СИЛИ СПЕЦОПЕРАЦІЙ І РОЗВІДКА.ХТО СПЛАТИТЬ РАХУНКИ?

Після жахливих подій у Нью-Йорку та Вашингтоні у світі почалася справжня антитерористична лихоманка. А в українських силовиків з’явилася надія, що держава повернеться обличчям до їхніх проблем, а заодно і до проблем власної безпеки. «Після терактів 11 вересня світ має орієнтуватися на нові реалії», — заявив міністр оборони України Олександр Кузьмук минулого тижня після засідання парламентського комітету з питань оборони та національної безпеки. За його результатами було прийнято рішення домагатися збільшення витрат на оборону, щоб задовольнити хоча б мінімальні потреби силових відомств 2002 року.

Що стосується армії, серед пріоритетів, які назвав міністр агентству Defense-Express, — посилення можливостей військової розвідки й активізація заходів щодо створення Передових сил оборони (ПСО). Вже цього тижня стало відомо, що керівництво Міноборони вважає необхідним кроком створення у структурі Збройних сил спеціальних підрозділів для проведення спецоперацій, а вперше про це міністр оборони згадав у виступі в Національній академії оборони 1 вересня. Як бачимо, 11 вересня не пройшло повз свідомість керівництва українських силових відомств. Тепер слово за державою...

Сили спецоперацій:
від «гігантоманії»
до елітних частин

Такі підрозділи повинні з’явитися саме в складі «пріоритетних» Передових сил оборони. Хоча «походять» такі підрозділи від суто наступальних повітряно-десантних військ, нині, відповідно до сучасних концепцій, вони можуть застосовуватися як у локальних конфліктах для завдання контрударів, так і для виконання спеціальних диверсійних завдань чи психологічних операцій у тилу противника. Наприклад, для виведення з ладу об’єктів. Або для захоплення лідера терористичної організації. Від окремих спецпідрозділів, наявних нині в складі СБУ, сили спецоперацій різнилися б дещо більшим обсягом потенційних дій. Схоже, що саме масштаби сучасного міжнародного тероризму змушують подумати про здатність України відповідати на асиметричні удари. Не виключено, що широта їхньої діяльності могла б бути сумірною (чи трохи меншою) з комплексом завдань, які колись покладалися на Національну гвардію, недавно розформовану.

Експерти стверджують: вочевидь, керівництво ЗСУ орієнтувалося на досвід США, де підрозділи спецназу є в усіх видах збройних сил — лише в сухопутних військах понад 15 тис. таких військовослужбовців. Цікаво, що вони серед іншого відповідають за захист зарубіжних об’єктів США, звільнення заручників і боротьбу з міжнародним тероризмом.

Що стосується кадрового потенціалу, Україна за бажання могла б реанімувати свої згасаючі можливості. За часів СРСР таких спеціалістів готували в трьох військових вузах: на спецфакультеті Рязанського повітряно-десантного училища, в одній із рот Благовєщенського училища морської піхоти і в одному з навчальних підрозділів Київського загальновійськового училища. Рота глибинної розвідки була й у Бакинському загальновійськовому училищі, але туди відбирали з усіх вузів потрохи. Говорять, що нині збереглися кадри й у Кіровоградській бригаді спецназу, а також у недавно переданій СБУ Кременчуцькій бригаді Прикордонних військ, у минулому елітній частині ВДВ. У принципі для появи у складі Передових сил оборони четвертого елемента (трикомпонентні ПСО до сьогодні складалися зі стратегічних неядерних сил стримування, сил швидкого реагування і військ прикриття) потрібна політична воля і трохи грошей. До речі, визначення тероризму як загрози вже зафіксоване в проекті нової військової доктрини України, на початку вересня затвердженої урядом.

На засіданні профільного комітету ВР військове відомство України звернулося з проханням надати на створення і підготовку Передових сил оборони в 2002 р. асигнування в розмірі 453 млн. грн. Безпосередньо на створення і підготовку ПСО буде потрібно 266,5 млн. грн. За ці кошти передбачено завершити перший етап нарощування Передових сил оборони і довести рівень їх боєздатності до 20—25%, а також забезпечити повноцінну підготовку підрозділів із проведенням батальйонних тактичних навчань із бойовою стрільбою. Ще 157,7 млн. грн. необхідно на відновлення та модернізацію 20—25% озброєнь і військової техніки. Необхідно також відновити 20—25% недоторканних запасів ПСО, на що додатково оборонне відомство просить 29,3 млн. грн.

Відповідь Міністерства фінансів була проста: всю Програму реформування і розвитку Збройних сил 2002 р. здійснити усього за 60 млн. грн., а програму переозброєння реалізовувати за кошти, які в наступному році зароблять від продажу старої зброї з арсеналів.

Час спецслужб?

Після 11 вересня вже мало хто сумнівається в необхідності мати можливість отримувати інформацію з якомога більшої кількості джерел, а також якісно її обробляти. Що стосується технічного боку справи, то 90% розвідінформації у США і 80% у Європі добуваються за допомогою технічних засобів. В Україні — лише 20%. Кажуть, що обладнання настільки старе і спрацьоване, що без додаткових уливань на посилення технічної бази розвідок на якісь серйозні результати годі й розраховувати. Немає в розпорядженні українських спецслужб і космічних засобів розвідки, як і безпілотних літальних апаратів. Цікаво, що під час військової кампанії на Балканах 1999 р. і нині, готуючи удар по Афганістану, США в основному використовує саме такі засоби. Сьогодні в Афганістані застосовується шість різноманітних типів безпілотних літальних апаратів. Не менш цікаво, що і БПЛА, і розвідсупутники може створювати національна оборонна промисловість. Та ж ситуація в СБУ: на купівлю спецтехніки, озброєння, захисного спорядження, автотранспорту, засобів зв’язку, електронно-обчислювальної техніки планується виділити лише 8% від потреб цього відомства, а на дослідження та розробки спеціальної техніки, науково-дослідну діяльність у сфері безпеки — лише 0,1%.

Однак проблема не лише в цьому. Українські розвідники всіх трьох відомств (СБУ, Міноборони та Держкомкордону) відверто скаржаться на недофінансування. На згаданому вже засіданні парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони для вирішення покладених на неї завдань Служба безпеки України звернулася з проханням надати їй на 2002 р. трохи більше 1 млрд. грн. При цьому представники СБУ підкреслили, що це зроблено відповідно до чинної нормативно-правової бази. Вони стверджують, що порівняно з 2001 р. їм потрібно приблизно вдвічі збільшити витрати на розвідувальну діяльність у сфері безпеки України і втричі — на роботу спеціалістів Антитерористичного центру. Всесильний Мінфін пообіцяв виділити лише половину. Військовій розвідці обіцяно третину від мінімальних потреб. Не отримає як мінімум 30 млн. грн. із бажаних коштів і Держкомкордону.

Скупий платить двічі

Навряд чи волання силовиків про збільшення фінансування можна назвати істерією на тлі подій, які відбуваються в інших державах. Сусідня Туреччина, попри фінансовий обвал цього року (інфляція турецької ліри склала не менше 30%), збільшить асигнування на розвідку 2002 р. на 15 млн. дол. Невелика (порівняно з Україною) Угорщина, і так уже маючи розвідбюджет у 30 млн. дол., має намір збільшити його на третину. А Німеччина, приміром, на 2002 р. планує збільшити фінансування розвідки на 30 млн. дол.

Проект оборонного бюджету-2002, затверджений Кабінетом міністрів, не задовольняє не лише військове відомство, а й багатьох парламентарів, які усвідомлюють, що так безпеку держави не забезпечиш. Заступник голови Верховної Ради Степан Гавриш навіть заявив про необхідність суттєвого перегляду щойно затвердженої урядом військової доктрини «із точки зору не лише геополітичних оцінок перспектив використання Збройних сил, а й з точки зору їх подальшого розвитку». На його думку, з огляду на те, що сьогодні віджили своє і більше не потрібні масштабні армії й обтяжливі військові формування, «повинна бути створена нова доктрина, побудована на армії з мобільних, об’єднаних між собою системних фрагментів, куди увійдуть мобільні сили швидкого реагування, що використовують найсучасніші військові інструменти для запобігання загрозі національної безпеки чи для реагування на події у світі».

Тобто, не виключено, що силовикам, зокрема військовому відомству, можуть запропонувати «заплатити» за створення потужних спецпідрозділів. Наприклад, дуже інтенсивним скороченням. Адже й тягар виплати пенсій уже переклали на військових...