Титан і виноград. Красиве і корисне

Сніг і лід у Криму нинішнього року зійшли разом із асфальтом, сотнями мільйонів наших грошей, закатаних без жодного слова честі, а також ілюзіями перших осіб автономії щодо поліпшення життя вже сьогодні. Народ зі змішаними почуттями завмер в очікуванні обвалу найбільшої кримської піраміди - «матрьошки» будівельних фірм «Консолі», серед батьків якої спікер автономії Володимир Константинов. Бізнес, який виріс і живе завдяки бюджетним підрядам та зговірливості всіх урядів Криму й України, схоже, «перебрав», і навіть статус чергового спонсора партії влади цього разу його вже не врятує. У Віктора Януковича є на кого спертися в Криму. І це вже не тільки Могильов.

Прем’єр Криму, який недавно жартував, що не викроїть часу на відвідини такої дрібниці, як матчі Євро-2012, раптом возлюбив футбол і отримав підвищення - став почесним менеджером приватного футбольного клубу, інвестором якого таки визнав себе Дмитро Фірташ. Олігарх, чия непублічність бізнесу торік викликала нарікання журналу «Форбс» через неможливість коректно підрахувати активи, робить величезні гучні кроки кримською землею, не ховаючись від людей та камер. Навіть тоді, коли спокійно кидає тренерові все ще не визнаного своєю власністю клубу: «Стуліть рот!»

Були часи, коли регіонали впровадили в Криму інститут партійних кураторів, яких стали звично називати «смотрящими». Але життя змінюється, точніше - наповнюється сенсом для його господарів, і тепер у Криму, схоже, з’явився інститут інвесторів. Звісно, після романтичного періоду з красивою пропагандою Стратегії розвитку автономії до 2020 року та мантр про особливий інвестрежим народ трохи по-інакшому уявляв собі інвестора. Не те щоб у котелку і з мішком грошей, який він розв’язує й роздає долари наліво-направо, - цей казковий образ склався тільки в головах кримських чиновників, як влучно зауважив колега Микола Семена. Оптимісти й люди освічені, що ніяк не знайдуть застосування своїм талантам у кримській глушині, очікували приходу в податковий оазис інших людей, не наших, а тих, котрі виросли на грядках верховенства права, конкуренції й на генетичному рівні не сприймають корупцію. І тільки циніки, які стверджували, що насправді весь цей красивий туман скоро розвіється і в Криму створять «офшорку для своїх», майже мали рацію.

Спочатку Анатолій Могильов проголосив інвестором неприбуткову громадську організацію - мисливський клуб «Кедр» топ-чиновників Бойка, Тулуба і Демішкана, прописаний у Межигір’ї, якому відійшли майже дев’ять тисяч гектарів угідь на ПБК. Прем’єр «бачив проект» і запевняє, що під Ведмідь-гору зайдуть великі гроші, які (над деклараціями міністрів-губернаторів хочеться ридати), напевно, прозоро залучать від інших мисливців.

Але тепер, схоже, у Криму з’явився й стратегічний інвестор. Звісно ж, Фірташ, перш ніж представити Могильова клубу «Таврія», який йому не належить, отримав на те благословення Януковича. І не тільки на це. Фірташ узявся будувати нову тренувальну базу для «Таврії» в Бахчисарайському районі й навіть суму вже попередню озвучив - 10 млн. дол. Але, головне, Д.Фірташ повідомив, що має намір побудувати новий завод із виробництва діоксиду титану, причому потужністю такою ж, як «Кримський титан».

Ростиме й інша «хімія», підконтрольна Фірташу. Невдовзі після його візиту Рада міністрів Криму дала дозвіл ТОВ «Білогірські вапняки» на розробку проекту землевпорядження для відведення 16 гектарів під дорогу, що веде до кар’єру Північно-Баксанського родовища, яке здатне на 100 років забезпечити сировиною «Кримський содовий завод». Раніше освоєння родовища всіляко гальмували екологи та місцеві жителі, що не розуміють свого щастя від приходу такого інвестора, а переживають за забруднення вод, рівень яких нестабільний.

Треба сказати, що прем’єр Криму, мотаючись із Фірташем по об’єктах і районах, не втомлювався допомагати інвесторові і словом, і ділом. Під час зустрічі голови Федерації роботодавців України Д.Фірташа з кримськими підприємцями А.Могильов, приміром, заступився за інвестора й дуже цікаво розповів, як у нас легко вирішити питання з «неправильною» кримінальною справою.

«Телефонує мені прокурор позавчора, каже: справу порушили. - Хто?! - Податкова. Я сказав прокуророві, щоб скасували ту незаконну постанову, у принципі там немає винних, це вина 30-річної давності, - розповідав прем’єр. - Телефоную в податкову: «Ви, взагалі, нормальні люди? Ми обговорили це питання з вами всі разом!» Один сказав, що не догледів за своїм підлеглим, і той порушив кримінальну справу. Ми це питання врегулювали».

Оскільки стратегічний інвестор - він же й системний, Дмитра Фірташа зацікавили аграрним сектором ще до приїзду. Київ саме сподобився передати в управління Криму аграрні держпідприємства Міноборони й винзаводи колишніх радгоспів. «Завтра приїжджає Дмитро Фірташ. Це представник такого великого бізнесу, - довірливо розповідав Могильов журналістам. - Я обговорював із ним питання про інвестування ним грошей у Крим. Він уже будує великий тепличний комплекс у Тернопільській області. Ми обговорили такий проект і по Криму. Тим більше нам уже передали ці радгоспи АПК і військові радгоспи, ми вже можемо запропонувати ці території реально, на яких можна будувати сучасні господарства».

Одне слово, приходьте, дорогі інвестори, у нас тут усе абсолютно запросто - без різних там конкурсів, аукціонів та інших бюрократій. А коли що - зателефонуємо прокуророві, пояснимо, що «труба повинна диміти». І якщо хто не знав, що таке державно-приватне партнерство в розумінні нашої влади, то приїздіть у Крим. А все перелічене вище - пояснимо спеціально докладно, щоб знали, де вже позначив свій інтерес стратегічний партнер.

Тепер без іронії. Отримавши добро від президента Януковича на розгортання свого бізнесу в Криму за межі «резервації» - хімічних заводів на Півночі Криму, Фірташ тим самим узяв на себе відповідальність, від якої, як стверджують джерела, раніше відмовлявся. Тоді, коли президент довго не зважувався призначити змінника Василя Джарти, пропозиції робилися людям великого калібру з різних груп впливу. І ми про це писали. Надходила пропозиція і Дмитрові Фірташу - поставити свою людину, але особисто відповідати за ситуацію в Криму. І він нібито відмовився. Нині ж палиця на два кінці: взявши відповідальність, «отримав доручення» зайнятися великими проектами, що знаходять живий відгук у душі вболівальників та інших виборців. І навпаки: отримавши добро на великі проекти, відповідає за їхню успішність напередодні двох кампаній.

Це, безперечно, мудре рішення лідера партії влади, бо в Криму із підтримкою з боку базового електорату - просто біда. Розікрали за минулий рік усе, що могли: 900 млн. грн. субвенції, заведеної при Джарти, «викинули у прірву». З шести дитячих садків, які мали здати до кінця минулого року, не побудували жодного. Стану доріг, на які пішла левова частка субвенції, після зими цензурними словами не описати. І це при тому, що підряди отримували тільки свої, тільки конкуруючи між своїми та пропускаючи гроші через свої фірми-прокладки. Тобто нарікати нема на кого. Одному з головних спонсорів минулих перемог регіоналів - спікеру Володимиру Константинову не позаздрить нині ніхто. Машинка з перемелювання бюджетних підрядів зламалася. Минулого тижня фірмами умовної групи «Консоль» прокотилася чергова хвиля масових звільнень, штат скорочено, за словами голови правління фірми «Консоль ЛТД» Володимира Ясинського, у 2,5-
3 рази. Цього тижня, як повідомили нам звільнені інженери, їм виплатили «частину зарплати за лютий» - тримайтеся: по 200 гривень! І це компанія, якій торік було довірено підрядів на 200 млн. грн.! До слова, майже всі незбудовані садки - фірми «Консоль», незавершених об’єктів - на десятки мільйонів. Прокуратура в останні місяці почала висувати позови про стягнення з консолівських фірм невідпрацьованих, не закритих актами виконаних робіт авансів, у тому числі й за тими ж таки дитсадками. Загальна сума стягнень - 12 млн. грн. Але при цьому, зауважте, жодної кримінальної справи!

Втім, це ще квіточки порівняно із сумами боргів з податків і кредитів. Кілька годин, присвячених Єдиному реєстру судових рішень, привели до шокуючих відкриттів. Фірми, які із завидною регулярністю перемагають у будівельних тендерах, мають сотні мільйонів боргів, а практично все майно, обладнання, техніка і навіть недобудови - у кредитній заставі. Не злічити задоволених позовів ошуканих пайовиків по всій Україні, де «Консоль» мала об’єкти. Причому це не тільки фізособи, які викупили квартири, це й підприємства, і навіть національні компанії. На сьогодні три великі банки намагаються через суд повернути позичені «Консолі» за кредитами кошти, термін погашення яких минув не тільки минулого року, а й раніше.

З того, що вдалося вивудити в держреєстрі, випливає, що «Райффайзен Банк Аваль» надавав ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» дві кредитні лінії у 2007 році, у кожній по низці договорів, тому позовів кілька і до кількох юросіб - споріднені ТОВ «Реал естейт» і «Сімферопольський каменеобробний завод» виступали поручителями кредитів. У заставі практично вся будівельна техніка фірм (баштові крани, обладнання, лінія з обробки граніту), легкові іномарки і два будинки в Ялті, у Парковому. За доступними матеріалами судів, «Райффайзен Банк Аваль» вимагає стягнути з боржників за першим генеральним кредитним договором 20,9 млн. грн. і майже 10,8 млн. євро. Плюс майже 2,5 млн. грн. штрафу за прострочення. За другим генеральним кредитним договором банк вимагає стягнути 3,2 млн. євро і 8,5 млн. грн.

Поки що юристам «Консолі» вдається відтягувати фінал судових розглядів за цими позовами кредиторів. Тактика така: заявляються зустрічні позови (про зміну умов договорів кредиту через форс-мажорні обставини або визнання договорів недійсними), а поки рішення по них не набере чинності, розгляд позовів банків призупинено.

Другий серйозний кредитор - «Промінвестбанк», за знайденими рішеннями про прийняття у провадження, заявив чотири позови про стягнення з фірм «Консоль» і «Реал естейт» загальної суми в більш як 124 млн. грн. неповерненого кредиту.

І, нарешті, було також знайдено позов банку «Київська Русь» до «Консоль ЛТД» про стягнення заборгованості у
30,5 млн. грн. і до цієї ж фірми у солідарності з двома «сестрами» «Реал естейт» і БК «Консоль-буд ЛТД» - на суму майже в 27 млн. грн.

Насамкінець два штрихи. Перший. Усе вищезазначене про ситуацію у фірмах, заснованих свого часу В.Константиновим та його сім’єю, відоме в Криму всім, але різною мірою. Однак тим, хто вже цього року віддавав підряд на 50 млн. грн. (реконструкція Українського театру) «Консоль-буду», все було відомо достеменно і в цифрах! Тільки навряд чи це вже допоможе - банки нагнути буде важко.

Другий. Усі позови - про стягнення заборгованості і звернення стягнення на майно відповідачів. Серед майна, що перебуває у кредитній заставі, як уже було сказано, кілька житлових будинків у Ялті, Алушті і Севастополі. Будинки побудовані за договорами пайової участі, квартири людьми давно викуплені, на руках - сотні виграних судів, але невиконаних рішень про стягнення з «Консолі» дорогих квадратних метрів або грошей. Що буде із цими квартирами і людьми, коли банки виграють свої позови? Що, знову підуть голосувати за Партію регіонів?