Судова реформа розпочалася

Президент України проголосив курс на удосконалення судової системи, яка повинна стати ефективною, справедливою і доступною для кожного громадянина.

Нагальна потреба реформи зумовлена тим, що суди в теперішньому стані нездатні належним чином захистити права громадян. Таку ситуацію спричинили і недостатнє фінансування, і відсутність реальних гарантій незалежності суддів, і корупція в суддівському середовищі.

На нагальну потребу реформування українського судочинства, зокрема його конституційних засад, неодноразово звертали увагу і міжнародні експерти, насамперед Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія).

Очевидно, що конституційні зміни потребують тривалого часу як за процедурою, так і з огляду на відсутність у парламенті більшості, здатної такі зміни прийняти. Однак не менш очевидно й те, що суспільство стомилося від очікувань і прагне змін уже сьогодні, про що яскраво свідчить катастрофічно низький рівень довіри до судів.

Такий стан речей спонукав президента України до створення Робочої групи з питань судової реформи, перед якою було поставлено завдання удосконалення судової системи шляхом розробки пропозицій про внесення змін до законів без внесення змін до Конституції.

До робочої групи увійшли фахівці органів влади, судді, представники вищих навчальних закладів, науковці, народні депутати України.

Результатом роботи групи став проект закону України «Про судоустрій і статус суддів», прикінцеві положення якого передбачають також внесення змін до ряду процесуальних та інших законів у сфері судочинства.

3 червня 2010 року проект був прийнятий парламентом у першому читанні, що засвідчило початок реального здійснення судової реформи в Україні.

Хоча від представників юридичної спільноти можна почути абсолютно різні думки з приводу змісту реформ, у тому числі й різко негативні, виклад основних положень законопроекту вже сам по собі свідчить про його прогресивний характер.

Що ж глава держави пропонує суспільству?

Насамперед — це зміна процесуальних законів. Пропонується істотне скорочення термінів розгляду справ у судах у порядку цивільного, адміністративного та господарського процесу. Передбачається, що термін касаційного розгляду справ зменшиться вдвічі. Буде скорочено терміни на оскарження судових рішень: з 30 до 10 днів. Пропонується також скасувати можливість направлення справ на новий розгляд.

В адміністративному процесі пропонується запровадити скорочене провадження, яке передбачає розгляд певної категорії справ протягом двох тижнів.

Унеможливлюється затягування розгляду справ через механізм оскарження процесуальних ухвал.

В усіх судових процесах запроваджується антикорупційний механізм автоматичного розподілу справ.

Істотних змін зазнає і система судоустрою. Пропонується зменшення ролі голів судів, що приведе до зростання авторитету і незалежності судді.

Передбачається запровадження не тільки в адміністративних, а й в усіх судах загальної юрисдикції автоматизованої системи документообігу та розподілу справ.

Голови судів позбавляються можливості в будь-який спосіб впливати на матеріально-технічне забезпечення суддів відповідного суду.

Крім того, у господарському і кримінальному процесі голови судів позбавляються повноважень щодо розгляду відводу судді.

При цьому кандидатури на адміністративні посади в судах будуть пропонуватися радами суддів і затверджуватися Вищою радою юстиції, в якій більшість становитимуть судді.

Статус Верховного cуду України приводиться у відповідність до вимог Конституції України з урахуванням позиції Конституційного cуду України щодо неконституційності інституту повторної касації.

Верховний cуд України нарешті почне виконувати свою головну функцію — забезпечення єдності судової практики, розглядаючи справи, в яких мало місце неоднакове застосування норм судами касаційної інстанції. Водночас Верховний cуд України зможе постановляти рішення, яке буде остаточним і обов’язковим не тільки для сторін у справі, а й на всій території України для застосування у всіх правовідносинах, що виникають у державі.

У зв’язку з цим кількість суддів Верховного cуду України поступово, з виходом суддів у відставку або переходом до інших судів, буде скорочено приблизно на таку, яку матиме новостворений Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Урешті-решт Верховний суд України складатиметься із двадцяти суддів.

У процедурі призначення суддів вперше главою держави пропонується такий механізм, що дозволить будь-якій талановитій людині, навіть із найглухішого села, без знайомств і зв’язків, у конкурентний спосіб на прозорих засадах стати суддею, склавши анонімний іспит під пряму відеофіксацію цього процесу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Проект також передбачає істотне посилення ролі суддівського самоврядування в системі судоустрою та підвищення значимості й незалежності органів, які відіграють основну роль у питаннях суддівської кар’єри та відповідальності, — Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Механізм формування цих органів забезпечить представництво у них більшості суддів, на необхідності чого неодноразово наголошували міжнародні експерти.

Водночас президент України відмовляється від низки повноважень, які дає йому чинне законодавство, а саме:

— не матиме повноважень із проведення спеціальних перевірок під час призначення суддів на посади вперше;

— не матиме представництва у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України;

— не матиме повноважень із визначення кількості суддів у судах;

— призначатиме за своєю квотою двох суддів до складу Вищої ради юстиції.

Обмежуються і повноваження Верховної Ради України.

Парламент виключається з числа суб’єктів формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а призначаючи членів Вищої ради юстиції, зобов’язаний двох із них призначати з числа суддів.

У процесі обрання та звільнення суддів парламент прийматиме рішення посвідчувального характеру за спрощеною процедурою без проведення будь-яких перевірок. Головну роль у цих процесах відіграватимуть органи, в яких більшість становитимуть судді, — Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада юстиції.

Загалом, деполітизація судової системи є однією з основних ідеологічних засад реформи.

Один із кроків на цьому шляху — пропозиція заборони нагородження діючих суддів, яке часто використовувалося як подяка за конкретні рішення в конкретних справах.

Фінансова незалежність судів буде забезпечена відповідно до рішення Конституційного суду України виділенням кожному суду коштів безпосередньо законом про державний бюджет. Крім того, Державна судова адміністрація, на яку покладено представництво судів у відносинах з органами виконавчої та законодавчої влади у питаннях фінансування та матеріально-організаційного забезпечення судів, виводиться з системи органів виконавчої влади і підпорядковується органам суддівського самоврядування.

Проект також спрямований на реалізацію антикорупційної політики глави держави.

Пропонується підвищення заробітної плати суддям з одночасним зобов’язанням декларувати свої видатки і доходи.

Процедура притягнення суддів до відповідальності, у тому числі кримінальної, удосконалюється з метою забезпечення невідворотності покарання порушників при дотриманні їхніх прав у цій процедурі відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

Одночасно президент України пропонує посилити кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду і розширити суб’єктний склад тих, хто може бути притягнений за це до відповідальності.

Важливо те, що законопроект забезпечує удосконалення механізму реалізації прав кожного громадянина України. Кожен нарешті зможе оскаржити бездіяльність влади не в чотирьох судових інстанціях протягом кількох років, а в адміністративному суді у двотижневий термін.

Згідно із запропонованими змінами до Кодексу адміністративного судочинства України, іншого рішення у разі бездіяльності органу влади, ніж на користь громадянина, суд постановити фактично не зможе.

При цьому, на відміну від чинного законодавства, всі скарги на дії суддів можуть бути подані безпосередньо до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де в порядку автоматичного розподілу їх перевірку здійснюватиме член комісії, який працює на постійній основі, а не на громадських засадах.

Слід також зазначити, що судова реформа, започаткована главою держави, наближає Україну і до європейського правового простору.

Експерти Ради Європи і Венеціанська комісія, які здійснюють постійний моніторинг вітчизняної судової системи, висловили низку рекомендацій щодо забезпечення міжнародних стандартів правосуддя.

У президентському проекті враховано абсолютну більшість із них, крім тих, які можуть бути реалізовані лише шляхом зміни положень Конституції України. Глава держави виходить із того, що чекати змін до Конституції — це шлях, який не дозволить нам проводити реформи в системі правосуддя, і тому ініціює перший крок, пропонуючи змінити певні речі законами України вже найближчим часом.