Тест з історії

18 грудня, 2015, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 49, 18 грудня-28 грудня 2015р.
Відправити
Відправити

Після того як польський президент Анджей Дуда побував у Німеччині, Сполучених Штатах, Великобританії, Естонії, Румунії та Китаї, настала черга й України. У Києві його приїзду очікували з побоюванням.

Тест з історії

Після того як польський президент Анджей Дуда побував у Німеччині, Сполучених Штатах, Великобританії, Естонії, Румунії та Китаї, настала черга й України. У Києві його приїзду очікували з побоюванням.

Президентські й парламентські вибори у Польщі повністю "перезавантажили" керівництво країни. Після звичного Броніслава Коморовського і коаліційного уряду "Громадянської платформи"-Польської селянської партії тепер Петро Порошенко і Арсеній Яценюк мають вести діалог з політиками з консервативної партії "Право і справедливість". Маючи всю повноту влади в країні, кабінет консерваторів і президент переглядають спадщину своїх ліберальних "папєрєдніків". Стосується це й українського напрямку польської зовнішньої політики.

У переддень приїзду в Україну Анджея Дуди міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський повідомив, що головна мета візиту - "заново встановити вектори польсько-українського співробітництва". Але якими вони будуть, ці вектори? Це й турбувало багатьох на Банковій і Михайлівській. У Києві, як зауважив у своєму коментарі для DT.UA експерт Центру східних досліджень ім. М.Карпія Тадеуш Іванський, звикли вважати підтримку України Варшавою само собою зрозумілою, і що хороші відносини з Польщею не потребують особливих зусиль з боку української влади.

Під час виборчої кампанії політики "Права і справедливості" активно використовували у своїй передвиборній риториці тему історичного минулого. Її кандидати з обуренням говорили про культ С.Бандери і Р.Шухевича в Україні і вимагали, щоб українці вибачилися перед поляками за трагічні події на Волині в 1943-1944 рр. Адже й сьогодні для значної частини жителів Польщі ОУН і УПА - "злочинні організації, що вчинили геноцид польського населення східних кресів у 1939-1947 рр.".

У Києві побоювалися, що А.Дуда, соратник Качинського з "Права і справедливості", під час свого візиту заговорить про трагічні сторінки українсько-польської історії у жорсткій тональності. А для багатьох українців червоно-чорний прапор не так символізує УПА, як означає боротьбу за свободу на Євромайдані й у Донбасі.

У вітчизняних дипломатів тривогу викликала й озвучена ще кілька місяців тому ініціатива польського президента переформатувати "нормандську четвірку" за рахунок долучення до неї Польщі. Тоді ця ідея викликала неприйняття в Москві й Берліні та різку реакцію в Києві: коментар Петра Порошенка був далекий від дипломатичності. Загалом, в українській столиці дуже не хотіли, щоб А.Дуда наполягав на своїй ініціативі, змушуючи українського президента знову казати "ні".

Побоювання не справдилися. Можливо тому, що візит в Україну А.Дуди був першим, і польська дипломатія хотіла, щоб він пройшов без найменшої ложки дьогтю. А підняти роль і значимість Польщі на міжнародній арені можна і в іншому, зручнішому випадку.

У Києві А.Дуда дипломатично сказав, що події ХХ ст. не повинні кидати тінь на польсько-українські відносини. Але водночас на переговорах озвучив прохання пом'якшити ст. 6 українського Закону "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України в ХХ столітті". Ця стаття передбачає судову відповідальність за зневажливе ставлення до борців за незалежність і публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність нашої країни в минулому столітті. На думку поляків, це ускладнює польсько-український історичний діалог, який має бути відвертим. (Нагадаємо, що закон, який визнає членів ОУН і воїнів УПА борцями за незалежність, Верховна Рада ухвалила нинішньої весни в день візиту Б.Коморовського в Україну. Поляки сприйняли це як публічний ляпас.) У Києві традиційно пообіцяли внести зміни до закону.

Що ж до "нормандського формату", то А.Дуда заявив, що його країна не має наміру брати участь або якось втручатися в роботу цієї четвірки.

У Києві польський президент озвучив кілька меседжів, принципових для української сторони. По-перше, А.Дуда запросив Україну взяти участь у Варшавському саміті НАТО влітку 2016 р. По-друге, пообіцяв наполягати на продовженні санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських угод. По-третє, польський президент виступив проти "Північного потоку-2", заявивши, що цей проект має політичну, а не економічну підоснову. По-четверте, А.Дуда підтвердив домовленість про укладання угоди між Нацбанком України і Центробанком Польщі про валютний своп на
2 млрд дол. По-п'яте, очільник польської держави акцентував увагу на транскордонному співробітництві.

Крім того, на переговорах досягли домовленостей про посилення співробітництва у рамках польсько-українсько-литовської бригади та про інтенсифікацію роботи консультативного комітету при президентах України і Польщі.

М'яка тональність заяв польського президента щодо болючих питань у результаті залишила в української сторони приємне враження від перебування Анджея Дуди в Києві. Це не випало з уваги поляків. Як зазначають польські дипломати, "візит заспокоїв українців". І визнають, що "атмосфера була відмінною". Цих оцінок не зіпсувало навіть 15-хвилинне запізнення Порошенка на переговори з колегою.

Коментуючи підсумки візиту А.Дуди, польські ЗМІ пишуть, що їхній президент уперше дав Києву конкретні обіцянки, а не просто вів порожні розмови про підтримку України. Та й у переддень
поїздки польського очільника держави К.Щерський говорив про те, що слід перейти від наявної досі декларативності стратегічного партнерства Варшави і Києва до конкретики. Як зазначає польський Newsweek, "Дуда намагається зламати "ліниву східну політику" Польщі, яка тривала занадто довго".

Якщо ці зміни в політиці Варшави й відбуваються, то вони ще не надто помітні. Українські дипломати поки що не бачать істотних відмінностей у політиці нинішнього уряду і попереднього. Хіба що президент Анджей Дуда і кабінет Беати Шидло більше уваги приділяють болісним темам українсько-польської історії. Та й польські дипломати, коментуючи підсумки візиту свого президента, зазначають: "Попри побоювання і в Україні, і в Польщі, зміни курсу щодо Києва не відбулося". Що, втім, не означає появи в майбутньому нових нюансів: Варшава націлена на посилення своїх лідерських позицій і в Східній Європі, і в світі.

Та поки що на Банковій і Михайлівській побоюються євроскептичних настроїв, властивих політикам з "Права і справедливості". Не тільки в Брюсселі, а й у Києві звернули увагу на символічне рішення польського уряду перестати вивішувати прапори Євросоюзу на своїх засіданнях і прес-конференціях. Деякі українські експерти і дипломати вважають, що за нового уряду слід очікувати охолодження відносин Варшави з Брюсселем. Це негативно позначиться і на Україні, бо полякам буде складніше обстоювати українські інтереси в ЄС, де й так сильне проросійське лобі. Інші ж вважають, що "Право і справедливість" при владі - це навіть непогано: Берліну й Парижу потрібен струс, і більш різка й незалежна поведінка Варшави, особливо у відносинах зі Старою Європою, змусить євросоюзівських важковаговиків уважніше прислухатися до думки Варшави, зокрема і з української тематики.

Візит Анджея Дуди підтвердив політичний курс Варшави на українському напрямку. Але на майбутнє україно-польських відносин впливає не тільки штучне випинання в порядку денному теми Волинської трагедії. Є дисбаланс між політичною й економічною сферами україно-польських відносин. Економіка "провисає" на тлі активних контактів між президентами і прем'єрами двох країн: якщо Польща посідає четверте-п'яте місце серед основних торгово-економічних партнерів нашої країни, то Україна для Речі Посполитої перебуває, у кращому разі, на початку третього десятка.

Нині умови для економічного співробітництва Києва і Варшави не найсприятливіші. Не через війну на Сході України, а через інвестиційний клімат у нашій країні. Але економічні відносини разом із готовністю двох країн відверто говорити на болючі теми спільної історії і стануть у найближчі роки тестом на збереження стратегічного партнерства між Україною і Польщею.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК