Татарське весілля

Якщо другий тур виборів президента в автономії підтвердить тенденцію туру першого, розхожий жарт про те, що кримські татари — це партійність, а не національність, доведеться забути. А також засумніватися в запевненнях меджлісу про непохитність свого авторитету серед народу, і отже, у його надійності як політичного партнера.

Результати першого туру в Криму здивували двома моментами. По-перше, разюче низький відсоток голосів за П.Симоненка (6,6% проти 51 в 1999 році!). Але, оскільки це загальноукраїнська трагедія компартії, а кримські лідери ніяк не протестували проти «крадіжки» голосів чи інших фальсифікацій, на ній особливо не зупинятимемося.

Друга несподіванка: незвично низька — трохи понад половину — явка кримських татар, яких заведено вважати найзгуртованішою політичною силою півострова. Як відомо, курултай кримськотатарського народу, вірний традиції співпраці з націонал-демократами, закликав співвітчизників голосувати за В.Ющенка. Кількість виборців — кримських татар можна порівняти з одним округом — близько 150 тисяч. Проте на нинішніх виборах лік іде не на мільйони й навіть не на сотні тисяч голосів. А оскільки страшилку «Ющенко віддасть Крим татарам» було відпрацьовано його опонентами з особливим цинізмом і вона забрала набагато більше голосів, ніж кримські татари могли дати, ситуація видається трохи двозначною. За підрахунками Координаційної ради, куди входять опозиційні меджлісові татарські організації, у виборах взяли участь 53 відсотки кримських татар, а їхні голоси розподілилися між В.Ющенком і В.Януковичем приблизно порівну. Заступник голови меджлісу нардеп Рефат Чубаров («Наша Україна») з таким розкладом не згоден і стверджує, що В.Ющенка підтримали до 70 відсотків кримських татар, але визнає, що явка була низькою. Причин того кілька: людей залякали можливими провокаціями, чимало їх живе не там, де прописані, а де є робота. Серед причин він назвав і величезну кількість помилок у написанні прізвищ кримських татар — потенційних виборців Ющенка, — і недостатню роз’яснювальну роботу місцевих меджлісів.

Координаційна рада, яка закликала співвітчизників бойкотувати вибори, оскільки жоден із кандидатів не обіцяв відновлення національної автономії, називає іншу причину: «Кандидатові, підтриманому курултаєм і меджлісом, виявили довіру приблизно 20 відсотків кримських татар... Це і є відсоток довіри кримських татар передусім до самого меджлісу». Одне слово, у нас, громадяни українці, своя війна. Таким чином, до мотивації кримського виборця, який голосував за Януковича, бо був «проти Ющенка, тому що він за кримських татар», пропонується додати «проти Ющенка, бо за нього наш меджліс»!

Підозри, що лідери кримських татар, останніми роками відверто лояльні до Л.Кучми, просто витримували паузу, аби побачити, чим завершиться перший тур, а то й розклали яйця в два кошики, Чубаров відкидає з обуренням: «Це лише політичні мутанти мають стільки яєць, щоб розкладати їх у різні кошики. Меджліс — не політичний мутант і ніколи не вів подвійну гру». Р.Чубаров не заперечує, що лідери меджлісу контактують із Р.Ахметовим, але запевняє: «Ми ні з ким не торгуємо, і всім, із ким підтримуємо політичні контакти, намагаємося довести свою позицію, що найкращим варіантом для країни буде В.Ющенко».

Треба сказати, що в нинішні вибори представницький орган кримських татар ввійшов не в найкращій формі. Починаючи з зими — низка самозахоплень на південнобережжі й у східному Криму, бійки з т.зв. козаками, штурм міськвідділу міліції в Феодосії, побиття телеоператорів у Сімеїзі, різанина в сімферопольському барі. Події, здатні викликати серйозне міжнаціональне протистояння, йшли одна за одною, ніби за якимсь сценарієм, і меджлісові дедалі важче вдавалося втримувати ситуацію під контролем, а небезпека провокування кривавих подій висить над Кримом і тепер.

З іншого боку, за півроку до виборів стахановські темпи партійного будівництва в Криму розвиває Партія мусульман України (Донецьк), яка закликала одновірців віддати голоси В.Януковичу. І до всього на додачу — партія Хізб-ут-Тахрір, яка проявилася саме перед виборами і яка в усьому світі діє в глибокому підпіллі, а в Криму чомусь вирішила проповідувати ідею побудови всесвітнього халіфату публічно, а то й у прямому телеефірі. Вибори в державі невірних, як розумієте, цієї мети не наближають.

Нових гравців на своєму полі меджліс обвинуватив у спробах розколоти народ і похитнути авторитет представницького органу. І якщо стосовно Партії мусульман України такі обвинувачення сприймалися, то повсюдна критика Координаційної ради викликала запитання: адже це не захожі, казанські з Донецька, а свої, кримські. Просто опозиційні, з якими меджліс так і не сів за стіл переговорів і на яких у результаті й зробила ставку ПМУ. Донецькі виявляють щедрість. Рінат Ахметов пожертвував 700 тисяч гривень на будівництво меморіалу пам’яті жертвам геноциду. У політраду Партії регіонів напередодні виборів увійшов віце-прем’єр Е.Гафаров, чиєї відставки вимагав меджліс, а проректор Індустріально-педагогічного університету Ф.Якубов, який проводив у травні В.Януковича вигуком «Ми ваші, Вікторе Федоровичу!», став Героєм України.

У штабі В.Ющенка «татарську» тему коментують делікатно: є резерв, працюватимемо. Але я на місці ющенківців не впадала б у відчай: результати першого туру геть-чисто розвіяли міф про те, що за Ющенка в Криму голосуватимуть лише або в основному кримські татари. Якщо на парламентських виборах серед тих, хто підтримав в автономії «Нашу Україну», кримські татари становили дві третини виборців, то нині — менше однієї третини. А це означає, що «нетатарський» електорат зріс удвічі.

Рефат Чубаров не погоджується, що авторитет меджлісу підірвано, а кримськотатарський народ усе-таки вдалося розколоти. На його думку, другий тур покаже зовсім іншу картину. Можливо, воно й так, можливо, уся річ в традиційному непоспіху, який у Криму жартівливо називають «татарським весіллям». Це коли вас запросили на торжество на п’яту годину, а ви приходите на сьому й не спізнюєтеся — все тільки-но розпочинається. Проте чи той це випадок?