«Столичний цирульник»

Правду кажуть: «Київ найзеленіше місто». Не в сенсі саду. У значенні сейфа. На цьому тижні відзначився регіонал Олександр Богатирьов, який на останній сесії Київради наполегливо лобіював питання про виділення 240 (!) га ТОВ «Лісове містечко». Поширити свою «обмежену відповідальність» товариство збиралося на зелені насадження у Конча-Заспі. З метою їх «охорони».

Така «безкорисливість» початківця-політика шокувала присутніх. Навіть колег по фракції. Занадто вже великий шматок, кажуть, щоб проштовхувати його з голосу й без відмашки згори…

Зауважимо, що жертвами цієї зеленої течії вже встигли стати не тільки депутати всіх кольорів, які стабільно захоплюють столичні землі, але й кияни вночі 27 червня, побиті при обороні від забудови скверу на Березняках.

Тільки в червні Київ облагодіяв місцеву публіку чотирма сотнями гектарів землі. Темпи освоєння столичної території не можуть не вражати. Кажуть, що за літню каденцію у Київраді відбудеться на дві сесії більше, ніж планувалося. Команду Леоніда Михайловича підстьобують вибори. А раптом потім дах потече? Хоча, хто є для місцевого мера «дахом» — питання досі відкрите. На нього, як і раніше, претендує як прем’єр, так, схоже, і президент. Раз мовчить.

А поки суд та діло, народ із кров’ю вириває у бізнесменів-забудовників свою перемогу. Один зі сміливців, які обороняли від забудови ділянку, продану в сквері на Березняках будівельній компанії «Кроун» ще 2003 року, потрапив у реанімацію. За останніми даними опозиції, з травмами різного ступеня тяжкості госпіталізовано ще 13 чоловік. Проте кого це нині хвилює? Та ж фірма на останній сесії одержала ще одну ділянку. Одержить і на наступній. Механізм бізнес-машини працює без збоїв. «Столичний цирульник» у своєму переможному марші «косить зелень» і «валить ліс», завалюючи штабелями рішень обіцянки, принципи й партійні бренди...

За місце біля керма цієї диво-машини, як і раніше, змагаються. Але якщо, приміром, той же Черновецький про всяк випадок намагається підстелити собі соломки в списку «Регіонів», то самі регіонали досі не визначилися. З одного боку, безславний рейтинг одіозного персонажа на дно тягне, з іншого — необмежена влада незліченними багатствами надить. Непевність посилюють ще й внутрішні протиріччя між групами впливу. Штовхаються регіонали нині не тільки на самому верху. Синці від ліктів протиборчих у Партії регіонів сторін чітко відчуваються і на тілі столиці. Проте це тема для іншої розмови.

Не ховаються за деревами, а гарують на імідж у Києві нині тільки уламки, які залишилися від «Демократичного Києва», — БЮТ і Блок Кличка. Вони схожі на зайві болти, що випали з машини влади. Зрозуміло, погоди поки що не роблять. Самі заяви. Так, Віталій Кличко вже вкотре закликав громадськість відреагувати на розграбування столиці, якого, на його думку, «не було з часів Батия». Громадськість відреагувала негайно. Лідер «Нашої України» пан Кириленко запросив «розгарячкованого» боксера в партійний список. Зауважимо, що відповідь столичного політика на несподівану гостинність нашоукраїнця може цікавити нас хоча б із двох причин. По-перше, чи вдасться Кличку зіставити власні мерські амбіції з амбіціями Луценка, при цьому не піддавшись крамольній думці: «А чи не грає В’ячеслав Олександрович таким чином проти Юрія Віталійовича в боротьбі за перший номер списку?” Втім, питання вже вирішене. І не на користь Кириленка. По-друге, яким чином у разі згоди чемпіона сполучити дві іпостасі — затятого опозиціонера в столиці й члена списку партії, яка, беручи участь у розподілі землі, фактично стала сателітом Черновецького?

— На сьогодні можна констатувати повну некерованість фракції «НУ» у столиці, — каже член фракції БЮТ у Київраді Олександр Бригинець. — Нагорі нині лідирує одна група, а в Києві — інша. Це дві різних «НУ». Схожа ситуація була й у нашій фракції до її розколу. «Нашій Україні» тепер потрібно остаточно визначитися: або жорстка опозиція, або більшість. Звичайно, у них зовсім інший розклад сил — бізнесу виявилося більше. Опозиційні Андрієвський і Черников погоди не роблять. Проте зберігати фракцію, бути в опозиції, а по ходу вирішувати якісь комерційні питання... У такий спосіб можна зберегти колектив, але повністю посадити рейтинг «НУ» в Києві.

Але ці проблеми закінчаться лише тоді, коли президент нарешті зверне увагу на те, що розкрадаються землі не тільки в Пирогово... Дуже прикро, що поведінка однієї маленької фракції псує велику ідею співробітництва БЮТ і «НУ» на вищому рівні, яке може призвести до перемоги на майбутніх парламентських виборах, — завершив Бригинець.

Нагадаємо, що в нашоукраїнців ще минулої осені була досить упевнена спроба зайняти свою нішу в опозиції. Досі пам’ятаю непохитний образ глави столичної організації Мартиненка на перших організаційних зборах «Демократичного Києва». Вже тоді, чесно кажучи, мучило питання: а чому це один із «любих друзів» із головою та й у вир опозиційної боротьби? Але, так чи інакше, це був крок. Тарифну кампанію також почали нашоукраїнці на чолі з Мартиненком й Андрієвським, а потім разом із БЮТ її виграли. До чого веду? Весь цей рік столична організація і фракція апелювали до президента щодо підтримки своєї позиції. Як до ідейного лідера партії. Підтримка не прийшла. А кілька рідкісних заяв про неприпустимість підвищувати тарифи, а тепер про проблеми в Пирогові виглядають, м’яко кажучи, банальним небажанням гаранта починати різкі рухи відносно керівництва столиці. Чи слід дивуватися, що при такому кураторстві в Києві справді утворилася інша «Наша Україна»? Риба шукає, де глибше...

Зрозуміло, що тверезе розуміння таким потужним кризовим менеджером, як пан Болог, того, що перерозподіл комунальної власності столиці не припиниться при жодному мерові, — вагоме виправдання лояльної позиції секретаріату відносно Києва. Як і прагматична оцінка ролі мера в історії, а точніше, у результаті майбутніх виборів у столиці — теж аргумент для того, щоб не псувати стосунки з Леонідом Михайловичем. Проте вже тільки зустрічна твереза оцінка того, що відбувається у рідному місті його жителями суцільною лінією перекреслює всі потуги команди президента зберегти баланс інтересів із Черновецьким. Плюс переговори Черновецького з «Регіонами» про місця в списках, плюс падаючий рейтинг «НУ» у Києві, плюс зіпсований імідж союзу демократичних сил на національному рівні, плюс... побиття киян, які протестують проти політики міського голови. Невже й після цього Ющенко досі сумнівається щодо потреби витягти основний болт, що застопорює хід бізнес-машини?