ТОП-5 електронних ініціатив, які змінять Україну

Уже багато років поспіль Україна перебуває в числі лідерів найкорумпованіших країн світу. Щороку чиновники проводять оборудки на мільярди доларів, виводячи гроші з державного бюджету, який формується з податків українських громадян. Усе це через те, що влада в Україні абсолютно закрита і не підзвітна своєму народові. Українці досі не можуть слідкувати за тим, куди і як витрачаються їхні гроші.

Як повідомляє Transparency International, за минулий рік Україні вдалося заробити лише один додатковий бал за результатами світового Індексу сприйняття корупції (CPI). На сьогодні індекс сприйняття корупції України становить 27 балів зі 100 можливих, що лише на 1 бал більше, ніж торік. У всесвітньому рейтингу наша країна посідає 130-те місце зі 168 позицій. Невеличкого зростання Україні вдалося досягти завдяки суспільному осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів і появі руху викривачів корупції.

У післямайданний період суспільство відчуло, що воно може щось змінити і допомогти країні якомога швидше впровадити прозорість і відкритість у всі сфери урядування. Звичайні українці започаткували безліч різних проектів, покликаних боротися з корупцією. Зокрема, багато з них пов'язані з переходом на електронне урядування. Відтак в українців з'явиться можливість слідкувати за витратами державних коштів, отримувати послуги максимально віддалено від чиновників, самим долучатися до державних справ, а отже, ефективніше протистояти корупції в державному управлінні.

На початку року відбувся Всеукраїнський форум "Е-Урядування 2016: як зробити органи влади інноваційними?". Його організатор - Центр політичних студій та аналітики. На форумі представники влади, активісти й звичайні громадяни говорили про онлайн-інструменти у державному управлінні муніципалітетів. Урядовці-новатори поділилися своїм досвідом упровадження реформ. Представники громадськості розповіли, як тиснуть на владу, щоб домогтися якісних змін. Ми виділили п'ять найбільш цікавих і багатообіцяючих з них.

Українські Зорро впроваджують Prozorro

Система державних закупівель Prozorro - мабуть, найвідоміша реформа українського уряду. Головна її мета - побудувати в Україні сучасну, ефективну і прозору систему державних закупівель, що дасть змогу максимально викорінити корупцію з держзакупівель і, завдяки переходу на електронний документообіг та повну звітність про всі державні закупівлі, забезпечити прозорість тендерного процесу. Простота і легкість застосування процедур торгів, відкритість ухвалення рішень щодо них - запорука того, що в тендерах зможуть узяти участь усі охочі надавачі послуг і товарів.

Річний обсяг держзакупівель в Україні становить близько 250 млрд грн. Усі без винятку держпідприємства й держоргани для забезпечення своєї діяльності закуповують товари і послуги. Для цього вони зобов'язані провести тендер з участю кількох постачальників, які на засадах відкритої конкуренції запропонують державі вигідну ціну. Але пересічному постачальникові дізнатися про тендер і отримати запрошення на нього доволі складно. До того ж ціна часто визначається не відкритою конкуренцією, а змовою кількох осіб. Крім того, через складність і зарегульованість паперових процедур малий і середній бізнес відмовляється від участі в держторгах. Система Prozorro покликана змінити ситуацію.

За даними з офіційного сайту проекту Prozorro, закупівлі через систему вже провели Міністерство юстиції, Міністерство оборони, Міністерство фінансів, КМДА, НБУ, Державне управління справами (ДУС), Енергоатом та багато інших. Загальна кількість проведених тендерів - понад 44 тис. Усі вони допомогли заощадити більш як 500 млн грн державних коштів. Багато державних органів і компаній теж готуються долучитися до проекту найближчим часом. Використання цієї системи закупівель є своєрідним індикатором - наскільки влада готова до реформ і нових, прозорих умов роботи. На жаль, навіть такі суми - це поки що лише тисячна частина від тих державних коштів, що йдуть на закупівлі.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов наголошує: "Цією реформою ми намагалися довести українцям, що з державою можна торгувати чесно і прозоро. І, беручи участь у держзакупівлях через електронні торги, українці не лише можуть заробити самі, а ще й не дати заробити корупціонерам".

E-data і з чим її їдять

Портал E-data - ще одна електронна ініціатива уряду. Сайт було запущено після ухвалення Закону України "Про відкритість використання публічних коштів", який розробили громадські експерти. Це антикорупційний закон, що дозволяє слідкувати за всіма витратами з державного та місцевих бюджетів, державних і комунальних підприємств, інших розпорядників публічних коштів у режимі онлайн на спеціально створеному веб-сайті. Портал E-data розпочав свою роботу 15 вересня 2015 р.

Згідно із законом, інформація, що оприлюднюється на E-data, готується розпорядниками та одержувачами коштів з Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, підприємствами, а також фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування і подається ними для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Структурно портал можна поділити на дві частини: "Пошук за трансакціями" і "Пошук за розпорядниками". Пошук за трансакціями вже нині ефективно виконує свою функцію. Щоночі Державне казначейство України завантажує дані про витрачені державні кошти за попередній день. Щодня база порталу збільшується на 100–150 тис. трансакцій.

У пошуку за розпорядниками досі триває реєстрація "особистих кабінетів". В Україні налічується близько 76 тис. таких організацій, та лише близько 20 тис. з них зареєструвалися і почали завантажувати звіти про використання коштів, інформацію за договорами. Усі інші мають час до середини 2016 р. Далі - штрафи за невиконання закону.

Зауважимо, що на порталі не передбачено оприлюднення інформації з грифами "таємно" та інформації для службового використання, витрат, що пов'язані з обороноздатністю держави і проведенням АТО, а також персональних даних. Але ця інформація становить лише соту частину від усієї наявної.

Заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова, яка безпосередньо керує роботою над цим проектом, зауважує: "У 2016 році у нас буде ще багато роботи. Необхідно активізувати реєстрацію розпорядників на порталі, внести зміни до ЗУ "Про відкритість використання публічних коштів", але головне, що портал E-data запрацював. І це дозволить спочатку повернути довіру платників податків до держави, а в майбутньому - значно зменшити корупцію. Головне зараз зробити ці зміни незворотними".

У ногу із часом і з "Відкритим бюджетом"

"Відкритий бюджет" - це спеціальний портал, який розробили фахівці Центру політичних студій та аналітики. Завдяки його механізму будь-яка державна установа має можливість зробити зручну й зрозумілу візуалізацію своєї бюджетної інформації. Інфографіки можна скачувати і використовувати при написанні звітів та релізів на офіційних сайтах. А найважливіше, що тепер кожен громадянин може через зрозумілу схему ознайомитися з основними бюджетними показниками свого міста чи області.

Алгоритм роботи системи простий. Спочатку розпорядники публікують свої документи на порталі E-data. E-data надає доступ до сформованої бази бюджетних документів. А вже з отриманих документів "Відкритий бюджет" створює схему. Цей інструмент дозволяє іти в ногу з розвитком сучасних технологій і залучати громадян до бюджетних процесів, а головне - боротися з корупцією.

У 2015 р. на "Відкритому бюджеті" зареєструвалося 47 місцевих рад, з них 11 завантажили бюджетні документи в систему і розмістили модулі на своїх сайтах. Тепер модулі "Відкритого бюджету" можна знайти на сайтах Львівської, Вінницької, Херсонської, Черкаської, Тернопільської та Івано-Франківської міських рад, Львівської обласної ради та низки малих міст.

Комфортний та ефективний iGov

На порталі iGov, який розробили громадські активісти та ІТ-волонтери, зібрано послуги, що їх державні органи України надають громадянам та бізнесу. Частина послуг уже надається через Інтернет, а інша все ще очікує на впровадження в електронній формі. Ідея створення такого порталу полягає в тому, щоб, перевівши надання всіх послуг у режим онлайн, підвищити ефективність держапарату і комфорт громадян.

На сьогодні вже доступні 222 державні послуги. 39 чекають свого запуску найближчим часом, а 907 - на стадії опрацювання. Уже просто зараз громадяни, не виходячи з дому, можуть оформити, наприклад, призначення соціальної допомоги при народженні дитини або зареєструвати у МРЕВ авто з пробігом. На жаль, поки що ці та інші послуги працюють у тестовому режимі лише в кількох областях України.

Публічні дані від data.gov.ua

Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua запущено після ухвалення Закону України "Про доступ до публічної інформації". Портал створили активісти SocialBoost за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. На ньому міститься публічна інформація у формі відкритих даних, що передбачає доступ до інформації органів влади з можливістю її використання. Громадяни можуть вільно копіювати, публікувати і поширювати (в тому числі в комерційних цілях) дані з сайту.

До того як було створено ресурс, деякі відкриті урядові дані теж були розміщені в Мережі, але настільки розрізнено й не систематизовано, що звичайному користувачеві майже нереально було їх знайти. Зараз же українці зможуть легко знаходити і вільно використовувати зібрані на порталі набори юридичних, фінансових, транспортних, демографічних, культурних, соціальних та інших даних. На ресурсі зосереджено дані держорганів у 12 категоріях, як того вимагає закон.

У Мінрегіонбуді наголошують, що, згідно з дослідженнями, загальний макроекономічний ефект від відкритих урядових даних для країн Євросоюзу оцінюється в 2% додаткового ВВП на рік, або 206 млрд євро до 2020 р.

Крім описаних, є ще не такі масштабні, але не менш цікаві проекти, як-от: "Цифрове місто", DITO, "Відкриті дані", "Електронна демократія", Microsoft CityNext, Civil society app та ін. Усі вони вже працюють у тестовому режимі, але більшість з них задіяна лише в окремих регіонах України або сферах. Ефективне впровадження їх у життя дасть змогу підвищити демократичні стандарти та рівень життя громадян.

Проте наголосимо: лише реальні кроки, а не декларування на папері можуть щось змінити. Згадаймо, як протягом попередніх років влада вже намагалася створити електронне урядування. Щороку на нього виділялося по кілька десятків мільйонів гривень, але зрушень так і не відбулося. А гроші, звісно, витратили.

Є й інша небезпека: утримувати електронні сервіси буде надзвичайно важким тягарем для бюджету України. Поки що вони працюють, бо розробляються і підтримуються коштом громадських активістів та іноземних донорів, але надалі їх передадуть у власність держави, яка повинна буде платити за якісне функціонування сервісів. У подібну інституційну пастку свого часу потрапила Грузія, і ми не маємо повторити її помилок. А для цього потрібно працювати над тим, щоб електронні сервіси, розроблені як засіб подолання корупції в Україні, не стали новим корупційним тягарем.