Сміття з прокурорської хати

- А хто в нас із нових призначень неперевірений?

- Генпрокуратуру ще не дивилися.

- Про Ярему однак нічого нового не буде, заступників подивімося.

Приблизно чверть розслідувань у програмі "Наші гроші" починаються з аналогічного діалогу. У кожному розслідуванні, не побудованому на "таємничих джерелах" (а такого ми не практикуємо практично ніколи), можна відштовхуватися або від дії, або від людини. Конкретні дії беруться з новин чи "Вісника держзакупівель". Люди знаходяться в процесі перевірок усіх високих призначень. Це просто: вибирається відомство, складається список співробітників до рівня умовного начальника департаменту, після чого всі ці люди та їхні найближчі родичі перевіряються на причетність до бізнесу, державних закупівель, підозрілих зв'язків. Це доволі поверхова перевірка, яку можна провести з допомогою відкритих джерел інформації.

Саме під час такої перевірки журналіст програми Аліна Стрижак встановила, що син заступника генерального прокурора Анатолія Даниленка був співвласником фірми "Солтанівка каскад". А сама ця компанія вивела з держвласності 140 га озер. При цьому прокуратура під час судового розгляду не виявила належної ретельності: після її втручання держава фактично позбулася можливості повернути втрачені землі й воду.

Цього достатньо, щоб привернути увагу. Докладніша перевірка показала таку схему: каскад озер, створений штучно з річки, раніше належав державному підприємству "Забір'я". У процесі трансформацій держпідприємство стало акціонерним товариством, куди ввійшли кілька юросіб. А вийшовши - "винесли" з собою й частину майна: ті ж озера. Загальна площа озер становила близько 270 га. Частину з них прокуратура відсудила. Але озера, що дісталися фірмі "Солтанівка каскад", залишилися в нового власника.

Серед власників і керівництва компанії були: син нинішнього заступника генерального прокурора Анатолія Даниленка, син депутата Київради від УДАРу і члена комісії по боротьбі з корупцією Геннадія Ільїна та нардеп-комуніст Руслан Скарбовійчук - член комітету ВР з питань агрополітики. Надалі склад засновників трохи змінювався, компанію переписували на родичів, однак вона завжди залишалася під контролем цих трьох чоловіків.

Аналіз документів, збір і перевірка інформації забирають кілька днів. Перший виїзд на місце журналістка провела приблизно через тиждень після початку роботи над темою. За місцем реєстрації "Солтанівка каскад" міститься смітник, сторож якого назвав власником Даниленка. І вказав на його будинок. Хоча комплекс із кількох будинків на величезній території правильніше називати маєтком.

А через день після початку відкритої роботи над темою Аліну Стрижак зустрів біля під'їзду її будинку чоловік, який настирливо рекомендував "відпочити" від журналістських розслідувань. І висловив низку погроз її родичам.

Цей візит можна пов'язати лише з Даниленком, оскільки над іншими темами журналістка не працювала. Нічого схожого не траплялося за всю історію існування програми - а це практично рік. Під час розслідувань щодо Клюєва, Януковича, Табачника, Захарченка, Іванющенка - багатьох чиновниках і тіньових діячів часів Януковича - жодного разу ніхто не приїжджав до журналістки додому з погрозами. За всю мою особисту практику журналістських розслідувань це другий випадок.

Однак навіть погрози не так засмучують, як відповідь генерального прокурора Віталія Яреми. Погрози можна зрозуміти. Безмежний страх публічності у чиновника, який усе життя пасся на жирних посадах, залишаючись при цьому в тіні. Тим більше коли кар'єру цей чиновник зробив у МВС.

Але що може виправдати генерального прокурора, який прикриває свого підлеглого? Саме генпрокурор зобов'язаний розслідувати злочини "колишньої влади". У відповідь на обґрунтований і докладний матеріал, що показує проблему в його власному відомстві, Ярема фактично обвинуватив програму НГ в "замовному" матеріалі.

"Мені здається, що це трошки накручено (обвинувачення Даниленка). Йде цілеспрямована кампанія під одну людину, і щойно ми починаємо готувати підозри проти впливових осіб по нафті, по газовидобуванню, то починають підіймати такі питання", - заявив Ярема у коментарі УП. Додавши, що, хоч претензій до роботи А.Даниленка в нього немає, він усе-таки призначив перевірку, яку сама Генпрокуратура й проведе.

Якщо я правильно розумію логіку генерального прокурора України, то на восьмому місяці після революційних подій Генеральна прокуратура нарешті дозріла вручити комусь повідомлення про підозру. І, щоб перешкодити цьому, умовний Курченко проплатив сюжет про виведення з держвласності 140 га озер сім'єю заступника генпрокурора.

При цьому саму втрату озер ніхто не оскаржує, її докладно зафіксовано в судовій документації. Але порушувати це питання, на думку Яреми, не можна, оскільки прокуратура готується заявити про підозри.

Логічно було б припустити, що саме Анатолій Даниленко готує ці підозри. Але ні. Даниленко відповідає за кадрові питання та матеріально-технічне забезпечення діяльності Генпрокуратури. Простіше кажучи, він головний кадровик і завгосп. Але ще - він давній соратник самого Віталія Яреми. Із 2005-го Анатолій Даниленко працював з Яремою, як правило, на посаді заступника. Коли після революції Ярема ненадовго зайняв крісло віце-прем'єра, Даниленко встиг побути керівником його апарату.

Це дозволяє з сумом констатувати, що генеральний прокурор України покриває давнього знайомого й партнера, викритого в корупції. І очікувати від нього прогресу в значно більш корупційно ємних справах "щодо нафти, щодо газовидобутку" було б дивно. Тому й до вручення підозр усе ще не дійшло.