Санкції тишком-нишком

29 сiчня, 2021, 13:37 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Україна впровадила обмежувальні заходи проти китайських інвесторів «Мотор Січ»

Санкції тишком-нишком

Після тривалих обговорень та численних нарад (у тому числі й на трьох засіданнях РНБО) Володимир Зеленський минулого четверга підписав указ про санкції проти іноземних юридичних і фізичних осіб.

Яких? В оприлюдненому на офіційному сайті президента документі список не наводиться, хоча й не має грифу «цілком таємно». Тим часом, за інформацією ZN.UA, у підписаному указі йдеться про китайських інвесторів «Мотор Січ». Це компанії, які входять до Xinwei Group, очолюваної мільярдером Ван Цзінем.

Але чому в Києві прийняли таке рішення? Чому санкції виявилися напівзасекреченими? Як обмежувальні заходи проти китайських інвесторів позначаться на відносинах Києва та Пекіна? І що буде з підприємством, яке виготовляє високотехнологічну продукцію та дає роботу близько 18 тисячам людей?

ZN.UA постаралося розібратися в цій непростій історії, повній недомовок та напівтонів. Тут працюють непрозорі схеми й таємні домовленості. Задіяні безліч як українських, так і китайських офшорних компаній. Нарешті, в цій історії переплітаються інтереси приватних інвесторів, власників підприємства, Української держави та глобальних гравців.

Між Вашингтоном і Пекіном

Формально, все розпочалося в лютому 2015 року, коли між компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd (що входить до Xinwei Group) і ПАТ «Мотор Січ» (контрольованим В'ячеславом Богуслаєвим) було підписано меморандум про співробітництво з метою створення заводу з виробництва авіадвигунів у м. Чунціні. А в червні 2017 року китайці вперше спробували оформити в Антимонопольному комітеті дозвіл на концентрацію акцій української компанії.

Проте цей пакет (трохи більше 56%) із квітня 2018 року опинився під арештом, на клопотання СБУ, яка в липні 2017 року порушила кримінальну справу. Спецслужба підозрює «нинішніх і колишніх» посадових осіб та власників «Мотор Січ» у тому, що, діючи за попередньою змовою, вони продали контрольний пакет акцій іноземним компаніям, які мають намір перемістити активи та виробничі потужності ПАТ за межі України, що може призвести до знищення підприємства.

Богуслаєв, який тільки 2019 року публічно визнав продаж акцій китайським компаніям за 250 млн дол., пояснював своє рішення необхідністю рятувати підприємство, що після російської агресії зіштовхнулося з проблемою збуту продукції. Адже до 2014 року Росія була основним ринком збуту авіадвигунів «Мотор Січ». За словами Богуслаєва, китайські інвестиції дозволили не закрити завод і уникнути звільнення робітників.

У Києві розуміють, що «Мотор Січ» потребує великих інвестицій та нових ринків збуту: ремонт техніки годиться тільки «для підтримування штанів», а не для розвитку підприємства. Однак в ОП, Кабміні, МЗС, Мінстратпромі, РНБО враховують ще й інші фактори. Зокрема те, що перспектива переходу «Мотор Січ» під контроль Китаю викликає стурбованість США і Японії, яких тривожить зростання економічного впливу та посилення військового потенціалу КНР.

Хоча китайці й посилають сьогодні ракети на Марс, але вони поки що не можуть робити авіадвигуни, які б відповідали сучасним вимогам. За оцінками експертів, такий стан справ триватиме ще років десять. А це не влаштовує китайське керівництво. І коли взяти до уваги, що голова Xinwei Group Ван Цзін є співробітником військової розвідки КНР із добре розробленою легендою прикриття (як запевняв ZN.UA один поінформований співрозмовник), то інтерес китайських компаній до «Мотор Січ» не тільки комерційний.

Примітно, що тижнів два тому Міністерство торгівлі США прийняло рішення внести Skyrizon Aviation Industry Investment (одну з китайських компаній Xinwei Group, котрі спільно володіють контрольним пакетом акцій «Мотор Січ») до списку фірм, для співпраці з якими потрібен спеціальний дозвіл. Ідеться зовсім не про санкції (хоча саме так подавали це рішення Міністерства торгівлі США українські мас-медіа), а про посилення експортного контролю.

Однак, пояснюючи ухвалене рішення, міністр торгівлі Сполучених Штатів Вілбур Росс заявив: Skyrizon — китайська державна компанія, пов’язана з армією Китаю, і «її прагнення купувати та впроваджувати іноземні військові технології становить собою серйозну загрозу національній безпеці та інтересам зовнішньої політики США». Одне слово, Україні слід готуватися до додаткових консультацій зі Штатами в рамках спецрежиму експортного контролю.

На думку Вашингтона, продаж китайцям українського підприємства дозволить Пекіну отримати технології створення турбореактивних двигунів для літаків і крилатих ракет. А США зовсім не приваблює сценарій, за яким ці двигуни згодом можуть опинитися в Ірані, що розвиває ракетну програму і вже завдавав ударів по об'єктах нафтової інфраструктури Саудівської Аравії у 2019 році.

Свою стурбованість високопоставлені емісари Білого дому неодноразово доносили Києву. Знаючи, що для Сполучених Штатів Китай – головний суперник у боротьбі за світове лідерство, беручи до уваги політичний і економічний вплив Вашингтона на міжнародні інституції, а також зважаючи на те, що США – ключовий союзник нашої країни у протистоянні російській агресії, українське керівництво не може ігнорувати «глибоку стурбованість» американської сторони.

Тим часом у Києві не забувають історію з Бушерським контрактом, коли під тиском Вашингтона харківський «Турбоатом» відмовився від виготовлення та поставок турбін до Ірану для Бушерської АЕС на суму понад 1 млрд дол. в обмін на компенсацію для підприємства за недоотриманий прибуток. Однак компенсація так і не надійшла, а Бушерську АЕС було побудовано з допомогою Росії. Українські ж фахівці брали участь у цьому проєкті, підписавши приватні контракти з росіянами.

Деякі співрозмовники ZN.UA неодноразово зазначали: спільними зусиллями Україна і Сполучені Штати могли б із користю для себе витіснити Росію з ринків третіх країн, які досі користуються російською і пострадянською продукцією. Однак усе це можливо, у тому числі, й за наявності цілісної політики нашої країни у сфері ОПК. А ось її саме й немає. Але, протидіючи переходу контрольного пакета акцій «Мотор Січ» китайцям, американці водночас демонструють і свій бізнес-інтерес до українського підприємства.

Утім, інтерес цей виявляють не великі компанії. Серед претендентів на акції «Мотор Січ» — Oriole Capital Group. Однак до цієї компанії в Києві скептичне ставлення: багато наших співрозмовників розглядають її ледь не як посередника у придбанні акцій для якоїсь третьої компанії, а не як серйозного учасника ринку авіаційної техніки.

У кожному разі, Києву важливо знайти баланс між інтересами свого заокеанського союзника, української компанії та, звісно, власними національними. Адже Українська держава має не тільки створювати робочі місця в нашій країні, а й забезпечувати економічну безпеку, враховуючи загрозу витікання критичних базових технологій авіаційного двигунобудування і знищення новими власниками виробничих потужностей «Мотор Січ». (Якщо, звісно, цих розробок китайці вже не «запозичили».)

Зважаючи на всі вище перелічені фактори, років два тому українське керівництво дійшло думки, що одним із можливих варіантів вирішення проблеми китайських інвестицій в «Мотор Січ» стане участь в угоді «Укроборонпрому».

На Банковій виставляють «блок»

У липні 2019 року Skyrizon Aircraft Holdings Limited і Xinwei Group спільно з «Укроборонпромом» подали заявку в АМКУ з метою спільного управління та контролю над «Мотор Січ». При цьому в «Укроборонпрому» був би блокувальний пакет у розмірі понад 25% акцій підприємства, а в китайських компаній — контрольний (понад 50%). Однак угода не відбулася. За однією з версій, запропонована Києвом схема «блокувального пакета» не влаштовувала Вашингтон.

А в серпні 2020 року Skyrizon Aircraft Holdings Limited відкликала з АМКУ заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із «Укроборонпромом». Тоді ж китайська компанія вже спільно з групою DCH Олександра Ярославського подала нову заявку в АМКУ про купівлю акцій «Мотор Січ». (DCH претендує на більш як 25% акцій «Мотор Січ», про що група домовилася зі Skyrizon Aircraft Holdings Limited.)

Однак Антимонопольний комітет не прийняв заявку до розгляду, а прокуратура повторно заарештувала акції «Мотор Січ». У листопаді Skyrizon Aircraft Holdings Limited і DCH оголосили про намір подати нову заявку в АМКУ.

При цьому намагання китайців зняти арешт з акцій «Мотор Січ» в українських судах безуспішні. Як зазначається у прес-релізі DCH, інвестори «Мотор Січ» «уже три роки не можуть розпоряджатися майном, котре належить їм, брати участь в управлінні підприємством і контролювати відповідність прийнятих менеджментом рішень своїм економічним інтересам». На початку січня український суд знову відмовив китайським інвесторам у знятті чотирьох однотипних арештів із 56% акцій «Мотор Січ».

На такому тлі китайці перейшли в наступ.

У грудні минулого року китайські інвестори «Мотор Січ» і DCH повідомили уряд України про подачу в міжнародний арбітраж інвестиційного спору з метою стягнення з Української держави збитків, оцінених ними у 3,5 млрд дол. Інтереси китайських інвесторів представлятимуть міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper і Bird&Bird. Радником з питань українського права в міжнародному арбітражі виступатиме компанія Arzinger.

Багато співрозмовників ZN.UA у приватних розмовах зазначали, що справа «Мотор Січ» — більше політична, ніж юридична, і Україна зіштовхнеться з певними проблемами в арбітражі. Але в Міністерстві юстиції оцінки оптимістичніші. Джерело в Мін’юсті, з яким ZN.UA розмовляло на умовах анонімності, зазначило: «У позиції Української держави є плюси й мінуси. Але я не вважаю, що ця справа очевидно програшна. При цьому слід пам'ятати, що розмір вимог не впливає на розмір компенсації. Вимога ж виплатити 3,5 млрд дол. — «надута». І навіть якщо позивачі й виграють справу, то компенсація буде значно меншою».

Одночасно з рішенням звернутися в арбітраж китайські інвестори і Ярославський скликали на 31 січня позачергові збори «Мотор Січ», щоб затвердити нову редакцію статуту АТ і змінити Наглядову раду. По суті, це перший крок до зміни менеджменту підприємства. Цим діям опираються як Богуслаєв (якого більш ніж влаштовує нинішня невизначена ситуація), так і українська влада.

Так, у середині січня Ярославського викликали в СБУ у справі «Мотор Cіч». При цьому, за інформацією ZN.UA, українського мільярдера готувалися затримати, але обмежилися розмовами. Можна тільки гадати, що задумав Ярославський, ставши партнером китайських інвесторів «Мотор Січ» і заодно — учасником геополітичних ігор. Кілька наших співрозмовників не виключають: інтерес у нього суто діловий — розвиток бізнесу.

Однак мільярдеру, який підтримує дружні стосунки із Джеком Ма та непогано розбирається в українській внутрішньополітичній кухні, не завадило б найняти консультанта і з зовнішньополітичних питань, аби краще розбиратися в хитросплетіннях міжнародної політики. Бо ж, зважаючи на специфіку відносин США і КНР, висока ймовірність опинитися в одному човні з Олександром Дубінським та Андрієм Деркачем.

Обговорюючи ситуацію, що склалася навколо «Мотор Січ», РНБО, як мінімум, тричі збиралася впродовж останніх двох місяців: 14 грудня 2020 року, а також 21 і 28 січня 2021-го. За інформацією ZN.UA, один із запропонованих варіантів дій був такий: підприємство переходить під контроль держави, яка отримує 50%+1 акція «Мотор Січ». Передбачалося, що одночасно американський представник входить в управління компанією, а передача технологій українського підприємства опиняється під забороною.

Один із конфідентів ZN.UA сказав, що, на його погляд, це було б оптимальним рішенням: китайці збережуть своє обличчя, а Київ не погіршить відносин із Вашингтоном. Однак під тиском американців перевагу віддали жорсткішому сценарію, за яким китайці, фактично, втрачають свої акції та гроші.

Впроваджуючи 28 січня санкції проти китайських інвесторів, Банкова ставить такі цілі.

По-перше, не допустити концентрації в руках китайських інвесторів акцій підприємства, котре є одним із найбільших світових виробників авіадвигунів. Нагадаємо, що на сьогодні китайцям належить 50–75% акцій «Мотор Січ». Згідно ж зі статтею 24 закону «Про захист економічної конкуренції», Антимонопольний комітет України відмовляє в дозволі на концентрацію акцій, якщо в угоді беруть участь компанії, включені в санкційні списки України.

По-друге, зірвати скликані на 31 січня позачергові збори акціонерів «Мотор Січ», на яких плануються кроки на зміну менеджменту підприємства. Нарешті, по-третє: в ZN.UA є підстави припускати, що зазначений указ — один із перших кроків до того, щоб контрольний пакет акцій «Мотор Січ» відійшов до американської компанії. Не виключено, що це може бути згадана вище Oriole Capital Group.

Безумовно, українська держава повинна захищати свої національні інтереси (у тому числі й у сфері інтелектуальної власності, про що ZN.UA писало ще 2017 року). Але чи стане президентський указ ефективним інструментом реалізації цілей, поставлених Банковою стосовно «Мотор Січ», залежить, зокрема, й від того, як українські органи реалізовуватимуть прописані в указі обмеження.

Джерела з ОП і РНБО розповідали ZN.UA, що в рамках засідань РНБО обговорювалося питання про впровадження санкцій і приймалися відповідні рішення. Але рішення перших двох засідань Ради національної безпеки і оборони, на яких розглядалося питання «Мотор Січ», оформлялися указами з грифом «цілком таємно». А, як зазначив один зі співрозмовників ZN.UA: «Санкції не можуть бути секретними».

Тому знадобилося третє засідання для чергового прийняття та оформлення рішення РНБО напіввідкритим указом президента. За інформацією ZN.UA, указ, підписаний минулого четверга, лише зняв гриф «цілком таємно» з указу від 14 грудня 2020 року, щоб санкції можна було застосовувати вже з минулого року. Але доти, доки незасекречені додатки не оприлюднені, — обмежувальні заходи не мають юридичної сили для іноземних фізичних та юридичних осіб.

То навіщо й від кого така секретність? Чому Зеленський зупинився на роздоріжжі? Це тим більше дивно, що своїм рішенням РНБО зобов’язує зовнішньополітичне відомство України поінформувати компетентні органи ЄС, США та інших держав про впроваджені санкції і «поставити перед ними питання про застосування аналогічних обмежувальних заходів».

Можливо, Банкову лякає реакція Китаю. Адже Україна веде переговори про поставки китайської вакцини проти коронавірусу. До останнього часу, за інформацією ZN.UA, підтвердженою кількома джерелами, Пекін на офіційному рівні не порушував питання китайських інвестицій у «Мотор Січ». Однак тепер ситуація може змінитися.

Проте річ, швидше, в іншому: в оточенні президента є впливові групи, незацікавлені в тому, щоб у Зеленського склалися відносини з адміністрацією Байдена. Вони вважають, що чим гірші відносини зі Сполученими Штатами, тим краще. Не ризикуючи проводити відверто проросійську політику, вони прагнуть представити Китай як альтернативу Заходу. А в цій ситуації відстояти проукраїнську позицію дуже важко.

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК