Штормове попередження

«Партія регіонів перебуває в інформаційній блокаді». Сенсаційна заява кримських «регіоналів», озвучена прес-службою КРО після розширеного засідання політради, не просто ошелешила медіа-громадськість, а й викликала закономірне запитання: що ж буде далі, у розпал виборчої кампанії? Про яку блокаду може йтися, коли керівництво Криму і місцевих органів влади, тобто потенційні ньюсмейкери, майже повністю складається з «регіоналів», а повідомлення про їхню діяльність, рішення і заяви заповнюють ефіри і шпальти місцевих ЗМІ? Лідер кримських «регіоналів», народний депутат Василь Кисельов, у зв’язку з цим — і зовсім винятковий випадок, оскільки рідкісний телевізійний вечір у країні минає без нього, його інтерв’ю і коментарі, можна сказати, виходять масовим тиражем. Досі не було заявлено про жодний випадок відмови представникам ПРУ в ефірі ТРК півострова або в можливості викласти свою позицію в друкованих виданнях. Зате журналісти говорять про проблеми з одержанням повної інформації — влада в Криму як ніколи закрита.

То що ж малося на увазі? «Виступаючі на політраді самокритично говорили про необхідність поліпшення ідеологічної партійної роботи з населенням в умовах, коли Партія регіонів перебуває в інформаційній блокаді, тому що велика кількість ЗМІ обслуговують інтереси переважно опозиційного табору, партія не має свого телеканалу, масових газет», — йдеться у повідомленні прес-служби.

Опозиційнішої за телекомпанію «Чорноморська» у Криму для «регіоналів» не знайти. Заяву про інформаційну блокаду Тетяна Красикова, президент ТРК і депутат ВР Криму від БЮТ, називає нісенітницею: «Ми не те що ніколи нікому в ефірі не відмовляли, ми «регіоналів» затягнути до себе не можемо! У багатьох чиновників неможливо взяти інтерв’ю, наші журналісти змушені буквально виловлювати їх. Ми обов’язково запрошуємо «регіоналів» до участі в дискусій­них програмах у прямому ефірі — нарівні з іншими політичними партіями. Проте, якщо не помиляюся, за цей рік представники ПРУ жодного разу не погодилися і не вшанували своєю присутністю жодне ток-шоу. Тож це не в них блокада, це громадськість — в інформаційній блокаді з боку кримської влади».

Політичним кокетством називає заяву кримських «регіоналів» голова Комітету з моніторингу свободи слова в Криму Володимир Притула, оскільки представники ПРУ — керівники автономії мають найвищі показники згадуваності в пресі. «А ще є така російська приказка — на злодієві шапка горить. Це, можливо, грубо, але дуже точно характеризує ситуацію, оскільки такі заяви можуть видаватися виправданням недемократичних дій «регіоналів» проти журналістів і ЗМІ. І, безсумнівно, ця заява свідчить про те, що ПРУ реально почала передвиборну кампанію в Криму. Очікуються й інші парадоксальні заяви, зокрема і з обвинуваченнями журналістів у необ’єктивності стосовно представників партії».

Голова постійної комісії з депутатської етики і ЗМІ кримського парламенту Григорій Іоффе (блок «За Януковича») брав участь у згаданому засіданні політради КРО і з формулюванням заяви не погоджується: «Блокада — це якщо когось не пус­кають. Я ж виступав і говорив про те, що ми це питання про­гавили, бо неправильно були вибудувані пріоритети в роботі зі ЗМІ. Бізнесмени, близькі до Партії регіонів у Криму, не опікувалися створенням або придбанням ЗМІ, у медіаресурси не вкладалися. Є партійні видання на місцях, і це добре, але в період виборів — малоефективно. Тут треба говорити про популярні і масові видання. Але ще не пізно і треба виправляти ситуацію: купувати час на телеканалах, площі в газетах, співробітничати зі ЗМІ».

У заяві КРО, правда, наводяться інші методи виходу з «блокади»: регулярне проведення «масових пропагандистських акцій», а також заходів «з інформування виборців про виконання партією передвиборної програми, а також про діяльність своїх депутатів і представників виконавчої влади».

Приводів для занепокоєння по лінії «ідеологічної роботи» у кримських «регіоналів», як видно, предосить. По-перше, рівень довіри виборців до партії і її керівників, котрі на півострові мають фактично безроздільну, хоча й жорстко контрольовану з Києва і Донецька, владу. На жаль, соціологія на півострові померла давно, жодного центру опитування громадської думки, який викликає довіру, не існує вже багато років. Уже третю виборчу кампанію доводиться, використовуючи особисті контакти, отримувати дані закритих досліджень. Їх провідні політсили Криму таки мають — як правило, ними забезпечують центральні штаби. За інформацією кількох джерел, в останні місяці рейтинг кримських «регіоналів» повільно, але стабільно знижується. Проте симпатії виборців перетікають зовсім не до їхніх політичних опонентів, а до нинішніх соратників і партнерів — переважно до партії «Російсь­кий блок», і небагато — до КПУ і вітренківців.

Тому річ не лише у невдоволенні діями влади (у Криму комуністи і «блокросівці» зримо присутні в органах усіх рівнів). На поверхні — невиконання передвиборних обіцянок-гасел про держстатус російської мови, військову позаблоковість України, пригадуються і вочевидь нездійсненні заяви кандидата в президенти В.Януковича про подвійне (для кримчан — безальтернативно російське) громадянство.

З огляду на інтерв’ю перших осіб партії, на дострокових парламентських виборах ПРУ використовує в агітації ті самі гасла, неминуче конкуруючи з комуністами (якщо ті підуть в останній бій своїм шляхом). «Блокросівці», зважаючи на їхні інтереси, можуть виконати роль адвокатів перед проросійським виборцем, котрому треба буде дохідливо пояснити, що «регіонали» зовсім не зрадники, їм просто заважали націоналісти. Роль непроста: на темі «зрадництва інтересів кримських росіян» весь період після виборів грають багато опонентів «регіоналів». Від БЮТ — до вітренківців і політичних маргіналів, таких як Національний фронт «Севастополь—Крим—Росія». Акції останніх, до речі, незважаючи на нечисленність, завжди гарно висвітлюються у ЗМІ, а лідер «фронтовиків» С.Шу­вайников — незмінний учасник ток-шоу на провідних телеканалах, тож «регіоналам» є з ким сперечатися про любов до Росії. Крім того, незабутнє враження на виборця мали справити численні скандали, пов’язані з земельними рішеннями на користь багатих однопартійців. На тлі зростання тарифів на житлово-комунальні послуги лунки від Гаррі Плейєра на 120-гектарному полі для гольфу, самі розумієте, замилування в народу не викликають...

Прогнози медіа-експертів на «погодні умови» у Криму для ЗМІ в період дострокової парламентської кампанії дуже несприятливі. «Оскільки ситуація досить гостра і йдеться про реальну владу, будуть задіяні всі засоби тиску на неугодні ЗМІ, аж до фізичного, — вважає Володимир Притула. — Тільки-но в повітрі запахло загрозою втратити владу, кримські журналісти в буквальному сенсі відчули це на власній шкурі. Я маю на увазі напади на знімальні групи «Чорноморки» і НТН під час відправлення спецпоїздів із прибічниками Партії регіонів на акції до Києва». Тож штормове попередження, можна вважати, вже пролунало.

На думку директора Інформаційного прес-центру, юриста Нарімана Абдурешитова, великі «зачистки» від неугодних у ЗМІ автономії вже проведені. За останній рік були звільнені головні редактори трьох районних газет, кілька ЗМІ позиваються із засновниками — органами влади, які залишили видання без фінансування або приміщення. Колись урядова «Крымская газета», приміром, дістала від Радміну вимогу звільнити приміщення корпункту редакції протягом... п’яти годин. Випадково ця «депортація» відбулася в день, коли газета опублікувала статтю «Крымские политические Гюльчатаи открывают личики!» із критикою на адресу спікера А.Гриценка й інших представників кримської влади.

Не виключено, що тиск на ЗМІ чинитимуть і опосередковано — через «неприємності», які траплятимуться у бізнесменів, котрі інвестують видання або ТРК. Можна сказати, перший приклад уже є. Певні труднощі нині відчуває головний медіаресурс опозиції — ТРК «Чорноморська». За словами лідера кримських «бютівців» Андрія Сенченка, з квітня на 27 підприємствах, які мають стосунок до нього і його однопартійців, проводяться податкові перевірки. «Для цього в національному плані перевірок на нинішній рік було спеціально зроблено доповнення — усього один аркуш і всі підприємства — наші», — каже Сенченко, упевнений у тому, що справа не обійшлася без політичного опонента на ймення Василь.

Але це вже витончені методи. У провінції буває і набагато простіше. Журналістам державної ТРК «Крим» часом сам спікер телефонує і висловлює своє невдоволення. Інших має звичай у кабінет запрошувати — поговорити про любов. До влади. Ну а пропозицій про конструктивне співробітництво — у надлишку і всюди.

Однак головний ворог кримської (і не лише) журналістики — зовсім не влада. На шляху достовірної, збалансованої і чесної інформації, на яку має законне право виборець, стоять непрофесіоналізм, повсюдна готовність до розміщення політичної «джинси» і відверта заангажованість журналістів. Адже можна не сумніватися, що усі «пропагандистські акції» матимуть потрібне їхнім організаторам висвітлення. У результаті матимемо той самий суспільний психоз, який спостерігався у двох попередніх кампаніях. А браку фантазії у технологів і просто політиків немає. Зрештою, як і моральних обмежувачів. Не вистачить живих — задіють і мертвих. Не встигли вщухнути пристрасті навколо наміру сімферопольських регіоналів збудувати пам’ятник Катерині Другій, що викликало обурення і протести кримськотатарських і українських організацій, як комуністи ініціювали зведення пам’ятника жертвам ОУН-УПА. «Постріл у спину» називається. Сімферопольська міськрада цього тижня видала дозвіл на встановлення пам’ятника і заодно — на новий виток протистояння. А головний ресурс його підтримки, безсумнівно, медійний. І є велике побоювання, що обсяг чесної інформації й у ці вибори зведеться в Криму до розмірів блокадної пайки. За сприяння усіх суб’єктів процесу.