Сектор революційного беззаконня

У неділю "Правий сектор" Закарпаття захопив дачу Віктора Медведчука "Ведмежа діброва" у Воловецькому районі. Кадри відеорепортажів демонструють, як хлопці в камуфляжі, з масками на обличчях та автоматами Калашникова в руках оглядають розкішні приміщення комплексу, сидять у дорогих кріслах, розгулюють подвір'ям. Мета захоплення залишилася незрозумілою. У перших відеокоментарях керівник закарпатського "Правого сектора" Олександр Сачко пояснив свої дії так: "Це одіозна будівля одіозної фігури українського політикуму. Ніхто не знав, що ми тут знайдемо, але те, що побачили, вартує того, щоб воно залишилося в Україні". Згодом з'явилася інша версія - "Правий сектор" вирішив узяти дачу під опіку через чутки, що хтось хоче її пограбувати чи спалити.

Оскільки на об'єкті цілодобово перебувають озброєні працівники Державної служби охорони, таке пояснення видається непереконливим. На території комплексу почали готувати табір для вишколу новобранців, що свідчило - "Правий сектор" планував залишатися тут надовго. Однак через 3 дні, в середу, за вказівкою керівника організації Дмитра Яроша (якому, очевидно, пояснили, що своїми діями ПС тільки шкодить Україні), озброєні хлопці залишили "Ведмежу діброву", передавши її під розписку компанії "Спорт-тур", через яку В.Медведчук фактично володіє дачею. Попередньо оглянувши звільнені приміщення, представник "Спорт-туру" заявив про зникнення деяких речей, у тому числі ікон, картин та предметів одягу. Остаточний список зниклого зараз формується. У четвер і п'ятницю на звільненій дачі працювали міліціонери, кінологи та вибухотехнічні експерти.

Захоплення дачі Медведчука - не перша публічна дія закарпатського "Правого сектора", що привертає загальну увагу. Найгучніша акція відбулася 2 лютого, коли представники цієї радикальної організації спіймали й прив'язали до стовпа біля будівлі ОДА начальника Чопської митниці Сергія Харченка. Після публічного приниження Харченко розповів на відеокамеру про корупційні схеми на митниці (тобто підтвердив те, що неофіційно в області знали давно) і написав заяву на звільнення.

На початку березня представники ПС спільно з іншими активістами примусили написати рапорт на звільнення новопризначеного начальника обласної міліції Василя Турдая, після чого спробували провести цю ж процедуру і з новопризначеним першим заступником прокурора області Іваном Кайлом, щоправда невдало (див. матеріал у попередньому номері DT.UA - "Побиття немовлят"). А 12 березня заблокували Закарпатський адміністративний суд, вимагаючи відставки його голови Олексія Шешені. Утім, той писати заяву відмовився й далі виконує свої повноваження.

Резонанс від цих акцій вийшов гучний, зате ефективність – практично нульова, більше того – щодо діяльності ПС виникли питання. Після "лінчування" С.Харченка містом навіть поширилися чутки, що з начальника митниці банально зняли гроші. Логіку дій "Правого сектора" справді важко зрозуміти. Посадовця, котрий розповів про корупційні схеми, чомусь не відвели в обласне управління міліції за 50 метрів, де б його свідчення належним чином задокументували, а його самого – притягнули до кримінальної відповідальності, а відпустили з вимогою протягом 12 годин виїхати за межі області. Зрозуміло, жодних правових наслідків зізнання Харченка не матиме, жоден суд не сприйме його слова як докази, оскільки їх отримано під брутальним примусом.

Єдиним наслідком звільнення начальника міліції В.Турдая стало призначення на його місце в.о. начальника УМВС Сергія Шаранича. Однак якщо до В.Турдая висувалася одна головна претензія - спускання на гальмах резонансної справи про ДТП з участю посадовця "Закарпатгазу", то до С.Шаранича, який працював на різних керівних посадах у міліції вже понад десяток років, таких претензій можна висунути безліч, варто лише уважно вивчити його "послужний список". Утім, примусовим звільненням В.Турдая "Правий сектор" таки насолив новому губернатору Валерію Лунченку, а заодно дав привід для тверджень, що працює вибірково, під політичне замовлення опонентів голови ОДА.

Сенс останньої акції - захоплення дачі Медведчука - хіба в тому, щоб продемонструвати: люди, котрі стояли на Майдані начебто за торжество закону, брутально цей закон порушують і роблять речі, яких не дозволяв собі той-таки Медчедчук, що через своїх намісників керував Закарпаттям із 2002-го по 2004 р.

А загалом, дії "Правого сектора" показали, що на Закарпатті немає ні влади, ні правоохоронних органів як таких. Якщо губернатор В.Лунченко обмежується тільки однією заявою, що захоплення дачі – неприпустиме; керівник обласної міліції С.Шаранич, спостерігаючи захоплення людьми з автоматами чужого майна, пояснює, що "приймається процесуальне рішення щодо відкриття кримінального провадження", а прокурор області О.Сидорчук невпевнено обіцяє - "якщо будуть звернення до МВС від власників, що в них є бачення, що до них вчиняються злочини з майном, органи будуть відповідно реагувати", - то всі разом вони цілком заслуговують того, щоб в області коїлися речі, які в принципі були неможливі в часи "тирана й узурпатора" Януковича.