Уже через кілька місяців власники касових апаратів почнуть платити новий оброк. Принаймні половина вилученого в ході чергової продрозверстки піде на рахунки структури, власниками якої є нинішні мешканці владного олімпу. Іншим приємним для них бонусом стане можливість контролювати весь малий і середній бізнес країни. У режимі онлайн.
Новина про те, що всі підприємці повинні поміняти свої касові апарати, а потім щомісяця за це платити, - мітингів не зібрала. Нічого незвичайного в цьому немає. В Україні часто можна довідатися, що комусь винен, коли обурюватися вже пізно.
Нагадаємо, що наказом Мінфіну за погодженням із Міндоходів і НБУ з 1 липня для всіх підприємців України змінюються правила використання касових апаратів. 150 тис. підприємців повинні або поміняти всі свої 280 тис. ККА, або вставити в них спеціальний чип. Для онлайнової передачі даних у податкову. Крім того, за підтримку нової системи доведеться щомісяця платити - близько 100 грн на місяць за кожен апарат. На поставці нового обладнання зароблять виготовлювачі ККА, на щомісячній підтримці - дві визначені Нацбанком приватні структури. Останні вилучатимуть зі 100 грн не менш як 30 грн своєї частки (докладніше в DT.UA №7).
Вся операція "із впровадження законодавства" пройшла без гучних громадських слухань. Хоча, за логікою речей, про таку масову примусовку "мав би почути кожен".
Та й владу можна зрозуміти. Спосіб, яким упроваджується нова схема, завжди викликав в українців нарікання. Річ у тім, що до способу вилучення грошей із допомогою бюджету багато хто вже звик.
Інша справа, коли держава змушує громадянина віддати свої гроші особисто в руки іншому громадянину. Це багатьох дуже засмучує, після чого знедолені громадяни починають обурюватися в Інтернеті, смикати журналістів-депутатів та іноді навіть пориваються вийти на вулиці.
Найгучнішою схемою "з рук у руки" була Тендерна палата (освячена Верховною Радою), однією з останніх - упровадження монопольних шести оцінювачів (придумка Фонду держмайна-Мін'юсту).
І все ж, попри видиму ущербність такого варіанта, він залишається дуже популярним. По-перше, тому що бюджет порожній і на всіх не вистачає. По-друге, для поділу "додпайка" не потрібні жодні тендери.
Обійшлися, нагадаємо, без них і цього разу. Що ж до самих GPRS-чипів у касових апаратах, то, на думку чиновників Міндоходів, проводити конкурси тут безглуздо, бо "жодних привілеїв для окремих компаній ми не створюємо". Що ж до приватних структур, які стягуватимуть з підприємців щомісячну абонентську плату, то їх справді виявилося тільки дві. Але в цьому випадку НБУ їх обрав тому, що "вони задовольняють відповідні умови".
А тепер про деталі. Стосовно самих апаратів. Можливо, за кілька місяців їхній асортимент і збільшиться. Наразі ж регіональні податкові на своїх сайтах повідомляють, що підприємці, які хочуть замінити ККА на нові, можуть це зробити з продукцією лише трьох фірм: "Юнісистем", "ІКС-техно" та ATLAS.
Що ж до щасливчиків, які збиратимуть з ринку щомісячні мільйони, то тут ситуація зрозуміліша. Обсяг ринку - 28 млн грн на місяць (280 тис. апаратів по 100 грн). З них не менш як 9 млн потраплять на рахунки двох обраних - АТ "Українська національна розрахункова картка" ("Укркарт") і ТОВ "Інтерплат". Нагадаємо, що обрало їх НБУ. Поза будь-якими тендерами та іншою морокою.
Про реального власника "Укркарт" ми, може, колись і довідаємося, але тільки якщо пощастить. Річ у тім, що півроку тому структуру придбала інвестиційна компанія "Аваль-брок". У чиїх інтересах - знають лише інвестбанкіри і сам покупець. Про останнього достеменно можна сказати лише те, що він або прозірливий, як Єзекіїль, або до біса добре поінформований. Усе-таки не кожен спроможний вкласти кілька мільйонів, сподіваючись, що тебе вибере головний фінансовий орган країни.
Що ж до ТОВ "Інтерплат", то з ним, хай як дивно, виявилося простіше. Хоча обидва її власники досить туманні: компанія з Британських Віргінських островів - "Лічмер інвестментс Корп" і кіпрська Ipli Holdings.
Відповідно до кіпрського реєстру власності, Ipli Holdings заснована іншими кіпріотами - Sykon Holdings, а ті - за традицією - двома місцевими аборигенами, зі статусом відомої вчительки йоги.
З'ясувалося, однак, що кіпріотів можна знайти. І засвічені вони в компанії серйозних фірм. Зіштовхнулися ми з ними торік улітку, коли ТОВ з невигадливою назвою "Малинівський склозавод", але зі статутним капіталом 6 млн грн виграло тендер на поставку пляшок на президентський лікеро-горілчаний завод у Житомирі.
Засновників у малинівців п'ятеро: троє з Кіпру: Cipromax limited, Tayvest limited, "Т.І.С. (Тренд Інвестмент Системс)", нідерландська Clarensteijn b.v. і ТОВ "Нові інвестиційні технології". Причому українців можна вважати такими самими кіпріотами, бо їхнім засновником значиться той-таки "Т.І.С.".
Так от, "Т.І.С.", як ми довідалися завдяки недавньому розслідуванню "Слідство.інфо", має бенефіціара - міністра агрополітики Миколу Присяжнюка. Хоча номінально на його місці значиться угорський адвокат Пітер Паллаг. Микола Присяжнюк - давній єнакіївський знайомий президента Віктора Януковича. Багато хто стверджує, що їхню дружбу скріплюють у тому числі й кумівські узи.
Гроно засновників "Малинівського склозаводу" володіє безліччю бізнесів: від газових свердловин на Полтавщині до лікеро-горілчаних заводів. Пояснюючи нам у приватній бесіді структуру власності цього утворення, одна обізнана людина підсумувала: "Тут не можна сказати, що це фірма Присяжнюка, Іванющенка чи Ставицького. Це просто кооператив".
І ось у цьому "кооперативі" опинилися й наші "кіпріоти". Річ у тім, що один із власників "Малинівського склозаводу" - Tayvest limited - має засновника-кіпріота: Sykon Holdings. Тобто саме ту кіпрську фірму, яка й породила ТОВ "Інтерплат" - щасливчика, Національним банком України приреченого заробляти мільйони щомісяця до кінця днів.
Словом, група товаришів виявилася надзвичайно талановитою: і у виробництві пляшок, і в газі, і в касових апаратах. Тепер вони ще зайдуть на ринок інформації. Все-таки мати можливість отримувати в режимі онлайн дані про всю роздрібну торгівлю України - воно дорогого варте. Особливо в наш віджимний час.