Тест для монополіста

Віталій Кличко вийшов із великої політики і ввійшов у Київ. Господарем. Зібрав більшість голосів на виборах мера. Провів у Київраду більшість. Заручився словом політичного партнера - майбутнього президента Петра Порошенка - про призначення Віталія Володимировича головою столичної державної адміністрації. У столиці ось-ось відбудеться узурпація влади. Електорат аплодує. Почет торжествує. Опоненти нервово курять осторонь. Час пішов. При цьому часові рамки й маркери тесту на спроможність чітко позначені: контроль через півтора року. Кличко або отримає шанс, як мінімум, переобратися на другий мерський термін (як максимум - повернутися у велику політику), або буде похований під тягарем власних амбіцій, які не відповідають його можливостям.

Маркер перший: абсолютна влада

Очевидно, що головна інтрига виборів - контроль у Київраді - розв'язалася на користь Віталія Кличка. В УДАРу потенційна більшість: прогнозовані 31 мандат за списками (якщо вкрадуть голоси в "Демальянсу"), плюс мажоритарники, про тотальну перемогу яких заявляють соратники Кличка. Це означає, що в столичному парламенті в партії буде близько 80 мандатів із можливих 120. Що, власне, звело нанівець численні застереження автора про можливе обрання мера столиці без повноважень. Повноважень справді з головою. Тепер, контролюючи більшість, Кличко, по суті, блокує будь-яке рішення голови КМДА - представника "Батьківщини" Володимира Бондаренка (третій результат на виборах), під яким перебуває виконавчий комітет. Що, втім, може виявитися зайвим. За інформацією DT.UA, Петро Порошенко вже дав Віталію Кличку залізну обіцянку призначити його головою державної адміністрації Києва. Оскільки ж Петро Олексійович відомий господар свого слова, то теоретично в Кличка є запасний варіант потрапляння в крісло ще й голови КМДА - парламент.

У четвер його команда вкотре ініціювала у Верховній Раді внесення до порядку денного зміни в закон про столицю, що стосується суміщення посад мера і голови КМДА на законодавчому рівні. Законопроект УДАРу, неодноразово й неделікатно відставлений парламентом у передвиборний період, мав відтінок реваншу. Цього разу розмова соратників майбутнього мера з колегами по залу була коротка. Можна навіть сказати - безцеремонна. Що принаймні свідчить про дві речі.

По-перше, про запаморочення від переможного дубля, що почалося в партії, яка виступила політичним партнером Петра Порошенка. Вочевидь передчасне відчуття. Бо нічого для Києва Кличко ще не зробив. Як, утім, і Петро Порошенко - для України. І тут порада класична: бути обережним у словах і напористим у справах. Однак Ірина Геращенко, яка солірувала в мікрофон, дозволила собі (і неодноразово) нагадати, що "Верховна Рада України взагалі-то повинна голосувати не так, як їй заманеться, виходячи з нульового рейтингу деяких кандидатів у мери. А виходячи з того, як голосують кияни". Тим самим на горіхи від Геращенко перепало В'ячеславу Кириленку. Лідер партії "За Україну!" хоч і справді не сяяв рейтингом на виборах мера, однак у залі сяйнув думкою про те, що таке суміщення - "повернення в позавчорашній день".

І тут уже по-друге. Команда Кличка і далі продовжує впритул не бачити представленої Кабміном реформи, що стосується децентралізації влади. Політична доцільність затулила очі й вуха соратникам Кличка. А, здавалося б, отримавши більшість у Київраді, Кличко може видихнути і з метою збереження європейського обличчя наполягати на якнайшвидшому проведенні реформи системи влади в столиці у ключі оголошених змін. Тобто передати виконавчу владу мерові міста. Створити на місці державної адміністрації інститут представника президента, який би контролював дотримання законів і Конституції столичною владою, а також координував роботу місцевих підрозділів державних органів влади у столиці.

Ба більше, з цією європейською моделлю добре обізнаний і майбутній президент України Петро Порошенко, що заявив днями про те, які масштабні зміни настануть у країні, коли він проведе децентралізацію. То, може, Петру Олексійовичу годилося б почекати з обіцянками партнерові й почати ці масштабні зміни зі столиці? Тим більше що рік тому, коли Порошенко ладився в мери Києва, у своєму інтерв'ю DT.UA він підтримав реформу системи влади. Понад те, заглиблюючись у профільну тему, провів кілька зустрічей із Юрієм Ганущаком - одним із авторів реформи і законопроекту про столицю.

Отож перевірку на ключову реформу в Києві наразі проходить не тільки Віталій Кличко, а й Петро Порошенко. І відповідь на запитання, наскільки щирі наміри нинішніх тріумфаторів, ми отримаємо найближчим часом.

Що стосується абсолютної влади, яку так чи інакше Кличко отримає у столиці, то цим для майбутнього мера, зрозуміло, нічого не закінчується.

Маркер другий: провальна економіка

Суперечка нинішнього голови адміністрації Володимира Бондаренка та його заступника Руслана Крамаренка, який дістався новому голові КМДА від Попова, що вихлюпнулася на сторінки ЗМІ, має стати настільною книжкою для Віталія Кличка. Опоненти, перекидаючись "компліментами", у досить доступній і яскравій формі розкривають усі приховані сторони економічної ситуації в Києві. І якщо читачеві тут саме час хапатися за голову, то майбутньому мерові краще зразу усвідомити всю серйозність ситуації, в яку поставили його власні політичні устремління. Економіка мусить перемогти політику. І анонсований Кличком майбутній аудит економічної ситуації в місті тільки підтвердить цю тезу. Інакше - крах.

"Бюджет Києва цього року сформований дуже неякісний. По-перше, він неповний, - якщо торік було 25 млрд, то нинішнього року - лише
18,1 млрд. При цьому я, зробивши аналіз, не побачив, де можна взяти 3,1 млрд. Плюс не пізніше жовтня ми мусимо віддати 2,6 млрд із минулих запозичень", - каже у ЗМІ Бондаренко.

"Коли головою КМДА був Володимир Макеєнко, він домовився, що суму, якої не вистачає, місто отримає з державного бюджету, - продовжує Руслан Крамаренко. - Однак Володимир Бондаренко, вступивши на посаду, мав кілька зустрічей із главою Мінфіну, але поки що, як результат, киян позбавили дотації 100 млн гривень і збільшили вилучення на 300 млн гривень. Відповідно, дефіцит зріс і тепер становить 3,6 млрд гривень. До речі, навіть Володимир Бондаренко, що в той момент суміщав крісло голови КМДА з депутатським мандатом, не заступився в парламенті за місто, - проти вилучень голосував лише Олександр Чорноволенко".

Проблему вилучень із бюджету столиці останні майже
10 років - від прем'єрства Тимошенко - посилено вирішували всі мери та голови адміністрацій. Марно. Тільки нинішнього року Київ віддасть державному бюджету 10 млрд податку з фізичних осіб. Тоді як інші міста України не мають такої повинності. Слід одразу сказати, що на згаданому засіданні парламенту в четвер фракція УДАРу порушила питання про оперативну зміну законодавства та припинення цієї хибної практики. Однак, як довго й чиїми б руками не розгорталася ситуація в парламенті, в Києві її розгортати доведеться особисто Віталію Кличку. Причому негайно.

Для того, щоб наповнити бюджет і знайти гроші на вже обіцяні ним зміни у житлово-комунальній та транспортній сфері, освіті й медицині, Кличкові, як мінімум, треба навчитися раціонально використовувати наявні кошти, як максимум - перекрити всі відомі схеми й вивести з тіні третину бюджету. І тут варіантів небагато. Точніше - один: іти на повномасштабну реформу відносин влади й столичної громади, виключивши популізм та корупцію.

До категорії популізму можна зарахувати муніципальні 20-відсоткові надбавки бюджетникам. У червні грошей на них уже не буде. Де взяти, та й чи варто, - запитання, на яке повинен відповісти Кличко. У цьому ж ряду підвищення вартості проїзду в транспорті, до речі, вже закладене в бюджет. Інакше - пошук мільярда на компенсацію "Київпастрансу" та "Київському метрополітену". Підвищення тарифів на комунальні послуги, що, вкупі з багатократним збільшенням претендентів на субсидії, вдарить по програмі "Турбота". Грошей на неї немає так само, як і на надбавки.

Паралельно публічне й повне розкриття та зачищення схем. МАФи, той-таки "Київпастранс", сфера житлово-комунального господарства, енерго- й газопостачання, ритуальні послуги, водоканал... Це ж просто клондайк! Оперативне вирішення ситуації з орендною платою за землю. Тільки 20% землекористувачів переуклали договори відповідно до нового Бюджетного кодексу і платять 3-12% залежно від оцінної вартості та виду використання землі. Решта "відстібають" у бюджет 1% і не паряться. Бондаренко кричить про хабарі, Крамаренко - про дірки в законодавстві. Прибрати і те й інше. Тільки так у столиці можуть з'явитися гроші.

Тут відразу поставимо тривожний прапорець, відзначивши початок формування столичної команди Кличка. За наявною в нас інформацією, на посаду першого заступника майбутнього мера і голови адміністрації вже пролобійовано відомого у вузьких бізнесових колах Павла Рябікіна. Він же особистий фінансист Кличка й голова передвиборного штабу кандидата. Однак у контексті сказаного вище Віталію Кличку годилося б не забувати, що його першим заступником має бути людина, котра вміє шукати гроші, а не ховати. Що, втім, стосується і більшості Київради, яку Кличко привів у Київ і яка, по суті, стане головним маркером його тесту.

Маркер третій:
більшість Порошенка

У період виборчої кампанії медіа доволі ретельно проаналізували склад списків партій, що балотувалися в Київраду. Список УДАРу, як і його кандидати на мажоритарних округах, турбував особливо. Через рівноправну пайову участь у списках людей Петра Порошенка. Надто різнопланових людей, м'яко кажучи. Плюс прикриття слабкими кандидатами УДАРу потрібних людей Петра Порошенка на мажоритарних округах - переважно з бізнесу і минулої, "космічної" влади. Тут і гучна історія з Аллою Шлапак, яку тепер намагається навіщось представити в інакшому світлі та ж таки непримирима борець за справедливість Ірина Геращенко. Мовляв, самозванка, скористалася символікою УДАРу. До суду її! Якось смішно й пізно. Особливо коли читаєш пости самої Шлапак, яка захоплено аплодує Порошенку й Кличку. Буде ще смішніше, коли колишня співголова фракції Блоку Леоніда Черновецького очолить якусь комісію в Київраді або навіть управління в адміністрації.

Не зітреться з пам'яті і представлення заступником голови штабу УДАРу Вадима Столара - "регіонала" зі стажем та хвостом від "Еліти-центру", що повергнуло "ударівців" у шок. І примусило на той момент Порошенка відмовитися від своєї чудової ідеї. Але Столар - у Київраді, як і Шлапак. Як і багато інших, родом із минулого, у списках УДАРу або в групі щиро співчуваючих новому президентові. У зв'язку з цим для Кличка є прямі ризики.

По-перше, можлива розбіжність цілей та інтересів Кличка і депутатів його більшості.

По-друге, чи Кличкова це, взагалі-то, буде більшість? Чи все-таки Порошенкова?

Щодо інтересів. Кличку на чолі столиці треба показати результат. Він же так нічого й не зрозумів про свою неконгруентність президентській посаді і продовжує про неї мріяти. А ось більшості депутатів треба повернути витрачене на виборчу кампанію. Причому за півтора року. "Відсутність яскраво вираженої ідеологічної опозиції - адже, по суті, всі партії, які пройшли в Київраду, декларували схожі цілі й займають одну політичну нішу, - переведе УДАР у площину господарську. Де й почнеться жорстка внутрішньовидова боротьба, - розповідає один посвячений у внутріпартійні тонкощі член партії. - Фракція з 80 (!) людей. Як нею керувати?! Різні люди, різні думки, різний бізнес. І ось, приміром, скаже Віталій: "Зробимо Київ європейським!" А це означає - заберемо базар із вулиць столиці й очистимо Київ від МАФів. Стоп! А як же потенційні члени більшості, котрі живуть за рахунок кіосків? Думаєте, вони поступляться Віталію?"

Не поступляться. Бо 50 на 50 у списках УДАРу (перша п'ятірка - Кличка, друга - Порошенка, потім через одного) і трохи більше, за прогнозами, по мажоритарних округах - на користь Порошенка. До того ж звичне бажання більшості орієнтуватися на переможця. Головного. Для інакодумців у вузькому колі вже пролунала фраза Петра Олексійовича: "Хотів би я подивитися на тих, хто піде проти президента".

Ось і ми хотіли б подивитися на того, хто зарубає кандидатуру Ігоря Кононенка, яку вже лобіює Порошенко, на посаду секретаря Київради. Армійський друг, партнер по бізнесу, депутат Київської ради
VI скликання від "Блоку Леоніда Черновецького", голова наглядової ради ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 2240". До речі, транспортну комісію вже також розглянув президент. І ударівці. Які явно здогадалися, що від Петра Олексійовича просто так не відкараскаєшся.

Чи здогадується Віталій Кличко, на яку сковорідку, попри видиме благополуччя, він потрапив? І як він взагалі планує розпорядитися кредитом довіри киян? В умовах, що склалися. Точніше - в обіймах новообраного президента, а також безкорисливих ставлеників Черновецького, Палатного, Столара... Цього разу Кличко або б'є кулаком по столу, або до кінця своїх днів стукає по груші...

…На ранок п'ятниці, за даними Київської міської виборчої комісії, в Київраду проходять вісім партій: УДАР - 39,66%, Радикальна партія Олега Ляшка - 8,99, "Об'єднання Самодопомога" мера Львова Андрія Садового - 6,78, "Свобода" - 6,38, "Батьківщина" - 4,06, "Громадянська позиція" - 3,53, "Нове життя" - 3,31, "Єдність" екс-мера Олександра Омельченка - 3,22%. Партія "Демократичний альянс" зараз має 2,92%. А також шанс на розслідування фальсифікацій на виборчих дільницях столиці. Із заявою про які очільник партії Василь Гацько звернувся до в.о. президента Олександра Турчинова. (На той момент було опрацьовано 971 дільницю з 1082.)

Та навіть ці попередні результати насправді промовисто свідчать про ще один тест минулих виборів, якого, на жаль, не пройшли кияни. Що досить дивним чином - після Майдану! - проголосували за Супруненка, Пабата, Столара, Шлапак et cetera і, по суті, не дали шансу молодим та амбітним командам. Які справді проявили себе як під час революції, так і в мирні часи на війні за Київ.

Чому киянам лінь було розібратися, хто й до чого, тоді як є вже ціле покоління партій, котрим не лінь діяти в інтересах громади: розкривати схеми, відстоювати права містян, захищати Софію, Пейзажку, парки? Є про що замислитися... Чому місто, яке пережило й розтопило серцем цю зиму, підтримало так багато мародерів і не висловило довіри реальним своїм захисникам?

Однак навіть нечисленним "Громадянській позиції", "Новому життю", можливо "Демальянсу" й Ігорю Луценку, що склав компанію у фракції "Батьківщини" Тетяні Меліховій (який провал Тимошенко!), належить пройти свої університети. І вже в реальності відповістити на запитання: ви не берете хабарів, тому що не дають? Чи тому, що не берете? Насправді, щоб розуміти який вибір, зрештою, зробить Кличко, достатньо й п'яти людей, здатних говорити і обстоювати правду.