Старі кадри в новій команді

В Україні - новий віцепрем'єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції. У четвер Верховна Рада віддала 296 голосів за зняття з посади Вадима Пристайка та 255 голосів - за призначення Ольги Стефанішиної. Відразу ж зазначимо: вона не родичка депутатки з "Голосу" Ольги Стефанишиної. І навіть не однофамільниця: їхні прізвища відрізняються однією літерою.

Якщо Стефанішину добре знають у нечисленному експертному середовищі, то для української громадськості вона - персона мало відома.

Співрозмовники DT.UA, які досить близько знають Стефанішину й мають досвід роботи з нею, зазначають її професіоналізм, амбіційність, управлінський досвід у держструктурах. "Професійний євроінтегратор. Вона знає Брюссель, і її там знають", - зазначив один із наших конфідентів, звертаючи увагу на те, що Стефанішина займалася питаннями євроінтеграції під час роботи в Мін'юсті, беручи участь у підготовці Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а з 2016 року була генеральним директором урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Професіоналізм Стефанішиної очевидний і для ОП, де, знаючи про її скептичне ставлення до Зе!команди й перебування в передвиборному списку партії "Українська стратегія Гройсмана", все-таки вирішили посилити уряд експертом у сфері права ЄС і міжнародного торговельного права. "Це було рішення Єрмака", - зазначають наші джерела, звертаючи увагу на те, що багато учасників виборчого списку експрем'єра в останні місяці одержали посади в органах влади.

Утім, у Банкової вибір кандидатів на посаду віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції був не таким уже й великим. Примітно, що Стефанішина входила в шортлист кандидатів на цю посаду ще влітку минулого року, коли формувався уряд Гончарука. Однак тоді в ОП віддали перевагу Дмитру Кулебі.

"Призначення Стефанішиної - хороше рішення Банкової для посилення європейського та євроатлантичного блоку уряду. І кінець операції з виведення з уряду Вадима Пристайка", - прокоментував призначення один із наших співрозмовників.

Нагадаємо, що Пристайко, в якого під час перебування міністром закордонних справ не склалися комунікації із Зеленським і була напруга у відносинах з Єрмаком, став віцепрем'єром, по суті, випадково. Його призначення - наслідок гарячкових дій Банкової, яка намагалася терміново закрити пролом у кадровому розкладі уряду, що виник після призначення Кулеби головою МЗС. Передбачалося, що Пристайко тимчасово побуде віцепрем'єром перед від'їздом у посольство.

Під час свого транзитного перебування на Грушевського Пристайко більше уваги приділяв питанням євроатлантичної інтеграції, ніж європейської. Це недивно, враховуючи, що його дипломатична кар'єра багато в чому була пов'язана з НАТО. При цьому пандемія внесла в діяльність віцепрем'єра й інший порядок денний: він займався й питаннями координації допомоги в протидії COVID-19, і виїздом до інших країн українських трудових мігрантів в умовах карантину.

На відміну від Пристайка, Стефанішина добре розуміється на питаннях відносин із ЄС і погано - з НАТО. "Євроатлантична інтеграція ніколи не була їй особливо цікавою", - зауважив один із наших співрозмовників на умовах анонімності. Тим часом Стефанішиній доведеться активно працювати з Брюсселем, щоб реалізувати мету, поставлену раніше Києвом, - приєднати Україну до програми "Партнерство розширених можливостей".

Що ж стосується завдань, що стоять перед новою віцепрем'єркою, то вони незмінні протягом останніх років ,- переговори щодо відновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС, інтеграція нашої країни в цифровий ринок ЄС, впровадження Києвом енергетичного доповнення до Угоди про асоціацію, підготовка угоди щодо "промислового безвізу", імплементація стратегії з інтегрованого управління кордонами, робота з подовження санкцій країн - членів Євросоюзу відносно Росії тощо. Чи зуміє їх виконати нова віцепрем'єрка? Це залежить не тільки від того, наскільки професійною буде українська команда на переговорах із Брюсселем.

Посада віцепрем'єра передбачає більшу відповідальність і небагато важелів впливу на міністерства й відомства. А політика європейської та євроатлантичної інтеграції - це щоденне виконання домашнього завдання зі здійснення змін у країні, де роль профільного віцепрем'єра - координація діяльності всіх міністерств і відомств у цьому напрямі. Чи зможе Стефанішина змушувати міністерства виконувати потрібні рішення? "Боюся, аби її не з'їли дуже швидко. Ця посада для міцних", - висловив побоювання один із наших співрозмовників.

Серед першорядних завдань, що стоять перед новою віцепрем'єркою, - формування своєї команди й організація її роботи. Багато хто з наших співрозмовників зазначає: попри свій багаторічний управлінський досвід, вона поганий менеджер. "Щоб Стефанішина була результативною на посаді віцепрем'єра, поруч із нею має бути досвідчений керівник", - вважає один із наших конфідентів.

Стефанішиній потрібно співпрацювати з офісом президента, Верховною Радою, колегами по уряду й кабмінівською бюрократією. Це завжди передбачає особистісні конфлікти. Уже зараз видається, що вони можуть виникнути у відносинах з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою і заступником голови ОП Ігорем Жовквою. І якщо останній критично ставився до призначення Стефанішиної, то Кулеба, за словами наших джерел, її підтримував.

А враховуючи її нетерпимість до критики, не виключено, що невдовзі виникнуть і конфлікти у відносинах із неурядовими організаціями.

Як зазначають наші співрозмовники, "Стефанішина ніколи не була політиком, а завжди - держслужбовцем". І якщо в новопризначеної віцепрем'єрки хороші стосунки з кабмінівською бюрократією, то чи слухатимуть і чутимуть її на Банковій і Грушевського, а не розглядатимуть як зручну ширму для Києва, за якою можна сховатися від пильних і вимогливих поглядів західних партнерів? При цьому нова віцепрем'єрка має пам'ятати: виконувати джентльменські обіцянки - не в правилах Банкової.