Судова реформа. З якими ризиками йде процес формування ВРП

18 серпня, 2022, 17:21 Роздрукувати
Відправити
Відправити

На черзі — кандидати від з'їзду вчених та президента

Судова реформа. З якими ризиками йде процес формування ВРП
© Офіс президента

Призначення в понеділок Романа Маселка та Миколи Мороза у Вищу раду правосуддя (ВРП) привернуло увагу суспільства до перебігу судової реформи. Крім її очевидної важливості для нашого демократичного розвитку, судова реформа, відповідно до висновку Єврокомісії, — одна з умов нашого членства в ЄС. Щоб зберегти статус кандидата, Україна має перезавантажити ВРП та Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Цей складний процес ми розпочали ще минулого літа, коли Рада спочатку ухвалила законопроєкт №5068 про реформування ВРП, а потім — закон про відновлення роботи ВККС.

Сьогодні імплементація цих змін триває в умовах повномасштабної війни, але, очевидно, перебуває в тіні суспільної уваги, порівняно з новинами з фронту. Без сумніву, це створює сприятливі умови для корупційних змов старої судової мафії з метою зупинити реформу.

Етична рада і неетичні кандидати у ВРП

За п’ять років своєї діяльності Вища рада правосуддя встигла прийняти сотні провальних рішень — від незаконних призначень суддів до покривання підозрюваних у тяжких злочинах та тиску на інші судові установи. Саме тому ВРП потребувала зміни складу і підходів до формування. Після тривалого тиску громадянського суспільства та міжнародної спільноти в липні минулого року парламент усе ж таки ухвалив закон про перезапуск органу. Документ передбачав створення спеціального органу — Етичної ради, яка б відібрала нових, доброчесних членів ВРП на місце недоброчесних попередників.

На жаль, у процесі є труднощі.

По-перше, Етична рада закрила онлайн-трансляцію співбесід із кандидатами у ВРП. Мотивувалося це нібито дією воєнного стану. Хоча не дуже зрозуміло, яка така чутлива інформація може прозвучати в інтерв’ю, що загрожувала б життю чи здоров’ю конкурсантів, коли вони перебувають на підконтрольній Україні території. Відтак, рішення Етичної ради просто не відповідає суспільному інтересу і ставить під сумнів прозорість проведення судової реформи, довіру до її результатів.

По-друге, Етична рада рекомендувала до призначення щонайменше двох сумнівних кандидатів — В’ячеслава Талька та Олену Заічко. Талько раніше працював інспектором у ВРП, саме з тими членами, яким голова ОАСК Павло Вовк давав вказівки щодо переслідування суддів. Його витрати в десятки разів перевищують доходи, а ще — він очевидно пов'язаний зі «Слугами народу».

Суддя Заічко причетна до дерибану десятків гектарів землі в Харкові. До того ж її громадська організація відкрито виступала проти реформи Вищої ради правосуддя із залученням міжнародних експертів, повторюючи кремлівські наративи про «зовнішнє управління». Недавно Слідство.Інфо виявило, що вона підробляла рішення на користь харківської бізнесменки Марини Войстрик, внаслідок чого тій скасували майже 7,5 мільйона гривень податкового боргу.

І хоча парламент ухвалив по-справжньому демократичне й державницьке рішення, відсіявши цих сумнівних учасників призначенням Романа Маселка та Миколи Мороза, немає гарантії, що інші суб’єкти призначення вчинять так само. Функцію первинної перевірки і виключення недоброчесних кандидатів усе ж таки має виконувати Етична рада.

Натомість Етична рада не рекомендувала до призначення суддю-викривачку Ларису Гольник. У 2015 році суддя Гольник не лише відмовилася за хабар ухвалити рішення на користь мера Полтави Олександра Мамая, а й подала заяву про злочин, задокументувала його, добилася тюремного вироку для посередника і досі бореться за покарання Мамая. Для багатьох українців вона стала символом чесності, незламності та несприйняття будь-яких проявів корупції, здобула велику підтримку й визнання, зокрема за межами України.

Лариса Гольник
Лариса Гольник

Зважаючи на такі рішення Етичної ради, громадські організації заявляли, що судова реформа на межі катастрофи. А щоб цього уникнути, потрібно змінити низку принципових речей у роботі Ради, зокрема значно підвищити прозорість діяльності органу та забезпечити його стабільну комунікацію з громадськістю, яка аналізує й надає інформацію про недоброчесних кандидатів.

Ненауковий з’їзд науковців

Недоброчесні кандидати — не єдина проблема відбору у ВРП. Цей орган складається з 21 члена, яких призначають різні суб’єкти. Десятьох обирає з'їзд суддів України, двох призначає президент, ще по два — Верховна Рада України, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів та з'їзд представників юридичних ВНЗ і наукових установ. Останній відбудеться завтра.

19 серпня з’їзд науковців планує обрати, щонайменше, одного члена ВРП, але може так статися, що оберуть двох. Річ у тому, що 7 серпня сплив термін, упродовж якого з’їзд науковців мав вирішити, чи звільняти з посади члена ВРП Віктора Грищука, якого Етична рада визнала недоброчесним. Згідно із законом, після спливання цього терміна повноваження члена ВРП припиняються автоматично. Це означає, що на момент проведення з’їзду виявиться два вакантних місця за квотою науковців. І потенційно обидві вакансії можна буде заповнити. Закон вимагає, щоб рекомендованих кандидатів у списку було вдвічі більше, ніж вакансій. Саме так і є, адже Етична рада рекомендувала за квотою з’їзду чотирьох науковців. Це Микола Хавронюк, Олексій Горох, Сергій Меленко та Дмитро Лук’янов. До трьох останніх є питання, до двох із них — серйозні.

По-перше, кандидат Дмитро Лук’янов був членом Конкурсної комісії, яка відбирала суддів до Конституційного суду. Тепер оргкомітет серпневого з’їзду очолює його колега, колишній науковий керівник і екс-кандидат до КС Олександр Петришин. Петришин — дуже цікава особистість. У 2004-му він очолював кафедру теорії права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Саме своїм висновком із його підписом кафедра «освячувала» право Леоніда Кучми балотуватися на третій термін. А ще — він очолює Національну академію правових наук України. Їй підпорядковуються багато наукових установ, і аж семеро делегатів від академії поїдуть на з’їзд (тобто матимуть значну частку голосів).

Лук’янов підтримав Петришина на посаду судді КС. Така «конкурсна рокіровка» є однозначним конфліктом інтересів, бо Петришин, імовірно, поверне Лук’янову послугу й підтримає його на з’їзді науковців.

Ніби для уникнення конфлікту інтересів, Петришин відмовився бути головуючим на з’їзді, натомість ним став секретар оргкомітету Дмитро Лученко. Однак, за нашою інформацією, Петришин продовжує ухвалювати всі рішення, пов’язані з проведенням з’їзду, і Лученко погоджує з ним навіть найдрібніші питання.

По-друге, Дмитро Лук'янов пов'язаний із іншими недоброчесними суддями. Наприклад, він підтримував призначення суддею КС Олександра Сибіги. Той володіє чималою кількістю елітного майна, походження якого не може пояснити офіційними доходами. Це, зокрема, дві квартири і будинок площею понад 700 кв. м. у Києві, сім земельних ділянок, Tesla, Porsche, Toyota Camry, годинники Breitling, Rolex та Breguet. У 2017 році ВККС визнала його недоброчесним, а Верховний суд згодом підтримав це рішення. Чому Лук'янов, попри це, голосував за призначення Сибіги — запитання риторичне.

Інший кандидат, Сергій Меленко, тільки у 2020-21 роках був представником у 93 судових справах. Але за 2020 рік задекларував лише 50 тис. грн доходу, що мізерно мало для такого обсягу роботи адвоката, враховуючи ціну цих послуг на ринку. Донька кандидата у 2019-му отримала в подарунок квартиру в центрі Чернівців. Відповідно до декларації, вартість квартири становить усього 100 тис. грн, що зовсім не відповідає ринковим цінам. Крім того, дружина кандидата є членкинею ради Чернівецької регіональної організації політичної партії «Наші», керівник якої — Євген Мураєв.

Третій кандидат, Олексій Горох, теж має очевидні проблеми з декларуванням. Наприклад, у 2020 році кандидат задекларував тільки 28 тис. грн доходу, хоча є практикуючим адвокатом і часто читає лекції на курсах підвищення кваліфікації, з чого можна зробити висновок, що він має доволі значну практику. Річний дохід такого кваліфікованого і знаного адвоката не може становити 28 тис. грн. Мабуть, саме тому він задекларував мотоцикл Suzuki DL650 V-Strom за ціною в 45 тис., хоча його ринкова вартість утричі вища. І це далеко не всі нестиковки в декларації кандидата. Очевидно, проходячи перевірку Етичної ради, він зміг якось пояснити причини таких розбіжностей, оскільки отримав зелене світло. Але через закритість співбесід громадські організації не могли впевнитися в ґрунтовності цих пояснень.

Але не все так безнадійно. Серед кандидатів є Микола Хавронюк, у доброчесності якого громадськість не має сумнівів. Він — доктор юридичних наук, викладач Могилянки і член правління Центру політико-правових реформ. Хавронюк уже робив свій внесок у судову реформу як автор завдань для конкурсів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Сподіваємося, науковці як слід оцінять його кандидатуру.

Цікаво, що сам з’їзд проводиться в Полтаві. Бо що зникне з очей, зійде і з думки, як каже українська приказка, а проводити сумнівні кадрові призначення простіше в Полтаві, ніж, припустімо, в Києві. Також, за інформацією Фундації DEJURE, кілька провідних правничих шкіл країни, зокрема Києво-Могилянська академія та ЛНУ імені Івана Франка, офіційного запрошення на з’їзд так і не отримали. Це пряме порушення ч.9 ст.13 Закону про ВРП, яка стверджує, що «повідомлення про час і місце проведення з’їзду… невідкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, які делегують своїх представників на з’їзд». Також, за нашою інформацією, окремі делегати свідомо не братимуть участі у з'їзді, щоб «не легітимувати цей фарс».

Президентська конкурсна комісія

Президент теж має призначити члена ВРП на одну вакантну позицію за своєю квотою. З цією метою в його офісі минулого місяця створили цілу конкурсну комісію, яка має відібрати кандидатів. До її складу увійшли троє науковців (доценти і викладачі українських університетів) та один суддя у відставці. Прикметно, що в комісії немає жодного представника громадських організацій, які роками адвокують судову реформу й аналізують кандидатів на таких конкурсах. Крім того, жоден із членів комісії не був помічений раніше як фахівець, публічний спікер на тему реформ правосуддя.

Який сенс цієї комісії, коли Етична рада вже проводить попередній відбір кандидатів? Можливо, її створили спеціально для того, аби додатково відсіяти потенційних агентів змін, яких не хочуть бачити у ВРП. Але президент не може опуститися нижче стандарту, заданого парламентом призначеннями Маселка і Мороза. Якщо він вибере когось вочевидь недоброчесного, це підірве довіру суспільства до нього й до реформи. Сподіваємося, на Банковій це розуміють.

Перелік кандидатів у ВРП за квотою президента вже є на офіційному сайті. Фундація DEJURE проаналізує всіх претендентів і опублікує свої висновки.

Що буде з реформою далі?

Ставки в цій грі високі як ніколи. Не буде перебільшенням сказати, що цей процес визначатиме, якою буде Україна в найближчі десятиліття. Нагадаємо: на сьогодні вакантні 2,5 тисячі посад суддів, ще приблизно 500 підуть у відставку найближчим часом, — про це самі судді заявляли неодноразово.

Таким чином, новому складу ВРП і кваліфікаційній комісії суддів, яку вона сформує, випаде призначити приблизно половину всього суддівського корпусу (в Україні має бути близько семи тисяч суддів).

Якщо схибити на цьому етапі, наступне серйозне оновлення суддівського корпусу стане можливим лише через кількадесят років, коли судді, яких обере нинішня ВРП, підуть на пенсію; звільнити їх із посад до того буде практично неможливо.

Тому на кону не тільки наше членство в ЄС, а в принципі спроможність держави розвиватися, чинити опір і виживати.

Як ми вже уточнювали, крім з’їзду науковців і президента, своїх представників до ВРП трохи згодом мають делегувати з’їзди суддів і адвокатів, а також конференція прокурорів. Співбесіди з кандидатами за кожною квотою Етична рада проводитиме ще близько місяця. В кожному з цих процесів є свої важливі нюанси, які потребують окремої уваги. Ми уважно стежитимемо за ними і повідомлятимемо про перебіг подій.

Related video

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК