Тернопільська меріада. Дія друга

«Я починаю все спочатку….» — знайома пісня у виконанні відомої співачки Надії Шестак до лоскотів у нервах точно виражає запізнілий початок роботи Тернопільської міської ради нового скликання. Нагадаємо, що перерахувати голоси на восьми дільницях з виборів міського голови та на інших восьми — з виборів депутатів міськради міську ТВК суворо зобов’язували дві постанови апеляційного суду області, винесені ще у квітні ц.р. Та більшість її членів із судових вердиктів просто сміялися. Тоді прокуратура міста зробила попереджувальний постріл, порушивши кримінальну справу за невиконання судового рішення, але за фактом. Про всі ці події «ДТ» розповідало ще 20 травня ц.р (№19).

Далі ТВК тричі не могла зібратися на засідання через відсутність кворуму. Уже минав термін розслідування справи, і прокуратурі потрібно було пред’являти обвинувачення посадовим особам комісії. Більшість її членів уявили жорстокий поворот своєї долі. Отож, аби не опинитися на лаві підсудних, вони 12 липня перерахунок голосів розпочали. Неповний тиждень роботи — і виявилося, що гора здатна легко народити мишу. Хоча вибори міського голови на одній дільниці та депутатів міськради на двох комісіях визнала недійсними, загальна післявиборна розстановка політичних сил у міській раді анітрохи не змінилася. За результатами перерахунку із 60 місць у міській раді 22 мандати отримали представники БЮТ, 17 — блок «Наша Україна». Блок Костенка і Плюща привів у депутати 11 багнетів, ВО «Свобода» — чотири, по три місця здобули СПУ і ГП «Пора».

Від місцевого «Блоку Анатолія Кучеренка» (саме за його позовом апеляційний суд області прийняв рішення перерахувати віддані за депутатів голоси!), щастя відвернулося ще більше. Для того, щоб подолати 3-відсотковий бар’єр і мати двох депутатів, йому вже забракло не вісім голосів, а 24. Шкода, але шкурка перерахунку не була варта вичинки.

Читачеві кортить дізнатися: яка ж корекція результатів голосування за міського голову Тернополя? А просто смішна. Переможець виборів — голова правління ВАТ «Птахофабрика Тернопільська» Роман Заставний — поклав у скарбничку на 400 голосів менше — 23 967, його основний переслідувач — будівельний бізнесмен Зиновій Щепановський — недорахувався майже 300 голосів. Та загальний результат нічого не змінив — відрив понад шість тисяч голосів на користь переможця. Колишній міський голова і позивач Богдан Левків залишився на «четвертій сходинці» п’єдесталу пошани із 10,8 тисячі голосів виборців. Запитаєте, яка логіка у цієї затії?

Знайти доладні аргументи важко. Свої зусилля екс-мер пан Левків пояснив журналістам як бажання «відстояти справедливість». Рядові чиновники міської ради відкривають інший мотив вчинку шефа заради «досягнення справедливості» — чорна помста. Іміджмейкери довго переконували пана Левківа, що серед слабеньких кандидатів він на диво популярний та має всі шанси здобути на виборах до 70 відсотків голосів тернополян. Возвеличуючи до небес тодішнього мера, вони а такий спосіб виманювали в нього побільше грошей. Повірте, виграшна для піарників стратегія. Та якби ще й їхній патрон не фінішував четвертим! Хіба можна ж було спокійно відреагувати на такий жорстокий жарт? Звідти все й почалося…

Гнів «непереможного мера» уже влігся. Жодних нових судових позовів на результати виборів його представники не подавали. 9 серпня відбулася нова перша сесія міської ради п’ятого скликання. Безмежна радість 60 депутатів і новообраного міського голови Романа Заставного.

Намалюємо читачеві основні віхи шляху до мерії, подоланого новим мером 34-річним Романом Заставним.

Мабуть, доля сільського хлопця могла скластися по-іншому, якби він не закінчив Тернопільську академію народного господарства і… не одружився з дочкою впливової в області людини — начальника фінансового управління сільського господарства ОДА, а згодом високопоставленого посадовця ДПА в області Петра Ніколайчука. Пан Петро — добрий сім’янин і про свою родину дбав.

Ще у 1996 році його син Руслан акумулює майже дев’ять відсотків акцій перспективного підприємства — Тернопільська кондитерська фабрика, а через два роки зять Роман нагромадив ще більше — майже 10 відсотків цінних паперів. Збори акціонерів ВАТ «Тернопільська кондитерська фабрика» обирають Руслана Ніколайчука головою правління, а Романа Заставного — членом наглядової ради.

Та не минуло й року, як Роман Заставний скупив близько 16 відсотків акцій птахофабрики поблизу Тернополя. Його родич — Руслан Ніколайчук — через лічені місяці отримає майже такий самий пакет — понад 15 відсотків. У 2001 році державний пакет акцій — 30 відсотків ВАТ «Птахофабрика тернопільська» купує… не хто інший, як ВАТ «ТерА», тобто кондитерська фабрика у Тернополі.

Дуже скоро керівники регіонального відділення ФДМУ назвуть цей продаж одним з найбільш успішних в історії приватизації на Тернопіллі. Час засвідчив, що вони не помилилися. У 2004 році, за звітністю ВАТ «Птахофабрика Тернопільська», чистий прибуток птахофабрики досягнув майже 4 млн. гривень. Простенька операція з підрахунку дасть відповідь, яка частка прибутку припаде на 16 відсотків акцій. У 2005 році підприємство теж працювало з прибутком з шістьма нулями.

Перефразовуючи слова класика української літератури Миколи Бажана, дозвольте запитати: хіба посміє хтось загрожувати Тернополю, де є такі батьки, де є такі зяті?

Новий міський голова Тернополя Роман Заставний — людина послідовна і далекоглядна. Ще в березні, почувши про свою перемогу, він гордо заявив, що буде продавати свої акції у птахофабриці, але для цього ще «треба пошукати ефективного покупця». Навіщо ж, питається, робити стратегічний крок зопалу? Договору купівлі-продажу на момент написання цих рядків підписано ще не було.

Мер чотири місяці чекав радісної звістки про результати перерахунку, щоб нарешті з головою поринути у роботу. І таки поринув! Спочатку пан Заставний показав, як треба скрупульозно підходити до кадрових питань. На першій сесії міської ради він не зміг запропонувати депутата від жодної фракції і групи на посаду секретаря міської ради. «Поки що такої людини в мене немає», — заспокоїв керівник міста сесійний зал. А далі з пафосом вніс на розгляд депутатів кандидатуру на посаду першого заступника голови — людину, яка під завісу виборів зняла свою кандидатуру на користь нинішнього переможця, — бізнесмена, редактора газети «У кожен дім», депутата від «Нашої України» Вадима Перця. Таємне голосування — і густі хмари ганьби: «за» лише 20 голосів із 57 присутніх депутатів.

Мер запізно зробив висновок, що таємне голосування в Тернопільській міській раді — це гра з вогнем. Поза очі скаже все, що думає, найбільша фракція БЮТ, яка претендує на декілька керівних посад. Запеклі змагання за ласі шматки відбуваються в середовищі різношерстої фракції «НашаУкраїна». Вона теж потайки неконтрольована. А міський голова понад усе цінує «свою команду», з якою йшов на вибори і виграв їх. Як діяти йому, коли кожна важлива посада для нього — на вагу золота.

Аж наприкінці роботи першої сесії, у результаті обіцяних депутатам від маленьких груп посад у відділах та управліннях він змайстрував більшість. 33 обранці, всупереч протестам фракції БЮТ та депутатів від ВО «Свобода», вирішили провести відкрите голосування за персональний склад міськвиконкому. І сесія затвердила, окрім першого… вісім заступників міського голови. Тепер Тернопіль гідний отримати авторське свідоцтво на адміністративний винахід, бо у сусідніх обласних центрах до такого додуматися нездатні: наприклад, у Рівному усіх заступників міського голови — три, у Чернівцях — теж три, в Івано-Франківську — чотири.

Без сумніву, люди, обрані на ці посади в Тернополі, — професіонали своєї справи, але самих посад надмірне розмаїття — заступник з питань правового забезпечення, із соціальних питань, з фінансових (водночас начальник фінуправління)… Помічники, секретарки, автомобілі — це зрозуміло само собою. Роздування штату заступників міський голова пояснює досить оригінально: «Ми затвердили нову структуру управління виконавчих органів міської ради. Кожного заступника буде контролювати окрема постійна комісія». Інформація для небайдужих: депутатських комісій в Тернопільській міській раді нового скликання уже буде 12, не сім-вісім, як за попередніх каденцій. І водночас депутати тією ж натягнутою більшістю приймають рішення «провести до кінця року скорочення чисельності апарату та виконавчих органів до 10 відсотків».

Справді, хіба це розумно — заважати працювати єдиній, злагодженій команді під керівництвом нового міського голови? А для того, щоб її робота була прозорою і гласною, такого рудимента, як «прес-служба міської ради», у новому переліку виконавчих органів не передбачено. Вона має стати частинкою відділу внутрішньої політики. Навіщо виносити сміття з хати? Третя дія вистави «Тернопільська міська рада» поки не розпочалася.