Синдром набутого бюджетодефіциту

Бюджетна і фінансова криза в Україні пов’язана насамперед не з політичними іграми. Ця криза має системний характер і об’єктивно віддзеркалює неефективність державного управління і планування в цьому ключовому сегменті роботи уряду. Такий висновок, цілком очевидний для економістів, минулого тижня вкотре був підтверджений результатами виконання планів збирання податків у бюджет Державною податковою адміністрацією та Державною митною службою.

Як раніше повідомляло «ДТ», план збирання на березень для фіскальних відомств уряд Миколи Азарова збільшив на 3,2 млрд. грн. Цілковита нереалістичність цих завдань була заздалегідь очевидна. Прогнози підтвердилися результатами. За нашими даними, плани збирання на митниці виконано всього на 71% — в обсязі 6,65 млрд. грн., у скарбницю не надійшло 2,6 млрд. Податкова зібрала 5,22 млрд., недобір — 2 млрд. грн.

І це попри те, що керівні посади в обох фіскальних відомствах зазнали радикального оновлення — за даними «ДТ», за березень і початок квітня відбулося понад 500 кадрових призначень і переміщень. Причому на місце вибулих ставили не людей з вулиці, а лояльних співробітників з досвідом роботи.

І тут не скажеш, що, мовляв, прийшли нові люди, як тільки розберуться зі справами — почнуть виконувати план. Збирання податків — це не гра, план Міністерства фінансів необхідно виконувати, бо за ним стоять нараховані пенсії, будівництво доріг, підготовка до Євро-2012, забезпечення національної безпеки тощо. Це означає: бюджетний дефіцит, що його раніше створював уряд Тимошенко, зараз розширює уряд Азарова. Микола Янович продовжує дуже небезпечну традицію погашення дефіциту черговими позиками і грошовою емісією, за яку він сам усього кілька місяців тому так різко критикував своїх попередників.

А завищені цифри залишаються недосяжними маяками. Оскільки, за даними фінансового аналізу ДПАУ і ДМСУ, до яких отримало доступ «ДТ», діючий фінансовий план, спущений міністром фінансів Ф.Ярошенком і затверджений Кабміном, не буде виконано ні у квітні, ні в травні. Це як мінімум. Так, по митниці при плані зборів у квітні в обсязі приблизно 11 млрд. грн. буде зібрано десь 8—8,5 млрд.

Офіційно інформації про бюджетний провал уряд Азарова не оприлюднює. Але цим прем’єр не приховає діри в державних фінансах. Це маскує тільки одне — нереалістичність та неефективність фінансового планування його команди. Навіщо ж ставити нездійсненні завдання зі збирання податків і під ці дуті цифри планувати бюджет?

Керівництво податкової та митниці пов’язує завищений план збирання податків із суто політичними мотивами. А саме — з бажанням Міністерства фінансів налагодити власний неофіційний канал управління обласними податковими та митними структурами. Тобто ті регіональні начальники, які зуміють домовитися з Мінфіном, отримають «хороший» план, який можна виконати. Ті ж, хто домовитися не зуміє, отримають додаткове навантаження. Як приклад податківці наводять ситуацію по Києву. З додаткових 1,5 млрд. грн. зборів у березні 600 млн. Мінфін розписав на столичну податкову.

За дивним збігом, заступник голови ДПАУ і голова київських митників Олег Низенко, як кажуть, має давню історію не найприязніших стосунків із Ярошенком. Тепер новопризначений заступник голови провалив план у березні, провалить і в квітні, і в травні... Адже Низенко — на такому хлібному місці — і не «донецький». Цікава закономірність виходить. Чи миритиметься із цим нове керівництво податкової так само, як мирилися з Низенком при С.Буряку? Втім, поки що в Низенка все схоплено, і завдяки близькій і, безперечно, безкорисливій дружбі із сином прем’єр-міністра він почувається захищеним від ворожих підступів.

Аналогічна тенденція прозирає і по митниці. При 40-відсотковому падінні імпорту збільшення планів виглядає як засіб тиску на І.Калєтніка, котрий опинився у своєму кріслі всупереч волі Азарова. Так, сьогодні намітилося незначне пожвавлення економіки, зростає імпорт автомобілів, завозяться мінеральні добрива. Проте спущені плани глава відомства в найближчій перспективі виконати не зможе. Навіть якщо йому вдасться взяти під свій повний контроль основні потоки імпорту і почати розмитнення загрузлих у портах багатьох тисяч контейнерів із товарами ширвжитку, які хитрі брокери поки що не поспішають провозити — хочуть збити ціни на послуги чиновників...

Хотілося б відзначити важливий момент у бюджетному плануванні — плани збирання на митниці істотно перевищують плани податків ДПАУ. Це змушує замислитися про зміст не тільки фінансової, а й загалом економічної політики держави. Виходить, що наша економіка працює набагато гірше, ніж імпорт. Ця тенденція посилюється скороченням обсягів легального сектору економіки, що перебуває під контролем податківців. І це дуже тривожний сигнал, про який, на жаль, не говорить ні влада, ні опозиція. Бюджет 46-мільйонної промислово розвиненої України за своєю структурою дедалі більше скидається на бюджет якоїсь африканської країни, де переважну частину надходжень митниця забезпечує саме тому, що внутрішні ринки працюють у тіні і під надійним дахом, що захищає від будь-яких інспекторів. Надмірне податкове навантаження на легальний сектор у даний час тільки стимулює подальше втікання бізнесу в тінь.

Зростання плану податкових зборів має бути напряму пов’язане із системними законодавчими заходами для розширення бази оподаткування. На жаль, уряд тільки розробляє податкові реформи, а плани діють уже зараз, ставши інструментами для політичних спекуляцій.

Минулого тижня Кабмін оголосив, що подав у парламент законопроект з податковими ініціативами. Зокрема передбачається запровадження податку при продажу або будівництві нерухомості площею понад 300 квадратних метрів — 20 грн. за метр. Також планується збільшити ставки акцизних зборів. Але чи допоможуть ці заходи якось істотно наповнити бюджет? При дуже незначних обсягах будівництва та торгівлі нерухомістю, особливо великої площі, бюджет зараз просто не помітить цих надходжень.

Підвищення акцизів відіграє помітнішу роль, але закрити дефіцит не допоможе. Річ у тім, що акциз підвищується на кінцевий продукт виробництва — коньяк, горілку, вино. А цей ринок давно працює за сірими схемами, і обсяг нелегального виробництва підакцизних товарів навряд чи поступається легальному. Замість запровадження значно перспективнішого акцизного збору безпосередньо на спирт уряд свідомо чи несвідомо зберігає всі лазівки для фальсифікату і тільки заохочує розвиток сірого ринку виробництва і торгівлі алкоголем.

Втім, за даними джерел «ДТ», близьких до Мінфіну, на засідання Кабміну наступного тижня будуть винесені також інші податкові ініціативи. Так, планується заборонити ведення підприємницької діяльності на підставі єдиного податку для приватних підприємців, які зайняті у високоприбутковій фінансовій сфері. Насамперед заборона може торкнутися тих підприємців, які здають в оренду нежитловий фонд нерухомості, зайнятих у ломбардах, торговців золотом і коштовностями, а також аудиторів. Захід цілком розумний, проте наповнити бюджет тільки за рахунок оподаткування підприємців буде неможливо.

Розширити базу оподаткування в нинішніх умовах можуть тільки економічні реформи, спрямовані на стимулювання виробництва та збільшення кількості робочих місць у реальному секторі, а не латання дрібних дірочок у геть благенькому бюджетному каптані...