Шлях до подолання кризових явищ — макроекономічна стабільність і скоординованість дій

Світова економіка зіштовхнулася з кризою, яка засвідчила, що стара фінансова модель, котра на попередньому етапі розвитку світової економіки обслуговувала товарообмінні процеси, в умовах прискореної глобалізації виявилася неефективною, а в окремих випадках — і відверто безпорадною. Однак саме у відновлення старої моделі вкладаються величезні кошти. При цьому переважно наголошується лише на більшій прозорості та контрольованості фінансових ризиків.

Ринкові перетворення в Україні не супроводжувалися повним копіюванням фінансових механізмів, напрацьованих старими розвиненими економіками. Але навіть там, де це відбулося, ми виявилися ураженими. Рух спекулятивного капіталу спочатку призвів до розігріву окремих сегментів ринку з усіма інфляційними наслідками, зворотний потік — до фінансового голоду.

У результаті вперше за всю економічну історію України у поточному році наша економіка розвивається під надзвичайним пресингом складних світових процесів. І сьогодні ми можемо чітко виділити два періоди розвитку:

• до липня нинішнього року — із загалом позитивними тенденціями, що формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури;

• починаючи з серпня — різка зміна тенденцій розвитку, у першу чергу — банківської системи та експортоорієнтованих секторів виробництва.

Як розвиваються сьогодні події в Україні? Я постараюся бути об’єктивним, тому що тільки об’єктивні, неупереджені оцінки можуть допомогти правильно зрозуміти ситуацію та виробити шляхи подолання кризових явищ.

По-перше, внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію та обвальне падіння цін на сировинних ринках основні українські експортери практично втратили зовнішні ринки збуту.

Як наслідок, у серпні—жовтні вперше, починаючи з жовтня 2002 року, відбулося різке скорочення обсягів виробництва в екпортоорієнтованих галузях.

За підсумками 10 місяців, кумулятивний показник приросту обсягів промисловості зменшився з 5,1 до 2,2 %. Тобто фактично в Україні спостерігається ефект миттєвого згортання виробництва. На жаль, відновити втрачені можливості і так само стрімко повернутися до попередніх рівнів виробництва нам не вдасться.

Візьмімо зовнішні ринки. Останні два місяці, за даними Держмитслужби, фіксується стійка тенденція скорочення вартісних обсягів як експорту, так і імпорту. При цьому в листопаді динаміка падіння імпорту була вищою за динаміку скорочення експорту. Так, у листопаді експорт скоротився, порівняно з жовтнем, на 2,2 млрд. дол. США, тоді як імпорт — на 2,7 млрд. дол. США. Це призвело до зменшення від’ємного сальдо товарного балансу до 0,9 млрд. дол. США проти 1,5 млрд. дол. США у жовтні.

З боку експорту падіння зумовлене наслідками світової фінансової кризи — істотним зниженням цін та зменшенням попиту на зовнішніх ринках. Тим часом імпорт скорочується під впливом зниження внутрішнього попиту (частково за рахунок призупинення кредитування фізичних осіб) та обвалу обмінного курсу гривні. Основні статті скорочення експорту — метали.

По-друге, у відповідь на погіршення ситуації в експортерів та промисловості у цілому продемонстрував обвал і фондовий ринок. Якщо протягом січня—липня відбувалося поступове «просідання» ринку, то лише за три місяці — серпень—жовтень — індекс ПФТС втратив 61,48 % своїх позицій. Не в останню чергу це було пов’язано з негативними новинами від гірничо-металургійного комплексу. Але головне, що привертає до себе увагу, — це високий рівень залежності від короткотермінових, часто-густо спекулятивних інвестицій нерезидентів. Так звані гарячі гроші швидко розігрівають ринок, але так само миттєво й залишають його. А країні залишаються проблеми недофінансованої економіки. Вважаю, що ми повинні більше уваги приділяти структурі іноземного капіталу, який надходить до країни, підвищувати частку прямих іноземних інвестицій, що відображають триваліше зацікавлення інвесторів у розвитку економіки України.

По-третє, у відповідь на відтік валюти через канал фондового ринку, а потому — загострення проблеми валютного рефінансування банків, зростання дефіциту поточного балансу та певного валютного ажіотажу серед населення, в економіці розпочалися девальваційні процеси, які призвели до зменшення у вересні рівня міжнародних валютних резервів на 0,5 млрд. дол. США, а за жовтень втрати резервів уже становили 5,6 млрд. дол. США.

По-четверте, в умовах валютної дестабілізації та складнощів із рефінансуванням банківської боргової піраміди погіршилася ситуація на ринку банківських послуг. Якщо у серпні—вересні спостерігалася тенденція одночасного зростання обсягів залучених депозитів від населення (які становлять понад 60% загального обсягу депозитів) та наданих кредитів, то в жовтні ситуація трохи змінилася: депозити фізичних осіб у серпні зросли на 1,9 %, у вересні — на 1,1 відсотка, а в жовтні зменшились на 4,1 %;
кредити в цілому зросли у серпні — на 3,1 %, у вересні — на 3,3 %, а в жовтні — на 9,3 %. Проте таке зростання є лише ефектом курсової переоцінки доларових позичок. Насправді відбулося зменшення кредитування.

У листопаді зафіксовано реальне скорочення як депозитів, так і кредитів фізичних осіб (без урахування курсового чинника), що створює ефекти вимивання грошей із банківського обороту.

По-п’яте, результатом подій на фінансових ринках і в реальній економіці стає загострення бюджетних та соціальних проблем.

Зважаючи на скорочення або уповільнення обсягів виробництва, нарощування залишків неліквідної готової продукції, що фактично «заморожує» обігові кошти в запасах, товаровиробники обмежують соціальні виплати найманим працівникам. Станом на 1 листопада відбулося зростання заборгованості із заробітної плати (на 22,9 %, порівняно з початком жовтня).

По-шосте, у вересні—жовтні та в листопаді тривала тенденція до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту. В результаті на готівковому валютному ринку сформувалося значне від’ємне сальдо продажу/купівлі населенням іноземної валюти.

Чого варто очікувати до кінця року?

Загалом, тенденції на ринках не змінилися, але банківська система та валютний ринок продовжують формувати непрогнозовані дії.

Відсутність позитивних зрушень на зовнішніх ринках в умовах перекидання світової фінансової кризи на реальний сектор економіки веде до стійкої рецесії у провідних країнах світу, що й надалі погіршуватиме умови для експортоорієнтованого виробництва, насамперед — металургійної та хімічної промисловості. У металургії, за підсумками року, очікується зменшення обсягів виробництва на 10 %, у хімічній промисловості — на 3 %, у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки — на 18,2 %. Також прогнозується уповільнення зростання у машинобудуванні.

Через ланцюг міжгалузевих зв’язків падіння у промисловості гальмуватиме зростання в залежних видах економічної діяльності, а саме — у торгівлі та транспорті. Приріст їх випуску не перевищить 4,3 та 8 %, тоді як за підсумками 10 місяців зростання становило, відповідно, 6 та 11 %.

До кінця року ситуація в будівництві істотно не покращиться. Відсутність достатніх власних джерел розвитку та кредитний дисбаланс негативно позначаються на інвестиційній активності всіх суб’єктів господарювання.

Отже, внаслідок обмеження виробництва через звуження зовнішніх ринків, а також згортання внутрішнього попиту у зв’язку з обмеженістю кредитів, замороженням власних ресурсів у запасах готової продукції, погашенням кредитів за відсутності можливості їх рефінансування очікується уповільнення темпів реального зростання ВВП з 5,8 % за 10 місяців до 3,5—4,0 % за рік.

Прогнозні тенденції 2009

2009 рік буде роком перевірки здатності як уряду, так і суб’єктів господарювання знайти спільні можливості для подолання кризових явищ. Тому прогнози розвитку економічної політики розробляються з урахуванням складної поточної економічної ситуації і недостатності стійких передумов для її поліпшення на початку наступного року. Найскладнішим буде перше півріччя, коли зберігатимуться несприятливі для вітчизняних виробників умови торгівлі. Однак очікується також і стрімке підвищення цінової конкурентоспроможності економіки України з причини девальвації гривні. Отже, експортери отримають курсову премію і зможуть відновити свої обігові кошти.

Можливості уряду щодо нівелювання впливу світової фінансової кризи на внутрішню економічну ситуацію шляхом реалізації антикризового пакета обмежені наявними ресурсами.

Можливі сценарії розвитку економіки обговорювалися з експертами урядових та неурядових організацій, спеціалістами Національного банку України, вченими. Але і тут є нестандартна ситуація. Усі були єдині у висновку, що економічні події потребують постійної корекції прогнозів.

До вхідних умов прогнозу закладено збереження несприятливої зовнішньої кон’юнктури протягом першого півріччя наступного року та поступову стабілізацію ситуації у другому півріччі.

Пакет цінових передумов включає поступове приведення ціни на природний газ до транзитно-скоригованих міжнародних рівнів; істотне зниження середньорічної світової ціни на нафту; падіння середньорічних світових цін на чорні метали на 35 %, а також можливе підвищення граничного рівня цін (тарифів) на природний газ для всіх категорій споживачів. Останнє має оздоровити наш енергетичний сектор і зменшити бюджетний тягар.

Ми врахували значний обсяг відпливу капіталу та скорочення рівня зовнішнього боргу, що має зменшити власний ресурс розвитку і вплинути на загальноекономічну динаміку.

Серед інших припущень, які закладались у прогнозні розрахунки, слід відзначити такі: уповільнення зростання світової економіки, подальше приведення податкового законодавства до стандартів ЄС; підвищення мінімальної заробітної плати з урахуванням її індексації станом на жовтень 2008 року на прогнозний помісячний індекс споживчих цін.

Держава не знімає з себе жодних соціальних зобов’язань, проте це унеможливлює збільшення державних капітальних вкладень. Однак через механізм гарантування буде залучено важливі інвестиційні кредити міжнародних фінансових організацій, у тому числі на підтримку забезпечення суспільно важливих проектів з модернізації житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури (транспортної, комунальної), організації та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні тощо.

Таким чином, розвиток економіки у 2009 році залежатиме від оздоровлення внутрішніх фінансових ринків, стабілізації курсу національної валюти, підвищення конкурентоспроможності української економіки та зростання світової економіки.

Постає запитання — чому Україна випередила інші країни за темпами падіння?

На жаль, ми не скористалися дев’ятирічним зростанням ВВП для структурної перебудови. Протягом цілого ряду років, при позитивній ціновій кон’юнктурі, жодних структурних змін та заходів модернізації в галузях не проводилося. Економіка рухалася за принципом найменшого опору, оглядаючись лише на цінову кон’юнктуру, яка є вельми мінливою. Досвід останніх років і події поточного року свідчать: основною проблемою виробничого комплексу України є не так вартість енергоносіїв, як загалом відсутність у власників підприємств інноваційної стратегії розвитку, яка забезпечувала б необхідний рівень оновлення та диверсифікації виробництва, підвищення його конкурентоспроможності, що дає запас міцності в умовах цінової турбулентності. Саме неконкурентоспроможні виробництва, як за собівартістю вироблення продукції, так і за її якістю й асортиментом, у періоди різкого згортання попиту на ринках та обвалу цін опиняються поза ринком. Адже й тепер ми спостерігаємо, що не всі металургійні комбінати виявилися неконкурентними, а лише ті, котрі мають застарілі технології.

Слабкою ланкою в національній економіці виявилася і банківська система, що потрапила в повну залежність від зовнішнього кредитування й продемонструвала нездатність до ефективного господарювання. У зв’язку з цим чимало питань виникає й до системи банківського нагляду, який, швидше за все, з урахуванням міжнародного досвіду, повинен модернізуватися в напрямі його універсалізації та підвищення рівня співпраці з урядовими структурами. Фінансові ринки загалом продемонстрували свою неспроможність до диверсифікації потоків капіталу та забезпечення їх перетікання в найбільш перспективні види економічної діяльності, що стимулюють експорт і внутрішнє виробництво, а не споживчий попит на імпортні товари.

Отже, питання відновлення зростання перебуває у площині часових рамок «латання дірок», відновлення нормальної циркуляції грошей, виробництва та переорієнтації банківської системи на стратегічні проекти.

Повертаючись до перспективи, зазначу, що все ж таки головний тягар падіння припаде на останній квартал 2008 року. Через несприятливі умови торгівлі та внутрішню нестабільність у 2009 році передбачається зменшення обсягів металургійного виробництва, хімічної промисловості, машинобудування та інших видів промислової діяльності, що призведе до скорочення промислового виробництва в цілому.

Відповідно, через міжгалузеві зв’язки і скорочення імпорту відбудеться падіння у транспорті та торгівлі, що також призведе до зниження валютних і бюджетних надходжень.

Девальвація може призвести до банкрутства тих суб’єктів господарювання, які потрапили в залежність від кредитів у валюті (це і банки, і підприємства). Про такий перебіг подій ми неодноразово попереджали. Навряд чи справдяться прогнози, що економічна криза «придушить» ціни: адже система ціноутворення у нас, на жаль, значною мірою залежить від «валютного фактора». Зокрема через високий рівень доларизації економіки, боротьбу з яким останнім часом «спустили на гальмах». І це вкотре актуалізує питання більшої співпраці між Національним банком та урядом.

Звуження внутрішнього сукупного попиту та обмеженість оборотних коштів у підприємств на тлі послаблення гривні позначиться на скороченні імпорту товарів і послуг.

Дефіцит власних коштів підприємств та чистий відтік капіталу призведуть до різкого зниження обсягу валового нагромадження основного капіталу. Деяким підприємствам, можливо, доведеться не тільки відкласти реалізацію нових інвестиційних програм, а й згорнути вже розпочаті програми з розширення потужностей і підвищення якості продукції.

Крім того, в умовах падіння цін на світових ринках національні товаровиробники не матимуть можливості значною мірою скористатися ціновим механізмом покриття своїх затрат (зокрема, зумовлених підвищенням цін на імпортний газ тощо). Отже, комбінація несприятливих умов розвитку вплине на формування низької або навіть від’ємної рентабельності деяких галузей економіки.

Обмеження доступу банків до зовнішніх джерел фінансування та, відповідно, їх можливостей з рефінансування боргів попередніх періодів призведе до зміни структури пасивної бази банків через заміщення капіталів нерезидентів внутрішніми ресурсами. Однак навіть на тлі запланованих заходів із рекапіталізації життєздатних банків, зниження довіри населення до банківської системи в умовах прискорення девальваційних процесів не дозволить швидкими темпами замістити відтік ресурсів. Підприємства залишаться на «голодному» кредитному пайку. Адже кредити важко отримати не лише на інвестиційні потреби, а й для швидких оборотів у торгівлі та харчовій промисловості.

Для мене першим індикатором оздоровлення буде не відновлення зростання експорту й не поліпшення цінових умов торгівлі, а саме розвиток харчової промисловості і висхідний тренд у роздрібній торгівлі. Має відновитися здоровий рух товарів та грошей перш за все на внутрішнього ринку.

Але процес ускладнюється тим, що значна девальвація, відсутність реального зростання наявних доходів населення через загальну дестабілізацію макроекономічної ситуації може призвести до реального зменшення споживчого попиту домогосподарств. Ми вже давно не потрапляли в таку ситуацію. Певні верстви населення опинилися у «кредитних пастках» і муситимуть зменшити свої споживчі витрати. Адже частину доходів разом із раніше накопиченими заощадженнями доведеться спрямовувати на погашення кредитів.

Є й добрі новини. Прогнозується істотне уповільнення інфляційної динаміки. Індекс споживчих цін не перевищить межі однозначного числа. Цьому сприятиме високий врожай у 2008 та 2009 роках, що мінімізує підвищення цін на продовольчі товари. Головною складовою інфляційного зростання будуть непродовольчі товари імпортного походження та послуги.

Існує і більш оптимістичний прогноз динаміки виходу з кризи та розвитку економіки, що базується на припущеннях про швидше відновлення як зовнішнього, так і внутрішнього попиту. Але уряд розглядає консервативний сценарій задля зниження ризиків розбалансування бюджету в умовах високого рівня невизначеності ситуації у 2009 році. Я спеціально докладніше зупинився на всіх можливих ризиках не для залякування, а з метою дати сигнал для системної організації взаємодії всіх учасників ринку в умовах економічної кризи.

Антикризова політика уряду

Навіть за таких умов уряд України став майже єдиним центром протидії світовій фінансовій кризі. В арсеналі уряду є чітка низка тактичних заходів та довгострокова стратегія посилення конкурентоспроможності економіки України.

Я наведу основні напрямами протидії:

Перш за все — стабілізація ситуації на фінансових ринках.

У цій царині ми враховуємо досвід провідних країн, які успішно відновлюють стійкість банківської системи і довіри до неї.

Слід підкреслити, що Національний банк в Україні є незалежною інституцією, яка вживає заходів і визначає дії у напрямі зміцнення банківського сектору. Але й уряд не стоїть осторонь. Це насамперед виявилося під час прийняття антикризового законопроекту, що його, незважаючи на політичні змагання, ухвалила Верховна Рада України. Він визначає основні напрями подолання наслідків світової фінансової кризи.

Відповідно до цього закону уряд прийняв рішення щодо забезпечення участі держави у збільшенні статутних капіталів банків та формування стабілізаційного фонду.

Зазначу, що важливу роль відіграло рішення Міжнародного валютного фонду про надання кредиту Національному Банку України для посилення його валютних резервів. На жаль, НБУ так і не зміг стабілізувати валютний курс національної валюти (а може, і не ставив перед собою такої мети). Внаслідок цього зазнали величезних втрат і населення, і підприємці. Ще раз підкреслюю: на жаль, уряд не може втручатися в діяльність НБУ.

По-друге, розроблено пакет заходів для подолання загальної стагнації економіки та зниження обсягів виробництва в окремих галузях, різкого зростання безробіття.

Урядом ухвалено низку рішень, спрямованих на вирішення проблемних питань у гірничо-металургійній галузі, будівництві, легкій промисловості й агропромисловому секторі.

Крім того, ми продовжуємо ухвалювати системні рішення щодо роботи галузей економіки в умовах світової кризи, які спрямовані на підвищення ефективності роботи кожної ланки. Насамперед це стосується вирівнювання міжгалузевих та внутрішньогалузевих цінових пропорцій, підвищення енергоефективності, пошуку внутрішніх ринків для продукції, що вироблялася на експорт та імпортозаміщення.

По-третє, ряд заходів спрямовано на підтримку експорту.

Уряд своїми діями і всіма ланками, включно з торговими місіями при посольствах України в інших країнах світу, всіляко підтримуватиме закріплення вітчизняних виробників на традиційних ринках та закріплення їх на нових ринках. Необхідно підкреслити, що вся робота проводитиметься відповідно до вимог СОТ (уряд ухвалив план заходів щодо адаптації української економіки до вимог Світової організації торгівлі).

Крім того, щоб призупинити негативні тенденції в розвитку зовнішньої торгівлі, вже розроблено низку заходів зі зменшення негативного сальдо в зовнішній торгівлі, якими передбачаються: запровадження більш жорстких процедур контролю за імпортом товарів з метою запобігання ввезенню на митну територію України товарів, що не відповідають національним ветеринарним, санітарним, фітосанітарним, екологічним, фармакологічним стандартам; державна підтримка впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту; активізація співробітництва у рамках транспортних коридорів шляхом інтеграції транспортної системи України до транс’європейської тощо.

Також, із метою формування раціональної структури експорту та імпорту товарів, підготовлено Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, і обсяги квот на 2009 рік.

По-четверте, в умовах скорочення бази оподаткування необхідно забезпечити надходження до державного бюджету з інших джерел і водночас зменшити видатки.

Уряд завершив роботу над переглядом проекту Державного бюджету на 2009 рік відповідно до розвитку поточної ситуації та домовленостей з МВФ. Крім того, прийнято низку рішень щодо скорочення обсягів фінансування на утримання органів управління, а також Концепцію підходу до скорочення у 2009 році адміністративних видатків та інших видатків, які не стосуються розвитку і соціальних стандартів.

По-п’яте, скорочення власних джерел інвестування потребує збільшення обсягів залучення інвестицій в економіку країни, у тому числі за рахунок співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.

Одним із головних джерел інвестування уряд розглядає реалізацію проектів зі Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. Передбачається активізувати проекти щодо розвитку енергетичної та транспортної систем, об’єктів житлово-комунального господарства.

Значну увагу уряд приділяє реалізації проектів із проведення Євро-2012. Підписано угоду зі Світовим банком на залучення кредиту в еквіваленті 3 мільярдів гривень на 30 років під 5 % річних для покриття дефіциту державного бюджету.

Загалом заходи з підвищення стійкості фінансової системи, підтримки ліквідності, відновлення довіри до банківської системи стануть запорукою відновлення дії механізму перерозподілу тимчасово вільних коштів в економіці на користь фінансування інвестиційних проектів, проектів з розширення та активізації виробництва, а також забезпечення процесів детінізації економіки і фінансової стабілізації.

Внаслідок цього передбачається поступове відновлення кредитування як базових галузей економіки, зокрема металургії, хімічної промисловості, так і тих секторів економіки, що орієнтовані на внутрішній ринок і значною мірою залежать у своїй діяльності від кредитування, — це харчова промисловість, торгівля, сільське господарство.

Отримання додаткових обігових коштів дозволить вітчизняним підприємствам пом’якшити негативні наслідки світової кризи, підвищити енергоефективність виробництва та конкурентоспроможність своєї продукції.

Поряд із запобіжними заходами, спрямованими проти втрати обігових коштів підприємствами гірничо-металургійного комплексу в умовах падіння попиту на їхню продукцію, стабілізації виробництва сприятиме розширення внутрішнього споживання металопродукції через її здешевлення та використання в машинобудівній і будівельній галузях. Так, «запуск» кількох великих проектів, наприклад, з будівництва інфраструктурних об’єктів або виробництва залізничного рухомого складу, у ланцюговий спосіб забезпечить зростання внутрішнього попиту на машинобудівну, металургійну, добувну продукцію, послуги будівництва, оптової торгівлі та транспорту, фінансові послуги і ряд інших видів діяльності та, відповідно, розвиток їх виробництва.

Стимулюванню розвитку вітчизняного виробництва, коли фактично на певний період заморожуються обігові кошти суб’єктів економічної діяльності, сприятиме переорієнтація коштів державного бюджету на реалізацію пріоритетних проектів, які потребують продукції та послуг саме вітчизняних виробників.

Це, разом з іншими заходами, спрямованими на стабілізацію і скорочення від’ємного торговельного сальдо, сприятиме обмеженню дедалі більших обсягів імпорту та завантаженню вітчизняних підприємств, гарантованому фінансуванню замовлень і уникненню масового безробіття.

Насамкінець хочу сказати, що важливо те, якими ми вийдемо з кризи, які уроки засвоїмо і як почнемо рухатися далі. Основним результатом подолання світової фінансової кризи в Україні має стати саме прискорення структурних реформ і створення стимулів для підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників, що надалі дозволить поступово відновити тенденцію економічного зростання в Україні.

На цей час розроблено новий варіант Програми соціально-економічного розвитку на 2009 р. Паралельно спільно з науковцями розроблено Стратегію розвитку України до 2020 року, яка будується на чіткому розумінні глобальних мегатрендів і місця України у світовій економіці, необхідності подолання критичних відставань України від провідних країн світу. Документ включає Програму підвищення конкурентоспроможності економіки України на 2010 — 2012 роки з пріоритетних напрямів економічної політики уряду, а також довгострокову стратегію на період з 2013 по 2020 роки, побудовану насамперед на гармонійних засадах сталого розвитку та євроінтеграції. Найближчим часом документ буде розміщено на сайті Міністерства економіки для громадського обговорення.

Довідка

Лише за три місяці — серпень—жовтень — ціна на метал у середньому, за вісьмома регіонами світу, впала на 37,4 %, ціни на нафту знизились на 45,4 %.

Довідка

Україна задіяла такі самі механізми стабілізації, що і більшість країн Європи: посилення державних гарантій повернення вкладів, періодичність перегляду облікової ставки центрального банку, запровадження загального мораторію на дострокове припинення строкових депозитів, викуп цінних паперів, які можуть загрожувати стабільності банківської системи, та обмеження спекулятивних операцій на фондовому ринку, цільове залучення позик міжнародних фінансових організацій, надання допомоги банкам, котрим загрожує банкрутство.

Довідково

Для підтримки галузей, котрі потребують допомоги, уряд істотно посилив статутні капітали двох державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», щоб вони могли кредитувати реальний сектор економіки.