просять іти». Але вже в коридорі Віктор Андрійович відмовити не зміг і запросив їхати з ним на ДТРК «Крим» — там уже чекали запису інтерв’ю.

Оприлюднити дані про свій виборчий фонд Віктор Ющенко погодився легко, але не сказати, — щоб без емоцій. Оскільки далі ми зупинимося на принциповому моменті — джерелах фінансування кампанії Віктора Ющенка, наведу цю частину інтерв’ю в запитаннях-відповідях:

«ДТ» — Жоден із кандидатів, які приїжджали в Крим, не відповів нам на запитання про свій виборчий фонд, про джерела його фінансування. Особисто ви можете сказати?

В.Ю. — Це неправда. Мій виборчий фонд задекларований. Де я його взяв? Зі своєї зарплати. Будь ласка…

«ДТ» — Ви кажете про декларацію про доходи? Я запитую про виборчий фонд, який формується (кандидатами) у президенти України.

В. Ю. — Так, і що вам розкрити з мого виборчого фонду?

«ДТ»— Джерела фінансування. Який фонд за обсягом? Скажімо так — ціна влади і як вам бачиться в цілому прозорість цієї кампанії?

В. Ю. — Я даю слово, що завтра, до 12 години дам повну публічну роздруківку, що в мене є в доходах і що — у видатках. Не на того напали!

О 16.31 на сайті Віктора Ющенка «у відповідь на запит журналістів» було оприлюднено звіт про надходження коштів на поточний рахунок виборчого фонду Віктора Ющенка та їх використання станом на 18.00 23 грудня.

Згідно з даними звіту, на поточний рахунок кандидата в президенти В.Ющенка надійшло 32 678 700 гривень.

З них уже використано 32,6 млн. грн. Левова частка витрат припала на оплату телеефіру — 22,2 мільйона. Ще майже 9 млн. грн. В.Ющенка пішли на виготовлення та оренду рекламних щитів. На публікацію агітматеріалів у друкованих ЗМІ витрачено 143,8 тис. грн. і лише
12 тисяч — на рекламу на радіо.

Матеріали передвиборної агітації коштували кандидату 462,6 тис. грн. На сувеніри, канцтовари та інші агітматеріали з виборчого фонду пішло ще 25,8 тис. грн.

Далі: всього 67,6 тис. грн. фонду Ющенка було витрачено на оренду приміщень для проведення передвиборних заходів. І зовсім порожні клітинки в позиціях «транспортні послуги для реалізації заходів передвиборної агітації» та «послуги зв’язку». Здається, коментарі зайві.

Та головне в іншому. В опублікованій інформації немає вказівки на джерела фінансування кампанії В.Ющенка, про що й ставилося запитання. Але (і я перепитала) президент сказав, що виборчий фонд він узяв зі своєї зарплати. Так само його зрозуміли й кореспонденти провідних агентств, які були присутні на інтерв’ю і передали цю інформацію.

Тепер беремо декларацію про доходи Віктора Ющенка за 2008 рік. Вона зараз на сайті ЦВК і загальнодоступна. Тому кожен може побачити, що сукупний дохід становив — 1 041 060 грн., у тому числі зарплата — 492 020 гривень. На банківському рахунку — близько трьох мільйонів гривень. От піди тепер і довідайся: чи то зарплата в президента країни в 2009 році так зросла, чи то він іще десь зарплату отримує?

І, повертаючись до початку матеріалу, до теми адмінресурсу. Віктор Ющенко заперечує, що його використовує. «Я жодне слово у своїх виступах, а я їх проводжу чотири-п’ять за день, чи то зі студентами, чи то з дипломатичним корпусом, бо я є президентом цієї країни. Вибачте, мені ніхто не вказуватиме, з ким і коли мені зустрічатися. Коли я говорю про аудиторію, яка була, наприклад, сьогодні, моя мета була одна — шановні, розберіться в цінностях, розберіться, у чому суть виборів січня 2010 року, — відповідає президент. — І цим я хочу вам сказати: вибори президента — не моя проблема, це ваша персональна проблема. Я у вас нічого не прошу, і я вам нічого не винен. Я такий же достойний громадянин, як ви. І вважаю, що я ходжу на свою роботу і маю честь за неї відповідати рівно стільки ж, скільки і ви».

Не знаю, як вам, але мені, колишньому його виборцеві, президент Ющенко точно винен.

Але я йому пробачаю. Суто по-християнському. І — наостанок.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК