СБУ: гребли зламаним веслом, але не тонули

Про це згадано у прес-релізі Служби, де чітко акцентовано, якою саме бачать спецслужбу за її функціоналом і пріоритетами. Серед ключових моментів, про які йдеться в релізі, - відмова від невластивих спецслужбам функцій і посилення контррозвідувального вектора роботи, демілітаризація, оптимізація штату, підвищення рівня соцзабезпечення співробітників, удосконалення порядку міжнародного співробітництва та обміну інформацією з іншими спецслужбами, вдосконалення цивільного контролю.

Буквально під кінець робочого тижня концепт надіслали й західним партнерам - починаючи від послів країн "великої сімки" і закінчуючи міжнародними організаціями, як-от Консультаційна місія Євросоюзу.

Тепер, якщо документ про "головну спецслужбу країни" буде ухвалено без змін, СБУ стане державним органом спецпризначення з правоохоронними функціями, на який покладаються такі завдання: протидія розвідувально-підривній діяльності проти України, боротьба з тероризмом, контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіяльної цілісности, оборонного і науково-технічного потенціялу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об'єктів критичної інфраструктури, а також охорона державної таємниці.

Як бачимо, "економіка" досі у фокусі, хоча й у доволі обмеженому вигляді. Всіх функцій перераховувати не будемо, зауважимо лише, що Служба зберігатиме за собою повноваження досудового розслідування злочинів. Це один з "китів" функціонування, які потрібно було поступово прибирати. А він - залишається. Аналіз законопроєкту не виявив пропозицій щодо змін у статті 216 Кримінального процесуального кодексу, а отже, за "чекістами" залишається підслідність тих самих складів злочинів, зокрема й контрабанди. Існує згадка лише в контексті частини другої зазначеної статті, куди додали третій абзац. Згідно із запропонованою нормою генеральний прокурор або його уповноважений заступник за поданням голови Служби безпеки України або його заступника своєю постановою може віднести кримінальне провадження в злочинах, передбачених частиною 1 (підслідність Нацполіції), а також частинами 3–5 цієї статті (підслідність податкової поліції, ДБР, НАБУ), до підслідности слідчих органів безпеки, якщо відповідний злочин становить загрозу державній безпеці України. Якщо виходити не з теорії, а з практики, то можна зробити висновок, що це реальна можливість для зловживань, а не бажання захистити державу.

Увесь спектр інших заходів також залишається: оперативно-розшукова діяльність, контррозвідка тощо. Далі йдеться про майбутню структуру СБУ.

Організаційно вона буде прив'язана до особливостей безпекової ситуації (читайте - війни з Росією). При цьому гранична чисельність Служби становитиме лише 15 тис. осіб. Як на перший погляд - дуже позитивний сценарій, проте для повноти картини треба дочитати до кінця, а саме - прикінцеві й перехідні положення. Тоді побачимо, що кількість співробітників СБУ поступово зменшуватиметься і за певних умов: 2021 рік - 26 тис. осіб, 2023-й - 22 тис., 2025-й - 18 тис., 2027-й - 15 тис. осіб. Водночас розгалуженість регіональних органів залишається сталою - головні комітети, обласні управління тощо.

По-новому також регулюється питання кадрового складу СБУ. Фактично ми позбуваємося класичної мілітаризації (як мінімум, норми закону говорять про новий сценарій), а кадри складаються зі співробітників Служби, які проходять службу осіб начальницького складу й державну службу, а також працівників, які уклали трудовий договір з СБУ. Особи начальницького складу приймаються на службу за контрактом (від 1 до 5 років), проходять її і звільняються відповідно до Положення, що затверджується президентом України, та Дисциплінарного статусу СБУ, який затверджується законом. При цьому для вищезгаданого складу начальників встановлюють три градації: молодший начальницький склад - включно до капітана державної безпеки; старший - включно до полковника державної безпеки, і вищий начальницький склад - генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник і генерал державної безпеки. Особи начальницького складу можуть перебувати в розпорядженні, а також передбачено їх відрядження до інших державних органів, установ чи організацій. Встановлено граничний вік перебування на службі осіб начальницького складу: до досягнення 55-річного віку - особи в званнях до підполковника включно, до 60-річного віку - в званнях від від полковника. У разі необхідности та відповідних можливостей службовця граничний вік може бути збільшений на строк до 5 років. Встановлено чіткий перелік підстав для звільнення вищезгаданих службовців начальницького складу, як і вимоги до кандидатів на посади голови СБУ, його заступників, начальників функціональних підрозділів центрального апарату та регіональних органів. До прикладу, головою СБУ може стати громадянин України, що має вищу освіту (спеціяліст/магістр), стаж роботи у правоохоронних органах (включаючи спеціяльні держоргани з правоохоронними функціями), розвідувальних органах або органах прокуратури чи суду не менше 20 років, з них - на керівних посадах у системі СБУ не менше 10 років. Аналогічні вимоги й до заступників голови СБУ, тільки з корекцією на 15 років загального стажу і 5 років керівного.

У законопроєкті, як і в попередніх версіях документа, прописано розмір заробітної плати співробітників усіх рівнів - від голови СБУ (22 прожиткові мінімуми) до співробітників VI категорії регіональних органів (9 прожиткових мінімумів). Також встановлено щомісячні надбавки: за вислугу років - у розмірі 3% посадового окладу за кожен календарний рік вислуги, але не більше 50% посадового окладу; за виконання особливо важливих завдань - у розмірі, що також не перевищує 50% окладу. Крім того, деталізовано пенсійне забезпечення та житлові питання, чого не знайдемо в інших профільних законах про діяльність органів правопорядку та безпеки.

Дуже важливими новаціями стали й норми, що встановлюють контроль і нагляд за діяльністю СБУ. Звісно, основи цього закладено ще в Законі "Про національну безпеку", ухваленому парламентом улітку 2018 року. Серед усіх видів демократичного цивільного контролю наголосимо лише на одному - парламентському - і лише в контексті ч. 3 ст. 63 законопроєкту, де вказано, що постійний контроль за діяльністю СБУ здійснює комітет Верховної Ради України, до повноважень якого належить забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю державних органів спеціяльного призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціяльного призначення та розвідувальних органів відповідно до закону.

Стає зрозуміло, що це окремий комітет, який іще має бути створений. Жодної деталізації в цьому законопроєкті немає. Вочевидь, маємо очікувати додаткового документа - про парламентський контроль над Службою.

І насамкінець - про поступову демілітаризацію служби. Вище згадувалося, що наразі відбуватиметься трансформація і кадри розподілятимуться на службовців начальницького складу і держслужбовців. Комплектування СБУ першими з них відбуватиметься починаючи з 1 січня 2022 року, але не пізніше ніж після спливання одного року з дня завершення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. А до того СБУ комплектуватиметься військовослужбовцями з урахуванням положень цього законопроєкту, в тому числі граничної чисельности Служби. Але в разі, якщо станом на 31 грудня 2021 року заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях не завершені, комплектування Служби безпеки України військовослужбовцями припиняється не пізніше ніж через рік після завершення таких заходів. Це лише цементує позицію Баканова, що "під час війни не може бути ніякої демілітаризації".

Після ознайомлення із законопроєктом виникає стійке враження, що над документом попрацювали досить ґрунтовно. Треба визнати, що підлеглі Баканова, які розробляли документ, значно краще підготувались, ніж підлеглі його попередника - ексочільника Служби Василя Грицака. Водночас у законопроєкті закладено й багато ризиків - надто ускладнена демілітаризація, повільне зменшення кадрового складу, наявність функцій органу досудового розслідування. І якщо цими "ризиками" не скористається Баканов, то їм може знайти застосування, звісно в негативному контексті, один з його наступників. Добре, що зникає з поля зору "підрозділ К", але ж проблема не в назві, а у відповідних функціях. А їх, за великого бажання, можна "запакувати" у будь-який інший підрозділ СБУ.

P.S. Від редакції. Безумовно, дуже важливо, які рамки й "шахматки" встановить 39-сторінковий закон про СБУ (хоча в низці провідних країн світу спецслужби, які займаються захистом нацбезпеки, гамівним скотчем не обмотують і ухвалюють закони на півтори-дві сторінки). Але не менш важливим є те, якими кадрами заповнюються "клітинки", й стосунки між ними. Трампу і Байдену було б ніяково за свої потішні суперечки, якби вони довідалися про вирування пристрастей між головою СБУ Бакановим і його першим заступником Бухарєвим.

Знявши верхівку порошенківської СБУ, нова влада залишила в тілі відомства всю пухлину відданих ексвождям співробітників. У результаті Порошенко володіє більш системною, глибокою і оперативною інформацією, ніж чинний очільник держави. Хоча б тому, що знає, які запитання ставити, а формально колишні керманичі СБУ, які сидять в його штабі, знають, як знаходити на них відповіді. Це не найбільша загроза, що походить від якости людського матеріялу й стосунків в СБУ. Але, можливо, її, як найбільш чутливу, помітять у Зе!команді. Погонів під час війни знімати не можна, а собачитися між собою, влаштовувати кадрові підстави, зберігати "схематозні" зарплати середньої ланки й не забезпечувати інформзахисту президента - можна? Давайте вже закінчувати зі Службою Безвідповідальности.