Столичний обмін: я тобі драбину, ти мені — корону

19 листопада, 2010, 18:22 Роздрукувати Bипуск № 43, 19 листопада-26 листопада 2010р.
Відправити
Відправити

Указ президента про призначення главою Київської державної міської адміністрації (КМДА) Олександра Попова офіційно закріпив основні умови угоди між Банковою і чинним мером Києва...

Указ президента про призначення главою Київської державної міської адміністрації (КМДА) Олександра Попова офіційно закріпив основні умови угоди між Банковою і чинним мером Києва. У результаті ставленик Віктора Федоровича зосередив у своїх руках виконавчу владу столиці, отримавши право першого підпису при розпоряджанні бюджетом. Леонід Михайлович, який наслідив у кримінальному кодексі, натомість отримав свободу (і це підтверджують відполіровані до блиску результати перевірок КМДА силовиками, котрі відповіли на офіційні запити «Дзеркала тижня») і можливість показуватися на сесіях Київради, називаючись мером щонайменше до 2012 року.

Що при цьому дісталося місцевому самоврядуванню столиці? Тут думки розділилися. Одні назвали акт президента цинічним переходом від політичного шулерства до політичного бандитизму, коли нерейтингова в столиці партія влади відкрито відібрала в киян право переобрати мера. Інші вважають такий політичний крок вельми тонким і успішним для того, щоб навести в столиці порядок. Треті продовжують битися над формулою такого собі балансу: мовляв, хоч би в який неправедний спосіб Янукович відібрав владу в Черновецького, в нього не залишається іншого виходу, крім як показати тут результат. У будь-якому разі Київ від цього тільки виграє. Тактично. Хоча стратегічно так і залишиться заручником політичних ігор та амбіцій.

Ми ж, знаходячи окремі раціональні зерна в перелічених вище доказах, обмежимося виключно фактами згаданої угоди і зауважимо, що основних інструментів, якими партія влади скористалася, щоб виміняти, а не виграти під час чесних виборів собі корону Києва, було два. Це закон про столицю, куди було внесено потрібні зміни, які дозволили призначити главою адміністрації не обраного киянами мера. І сам мер, котрий дав безліч приводів себе шантажувати. Події розгорталися стрімко. Інструменти застосовувалися професійно. Спробуємо по черзі.

Ще в березні, на хвилі перемоги Януковича і на тлі падіння рейтингу Черновецького Банкова закатала рукави і почала активно й демонстративно наводити в столиці порядок. Леонідові Михайловичу дали випробний термін — до першого травня, а силовикам поставили завдання: копати без обмежень. Черновецький, певна річ, заметушився, силовики ж заглибилися в надра КМДА і Київради. Прес-конференції віце-прем’єра Сівковича з інформацією про вдалі знахідки ледь не ввійшли у звичку. Було мало конкретики і багато натяків. Слідство триває. Громадськість же, яка чотири роки спостерігала за тим, як можна безкарно грабувати місто, зачаїлася в очікуванні акту справедливості стосовно головних героїв столичної історії — Черновецького, Довгого, Кільчицької, Басса та ін. Проте земля повнилася чутками, а в тенета оперів МВС, СБУ і прокуратури потрапляла здебільшого дрібна й середня рибка. То затримали начальника управління охорони здоров’я пані Качурову, то оголосили в розшук голову відділу землевпорядження, то голова земельної комісії Київради пан Євлах переніс інфаркт і подався в «мандри»... При цьому великі рибини столичної влади продовжували справно з’являтися на людях і виправлятися. У рамках випробного строку, зрозуміло. Вже тоді стало ясно, що Банкова зробила в столиці свою ставку. І навряд чи на справедливість.

У червні в мерії з’явився Олександр Попов. За два-три тижні екс-міністр ЖКГ і мер Комсомольська сформував свою команду, витіснивши з олімпу забронзовілих у «джипах» і «майбахах» пташенят Черновецького. Відповідати ж на запитання журналістів про законність своїх дій при живому мері господарник Попов відразу не полюбив, і вважав за краще флегматично переводити стрілки на політичні верхи. А там продовжували роздумувати. До вересня. Коли, власне, й з’явилися відомі нововведення в законі про столицю. Сьогодні можна скільки завгодно розмірковувати про їх відповідність статті 141 Конституції... А можна просто засвоїти традиційний розрахунок Банкової: «ви там посперечайтеся, до КСУ сходіть, а тим часом глава КМДА буде призначений і почне працювати. А там уже, як мовиться, судді вирішать, як треба...». Насправді вже у вересні президент Янукович міг призначити Попова на відповідальну посаду. Проте напередодні місцевих виборів і бліцкригу з ліквідації райрад у столиці це було б надто хорошим подарунком опозиції. Дату перенесли на січень. Але ж зараз тільки листопад?

За інформацією «ДТ», річ у Попові, якому набридло пояснювати свою нелегітимність. Але ще більше Олександру Павловичу, який нині працює на результат, набридло залежати від мінливого настрою Леоніда Михайловича. За яким, до речі, залишалося право першого підпису як глави КМДА, уповноваженого ухвалювати рішення з розподілу бюджету. Більше того, мер виявився хорошим учнем — він почав так само уміло торгувати своїм підписом, як торгують його свободою колеги Попова (але про це трохи нижче). Плюс Черновецький ніколи не соромився (і не соромиться) в потрібний момент у потрібному кабінеті натякнути, що може й у відставку піти (що аж ніяк не влаштовує Януковича, який усе ще не має в столиці рейтингового, спроможного перемогти на виборах кандидата). Звичайно, в момент такого загострення Черновецькому відразу дають пігулку під назвою «МВС», «СБУ» чи «прокуратура» — і він заспокоюється, але слово, як кажуть, не горобець, може й плани зруйнувати.

Хоч Олександр Павлович виявився людиною м’якою й поступливою, а також, на думку учасників подій, не готовою до рівня столичних інтриг, він таки проявив характер. І президент відгукнувся — указом про його призначення. Проте слід зауважити, що сьогоднішній повновагий глава КМДА Попов абсолютно логічно відсилає всіх до законів про столицю і місцеве самоврядування, вказуючи, що в руках у Черновецького залишилося досить багато важелів впливу на столицю. Так, торкатися бюджету — зась! Але прийняття бюджету, земля, комунальна власність та інші речі, якими відає виключно Київрада, — у Черновецького. І ось саме десь у цьому місці й відбувся основний обмін предметами першої необхідності між президентом та мером. Леоніду Михайловичу за корону тактовно і востаннє запропонували драбину. Для того, щоб він плавно спустився з вершини своєї необмеженої влади і опинився у звичній для себе атмосфері Лазурного берега або ще чогось... а не впав, сповитий, десь у районі Різницької, Володимирської, Богомольця чи Фрунзе. Адже розкопки ще не завершено.

Проте для того, щоб максимально об’єктивно підійти до розгляду другого інструменту, яким так майстерно сьогодні маніпулює влада, ми подали запити в силові структури, продублювавши Київ і центральний рівень МВС, прокуратури, СБУ, КРУ, а також адміністрації президента, де розробку столиці курирує заступник голови АП Геннадій Васильєв. Зізнаємося відразу, що, внаслідок уважного спостерігання за подіями, ми й не сподівалися почути про вилов якоїсь великої риби. І не помилилися загалом. Хоча і вдячні за оперативну відповідь.

Прокурору Києва Ударцову, наприклад, за те, що він у делікатній формі відіслав нас на сайт прокуратури, де багато написано про порушені справи стосовно хабарників КМДА. Що, загалом, свідчить про ударні і стабільні будні прокуратури. Проте нічого не каже про бажання вийти на слід тих, про кого, очевидно, прямих команд згори не надходило. Згідно з укладеною угодою.

Начальник управління СБУ столиці Парамонов виявився більш конкретним — хоча теж не надто удачливим рибалкою. За наданою інформацією, СБУ у 2010 році активно вивчала містобудівну і земельну сфери столиці, комунальну власність та інші потенційно дохідні напрями, які освоювала команда Черновецького. За результатами проведених перевірок порушено дев’ять кримінальних справ, у яких фігурують посадові особи КМДА і Київради. Чотири з них порушено відносно посадових осіб, п’ять — за фактом скоєних злочинів. Так, слідчий відділ управління сьогодні здійснює супровід кримінальних справ відносно начальника головного управління містобудування і землекористування КМДА, начальника головного управління охорони культурної спадщини, начальника головного управління охорони здоров’я і медичного забезпечення (нецільове використання коштів бюджету). (Документ на сайті «ДТ». — Авт.) Усі ці посадові особи утримуються під вартою.

У рамках однієї з кримінальних справ оголошено у розшук керівника постійно діючої комісії Київради (прізвище якого ми згадували вище). У цілому у кримінальних справах стосовно чиновників КМДА проходять десять осіб. Справи, які порушено СБУ за фактом вчинення злочинів, пов’язані з порушеннями в діяльності головних управлінь із фізичної культури та спорту, комунальної власності, міського бюро інвентаризації і КП «Реклама». До речі, зацікавилася діяльністю КП «Реклама» і прокуратура столиці. Знайшли на сайті. І тут слід трохи затриматися. Оскільки, за даними достовірних джерел, саме комунальні підприємства, що їх столична влада метала як ікру, збільшивши кількість останніх із 46 до 246 (!), стали одними з найуспішніших точок докладання корупційних умінь команди Черновецького.

Схема проста як сльоза. За законом, КП 20% своїх доходів повинні перераховувати у міський бюджет. Повинні. Але не перераховували. Непомічена в загальному потоці новин інформація прокуратури про те, що тільки «Київреклама» за 2010 рік заборгувала у бюджет аж 27 мільйонів, власне, підтверджує цю версію. Гроші йдуть із бюджету на КП і назад не повертаються. Скиглення з приводу обміну підпису на бюджетні транші для придуманих КП дістало Попова, ставши останньою краплею у президентському паркері, яким підписано указ.

Показові справи стосовно діяльності КМДА розслідує МВС. Про що нам і повідомили у столичному ГУ. На сьогодні в зоні розслідування міліції — чотири кримінальні справи, порушені за результатами перевірки за фактом розкрадання коштів міського бюджету у сфері будівництва та комуналки. Так, посадові особи КП «Київзембуд» «освоїли» 10 мільйонів. Підприємливий заступник директора в розшуку. КП «Київжитлоспецексплуатація» уклало договір із якимось ТОВ на заміну ліфтів у Шевченківському і Голосіївському районах. ТОВ отримало вісім мільйонів і... не замінило ліфти. Міліція з’ясовує роль кожного в цій історії. Стосовно директора ТОВ і одного з керівників КП ведуться слідчі дії. 23 мільйони бюджет подарував одному з ВАТ, яке у рамках субпідряду «ударно будувало» лінію швидкісного трамваю. Мільйони, як ви розумієте, пішли наліво і були легалізовані. Учасників афери заарештовано. До речі, в запуску швидкісного трамваю для киян активну участь брало і КП «Київпастранс». Разом із черговою підставною фірмою. Не пощастило. Тепер доведеться звітувати за 850 тис. гривень.

А ось Черновецькому, Довгому, Бассу з товаришами справді пощастило більше. Адже це в них треба запитувати, де тисячі га розкраденої землі, де десятки комунальних підприємств, які попливли з Києва під акомпанемент дружніх голосувань депутатського корпусу та підписів на рішеннях мера?! Зізнаємося, нас це теж дуже цікавить. Утім, як і людей, котрі розслідували ці злочини і в СБУ, і в міліції, і в прокуратурі. Однак результати розслідувань не ввійшли в надану офіційну статистику. Угода ж уже набрала сили.

Цікаво, що СБУ, наприклад, займалася земельними махінаціями команди Черновецького ще з 2008 року. Як розповідають обізнані люди, багато цікавих сюжетів було розкрито ще до приходу Януковича. Проте справжню зацікавленість у результатах проявила саме ця команда. Лише один приклад очима учасника подій. Пригадуєте гучну історію з 1000 (!) земельних ділянок, виділених Київрадою на підставних осіб? У людей просто за копійки купували документи, на кожного оформляли по 10 соток плюс рішення сесії і... підпис Леоніда Михайловича, звісно. Тут вам не 25 мільйонів... Нишпорки працювали день і ніч. Літній обшук у Довгого, до речі, в рамках цієї пікантної історії. Шукали факсиміле. Воно потім знайшлося — тільки в його заступника із земельних питань.

І що?

Хлопці працювали розумно. Жодного підпису самого Довгого на жодному рішенні немає. Тільки факсиміле. Яке в заступника і голови земельної комісії Євлаха. Жодного письмового розпорядження Довгого щодо цього теж немає. (Зауважимо, сьогодні Олесь Станіславович став апріорі обережний. 242 об’єкти на приватизацію, які лобіював пан Супруненко, секретар, що виправився, зняв із порядку денного останньої сесії. Чим, до речі, викликав велике роздратування сім’ї.) Довести ж вину Довгого можна, тільки якщо той-таки пан Євлах дасть показання на свого безпосереднього керівника і підтвердить, що не сам креативив. Але Євлах, по-перше, ховається, а по-друге, ніколи не дасть жодних показань — бо це вже буде змова й зовсім інша — більш жорстка — стаття. «Усе, як за старих добрих радянських часів. Кругова порука, взяття на себе відповідальності виконавцем і велика вдячність даху, який прикрили. Потім — позиція слідчого (якому можна дати на лапу) і, звісно, «найсправедливішого» суду у світі. Можеш потрапити під амністію або п’ять років умовно. Зате в тебе дві ділянки і грошей неміряно. І велика людина до кінця днів своїх буде зобов’язана...», — небезпідставно переживає компетентний «силовик».

Плюс Київрада — колегіальний орган, де індивідуальної відповідальності ніхто з депутатів не несе, плюс підпис Черновецького на незаконному рішенні? Та це ж також — факсиміле, та ще й у потоці тисяч паперів, халатність і тільки... Плюс політична воля. Точніше, її відсутність. Одне слово, як завжди, за все відповідатимуть стрілочники. Їхні діяння, власне, тепер і розслідують МВС, прокуратура, СБУ. А великі з великими поділяться. Без галасу та пилу. І, до речі, не факт, що найбільший у цьому братиме участь: Янукович, кажуть, Черновецьким гидує.

Замість висновків

Ось, власне, і всі подробиці здійсненого обміну. Безумовно, стратегічного не тільки для сторін, котрі його провернули, а й для тих, кого ось так просто (навіть не спитавши згоди) забрали в одного господаря і передали на піклування іншому. Прямо феодалізм якийсь... Навряд чи варто наразі розмірковувати, до чого приведе влада Попова—Януковича у столиці. Насправді в нас формується нова-стара політична реальність. Коли політична доцільність і бажання зберегти владу за будь-яку ціну визначають лінію поведінки. І ні закон, ні Конституція, ні думка громадськості — ніщо не може завадити таким угодам. Бо закон можна відкоригувати (є більшість), Конституцію — змінити (тепер можна і в зал не приходити: Чечетов рукою махне — й готово), громадськість — проігнорувати і все це пояснити крайньою необхідністю провести реформи.

Проте, скажете ви, у киян сьогодні з’явився реальний шанс. Отримати швидкісний трамвай, нові станції метро, транспортні розв’язки і, можливо, навіть повернути в комунальну власність ключові підприємства типу «Київгаз», «Київводоканал», «Київхліб» тощо. Попов публічно поставив перед собою такі цілі. Тому що результат у столиці, вкрай необхідний партії влади й особисто Януковичу, можна показати, тільки скоригувавши грошові потоки у бік пріоритету міських, а не особистих інтересів. Вочевидь, у Києві це вимушене коригування наразі відбувається. І слава Богу, знову додасте ви, змучені черновецькими та довгими. Зізнаюся чесно, і автор вбачає у цьому раціональне зерно. Як, утім, і в тому, що останні кроки влади в столиці нарешті дали чітку відповідь на запитання: з допомогою якого інструменту влада планує керувати країною. Так, панове, на наші вулиці прийшли централізація й авторитаризм. Крапка. Спасибі Віктору Федоровичу за відвертість. Йому, слід гадати, регулярно доповідають, що навіть у Європі дедалі частіше звучать репліки, що тільки так, стиснувшись у кулак і приймаючи непопулярні рішення, влада може вивести свою країну з кризи.

Related video

Однак чи розповідає Віктору Федоровичу його оточення, що в тій-таки Європі сильну владу і централізацію розглядають як короткочасний тактичний, швидше — економічний захід, а не як державну стратегію. І тепер питання лише в тому, як він — Віктор Янукович — розглядає свою політику: як тактику для проведення реформ (у столиці, в регіонах, у країні...) — чи як стратегію для утримання власної влади. Як у Росії. Адже в першому випадку йдеться виключно про економічні важелі. У другому — про політичні принципи.

Тому що в Європі нікому й на думку не спаде під час кризи згортати демократію, ліквідовувати місцеве самоврядування й вибірково використовувати закон, караючи чужих, а милуючи своїх і потрібних. Не кажучи вже про угоди, такі як столична. Тому що там для кожного короля про запас є камера, а не драбина. На всяк випадок.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК